Миколаївський районний суд Одеської області
Справа№ 508/1486/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2016 року Миколаївський районний суд Одеської області.
В складі: головуючого судді Парій І.О.
з участю: секретаря Вариводи К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Миколаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроком про визнання договору оренди землі укладеного 11 грудня 2011 року недійсним.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроком про визнання договору оренди землі укладеного 11 грудня 2011 року недійсним.
В обґрунтування своєї позовної заяви позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником земельної ділянки площею 6,27 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД №015222 виданого Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області 1 липня 2005 року, яка розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області. 5 листопада 2014 року вона уклала договір оренди зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_2, який був зареєстрований державною реєстраційною службою по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області. Після реєстрації договора оренди з ОСОБА_2 їй стало відомо, що є ще договір оренди зазначеної належної їй земельної ділянки з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агроком від 11 грудня 2011 року, який зареєстрований у відділі Державного агента земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області 15 листопада 2012 року за №512358284000618. Договору оренди укладено 11 грудня 2011 року на руках в неї не було, підпис в зазначеному договорі вона не ставила, а тому просить суд визнати зазначений договір недійсним. За зазначеним договором оренди вона повністю отримувала орендну плату, претензій до відповідача з цього приводу не має, а в 2015 році вона відмовилась отримувати від ТОВ Агроком орендну плату.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, при цьому пояснивши, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,27 га, яка розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області. 5 листопада 2014 року ОСОБА_1 уклала договір оренди зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_2, який був зареєстрований державною реєстраційною службою по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області. Пізніше вона дізналась, що 11 грудня 2011 року був укладений від її імені договір оренди належної їй земельної ділянки розміром 6,27 га з ТОВ Агроком . Зазначений договір ОСОБА_1 не підписувала, підпис котрий стоїть в договору їй не належить, а належить її дочці ОСОБА_4.
Крім того представник позивачки у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 кожного року отримувала від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроком оренду плату за користування її земельною ділянкою. В 2015 році ОСОБА_1 від отримання орендної плати відмовилась, оскільки її земельну ділянку розпочав обробляти ОСОБА_2.
Представник відповідача - ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що договір оренди земельної ділянки площею 6,27 га, який був укладений між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Агроком в 2011 році відповідає чинному законодавству. В період з 2011 року по 2014 рік відповідачка ОСОБА_1 отримувала орендну плату, претензій до ТОВ Агроком щодо орендної плати чи щодо укладення договору оренди земельної ділянки вона не мала. В 2015 році ОСОБА_1 відмовилась від отримання орендної плати. Просив суд відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлені вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язується за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов та вимог земельного законодавства.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,27 га, яка розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД №015222 виданого Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області 1 липня 2005 року на підставі розпорядження райдержадміністрації Миколаївського району Одеської області від 14 жовтня 2004 року №567/А-2004 (а.с.6).
В 2011 році між позивачкою ОСОБА_1, якій належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 6,27 га згідно державного акту серії ОД №015222 та відповідачем ТОВ Агроком було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 (десять років) та зареєстрованого у відділі Державного агентства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 листопада 2011 року за № 512358284000618 (а.с.9-11).
За умовами зазначеного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського признання, яка знаходиться на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області. Договір укладено на 10 років. Орендар повинен щорічно сплачувати орендну плату в грошовій або натуральній формі.
У відповідності до ч.1 ст. 237 ЦК України представництво є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
У відповідності до ч.1,2 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
Але, згідно ч.1, ч.2 ст. 241 ЦК України:
-правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання;
-наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6Ю зазначила, що договір оренди від 11 грудня 2011 року земельної ділянки площею 6,27 га, яка належить ОСОБА_1, підписала її рідна дочка ОСОБА_4. Орендну плату по договору оренди земельної ділянки щорічно отримувала особисто ОСОБА_1.
Отже орендар виконував усі умови договору оренди протягом 2011-2015 років, що фактично підтверджують сторони та матеріали справи (а.с.6,9-11).
Таким чином позивачка, знаючи про те, що її донька ОСОБА_7 підписала договір оренди земельної ділянки, не ставила питання про скасування зазначеного договору оренди, постійно отримувала орендну плату у повному обсязі згідно договору оренди, ніяких претензій щодо розрахунків по договору оренди не мала, що свідчить про те, що вона повністю схвалила спірний договір оренди, хоча він не був особисто нею підписаний, а її близькою особою - дочкою. Дії позивачки ОСОБА_1 свідчать про те, що оспорюваний договір оренди прийнятий нею до виконання.
Крім того представник позивачки ОСОБА_6 знаючи про те, що спірний договір оренди земельної ділянки від 11 грудня 2011 року підписала рідна дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_4 24 березня 2015 року звернулась до суду з заявою про призначення судової почеркознавчої експертизи, в зв'язку з вирішенням питання чи виконаний підпис в графі Орендодавець в спірному договору оренди належить ОСОБА_1 чи іншій особі, зазначена заява була судом задоволена в повному об'ємі, що підтверджується Ухвалою суду від 26 березня 2015 року (а.с.33-34, 37-38).
В ході проведення експертизи експерт заявив клопотання про надання додаткових матеріалів-експертних зразків почерку та підписів ОСОБА_1. Крім того в своїх клопотаннях експерт просив направити вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1. Зазначене клопотання експерта виконано не було, оскільки представник позивачки ОСОБА_3 заявила, що вільних зразків почерку та підпису позивачка ОСОБА_1 надати не може оскільки таких вона не має (а.с.44-45).
Таким чином ОСОБА_1 не виконала своїх обов'язків, передбачених ч.1,2,3 ст. 60 ЦПК України згідно яких: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 в задоволенні позову до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроком про визнання договору оренди землі площею 6.27 гектарів від 11 грудня 2011 року, який зареєстрований у відділі Держкомзему України у Миколаївському районі Одеської області 15 листопада 2012 року недійсними необхідно відмовити.
Керуючись ст. 10,60, 212-218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
ОСОБА_1 в задоволенні позову до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроком про визнання договору оренди землі площею 6.27 гектарів, кадастровий № 51235828_01-002-0130, яка розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, укладений 11 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агроком , зареєстрований у відділі Державного агентства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області 15 листопада 2011 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 512358284000618 недійсним - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Одеської області через Миколаївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції в десятиденний строк після проголошення рішення суду.
Суддя:
Суд | Миколаївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2016 |
Оприлюднено | 03.05.2018 |
Номер документу | 73718427 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миколаївський районний суд Одеської області
Парій І. О.
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Мостова Галина Іванівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Мостова Галина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні