Ухвала

від 26.04.2018 по справі 904/1284/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/1284/17

Провадження № 12-107гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 904/1284/17 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Межівського районного центру зайнятості до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про стягнення 11 211,56 грн за заявою Першотравенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Плюшко І. А., судді Малетич М. М., Сибіга О. М.) та

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року Межівський районний центр зайнятості (далі - Центр зайнятості, позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області (правонаступником якого є Першотравенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області; далі - Управління, відповідач) про стягнення 11 211,56 грн, виплачених фізичній особі в якості допомоги по безробіттю.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3, перебуваючи на обліку Управління, внаслідок його неправомірних дій своєчасно не отримав гарантованого законодавством пенсійного забезпечення, тому став на облік до центру зайнятості й отримував допомогу як немаючий будь-яких доходів безробітній, що є підставою для стягнення з відповідача коштів такої допомоги, виплачених ОСОБА_3 позивачем.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 04 квітня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня 2017 року, позов задовольнив. Стягнув з Управління на користь Центру зайнятості виплачену ОСОБА_3 допомогу по безробіттю за періоди з 25 листопада 2013 року по 03 квітня 2014 року та з 29 квітня 2014 року по 22 травня 2014 року в сумі 11 211,56 грн.

Вищий господарський суд України постановою від 17 жовтня 2017 року касаційну скаргу Управління залишив без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня 2017 року й рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2017 року - без змін.

Мотивуючи постанову, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, зазначив, що з огляду на протиправну поведінку відповідача щодо безпідставної відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, встановлену в адміністративній справі №181/302/13-а, він був вимушений звернутися до позивача за одержанням допомоги по безробіттю, нарахування якої з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є збитками позивача, заподіяними такою протиправною поведінкою відповідача.

Вищий господарський суд України також вказав, що спір у цій справі підвідомчий саме господарському суду, оскільки зміст спірних правовідносин (стягнення збитків) має цивільно-правовий характер, а суб'єктний склад сторін відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій).

У листопаді 2017 року Управління подало до Верховного Суду України заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання заяви).

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 грудня 2017 року заяву Управління передано за належністю до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2018 року справу допустив до провадження колегії суддів Касаційного господарського суду та відкрив провадження за заявою Управління про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року, а ухвалою від 16 березня 2018 року - призначив справу до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.

16 квітня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав цю справу разом із заявою Управління про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Мотивуючи ухвалу, суд зазначив, що підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є оскарження Управлінням постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року з підстави порушення правил предметної юрисдикції, оскільки, за його твердженням, ця справа підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Проте Велика Палата Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду та вважає, що підстав для передачі цієї справи на її розгляд немає з огляду на таке.

Відповідно до частини шостої статті 302 параграфу 3 Касаційний розгляд глави 2 Касаційне провадження розділу IV Перегляд судових рішень Господарського процесуального кодексу України, на яку Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду послався як на підставу для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Натомість відповідно до статті 111 14 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання заяви) Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом. Сторони, треті особи, прокурор мають право подати заяву про перегляд судових рішень господарських судів після їх перегляду в касаційному порядку (частина перша статті 111 15 цього Кодексу).

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець передбачив можливість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на оскарження учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції виключно під час перегляду такої справи в касаційному порядку.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки за правилами господарського судочинства, які діяли на час звернення позивача з відповідною заявою, Верховний Суд України переглядав судові рішення господарських судів не в касаційному порядку, а вже після їх перегляду в касаційному порядку, то й немає підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду за заявою Управління про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року, передбачених частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Також Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України якщо господарська справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним господарським судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Аналіз положень Господарського процесуального кодексу України свідчить, що зазначена підстава є виключною підставою для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду господарських справ за заявами про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання заяви) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах і неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Частиною третьою статті 111 23 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання заяви) унормовано, що справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України у разі, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції.

На підтвердження зазначених підстав для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року до заяви Управління додано копії постанов Вищого господарського суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 902/1094/16 та від 21 листопада 2017 року у справі № 916/2081/16.

Таким чином, оскільки Управління просить переглянути постанову Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судом касаційної інстанції однієї і тієї ж юрисдикції (Вищим господарським судом України), то підстави для розгляду цієї справи на спільному засіданні відповідних судовихпалат Верховного Суду України згідно із частиною третьою статті 111 23 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання заяви) були відсутні, а звідси - відсутні й відповідні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на те, що розгляд заяви Управління про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року в справі № 904/1284/17 не належить до повноважень Великої Палати Верховного Суду, цю заяву слід повернути на розгляд Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи наведене та керуючись підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу XI Перехідні положення , статтею 234 Господарського процесуального кодексу України,

Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 904/1284/17 разом із заявою Першотравенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року у цій справі повернути на розгляд Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна Н. П. Лященко Д. А. Гудима О. Б. Прокопенко В. І. Данішевська І. В. Саприкіна О. С. Золотніков О. М. Ситнік В. С. Князєв О. С. Ткачук О. Г. Яновська