Номер провадження 2/225/387/2018
Єдиний унікальний номер судової справи 225/462/18
РІШЕННЯ
Іменем України
(повне)
20 квітня 2018 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Геря О.Г.,
за участі:
секретаря судового засідання Савченко О.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 до державного підприємства Торецьквугілля про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої умовами виробництва до ДП "Торецьквугілля".
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що в період з 24.09.2001 року по 25.01.2017 року він перебував у трудових відносинах з ДП "Торецьквугілля", де працював на різних посадах з повним робочим днем на підземній роботі. Був звільнений 25.01.2017 року на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України за станом здоров'я.
24.01.2017 року за результатами проведеного міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Краматорська Донецької області огляду ОСОБА_3 було встановлено 65 % стійкої втрати професійної працездатності, третя група інвалідності та протипоказана важка фізична праця та робота в підземних умовах у вимушених положеннях тіла, що підтверджується відповідними довідками.
ОСОБА_3 вважає, що внаслідок тримання ним травми пов'язаної з виробництвом та стійкої втрати 65 % професійної працездатності йому завдано моральних страждань, які полягають в фізичних болях, фізичних та моральних стражданнях, у постійному фізичному нездужанні та болях в попереку, частої втомленості і роздратованості. В зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя та побуту, він вимушений нести додаткові витрати на лікування та медичні препарати, які необхідні йому для підтримання нормального життєвого тонусу. Маючи постійні фізичні болі він не може в повній мірі займатись домашнім господарством і вимушений ці обов'язки перекладати на свою родину. Всі ці фактори призводять до порушення звичайних життєвих зв'язків та звичок ОСОБА_3, відображаються на його особистому житті, унеможливлюють продовження активної життєвої діяльності, приводять до сварок у родині та з оточуючими людьми.
Розмір моральної шкоди він оціную в 241995,00 грн., яка складається з розміру мінімальної заробітної плати встановленої на законодавчому рівні за кожен відсоток стійкої втрати професійної працездатності, яку просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що позов визнає частково у розмірі 19500 грн., посилаючись на те, що за аналізом судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, розмір моральної шкоди не виходив за граничний розмір - 300 грн. за 1 % втрати працездатності, за умови стійкої втрати працездатності, а у позивача ступень втрати працездатності у 65 % встановлено на строк до 24.01.2019 року, що дає можливість на відновлення стану здоров'я. Крім того зазначає, що на сьогоднішній день у ДП Торецьквугілля склалось дуже тяжке фінансове становище.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно до ст. 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладені на сторін справи, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 24.09.2001 року по 25.01.2017 року він перебував у трудових відносинах з ДП "Торецьквугілля", де працював на різних посадах з повним робочим днем на підземній роботі. Був звільнений 25.01.2017 року на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України за станом здоров'я.(а.с. 6-7)
24.01.2017 року обласною профілактичною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_3 вперше було встановлено 65 % втрати працездатності за сукупністю з 06.12.2016 року та 3-я група інвалідності.(а.с.23)
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з моменту встановлення вперше стійкої втрати професійної працездатності висновком МСЕК - з 06.12.2016 року. (а.с.23)
Згідно частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв'язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.
Вина роботодавця не відноситься до обов'язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр\2008 від 08.10.2008 року обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.
Таким чином, саме на підприємство покладено обов'язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача, зазначені у запереченні на позов, про недоведеність ОСОБА_3 спричинення йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено.
Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я ОСОБА_3 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов'язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність, в даному випадку, позивача, матеріально забезпечити себе та членів своєї сім'ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини (прожиткового мінімуму) в державі, що також завдає моральних страждань позивачу.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що 25.01.2017 року позивач звільнився з підприємства у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, яка перешкоджає продовженню даної роботи, у свої 36 років ОСОБА_3 позбавлений можливості працювати за своєю здобутою спеціальністю, або виконувати іншу роботу, пов'язану з фізичним навантаженням.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
З огляду на викладене, враховуючи надані позивачем докази, процент втрати професійної працездатності, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання позивачем професійного захворювання, моральну шкоду у розмірі 89245 грн., яку суд визначає з розміру прожиткового мінімуму встановленого на законодавчому рівні за кожен відсоток стійкої втрати професійної працездатності (1373,00 грн. х 65 %).
Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вказані положення Закону, з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 892,45 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,89, 141, 263 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 до державного підприємства Торецьквугілля про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства Торецьквугілля , місце знаходження якого : м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 40835379, на користь ОСОБА_3, місце проживання якого : м. Торецьк, вул. Історична, 23, РНОКПП НОМЕР_1, в відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності, 89245 грн. 00 коп. (вісімдесят дев'ять тисяч двісті сорок п'ять грн. 00 коп.).
Стягнути з державного підприємства Торецьквугілля , місце знаходження якого : м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 40835379, на користь держави судовий збір у розмірі 892 грн. 45 коп. (вісімсот дев'яносто дві грн. 45 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено 02 травня 2018 року.
Суддя: О.Г. Геря
Суд | Дзержинський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2018 |
Оприлюднено | 03.05.2018 |
Номер документу | 73707215 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський міський суд Донецької області
Геря О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні