Рішення

від 13.06.2007 по справі 10/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/86

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.06.07 р.                                                                               Справа № 10/86                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - не з'явився;

                  від відповідача –  не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовною заявою українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями „Торговий Дім „Зварювання” м. Київ              

до відповідача: державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”                   м. Вугледар,

про стягнення 289 674,89грн., -           

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач – українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями „Торговий Дім „Зварювання” м. Київ, з позовом до відповідача - державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”                   м. Вугледар, про стягнення заборгованості в сумі 200 000грн., пені в сумі 35 061,93грн., інфляційних в сумі 48440грн. та 3% річних в сумі 6172,96грн. за договором №333 від 18.04.2006р. ( далі – договір ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №333 від 18.04.2006р., специфікацію №1 від 18.04.2006р., видаткову накладну №РН-0000821 від 26.05.2006р., довіреність серії ЯМА №176033 від 19.05.2006р., розрахунок заборгованості, порушення відповідачем умов договору.

Відповідач  у судовому засіданні  позовні  вимоги  визнав  частково з  підстав    викладених  у  відзивах.

В останнє судове засідання представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.  

Суд вважає надані сторонами докази достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75  Господарського процесуального кодексу України,  позов розглянуто за наявними у справі матеріалами.

           Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  сторонами документи,  заслухав їх пояснення,  оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позов підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

          Відповідно до ст.11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №333 від 18.04.2006р., згідно якого продавець (позивач) продає покупцю (відповідач) продукцію в кількості, асортименті, по ціні і в строк  у кількості відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору (Розділ 1 договору).

Відповідно  до  Розділу 7 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та припиняє свою дію у зв'язку з виконанням сторонами зобов'язань, за згодою сторін, з інших обставин, що передбачені законодавством.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно п.п. 3.1, 4.1 договору позивач зобов'язався поставити товар на умовах DDP – м. Вугледар (ІНКОТЕРМС-2000), а відповідач провести оплату за поставлений товар грошовими коштами на поточний рахунок продавця протягом 90-та календарних днів після поставки товару.  

Між  сторонами  була  підписана  Специфікація  від 18.04.2006р., згідно якої сторони домовились про поставку товару  на  загальну  суму 830 000грн. (з ПДВ) зі строком поставки квітень-травень 2006р.

Обґрунтовуючи  позовні  вимоги,  позивач  посилається  на копії видаткової накладної №РН-0000821 від 26.05.2006р. та довіреності серії ЯМА №176033 від 19.05.2006р. на загальну суму 820 000грн., часткову  сплату  відповідачем  суми  боргу у  розмірі 620 000грн.,  несплачену  суму  боргу  у  розмірі 200 000грн.

Приймаючи  рішення,  суд  враховує  наступне.

Як  визначено  положеннями  ст.193  Господарського  кодексу  України,  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

Всупереч умовам договором та приписам вищевказаних норм, відповідач не в повному обсязі виконав обов'язки покупця та не сплатив повністю вартість отриманого товару  за  видатковою накладною № РН-0000821 від 26.05.2006р., у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 200 000грн.

Факт  отримання  товару  представниками  відповідача  підтверджується  підписом  уповноваженої особи відповідача на накладній.

Проти вказаного факту представник відповідача не заперечував.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 200000грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  період  прострочення,  а  також  сплатити 3 % річних від  простроченої суми.

Оскільки,   суд  пришов до висновку  щодо  існування боргу,  з огляду на правильне нарахування, підлягають  задоволенню  й позовні  вимоги  щодо  стягнення   інфляційних в сумі 48440грн. та 3% річних в сумі 6172,96грн.

     Що  стосується  позовних  вимог  про  стягнення  пені  у  сумі 35 061,93грн. за договором №333 від 18.04.2006р. за  прострочення  платежів,  суд  приходить  до  висновку,  що  вони не  підлягають задоволенню  з  наступних  підстав.

Відповідно  до  положень  ст.230  Господарського  кодексу  України, штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми (неустойка,  штраф,  пеня),  яку  учасник  господарських  відносин зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним правил  здійснення господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання  господарського  зобов'язання.

В обґрунтування вимог про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті товару за договором № 333 від 18.04.2006р. позивач посилається на положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та застосовує подвійну облікову ставку НБУ для розрахунку пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Вивчивши умови договору № 333 від 18.04.2006р. суд встановив, що сторонами у пункті 8.1. договору  сторони  встановили.  Що  у  випадку    невиконання  або  неналежного  виконання  зобов'язань  за  договором,  винна  сторона  несе  відповідальність  у  відповідності  з  вимогою  діючого  законодавства  України.

Таким  чином,  суд  встановив,  що сторони  не  встановили  розмір  пені  за  прострочення  зобов'язань  по  сплати  вартості  грошових  зобов'язань.  Тому посилання позивача на ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, якою передбачено граничний розмір пені, що встановлюється сторонами та нарахування неустойки у вигляд пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ є безпідставними.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення пені  у  сумі 35 061,93грн. за договором № 333 від 18.04.2006р. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Судові  витрати  підлягають  віднесенню  в порядку,  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

На підставі статей 11, 526, 625 Цивільного  кодексу  України, статтями 193, 230  Господарського  кодексу  України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись статтями  33, 43, 44, 49, 75,  82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити  позовні  вимоги  українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями „Торговий Дім „Зварювання” м. Київ,  заявлені  до  державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”м. Вугледар, про стягнення заборгованості в сумі 200 000грн., пені в сумі 35 061,93грн., інфляційних в сумі 48 440грн. та 3 % річних в сумі 6 172,96грн. за договором № 333 від 18.04.2006р.

2.  Стягнути  з державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, ЄДРПОУ 34032208)  на  користь  українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями „Торговий Дім „Зварювання” (03680, м. Київ, пр. Глушкова, 1/пав.21, ЄДРПОУ 16305428) заборгованість в сумі 200 000грн., інфляційні в сумі 48 440грн. та 3% річних в сумі 6 172,96грн. за договором № 333 від 18.04.2006р.

3.   Відмовити у задоволенні позовних вимог українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями „Торговий Дім „Зварювання” м. Київ до відповідача - державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”                   м. Вугледар, про стягнення пені в сумі 35 061,93грн. за договором №333 від 18.04.2006р.

4.  Стягнути  державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, ЄДРПОУ 34032208)  на  користь  українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями „Торговий Дім „Зварювання” (03680, м. Київ, пр. Глушкова, 1/пав.21, ЄДРПОУ 16305428) витрати по сплаті державного мита в сумі 2 546,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103,72грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

Суддя                                                                                                        

Вик.: пом. с. Давидовська Т.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.