Постанова

від 26.04.2018 по справі 336/7148/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №336/7148/17 Головуючий у 1 інстанції Зарютін П.В.

Провадження № 22-ц/778/1728/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Кухаря С.В.

за участю секретаря судового засідання Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріал Проперті 2011 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошової суми, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ Ріал Проперті 2011 , про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошової суми.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріал Проперті 2011 про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошової суми - відкрито.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2018 року до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1.

Не погоджуючись з ухвалою судді про відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 в особі адвоката ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції правил підсудності, просить ухвалу про відкриття провадження у цій справі скасувати і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за встановленою підсудністю. Стягнути з позивача усі судові витрати по справі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа підсудна Шевченківському районному суду міста Запоріжжя.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічна норма міститься у ст.4 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У пункті 42 постанови роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 81 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається із тексту позовної заяви, між сторонами виник спір з приводу застосування наслідків недійсності правочину (реституції) - договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2015 року - будівлі літ. А, що розташована за адресою: м. Заопріжжя, вул. Горького 71, щодо якої у відповідності до ст.30 ЦПК України визначена виключна підсудність - за місцем розташування об'єкту нерухомості.

Зважаючи на те, що спірний об'єкт нерухомості, щодо якого процесуальним кодексом встановлена виключна підсудність, розташований на території Олександрівського (колишнього Жовтневого) району міста Запоріжжя, висновки суду першої інстанції про підсудність справи Шевченківському районному суду не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.

За вказаних обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вона на підставі ст.380 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя за правилами виключної підсудності.

Питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до ст.ст.141, 142 ЦПК України вирішуються судом за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст.367, 374, 380 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2017 року про відкриття провадження у цій справі скасувати.

Справу направити на розгляд до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: