Рішення

від 20.04.2018 по справі 910/19726/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2018Справа № 910/19726/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Київської місцевої прокуратури № 4 (02094, м. Київ, вул. М. Лебедєва, 14-а) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141)

до Приватного підприємства "Акіл" (02052, м. Київ, вул. Березняківська, 20/294, ідентифікаційний код 25396861)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 13-Б, ідентифікаційний код 04012721)

про повернення земельної ділянки

Представники сторін:

від прокуратури: Бондарчук І.П. (прокурор) - посвідчення № 026128

від позивача: Закаль О.О. - представник

від відповідача: Липовенко Г.В. - представник, Коваленко Г.П. -директор

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Київська місцева прокуратура № 4 інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Приватного підприємства "Акіл" про повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог Київська місцева прокуратура № 4 інтересах держави в особі Київської міської ради вказує на те, що відповідач всупереч вимог чинного земельного законодавства незаконно використовує земельну ділянку, яка розташована по вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва (90:140:0059), що і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19726/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.11.2017 за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 розгляд справи було відкладено на 13.12.2017 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача.

В засіданні 13.12.2017 представником відповідача було подане клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи з доданням відзиву на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо позову зважаючи на його необґрунтованість, вказуючи при цьому, що відповідач не займає самовільно земельну ділянку, яку визначено в позові, а лише знаходиться у власних нежитлових будівлях та на території, прилеглій до них.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 розгляд справи було відкладено на 22.12.2017 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою представника позивача.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 за № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 за № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

20.12.2017 через канцелярію суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 суд ухвалив розглядати справу № 910/19726/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у даній справі призначено на 17.01.2018.

05.01.2018 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від Київської місцевої прокуратури № 4.

15.01.2018 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі від відповідача.

16.01.2018 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі від позивача.

У підготовчому засіданні 17.01.2018 оголошено перерву у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 31.01.2018 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

31.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання відповідача про залучення співвідповідача та про призначення земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018 у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Акіл" про залучення Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" в якості співвідповідача відмовлено, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" та відкладено підготовче засідання у порядку статті 183 Господарського процесуального кодексу України до 09.02.2018.

01.02.2018 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення від Київської місцевої прокуратури міста Києва № 4.

07.02.2018 через канцелярію суду надійшли письмові доповнення до відзиву.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному підготовче засідання призначене на 09.02.2018 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 розгляд справи призначено на 23.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2018 продовжено строк розгляду справи у підготовчому засіданні на 30 днів, а також за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 14.03.2018 в порядку статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 14.03.2018 розглядалось клопотання відповідача про призначення експертизи, за наслідками проведення підготовчого засіданні, судом було оголошено перерву до 21.03.2018 у порядку статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками розгляду у підготовчому засіданні 21.03.2018 клопотання відповідача про призначення експертизи, судом відмовлено в його задоволенні із відповідним занесенням до протоколу судового засідання.

Також, у даному підготовчому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до розгляду у справі співвідповідача - Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2 та надав пояснення щодо заявленого клопотання, за наслідками розгляду заявленого клопотання судом відмовлено в його задоволенні із відповідним занесенням до протоколу судового засідання.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 20.04.2018.

У даному судовому засіданні представник Київської місцевої прокуратури № 4 підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача також просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 20.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2017 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження земельної ділянки № 17-1548-04 в якому встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,36 га по вул. Березнякіській у Дніпровському районі м. Києва (код ділянки 90:140:0059m) розміщена відкрита автостоянка Приватного підприємства "Акіл" з тимчасовим навісом, пунктом охорони та приміщенням, яке використовується для ремонту автомобілів.

Згідно з інформаційної довідки № 101503948 від 25.10.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вказаним параметром запису відомості відсутні.

Як вказує Київська місцева прокуратура № 4, рішенням Київської міської ради від 22.11.2007 за № 1294/4127 Приватному підприємству "Акіл" відмовлено у наданні в короткострокову оренду на 5 років земельної ділянки площею 0, 36 га для будівництва та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва.

Крім того, як про це стверджує прокуратура, будь-які інші рішення про передачу вказаної земельної ділянки Приватному підприємству "Акіл" Київською міською радою не приймались, також, у міському земельному кадастрі відсутня інформація щодо державної реєстрації даної земельної ділянки.

Так, мотивуючи позовні вимоги, місцева прокуратура вказує про те, що спір у справі виник у зв'язку з незаконним на їх думку користуванням відповідачем земельною ділянкою, на якій розміщено самочинно збудований об'єкт нерухомості, без будь-яких правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим земельна ділянка по вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва підлягає поверненню власнику з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

При цьому, статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, частиною 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вказано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частина 4 вказаної статті передбачає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В той час, відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно.

Відтак, Київська міська рада є органом, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від імені територіальної громади міста Києва повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності.

Так, невжиття Київською міською радою відповідних заходів представницького характеру, спрямованих на захист державних інтересів й обумовлює необхідність звернення Київської місцевої прокуратури № 4 з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради.

З огляду на наведене вбачається, що звернення місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до господарського суду з даним позовом, направлено на захист охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Києва, уповноваженим органом якої є Київська міська рада.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як вбачається із поданого відповідачем відзиву, останній вказує що не займає самовільно земельну ділянку, яку визначила Київська місцева прокуратура № 4 в позові, а лише знаходиться у власних нежитлових будівлях та на території, прилеглій до них, яка йому необхідна для доступу до нежитлових будівель та їх обслуговування.

Крім того, як вказує відповідач, після державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Березнаківська, 15, він звернувся до позивача з відповідною заявою про надання в оренду земельної ділянки під нежитловими будівлями та необхідної для обслуговування будівель.

А відтак, за переконанням відповідача, Приватне підприємство "Акіл" не займає ділянку самовільно, а знаходиться на ній законно, використовуючи власні будівлі.

При цьому, як вказує відповідач, що стосується решти земельної ділянки, то Київською місцевою прокуратурою № 4 невірно визначено відповідача за даним позовом, оскільки, цю ділянку займає інша особа - Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" та відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), спірна ділянка обліковується за Приватним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" є її виробничо-технічною базою, крім того, як про це вказує відповідач, Приватним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" сплачується податок за земельну ділянку, однак, у товариства відсутні правовстановлюючі документи на землю, тобто, дана ділянка зайнята самовільно, а відтак, за переконанням відповідача позов в цій частині також задоволенню не підлягає, оскільки, заявлений до неналежного відповідача.

Як стверджує відповідач, позивачем при поданні позову не встановлено місцезнаходження земельної ділянки, яку займає відповідач та яку займає Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2", також в позові не зазначено належним чином меж спірної земельної ділянки, зокрема, як вказує про це Приватне підприємство "Акіл" не зрозуміло, яка її частина та в яких межах знаходиться під будівлями відповідача, і яка інша частина використовується як виробничо-технічна база Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2".

Тобто, на переконання відповідача, предмет спору позивачем не визначений і за таких обставин задоволенню не підлягає, оскільки, для вирішення спору встановлення меж земельної ділянки, яка є предметом спору, є істотною обставиною.

Також, як стверджує відповідач, в акті обстеження земельної ділянки, що приєднано до матеріалів позовної заяви, не вказано наявність нежитлових будівель на спірній земельній ділянці, а відтак, на переконання відповідача, даний акт обстеження земельної ділянки не може бути належним доказом у справі, оскільки, містить суттєві неточності.

Відповідач зазначає про те, що ним отримано Витяг з бази даних міського земельного кадастру (копія котрого міститься в матеріалах справи) відповідно до якого спірна земельна ділянка обліковується у позивача як база СБМУ № 3 Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", при цьому жодних будівель на кадастровий план не нанесено.

Крім того, відповідач вказує, що в кадастровому плані та акті обстеження земельної ділянки не відображено наявність нежитлових будівель "1А", загальною площею 158, 5 кв.м. та "2А", загальною площею 59,9 кв.м., які належать відповідачу на праві власності та знаходяться за адресою: вул. Березняківська (о.к. 90:140:0024) у Дніпровському районі м. Києва.

З такими доводами відповідача, суд не погоджується з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.09.2017 складено акт обстеження земельної ділянки № 17-1548-04 в якому встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,36 га по вул. Березняківська у Дніпровському районі м. Києва (код ділянки 90:140:0059m) розміщена відкрита автостоянка Приватного підприємства "Акіл" з тимчасовим навісом, пунктом охорони та приміщенням, яке використовується для ремонту автомобілів, також, дана земельна ділянка огороджена парканом.

Крім того, у даному акті було вказано, що рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність чи користування (оренду) Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала. У міському земельному кадастрі відсутня інформація щодо державної реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї в установленому чинним законодавством порядку.

Так, за результатами обстеження даної земельної ділянки вбачається порушення ст. 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Так, ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачає, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Підпункт 2.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Пункт 3.1. вказаної постанови передбачає, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне заняття земельної ділянки.

Відтак, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності і є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Так, судом встановлено, що рішенням Київської місткої ради від 22.11.2007 за № 1294/4127 Приватному підприємству "Акіл" відмовлено в наданні у короткострокову оренду на 5 років земельної ділянки площею 0,36 га, для будівництва та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи пояснювальної записки № А-9510 підставою відмови у наданні Приватному підприємству "Акіл" земельної ділянки для будівництва та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва стало те, що дана земельна ділянка розташована в зоні будівництва транспортної розв'язки автомагістралі-підходу до залізнично-автомобільного мосту в районі Позняки, що підтверджується висновком Дочірнього підприємства "Інститут генерального плану міста Києва" від 17.04.2007 № 1207.

Відтак, як вказує позивач та встановлено судом, будь-які інші рішення про передачу вказаної земельної ділянки Київською міською радою не приймались.

Поміж іншого, факт використання Приватним підприємством "Акіл" земельної ділянки по вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва підтверджується також й інформацією Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 1181/9/26-53-12-04 від 27.09.2017, відповідно до якої Приватне підприємство "Акіл" обліковується в інспекції, як платник земельного податку за спірну земельну ділянку.

В той час, судом встановлено, що Приватне підприємство "Акіл" не погоджуючись з рішенням Київської місткої ради від 22.11.2007 за № 1294/4127 про відмову у наданні в короткострокову оренду на 5 років земельної ділянки площею 0,36 га, для будівництва та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва Приватне підприємство "Акіл" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради про скасування висновку від 31.05.2007, скасування рішення від 22.11.2007 № 1294/4127 та зобов'язання вчинити дії.

Так, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2012 у справі № 2а-3899/12/2670 було відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Акіл". При цьому було встановлено факт того, що у Приватного підприємства "Акіл" відсутні законодавчо визначені документи, які б засвідчували його право на користування земельною ділянкою на вулиці Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва, а тому судом не прийняті до уваги доводи Приватного підприємства"Акіл" щодо законного знаходження зазначеної земельної ділянки у його користуванні і як, наслідок, сплати земельного податку за зазначену земельну ділянку.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2012 у справі № 2а-3899/12/2670 залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суму від 11.09.2012, які у свою чергу залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013.

Отже, викладене вище дає підстави дійти висновку, що розміщення відкритої автостоянки з тимчасовим навісом, пунктом охорони та приміщенням, яке використовується для ремонту автомобілів, здійснено на земельній ділянці, що не була для цього відведена.

Приписи ст. 375 Цивільного кодексу України передбачають, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Нормами статті 367 Цивільного кодексу України закріплено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Позаяк, винятком вказаної норми може бути право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів та встановлено судом, відповідачем в якості додатків до відзиву було надано інформаційну довідку за № 105874528 від 01.12.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що за номером запису про право власності: 23610838 від 28.11.2017; державний реєстратор: Павленко К.В., Київська філія комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області, м. Київ; підстава виникнення права власності: акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта, серія та номер: б/н, виданий 09.10.2007, видавник: члени комісії; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38389111 від 28.11.2017, складових частин об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, "1А", загальною площею 158, 5 кв.м. та нежитлова будівля, "2А", загальною площею 59,9 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва; власником якої є Приватне підприємство "Акіл".

При цьому, як вбачається із поданих відповідачем 15.01.2018 письмових пояснень, останній стверджує, що законно перебуває та користується власними нежитловими будівлями і звернувся до Київської міської ради за отриманням частини земельної ділянки в оренду, а також, про те, що решту земельної ділянки самовільно займає інша особа - Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2".

Проте, як вбачається з доданого до письмових пояснень примірника клопотання за вих. № 32699 від 19.12.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Березняківській, 15; кадастровий номер: 90:140:0024; орієнтовний розмір: 0,10 га: цільове призначення: для будівництва та обслуговування нежитлових будівель та споруд; вид права, на яку зацікавлена особа має намір одержати земельну ділянку: оренда на 20 років, то доказів того, що дане клопотання дійсно було направлено та/або отримано Київською міською радою, відповідачем не надано.

Поміж іншого, встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за номером інформаційної довідки 101503948 станом на 25.10.2017; кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:140:0059 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вказаним параметром запису відомості відсутні.

Відтак, викладене свідчить про те, що тільки після звернення Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Київської міської ради з відповідним позовом до суду, відповідачем - Приватним підприємством "Акіл" було зареєстровано право власності складових частин об'єкта нерухомого майна, зокрема, нежитлових будівель, "1А", загальною площею 158, 5 кв.м. та "2А", загальною площею 59,9 кв.м., що розташовані по вул. Березняківська, 15 у Дніпровському районі м. Києва, при цьому, дане право власності було зареєстроване за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання спірної земельної ділянки у власність або в користування юридичні особі, а також, в порушення приписів ст. 367 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що винятком набуття права власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Так, суд вказує про те, що реєстрація за Приватним підприємством "Акіл" права власності на об'єкт самочинного будівництва не змінює правової природи цього об'єкта та не усуває порушень земельного та містобудівельного законодавства, допущених при будівництві такого об'єкту.

А отже, встановлені обставини дають підстави дійти висновку, що твердження Приватного підприємства "Акіл" щодо законного перебування та користування власними нежитловими будівлями, є такими, що не відповідають дійсності та у свою чергу суперечать нормам чинного законодавства.

Суд також вважає за необхідне вказати про те, що самочинне будівництво нерухомості, яке здійснюється без згоди власника майна земельної ділянки, визнається протиправним втручанням у право мирного володіння майном громади міста та землекористувача, навіть при наявності судового рішення, на підставі якого визнано право власності на об'єкт самочинного будівництва з обов'язком провести його державну реєстрацію, якого поміж іншого у відповідача також не було.

Також, як про це вказує Київська міська рада у поясненнях поданих 16.01.2018 єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відтак, викладене вище свідчить про те, що відповідач на даний час використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,36 га по вул. Березняківська у Дніпровському районі м. Києва (код ділянки 90:140:0059m) для розміщення відкритої автостоянки з тимчасовим навісом, пунктом охорони та приміщенням, яке використовується для ремонту автомобілів без належним чином оформлених передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів.

Що стосується доводів відповідача, стосовно того, що до частини земельної ділянки невірно визначено відповідача за даним позовом, оскільки, цю ділянку займає інша особа - Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2", а також, що позивачем при поданні позову не встановлено місцезнаходження земельної ділянки, яку займає відповідач та яку займає Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2", також в позові не зазначено належним чином меж спірної земельної ділянки, та не зрозумілим є те, яка її частина та в яких межах знаходиться під будівлями відповідача, і яка інша частина використовується як виробничо-технічна база Приватного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", то суд вказує наступне.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018 Приватне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, при цьому будь-яких пояснень, викладу аргументів і міркувань на підтримку або заперечення щодо позову Приватним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" суду не надано.

Позаяк, із наданої відповідачем до відзиву копії листа Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за вих. № 057024-10150 від 25.05.2016 щодо надання інформації стосовно законності перебування автостоянки Приватного підприємства "Акіл", яка знаходиться на земельній ділянці (о.к. 90:140:024), то згідно бази даних міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 7287, 81 кв.м. за адресою: вул. Березняківська (о.к. 90:140:024) у Дніпровському районі м. Києва на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки обліковується за Відкритим акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2". Опис ділянки - база СБМУ № 3. За поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень про передачу в оренду зазначеної земельної ділянки у власність чи користування (оренду). Документи, що посвідчують право на неї у Департаменті земельних ресурсів, станом на 31.12.2012 не зареєстровані.

Разом з тим, з наданих 19.12.2017 Київською місцевою прокуратурою № 4 доказів, зокрема, фрагменту аерофотозйомки за 2014 щодо земельної ділянки: 90:140:0059т; площею: 0, 3619 га; адреса земельної ділянки: Дніпровський район, вул. Березняківська, 15; заявник: Приватне підприємство "Акіл"; вид та термін користування: заявка; цільове призначення: 1, для будівництва та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки, з якої чітко вбачається, що на ділянці розташована відкрита автостоянка з тимчасовим навісом.

Крім того, з наданих 08.02.2018 Київською місцевою прокуратурою № 4 доказів, а саме, листа Департаменту земельних ресурсів за вих. № 057024-2797 від 07.02.2018, яким повідомляється, про те, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка площею 7287,81 кв. м. (обліковий код 90:140:0024) на вул. Березняківській у Дніпровському районі м. Києва обліковується за Відкритим акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" (код ЄДРПОУ 04012721) на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

За поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень про передачу зазначеної земельної ділянки у власність чи користування (оренду). У міському земельному кадастрі відсутня інформація щодо державної реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї.

Також, до вказаного листа надано робочі матеріали, зокрема, витяг з бази даних міського земельного кадастру по земельним ділянкам із зазначенням кодів ділянок, землекористувачів, адрес, опису ділянок, площ (кв.м), виду права, дати закінчення права та фрагмент аерофотозйомки.

Судом встановлено, що згідно Витягу з бази даних міського земельного кадастру станом на 07.02.2018, а саме, реєстру земельних ділянок:

- черговий план: код ділянки 90:140:0024, землекористувачі: Відкрите акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2", адреса ділянки: вул. Березняківська, опис ділянки: база СБМУ № 3, площа: 7287, 81 кв.м;

- ділянки, що знаходяться на стадії розробки оформлення прав: код ділянки 90:140:0059т, землекористувачі: Приватне підприємство "Акіл", адреса ділянки: вул. Березняківська, 15, площа: 3619, 35 кв.м., стадія: заявка; код ділянки 90:140:0059т, землекористувачі: землі, які пройшли обстеження (перевірку), адреса ділянки: вул. Березняківська, 15, площа: 3619, 35 кв.м., стадія: заявка.

При цьому, як вбачається із фрагменту аерофотозйомки та встановлено судом, земельна ділянка з код 90:140:0024, загальною площею 7287, 81 кв.м., своїми межами охоплює ділянку з код 90:140:0059т, площею: 3619, 35 кв.м., при цьому дана ділянка є невід'ємною, однак, відокремленою частиною земельної ділянки з код 90:140:0024, що розташована за адресою вул. Березняківська, оскільки, земельній ділянці площею: 3619, 35 кв.м. присвоєно код ділянка 90:140:0059т.

Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, вищевказані твердження відповідача є недоведеними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з тим, суд вказує про те, що подані відповідачем 07.02.2018 доповнення до відзиву не беруться судом до уваги, оскільки, відповідачем у судовому засіданні 13.12.2017 був наданий відзив на позовну заяву з доданими до нього доказами, при цьому відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 суд ухвалив розглядати справу № 910/19726/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у даній справі призначено на 17.01.2018, якою було запропоновано відповідачу в установлений п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати суду відзив на позовну заяву із врахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, проте, в установлений судом строк відзиву подано не було.

Так, приписами ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вказано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, у поданих доповненням до відзиву, відповідачем не наведено поважності причин пропуску процесуального строку на подання відзиву та не визначено обставин, що зумовили неможливість подання даних доповнень до відзиві та доданих до нього доказів у встановлений судом строк, а також, у порушення приписів ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, не подано суду заяву учасника справи про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до частини 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав суд вважає, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, вибула з володіння власника не за його волею та з огляду на те, що зведене нерухоме майно порушує права позивача як власника земельної ділянки, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Отже, оскільки, судом встановлено, що право користування на спірну земельну ділянку під будівництво нікому в установленому законом порядку не надавалось, а тому, в подальшому не могло й відбутись переходу такого права в порядку ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до Приватного підприємства "Акіл".

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Разом з тим, п. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

При цьому, ч. 2. ст. 5 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відтак, оскільки, судом було встановлено, що спірна земельна ділянка використовується Приватним підприємством "Акіл" для розміщення відкритої автостоянки з тимчасовим навісом, пунктом охорони та приміщенням, яке використовується для ремонту автомобілів, здійснено на земельній ділянці, що не була для цього відведена, та зважаючи на те, що будь-яких рішень про передачу вказаної земельної ділянки Київською міською радою не приймалось, з урахуванням висновку суду, що твердження відповідача щодо законного перебування та користування власними нежитловими будівлями, є такими, що не відповідають дійсності та у свою чергу суперечать нормам чинного законодавства, та беручи до уваги, що судом було встановлено, що право користування на спірну земельну ділянку під будівництво нікому в установленому законом порядку не надавалось, а тому, в подальшому не могло й відбутись переходу такого права в порядку ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, а отже відповідач є таким, що самовільно займає спірну земельну ділянку, то за таких підстав, суд не виходячи за межі позовних вимог, з метою ефективного способу захисту порушеного права та можливістю подальшого виконання судового рішення вважає за необхідне визначити у рішенні спосіб захисту, який не суперечить закону, а саме, зобов'язати Приватне підприємство "Акіл" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,36 га (код ділянки 90:140:0059), яка розташована по вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство "Акіл" (02052, м. Київ, вул. Березняківська, 20/294, ідентифікаційний код 25396861) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,36 га (код ділянки 90:140:0059), яка розташована по вул. Березняківській, 15 у Дніпровському районі м. Києва привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Акіл" (02052, м. Київ, вул. Березняківська, 20/294, ідентифікаційний код 25396861) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019; банк ДКСУ, м. Києва, код банку 820172, р/р - 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 02.05.2018

Суддя Д.О. Баранов