Рішення

від 02.05.2018 по справі 826/17304/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 травня 2018 року № 826/17304/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_2 доКиївської міської ради прозобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просить зобов'язати Київську міську раду на підставі заяви ОСОБА_2 у відповідності до вимог чинного законодавства України прийняти рішення про приватизацію земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення садівництва, площею 0,0354 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.11.2016 р. провадження по справі відкрито суддею Абловим Є.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.11.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міською радою не надано позивачу дозволу на приватизацію земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення садівництва, площею 0,0354 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що позивачем не доведено порушення його прав. Позивачу було надано в оренду спірну земельну ділянку про приватизацію якої він просив в своїй заяві. Крім того, позивачем не надано жодних документів, які є підставою для приватизації земельної ділянки.

Зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, а судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.09.2016 р. позивач звернувся до Київської міської ради із заявою, в якій просив передати йому у власність (дозволити приватизувати) земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації площею 0,0354 га, що перебуває у складі земель комунальної власності територіальної громади міста Києва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (для ведення садівництва). В заяві позивач повідомив, що даною земельною ділянкою він добросовісно, відкрито та безперервно користується більше ніж 10 років на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.08.2005 р. Додаткового повідомив, що на даний час, він не скористався своїм правом на отримання у власність відповідного виду земельної ділянки.

Відповідно до відомостей Відстеження пересилання УДППЗ Укрпошта відповідач отримав заяву позивача 19.10.2016 р. Станом на 31.10.2016 р. - день подання позовної заяви позивач не отримав жодної відповіді від відповідача.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом а ч. 3 ст. 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Зокрема, положеннями п. б ч. 1 ст. 9 ЗК України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у ст. 121 ЗК України, та для цілей використання земельної ділянки з метою ведення садівництва становлять не більше 0,12 гектара.

Стаття 118 Земельного кодексу України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. За частиною 1 цієї норми громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Аналіз наведеної норми ЗК України свідчить про те, що у випадку передачі земельної ділянки у власність особі у разі приватизації, в якої ця земельна ділянка перебувала у користуванні, така передача здійснюється на підставі поданої особою заяви, технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. При цьому, вказівка на необхідність подання зацікавленою особою у разі приватизації земельної ділянки, разом із заявою також технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, в ч. 1 ст. 118 ЗК України відсутня.

Аналогічний порядок приватизація земельних ділянок, які перебувають в користуванні громадян, наведений в Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 (далі - Порядок № 63/9120) (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин 19.10.2016 р.).

Так, ч. 1, 6 ст. 4 розд. Порядку № 63/9120 визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність юридичним особам або громадянам здійснюється рішенням Київської міської ради, яке приймається на підставі відповідної документації із землеустрою, крім випадків, коли відповідно до законодавства та цього Порядку передача земельних ділянок здійснюється без складання документації із землеустрою, а у разі приватизації громадянами земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, - на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (при приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, - після присвоєння такій земельній ділянці кадастрового номер, якщо відповідно до законодавства та цього Порядку передачу земельної ділянки не може бути здійснено без складання документації із землеустрою) або на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (при приватизації земельної ділянки, право користування якою посвідчено державним актом на право постійного користування або договором оренди землі).

Приватизація земельних ділянок, які перебувають в користуванні громадян, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або без складання документації із землеустрою на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, та відповідно до розділу 8 цього Порядку.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 10 і 11 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Київською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар), який є членом садівничого товариства Трикотажник Дарницького району м.Києва укладено договір оренди земельної ділянки від 16.08.2005 р., який зареєстровано в реєстрі за № 2-4486.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець на підставі п. 7 рішення Київської міської ради від 23.10.2003 р. № 120/993 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в довгострокову оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: розмір 0,0354 га, цільове призначення - для ведення колективного садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно із витягом з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2005 р. № ФС-01772/2005 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 240,53 грн. (п.2.2 договору).

Згідно із п.3.1 договір укладено на 25 років.

19.10.2016 р. Київська міська рада отримала заяву ОСОБА_2, подану в порядку ч. 1 ст. 118 ЗК України, для приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.08.2005 р., з додатками: інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, копіями паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру платника податків.

За змістом цієї заяви вбачається, що позивач просив відповідача дозволити йому приватизувати земельну ділянку, аналогічну тій, що використовується ним згідно договору оренди земельної ділянки від 16.08.2005 р., для цілей та у розмірі, що відповідають цільовому призначенню і розміру такої земельної ділянки за даними Державного земельного кадастру, та у межах норм безоплатної приватизації.

Питання розроблення, погодження, розгляд документації із землеустрою та прийняття Київською міською радою рішень у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або надання в оренду земельних ділянок на підставі документації із землеустрою або без складання такої документації врегульовано положеннями ст. 21 Порядку № 63/9120.

У відповідності до п. 3.2 ч. 3 ст. 21 Порядку № 63/9120, для прийняття Київською міською радою рішення про надання (передачу) земельної ділянки у власність або в оренду громадянин подає безпосередньо до Київської міської ради у разі передачі (надання) земельної ділянки без складання документації із землеустрою клопотання в довільній формі про передачу земельної ділянки у власність або оренду, до якої додає: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (крім випадку, коли такий витяг додано до згоди землекористувача); висновок Департаменту земельних ресурсів щодо можливості надання під забудову та для інших потреб земельної ділянки, одержаний відповідно до статті 12 розділу 4 цього Порядку; нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою), а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача (якщо таке було), або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання. До згоди землекористувача на вилучення чи припинення права користування земельною ділянкою додаються копії документів, що посвідчують оформлення та реєстрацію права користування земельною ділянкою, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права на земельну ділянку. У разі подання клопотання про передачу земельної ділянки без складання документації із землеустрою особою, яка набула право власності на індивідуальний гараж, житловий або дачний будинок та господарські будівлі і споруди на такій земельній ділянці, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, необхідної для експлуатації та обслуговування набутого у власність індивідуального гаража, житлового або дачного будинку та господарських будівель і споруд, не вимагається. У цьому разі право постійного користування земельною ділянкою попереднього землекористувача або договір оренди земельної ділянки припиняються рішенням Київської міської ради відповідно до статті 141 Земельного кодексу України та статті 31 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку із набуттям зацікавленою особою права власності на індивідуальний гараж, житловий або дачний будинок та господарські будівлі і споруди, які розташовані на земельній ділянці; нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (гаража, житлового або дачного будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, якщо такі розташовані на земельній ділянці; копію паспорта громадянина; копію реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); довіреність або засвідчену в установленому порядку її копію, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє уповноважена ним особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Приймальня Київради з земельних питань у день реєстрації заяви або протягом наступного робочого дня передає цю заяву з доданими до неї документами, сформованими у кадастрову справу, до Департаменту земельних ресурсів, а у випадку надходження до Київської міської ради клопотання секретаріат Київської міської ради у день реєстрації цього клопотання або протягом наступного робочого передає його через приймальню Київради з земельних питань до Департаменту земельних ресурсів для розгляду у строк, що не перевищує 10 робочих днів, та для формування кадастрової справи, якщо така не сформована, і підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність чи оренду або про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи оренду (ч. 4 ст. 21 Порядку № 63/9120).

У разі надходження до Департаменту земельних ресурсів документації із землеустрою або клопотання для передачі земельної ділянки без складання документації із землеустрою, які не відповідають вимогам законодавства та цього Порядку, документація із землеустрою та додані до неї документи (проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставах, визначених частиною шостою статті 13 цього Порядку, або технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставах, визначених частиною шостою статті 16 цього Порядку) або документи, додані до клопотання (не додано в повному обсязі документи, визначені пунктом 3.2 частини третьої цієї статті), повертаються Департаментом земельних ресурсів через приймальню Київради із земельних питань громадянину на доопрацювання.

У разі повернення документації із землеустрою з доданими до неї документами або документів, доданих до клопотання про передачу земельної ділянки без складання документації із землеустрою, Департамент земельних ресурсів письмово зазначає підстави такого повернення.

Після усунення громадянином зазначених Департаментом земельних ресурсів недоліків повторне повернення документів не допускається (ч. 5 ст. 21 цього Порядку).

На підставі розробленої і погодженої документації із землеустрою або клопотання про передачу земельної ділянки без складання документації із землеустрою, крім випадків, визначених частиною п'ятою цієї статті, Департамент земельних ресурсів готує проект рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність чи в оренду або про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи в оренду (ч. 6 ст. 21 Порядку № 63/9120).

Рішення приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради з урахуванням особливостей, встановлених цим Порядком, та у строки, встановлені законодавством.

Суб'єктом подання проекту рішення виступає Департамент земельних ресурсів, а проект рішення у цьому разі підписується директором та керівником юридичної служби цього департаменту та подається на розгляд Київської міської ради в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради (ч. 8 ст. 21 Порядку № 63/9120).

Згідно ч. 9 ст. 21 Порядку № 63/9120 рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність чи в оренду або про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи в оренду видається секретаріатом Київської міської ради громадянину, а засвідчена копія такого рішення надсилається із супровідним листом до територіального органу у м. Києві центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, копія рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність чи в оренду надсилається також до Департаменту містобудування та архітектури.

В той же час, доказів розгляду заяви позивачем відповідачем матеріали справи не містять.

Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд виходить із наступного.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 (справа щодо оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

В силу норм ч. 1 і 2 ст. 118 ЗК України Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, зобов'язана в межах місячного строку прийняти рішення щодо приватизації земельних ділянок за заявою громадянина та на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Дотримання законодавчо встановленого строку на прийняття відповідного рішення має забезпечуватися Київською міською радою в тому числі шляхом здійснення контролю за підзвітним і підконтрольним їй у відповідності до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київради від 19.12.2002 № 182/342, Департаментом земельних ресурсів, - структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації у сфері земельних відносин.

За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження Київської міської ради та приймати рішення щодо надання дозволу на приватизацію земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) відмовити.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко