Постанова

від 19.12.2019 по справі 826/17304/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2019 року

Київ

справа №826/17304/16

адміністративне провадження №К/9901/62086/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/17304/16

за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів: Коротких А.Ю., Файдюка В.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просив зобов`язати відповідача на підставі заяви ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства України прийняти рішення про передачу у власність (приватизацію) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:943:0025) для ведення садівництва, площею 0,0354 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач безпідставно ухилився від розгляду його заяви.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 13 вересня 2016 року про надання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:943:0025) для ведення садівництва, площею 0,0354 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

Зобов`язано Київську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 вересня 2016 року про надання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:943:0025) для ведення садівництва, площею 0,0354 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення та прийняти рішення, передбачене ст. 118 Земельного кодексу України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із заявою від 13 вересня 2016 року, в якій просив передати йому у власність (дозволити приватизувати) земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:943:0025 для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації площею 0,0354 га, що перебуває у складі земель комунальної власності територіальної громади міста Києва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (для ведення садівництва). У заяві позивач повідомив, що даною земельною ділянкою він добросовісно, відкрито та безперервно користується більше 10 років на підставі договору оренди земельної ділянки від 16 серпня 2005 року. Додатково заявник повідомив, що на даний час, він не скористався своїм правом на отримання у власність відповідного виду земельної ділянки.

Вказана заява надійшла до Київської міської ради 19 жовтня 2016 року.

ОСОБА_1 зазначає, що не отримував відповідь на заяву від 13 вересня 2016 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів розгляду заяви відповідачем матеріали справи не містять, а суд не має права перебирати на себе повноваження Київської міської ради та приймати рішення щодо надання дозволу на приватизацію земельної ділянки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем не дотримано процедури розгляду заяви позивача про надання у власність земельної ділянки для ведення садівництва, у розумінні приписів статті 118 ЗК України, що, в свою чергу є підставою для покладення на міську раду зобов`язання розглянути клопотання позивача у відповідності до приписів ст. 118 ЗК України.

Відповідач не погодився із рішенням апеляційного суду і подав касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі постанови суду першої інстанції. Зазначає, що Міськрада не допустила бездіяльності щодо розгляду клопотання позивача, оскільки позивачем не було отримано дозвіл на розроблення технічної документації та в порядку мовчазної згоди самостійно така документація розроблена не була. Вказував, що у відповідності до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Міськради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 (далі - Тимчасовий порядок) повноваження щодо підготовки проєктів рішень Міськради покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно із частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 ЗК України).

На підставі частини десятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як установлено матеріалами справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказував про порушення Міськрадою процедури розгляду клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки.

Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 (справа №826/23389/15) дійшла висновку у аналогічному спорі, що такий спір не пов`язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність.

Так, відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом 1 статті 21 Тимчасового порядку передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Міськради клопотання про передачу земельної ділянки у власність.

У пункті 2 цієї статті визначено, що у клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки. У клопотанні відповідно до Закону України Про захист персональних даних також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК Кадастр його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.

Секретаріат Міськради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань для опрацювання до Департаменту (пункт 4 статті 21 Тимчасового порядку).

Правовий статус Департаменту визначено Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Міськради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Положення Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Міськради та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Міськради та виконавчого органу Міськради у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Міськраді та виконавчому органу Міськради, безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Міськради, - виконавчому органу Міськради. Департамент у межах своєї компетенції здійснює управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, розпорядником яких є виконавчий орган Міськради, забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону цих земель на території міста.

Згідно з підпунктом 3.12 пункту 3 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, готує та подає в установленому порядку проекти рішень Міськради, а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Отже, з урахуванням наведених вище положень ЗК України та Закону №280/97-ВР громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки в місті Києві із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, подають клопотання до Міськради, яка розглядає їх у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні є виключною компетенцією Міськради.

Як установлено судами, позивач звернувся до Міськради з клопотанням про надання йому у власність (дозволити приватизувати) земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:943:0025 для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації.

Згідно встановлених апеляційним судом обставин, доказів того, що заява ОСОБА_1 була розглянута і вирішена відповідно до Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, що затверджений рішенням від 28 лютого 2013 року №63/9120, а саме звернення ОСОБА_1 було передане для розгляду до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який повідомив позивача про те, що його заява оформлена неналежним чином - відповідачем не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що ЗК України не передбачає можливості не розгляду клопотання позивача та сповіщення про це заявника листом Департаменту.

Таким чином, відповідач порушив наведенні норми чинного законодавства щодо розгляду та вирішення клопотання позивача шляхом прийняття відповідного рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про визнання протиправними дій Міськради щодо порушення процедури розгляду клопотання позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом рішення, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду