Постанова

від 24.04.2018 по справі 910/17180/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2018 р. Справа№ 910/17180/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Мартюк А.І.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Вінницькій Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондарчук Л.П. адвокат за довіреністю від 08.01.2018;

від відповідача: Ушаков О.В. за довіреністю від 27.10.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБОЛ ГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 (повне рішення складено 12.12.2017)

у справі №910/17180/17 (головуючий суддя Балац С.В.)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ПЛЮС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБОЛ ГРУП";

про стягнення 124.669,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ПЛЮС" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБОЛ ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 124.669,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання за договором поставки, укладеного між сторонами спору у спрощений спосіб, в частині поставки товару неналежної якості, що призвело до звернення позивача до господарського суду з метою захисту порушеного права шляхом стягнення з відповідача 124 669,00 грн., з яких: 111 000,00 грн. - вартість неякісного товару та 13 699,00 грн. - витрати на проведення технічного обстеження товару та його демонтажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 у справі №910/17180/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБОЛ ГРУП" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ПЛЮС" основну заборгованість в сумі 111.000 грн. 00 коп.; витрати на проведення технічного обстеження товару та його демонтажу в сумі 13.699 грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.870 грн. 49 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАБОЛ ГРУП" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки сторонами не було погоджено окремих вимог щодо якості поставленого товару (атракціон "Гірка-батут "Скай"), конструкція вказаного атракціону передбачає необхідність періодичного підкачування, відповідачем виконувалось гарантійне обслуговування товару в межах гарантійних строків, Акт технічного обстеження, на який посилається відповідач, складний ТОВ "Бебі Граунд", яке є прямим конкурентом відповідача і не уповноважено надавати висновки щодо якості атракціону, позивачем не додержано положень Інструкції №П-7 щодо встановлення недоліків товару.

09.01.2018 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 призначено розгляд справи на 06.03.2018.

16.02.2018 відповідачем подано клопотання про призначення судової експертизи щодо атракціону "Гірка-батут "Скай", у якому посилається на те, що ТОВ "Бебі Граунд", яким було складено акт технічного обстеження атракціону від 07.07.2017, є прямим конкурентом відповідача та не є експертною установою, яка уповноважена надавати висновки щодо якості атракціону чи матеріалу з якого його виготовлено.

03.03.2018 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідачем поставлено атракціон неналежної якості, що підтверджується актом технічного обстеження від 07.07.2017, складеного ТОВ "Бебі Граунд", атракціон демонтований і не придатний для використання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 задоволено клопотання відповідача про призначення судової експертизи. Призначено у справі №910/17180/17 судову експертизу. Визначено питання, які підлягають вирішенню судовою експертизою. Проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 задоволено заяву представника позивача про поставлення на вирішення судової експертизи додаткових питань.

21.03.2018 матеріали справи направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

10.04.2018 надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у якому зазначено, що відповіді на питання потребують знань технології виробництва, обслуговування та експлуатації об'єкту дослідження, а саме - атракціону "Гірка-батут "Скай". Проведення таких досліджень здійснюють акредитовані випробувальні лабораторії у відповідній галузі. Вказані питання виходять за межі компетенції експертів Інституту.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 поновлено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 24.04.2018.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляцій скарзі, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у позові.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У вересні 2016 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ПЛЮС", як покупцем, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАБОЛ ГРУП", як постачальником, була досягнута домовленість з приводу поставки атракціону "Гірка Скай" (далі - товар/атракціон).

На виконання вказаної домовленості, на підставі рахунку відповідача №26 від 15.09.2016, позивач платіжним дорученням №15 від 20.09.2016 сплатив відповідачу 111 000 грн. (а.с.24).

12.10.2016 відповідачем поставлено, а позивачем отримано товар, - атракціон "Гірка Скай" загальною вартістю 111 000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі товару від 12.10.2016 № 1, який підписаний обома сторонами без зауважень, скріплений відбитками їх печаток (а.с.16).

Відповідно до Технічного паспорту на атракціон "Гірка-батут "Скай" (а.с.25-36) виробник гарантує усунення виниклих несправностей та заміну складових частин, що відносять до каркасу атракціону, швів, які вийшли з ладу по вині виробника протягом 12 місяців з дня вводу в експлуатацію при умові експлуатації по призначенню. Гарантійний період відраховується з дня отримання каркасу споживачем. Протягом гарантійного періоду виробник безоплатно проводить усунення дефектів, які не визнані порушенням правил експлуатації.

З Журналу перевірок технічного стану "Гірки-батуту "Скай" (а.с.40-46) вбачається, що у період з 12.10.2016 по 10.12.2016 позивач використовував гірку, періодично її підкачуючи, з 11.12.2016 по 30.12.2016 гірка була закрита для відвідувачів, з 02.01.2017 по 23.01.2017 позивач використовував гірку, періодично її підкачуючи, з 24.01.2017 по 26.02.2017 гірка була закрита для відвідувачів, з 27.02.2017 по 19.04.2017 позивач використовував гірку, підкачуючи її, з 20.04.2017 гірка була закрита для відвідувачів, 04.05.2017 гірка запрацювала, були проведені роботи по усуненню розривів по всій площі (5 дірок), представник заклеїв дірки, 06.05.2017 виявлена дірка, закрито для відвідувачів.

23.01.2017 позивач за вих.№342 направив відповідачу лист, у якому повідомив про те, що 10.12.2016 були виявлені недоліки (надувна гірка пропускає повітря), 12.12.2016 представник постачальника здійснив демонтаж та самовивіз товару з метою усунення недоліків, монтаж конструкції відбувся 31.12.2016, однак 18.01.2017 покупцем виявлено ті ж самі недоліки, тому просить здійснити заміну товару протягом 5 днів з моменту отримання вимоги (а.с.47).

Листом від 10.02.2017 відповідач повідомив позивачу про те, що ним проводиться роботи з виготовлення надувної конструкції атракціону в межах гарантійних зобов'язань, однак виробничий процес займає більше часу ніж заплановано, планова дату монтажу 21-22.02.2017 (ас.53).

Також між сторонами велось листування електронною поштою стосовно виконання гарантійного обслуговування (а.с.54-59)

Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт від 27.02.2017 позивач прийняв роботи, здійснені відповідач в гарантійний термін по заміні надувного матрацу та його монтажу. Позивач здійснив перевірку виконаної відповідачем роботи і підтверджує, що робота виконана належним чином, відповідно до умов гарантійного періоду, а саме: заміна надувного матрацу дитячої гірки "Скай". Сторони погодили, що новий гарантійний термін по даній гірці та його комплектуючим, а саме матрацу, буде відраховуватись з 27.02.2017 (а.с.50). Також у акті є відмітка про те, що Пащук М.М., представник відповідача, провів заміну та монтаж надувного матрацу, під час монтажу дефектів не виявлено.

24.04.2017 позивач за вих.№552 направив відповідачу лист, у якому просив направити майстрів для виявлення та усунення недоліків до 30.04.2017 (а.с.60).

04.05.2017 представником відповідача Санніковим Р.О. складено Акт обстеження атракціону, у якому зазначено що ним проведення перевірку гірки по всій площі на наявність розривів, виявлено 5 дірочок, які він заклеїв, всі роботи були здійснені по технології (а.с.52).

10.05.2017 позивач за вих.№571 направив відповідачу претензію, у якій вказав, що постачальник передав покупцю товар з прихованими недоліками, які неможливо було встановити в момент приймання-передачі товару, атракціон не може бути використаний за призначенням і не приносить покупцю плановий дохід, недоліки конструкції є істотними, тому просить перерахувати суму грошових коштів, сплачених за неякісний товар, у розмірі 111 000 грн. (а.с.13-14). Претензія направлена відповідачу 10.05.2017, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с.15), однак залишена відповідачем без відповіді та виконання.

07.07.2017 директором та заступником директора ТОВ "Бебі Граунд" було складено Акт №01/07/07/207 технічного обстеження, у якому зазначено, що "в конструкції надувної гірки використані матеріали з різними механічними властивостями. При щоденному використанні в режимі перемінних динамічних навантажень виникають зони концентрації напруження матеріалу і матеріал з більш слабкими характеристиками руйнується. В даному випадку в місці з'єднання прозорої тканини з армованою тканиною ПВХ виникає порив більш м'якої прозорої тканини. Для уникнення таких пошкоджень всі деталі гірки бажано виконувати з матеріалу з однаковими властивостями". Надані рекомендації замінити виріб гірка на інший, з матеріалів що забезпечать безаварійну роботу виробу, а також закрити всі місця на металевому каркасі захисним покриттям в межах прямого доступу відвідувачів (а.с.61-62).

Також ТОВ "Бебі Граунд" виставило покупцю - ТОВ "Сенді Парк-Київ Еліт" рахунок на оплату №40 від 05.09.2017 на суму 13699,20 грн. за демонтаж дитячого ігрового обладнання (а.с.63).

У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 111 000,00 грн. - вартість неякісного товару та 13.699,00 грн. - витрати на проведення технічного обстеження товару та його демонтажу.

Заперечуючи проти позову, як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач посилався на те, що ним добросовісно виконані зобов'язання з передачі у власність позивача атракціону, придатного для експлуатації, а також здійснене його гарантійне обслуговування. Позивачем не подано до суду доказів, які б доводили наявність недоліків в конструкції атракціону, а також їх виникнення з вини відповідача. В акті технічного обстеження від 07.07.2017 № 01/07/07/2017 не вказано на підставі яких стандартів, технічних умов чи іншої нормативної документації зроблено такі висновки, а акт складений підприємством, яке є прямим конкурентом відповідача на ринку. Крім того, позивачем не наведено доказів того, що атракціон зберігався у належних умовах, зазначених у технічному паспорті.

За наслідками розгляду спору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому на підставі ч. 2 ст. 678 та ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом, відповідно до ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання між сторонами Акту прийому-передачі товару №1 від 12.10.2016, та оплати позивачем виставленого відповідачем рахунку. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 678 ЦК України, яка визначає правові наслідки передання товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Водночас, в силу норми ч. 4 ст. 678 ЦК України положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Застосовуючи до спірних відносин сторін положення ст. 678 ЦК України, суд першої інстанції не надав належну юридичну оцінку відносинам сторін з урахуванням того, що атракціон "Гірка-батут "Скай" придбавався позивачем для використання в господарській діяльності, на що також посилався позивач у позовній заяві, що є характерною рисою договору поставки (ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином частина 2 статті 712 ЦК України надає всім положенням статей 655-697 ЦК України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов'язань поставки.

Тобто, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення статей 264-271 ГК України, а положення ст. ст. 655-697 ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

Гарантії якості товарів, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються ст. 269 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень ч. ч. 5-8, ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Таким чином, у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачених ст. 678 ЦК України, але має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.

При цьому, у всіх випадках, коли виявляється неналежна якість або некомплектність товарів, поставлених на підставі договору поставки, в тому числі і при виявленні дефектів виробів в період гарантійного строку, з постачальника може бути стягнуто штраф в порядку ч. 7 ст. 269 ГК України.

Стаття 7 ГК України встановлює, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Отже, беручи до уваги, що сторони у справі є суб'єктами господарювання та уклали спірний договір при здійсненні своєї господарської діяльність, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Господарський кодекс України.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача, на підставі ст. 678 ЦК України, 111 000,00 грн. вартості неякісного товару, не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення про стягнення 13699,00 грн. витрат на проведення технічного обстеження товару та його демонтаж, то вони також не підлягають до задоволення, оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем вказаних витрат.

Так, як зазначалось вище, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Бебі Граунд" виставило ТОВ "Сенді Парк-Київ Еліт" рахунок на оплату №40 від 05.09.2017 на суму 13699,20 грн. за демонтаж дитячого ігрового обладнання, однак матеріали справи не містять доказів оплати позивачем вказаного рахунку. При цьому, позивачем у даній справі є ТОВ "Сенді Парк-Київ Плюс", а не ТОВ "Сенді Парк-Київ Еліт", яке зазначено у рахунку в якості покупця.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 у справі №910/17180/17 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, а апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБОЛ ГРУП" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 у справі №910/17180/17 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ПЛЮС" (31000, Хмельницька обл., Красилівський район, м. Красилів, вул. Миру, буд. 10-А; ідентифікаційний код 40499985) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБОЛ ГРУП" (04123, м. Київ, вул. Западинська, буд. 7, кв. 52; ідентифікаційний код 38536399) - 2805 (дві тисячі вісімсот п'ять) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17180/17.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.04.2018.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді А.І. Мартюк

Б.О. Ткаченко