Рішення

від 19.04.2018 по справі 902/9/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2018 р. Cправа № 902/9/18

Суддя господарського суду Колбасов Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №902/9/18

за позовом : Заступника прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767545, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

до : 1. Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04327376, вул. Миру, 16, с. Райгород, Немирівський район, Вінницька область, 22880)

до: 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК" "Вінницька промислова група" (код ЄДРПОУ 33623350, вул. Соборна, 226-А, м. Немирів, Вінницька область, 22800)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39955650, вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21036)

про визнання незаконним рішення та повернення земельної ділянки

Представники сторін:

прокурор: Клименко Д.С. - прокурор відділу облпрокуратури, службове посвідчення №027216 від 02.07.2014р.;

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 06-14/67 від 10.01.2018р.;

відповідача 1 (Райгородської сільської ради): не з'явився;

відповідача 2 (ТОВ "СХК" "Вінницька промислова група") не з'явився;

третьої особи: не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

02.01.2018р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області та до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК" "Вінницька промислова група" про визнання незаконним рішення та повернення земельної ділянки.

Як слідує з позовної заяви, прокурор вважає оспорюваний ним п. 5 рішення 4 сесії 1 скликання Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 26.04.2017р. незаконним і таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що передана в оренду земельна ділянка площею 55,6616 га, розташована на території Новообиходівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) перебуває у державній власності і їй присвоєно кадастровий номер 0523085700:03:001:0078. Відповідач 1 розпорядився вказаною земельною ділянкою шляхом передачі в оренду відповідачу 2 не маючи на це повноважень, без дотримання встановленого порядку, так як на земельній ділянці знаходиться пам'ятка археології місцевого значення.

За твердженнями прокурора, в порушення вимог чинного законодавства 08.08.2017 року Райгородською сільською радою було укладено з відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" договір оренди земельної ділянки площею 55,6618 га сільськогосподарського призначення державної власності, на яких розташовані пам'ятки археології місцевого значення, без проведення аукціону, у відсутність розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і погодження його з Управлінням культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації, що суперечить правовим нормам ст. ст. 116, 118, 122, 124 ЗК України, ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини". При цьому державна реєстрація вказаного договору оренди не відбулась, а отже він є неукладеним.

Ухвалою суду від 04.01.2018р. суддею Тісецьким С.С. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/9/18 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації та призначено підготовче засідання на 12.02.2018р.

09.01.2018р. від судді Тісецького С.С. надійшла заява про здійснення повторного автоматизованого розподілу справи №902/9/18 на підставі ч. 2 п. 16 Порядку автоматизованого розподілу справ в Господарському суді Вінницької області.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 10.01.2018р. здійснено повторний автоматичний розподіл справи №902/9/18. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.01.2018р. справу №902/9/18 передано на розгляд судді Колбасову Ф.Ф.

Ухвалою від 15.01.2018р. справу прийнято суддею Колбасовим Ф.Ф. до свого провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 12.02.2018р.

За результатами проведеного 12.02.2018р. підготовчого засідання суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання на 27.02.2018р.

Ухвалою суду від 27.02.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 20.03.2018р.

20.03.2018р. суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.04.2018р.

З огляду на неявку представника відповідача 2 та третьої особи та з метою забезпечення принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, ухвалою суду від 10.04.2018р. розгляд справи відкладено на 19.04.2018р.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокурор заявлений позов підтримав в повному обсязі.

Представник позивача підтримав позов в частині визнання незаконним та скасування п. 5 рішення 4 сесії 1 скликання Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 26.04.2017р., зазначивши, що Райгородська сільська рада перевищила свої повноваження та незаконно передала земельні ділянки державної власності в оренду, розпорядником яких є Вінницька обласна державна адміністрація. Дана позиція викладена в поясненнях до позовної заяви (лист № 0-2-06-1223/2-18 від 02.02.2018р., а.с. 104-106, т.1).

Відповідач 1 (Райгородська сільська рада Немирівського району Вінницької області) свого представника в судове засідання 19.04.2018р. не направив. При цьому позовні вимоги відповідач 1 не визнавав з підстав, наведених у поданому до суду 30.01.2018р. відзиві на позовну заяву, в якому зокрема зазначено про те, що згідно листа від 05.05.2017р за № 02/20-170, Управління культури і мистецтв погодило надання земель історико-культурного призначення в обмежене сільськогосподарське використання.

У відзиві на позов відповідач 1 також просив залучити до участі в справі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. (лист від 26.01.2018р №02/19-42, а.с. 96-99, т. 1)

06.02.2018р. до суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. В даних поясненнях Управління зазначило про те, що не може бути позивачем у даній справі, оскільки не є розпорядником земель, що є предметом спору. Тому підтримує позов лише в частині визнання незаконним та скасування п. 5 рішення Райгородської сільської ради. Вказує, що Райгородська сільська рада перевищила свої повноваження та незаконно передала земельні ділянки державної власності в оренду, розпорядником яких є обласна державна адміністрація (лист № 0-2-0.6-1223/2-18 від 02.02.2018р., а.с. 104-106, т.1).

Окрім того в клопотанні Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області зазначено, що пам'ятка археології місцевого значення - поселення трипільської культури ІІІ тис. до н. е. відповідно до рішення виконкому Вінницької обласної ради від 10.06.1971 року № 313, ох. № 681, взята на державний облік як пам'ятка місцевого значення (лист № 0-20.6-1470/2-18 від 09.02.2018 року, а.с. 110-111, т. 1).

09.02.2018р. до суду від Прокуратури Вінницької області надійшла відповідь на відзив (№05/03-61 вих. 18 від 09.02.2018 року, а.с. 115-119, т.1) де вказано про те, що наявність охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини не звільняє від необхідності укладення договору оренди чи іншого виду використання на земельні ділянки відповідно до чинного законодавства. Райгородська сільська рада, прийнявши рішення про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення та уклавши договори оренди земельних ділянок, фактично розпорядилась земельними ділянками державної власності, не маючи на це законних повноважень. Зокрема прокурор вказав на те, що Райгородською сільською радою не наведено жодного аргументу та не надано будь яких доказів, які б підтверджували законність рішень та дій Райгородської сільської ради щодо можливості розпорядження земельною ділянкою державної власності.

Відповідач 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група") відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, хоча про дату час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 10.04.2018 року, яка надсилалась третій особі рекомендованою кореспонденцією.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане третя особа не була позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 10.04.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. (Закон України від 17.07.1997р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання третьої особи.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 5 оскаржуваного у даній справі рішення 4 сесії 1 скликання Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 26.04.2017р. "Про надання в оренду землі історико-культурного призначення", відповідачу 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" відповідачем 1 було надано в короткострокову оренду земельну ділянку площею 55,6616 га ріллі із земель історико-культурного призначення, що розташовані на території Новообиходівського старостинського округу Райгородської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 11 місяців (а.с. 29, т.1).

10.05.2017р. між Управлінням культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" було укладено охоронний договір № 22 з додатками, на пам'ятку культурної спадщини, відповідно до п. 1 якого відповідач 2 як користувач взяв на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки археології місцевого значення - поселення трипільської культури ІІІ тис. до н.е., охоронний № 681 (а.с. 39-50, т. 1).

08.08.2017р. між відповідачем 1 - Райгородською сільською радою Немирівського району Вінницької області та відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" на підставі рішення 4 сесії 1 скликання Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області укладено договір оренди земельної ділянки площею 55,6618 га ріллі, яка має історико-культурне призначення, строком на 11 місяців (а.с.30-35, т. 1).

З пояснень прокурора та позивача вбачається, що державна реєстрація вищевказаного договору оренди землі не відбулась, проте на даний час відповідачем 2 -Товариством з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" здійснюється обробіток спірної земельної ділянки.

Відповідно до розпорядження Немирівської районної державної адміністрації №314 від 11.11.2013р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Новообиходівської сільської ради" земельні ділянки, (в т.ч. і земельна ділянка площею 55,6618 га ріллі) є земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Згідно рішення виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 10.06.1971 року № 313 на земельній ділянці, переданій в оренду відповідачу 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення трипільської культури ІІІ тис. до н.е., площею 53 га, охоронний № 681.

Це підтверджується листом завідувача сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації від 28.11.2017 року №7132/02-25 (а.с. 57, т. 1).

Згідно інформації Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації від 10.11.2017 року за № 6894/02-25 проектна документація щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок, що розташовані на території Новообиходівського старостинського округу Райгородської сільської ради Немирівського району до управління культури і мистецтв на погодження не надходила (а.с. 54-55, т. 1).

З урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.

Вказана норма, в першу чергу, закріплена Конституцією України, у ч. 2 ст. 19 Конституції України згідно якої органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналогічна правова позиція викладена в роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", пунктом 2 яких передбачено, що підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими Законами до їх відання.

Статтею 11 вказаного Закону визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є їх комітети, відділи, управління та інші виконавчі органи, які відповідно до ст. 5 цього Закону входять в систему органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Підставами для визнання акту незаконним (недійсним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту незаконним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною 1 ст.19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Так, з вказаної норми випливає, що територія, на якій розташована пам'ятка археології віднесена до земель саме історико-культурного призначення, а не до будь-якої іншої категорії.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 122 Цивільного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статті 122 ЗК України, згідно з якою з 01 січня 2013 року передача у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності належить до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Разом з тим, до земель історико-культурного призначення, в силу вимог ст. 53 ЗК України, належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Частиною 1 статті 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка площею 55,6616 га, розташована на території Новообиходівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) з кадастровим номером 0523085700:03:001:0078 є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Однак, згідно рішення виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 10.06.1971р. № 313 на земельній ділянці, площею 55,6616 га, переданій в оренду ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення трипільської культури ІІІ тис. до н.е., охоронний № 681.

Відповідно до статті 1 Закону України від 08.06.2000р. № 1805-ІІІ "Про охорону культурної спадщини" об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" археологічним об'єктом є рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскальні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про Відповідно до ст.17 цього ж Закону землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності.

Отже, враховуючи факт перебування земельної ділянки площею 55,6616 га, розташованої на території Новообиходівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) з кадастровим номером 0523085700:03:001:0078 у державній власності та історико-культурне значення даної земельної ділянки, суд приходить до висновку, що пункт 5 рішення 4 сесії 1 скликання Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 26.04.2017р. "Про надання землі історико- культурного призначення" є незаконним.

За таких обставин, пункт 5 рішення 4 сесії 1 скликання Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 26.04.2017р. "Про надання землі історико- культурного призначення" підлягає скасуванню.

Щодо другої позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку площею 55,6616 га, розташовану на території Новообиходівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) з кадастровим номером 0523085700:03:001:0078, суд відзначає наступне.

Відповідно до розпорядження Немирівської районної державної адміністрації №314 від 11.11.2013р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Новообиходівської сільської ради" вказана земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Як уже зазначалось судом вище, за інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка площею 55,6616 га, розташована на території Новообиходівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) з кадастровим номером 0523085700:03:001:0078 є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної форми власності.

В Державному реєстрі нерухомих пам'яток на сьогоднішній не міститься інформації про те, що на території Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області є пам'ятки археологічної спадщини місцевого значення. Відомості про наявність об'єкта історико-культурного призначення на вищевказаній земельній ділянці або віднесення цієї земельної ділянки до земель історико-культурного призначення у Державному земельному кадастрі відсутні. Проте, з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини від 10.05.2017р. № 22, паспорта об'єкта культурної спадщини, рішення виконкому від 10.06.1971р. ох. №681 суд робить висновок про те, що спірна земельна ділянка з кадастровим №0523085700:03:001:0078 є пам'яткою археологічної спадщини місцевого значення.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель історико-культурного призначення, в силу вимог ст. 53 ЗК України, належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Частиною 1 статті 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЗК України, державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 194 ЗК України визначено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як встановлено судом та стверджується самим Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, спірна земельна ділянка вважається пам'яткою національного чи місцевого значення до вирішення питання про її включення або невключення до Державного реєстру нерухомих пам'яток.

У ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України вказано, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Матеріалами справи підтверджено той факт, що земельна ділянка площею 55,6616 га, яка розташована на території Новообиходівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) з кадастровим номером 0523085700:03:001:0078 належить до земель історико-культурного, а не до сільськогосподарського призначення, а тому відповідач 1 не мав повноважень щодо передачі земельної ділянки історико-культурного призначення в оренду відповідачу 2.

Суд підкреслює, що відповідно до рішення виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів трудящих від 10.06.1971р. №313 на земельній ділянці, переданій в оренду ТОВ "СХК" "Вінницька промислова група" розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення трипільської культури ІІІ тис. до н.е., площею 53 га, охоронний №681. Вказана пам'ятка археології місцевого значення включена до Переліку пам'яток археології місцевого значення Вінницької області.

Згідно листа Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації від 10.11.2017р. за №6894/02-25, проектна документація щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки до Управління культури і мистецтв облдержадміністрації на погодження не надходила.

Разом з тим, позивач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області також не наділений повноваженнями щодо відання землями історико-культурного призначення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Частинами 1, 2 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що 1. До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 1) здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього.

Вказане дає право відповідному суб'єкту владних повноважень, який розпоряджається землями певної категорії, надати таку інформацію органу, що забезпечує ведення Державного земельного кадастру.

Відтак у суду відсутні підстави для задоволення вимоги щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку площею 55,6616 га, розташовану на території Новообиходівської сільської ради Немирівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) з кадастровим номером 0523085700:03:001:0078. Тому у вказаній вимозі слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України обов'язок відшкодування судового збору в сумі 1600,00 грн., з огляду на задоволення судом однієї немайнової вимоги про визнання незаконним та скасування п. 5 рішення 4 сесії 1 скликання Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 26.04.2017р. "Про надання в оренду землі історико-культурного призначення" суд покладає порівну по 800,00 грн. на відповідача 1 та відповідача 2, оскільки спір до суду доведено з їх вини.

19.04.2018р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 5 рішення 4 сесії 1 скликання Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 26.04.2017р. "Про надання в оренду землі історико-культурного призначення".

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04327376, вул. Миру, 16, с. Райгород, Немирівський район, Вінницька область, 22880) на користь Прокуратури Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35213099003988) 800,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК" "Вінницька промислова група" (код ЄДРПОУ 33623350, вул. Соборна, 226-А, м. Немирів, Вінницька область, 22800) на користь Прокуратури Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35213099003988) 800,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8. Копію рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 02 травня 2018 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 6 прим.:

1 - до справи;

2 - Заступнику прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050)

3 - Немирівській місцевій прокуратурі (вул. Тараса Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька область, 22800);

позивачу (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027);

4 - відповідачу-1 (вул. Миру, 16, с. Райгород, Немирівський район, Вінницька область, 22880);

5 - відповідачу-2 (вул. Соборна, 226-А, м. Немирів, Вінницька область, 22800);

6 - третій особі (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036).