Рішення
від 27.04.2018 по справі 911/3870/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3870/17

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджект Білдінг" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод м'якої упаковки" (Київська обл., с. Рославичі) про стягнення заборгованості у розмірі 147670,42 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 07.12.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 06.02.2018

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджект Білдінг" (далі - позивач) подало до господарського суду позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод м'якої упаковки" (далі - відповідач) заборгованості у розмірі 147670,42 грн, з яких: 126950,00 грн основного боргу, 14277,52 грн пені, 4742,12 грн інфляційних втрат та 1700,78 грн 3% річних.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання проектних робіт №2710/150Г від 27.10.2016 в частині проведення оплати підрядних робіт, оформлених актом здачі-приймання проектних робіт від 31.05.2017.

Ухвалою від 22.01.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання для її розгляду на 22.02.2018.

21.02.2018 до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 21.02.2018 (вх. №3731/18) про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 22.02.2018 господарський суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 15.03.2018.

Ухвалою від 15.03.2018 господарський суд відхилив клопотання ТОВ "Завод м'якої упаковки" про призначення судової почеркознавчої експертизи; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.04.18, викликав в судове засідання свідка - ОСОБА_3.

16.04.2018 до суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 16.04.2018 (вх. №7342/18) про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/2071/18 про визнання договору на виконання проектних робіт №2710/150Г від 27.10.2016 недійсним.

Протокольною ухвалою від 16.04.2018 господарський суд відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Іншою ухвалою від 16.04.2018 господарський суд оголосив перерву в засіданні суду до 27.04.2018, повторно викликав в судове засідання свідка - ОСОБА_3.

До початку судового засідання до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення від 24.04.2018 вих.№ 34 з додатками, згідно з яких останній повідомив про обставини направлення позивачем відповідачу для підписання акту здачі-приймання проектних робіт від 31.05.2017.

Також 27.04.2018 до суду надійшла заява представника відповідача з проханням визнати причини неможливості явки в судове засідання 27.04.2018 ОСОБА_3 поважними, з підстав знаходження останньої у відрядженні. До заяви додано копію наказу від 13.04.2018 № 13-3 та посвідчення про відрядження ОСОБА_3 з 20.04.2018 по 30.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Вказав, що відповідач порушив умови договору на виконання проектних робіт №2710/150Г від 27.10.2016, згідно з яким позивач зобов'язався виконати роботи по розробці проектної документації стадії Р, а відповідач зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх. 31.05.2017 між позивачем та відповідачем було підписано акт здачі-приймання проектних робіт на суму 253900,00 грн, за які відповідач розрахувався лише частково на суму сплаченого авансу у розмірі 126950,00 грн. Оскільки після виконання позивачем робіт у повному обсязі та передачі їх відповідачу за вказаним актом останній залишок заборгованості за виконані роботи не оплатив, чим заборгував позивачу 126950,00 грн, вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 21.02.2018. Зазначив, що вимоги позивача не грунтуються на законі, оскільки ані договір на виконання проектних робіт №2710/150Г від 27.10.2016, ані акт здачі-приймання проектних робіт від 31.05.2017 директор ТОВ "Завод м'якої упаковки" ОСОБА_3 не підписувала і довіреність на уповноваження підписання спірного договору та акту від товариства не видавалась, що підтверджується заявою ОСОБА_3 як свідка. Вказане, на думку відповідача, свідчить про те, що відсутні правові підстави для виникнення зобов'язання у відповідача перед позивачем з оплати боргу, який виник на підставі договору на виконання проектних робіт №2710/150Г від 27.10.2016 та акту від 31.05.2017, а у позивача відсутнє право на стягнення грошових сум за вказаними документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проджект Білдінг" (далі - позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод м'якої упаковки" (далі - відповідач/замовник) був укладений договір на виконання проектних робіт №2710/150Г (далі - договір), згідно з умов якого замовник доручив і зобов'язався прийняти та оплатити, а виконавець взяв на себе зобов'язання згідно з умовами договору та за завданням замовника розробити проектну документацію стадії Р за наступним розділом: внутрішньо-будинкові системи опалення та вентиляції; внутрішньо-будинкові системи електрообладнання та електроосвітлення; внутрішньо-будинкові системи водопостачання та каналізації (включаючи дощову каналізацію); котельня. Тепломеханічна частина (далі - роботи) для будівництва об'єкту: "Завод м'якої упаковки, Київська область, Васильківський район с. Рославичі" (далі - об'єкт) та передати їх замовнику.

Склад робіт по розробленню проектної документації, а також інші дані та вимоги щодо робіт, в тому числі результат виконання робіт, були визначені сторонами в п. п. 1.2 - 1.4 договору та в завданні на проектування/планово-технологічному завданні.

Згідно з п. 2.1.1 договору передбачено обов'язок замовника після підписання договору до початку виконання робіт надати виконавцю документи, необхідні для виконання цих робіт, а саме: плани поверхів, розрізи будівлі, конструкції зовнішніх огорожень, фасади, завдання від технологів, завдання на проектування. Додаткові вихідні дані надають замовником на письмову вимогу виконавця у разі виникнення необхідності.

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір №2710/150Г від 27.10.2016 є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 887 ЦКУ за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Підрядник зобов'язаний додержуватись вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Частиною 2 ст. 887 ЦК України визначено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що загальна вартість проектних робіт становить 211583,33 грн, крім того ПДВ 20% - 42316,67 грн, усього з урахуванням ПДВ 253900,00 грн.

У загальну вартість проектних робіт згідно з умовами договору включено всі витрати виконавця, пов'язані з виконанням умов договору (п. 3.2 договору).

За п. 3.3 договору після підписання цього договору замовник впродовж 15 робочих днів сплачує виконавцю аванс у розмірі 50% - 126950,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 21158,34 грн.

У відповідності до п.п. 3.4, 3.5 договору подальші платежі здійснюються замовником поетапно згідно актів прийому-здачі виконаних робіт по відповідному етапу/етапах.

Загальна вартість робіт, що передбачена п. 3.1 договору, може змінюватися у випадку зміни обсягів робіт за погодженням сторін, про що сторони підписують відповідну додаткову угоду.

Судом встановлено, що 09.02.2017 між замовником та виконавцем було підписано додаткову угоду №1 до договору №2710/150Г на виконання проектних робіт від 27.10.2016 (далі - додаткова угода), згідно з умовами якої сторони домовились про визначення та виконання додаткових робіт в рамках основного договору на загальну суму 85200,00 грн.

Проте оскільки вимога по сплаті боргу за проведені виконавцем додаткові роботи вже була заявлена під час розгляду господарським судом Київської області спору у іншій справі № 911/3515/17, з'ясування обставин дотримання замовником умов договору в частині належного виконання ним зобов'язання з оплати проектних робіт, проведених на підставі додаткової угоди, не є предметом даного спору.

Слід вказати, що згідно з приписів п. 4.1 договору сторони погодили строк виконання проектних робіт, що ним обумовлені, а саме 30 календарних днів з дня перерахування замовником авансу згідно з п. 3.3 цього договору при умові виконання замовником п. 2.1.1 та п. 3.3 договору. У випадку невиконання замовником у зазначений термін п. 2.1.1 або п. 3.3 договору - строк виконання робіт, передбачених цим договором, на відповідний період переноситься.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що він вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.

Позивач у своїх поясненнях зазначає, що договір №2710/150Г на виконання проектних робіт від 27.10.2016 був укладений з відповідачем, підпис якого проставлено в реквізитах сторін вказаного договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує факт підписання договору №2710/150Г від 27.10.2016 його уповноваженим представником та, посилаючись на ст. ст. 203, 207 ЦК України, не визнає наявність зобов'язань перед позивачем щодо оплати боргу по виконанню проектних робіт.

З огляду на вказане слід зазначити, що за ч. 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України унормовано, що правочини від імені юридичної особи підписуються особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.

У відповідності до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень.

Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи.

Так, згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як зазначено в п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 №11, доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

При вирішенні даного спору судом враховується подальше схвалення укладеного договору №2710/150Г від 27.10.2016 уповноваженими представниками відповідача шляхом надання позивачу для виконання проектних робіт по договору завдання на проектування, яке містить вихідні дані для виконання підрядних робіт.

Також за для підтвердження домовленості на виконання проектних робіт по договору підряду та досягнення згоди щодо всіх істотних умов спірного договору, замовником 29.12.2016 було перераховано на рахунок виконавця 50 відсотків авансу в якості передоплати від загальної вартості робіт по договору на суму 126950,00 грн з призначенням платежу відповідно до банківської виписки: "За проектні роботи зг. дог. №2710/150Г від 27.10.16 у т. ч. ПДВ 20%".

За встановлених обставин та враховуючи приписи ч. 2 ст. 241 ЦК України, у суду відсутні підстави вважати договір №2710/150Г від 27.10.2016 недійсним з підстав підроблення підпису директора товариства - ОСОБА_3 та відсутності згоди уповноваженої особи відповідача на його підписання.

У відповідності до п. 1.5 договору сторони передбачили, що передача замовнику результатів робіт здійснюється зі складанням відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт та накладних про фактичну передачу проектної документації. Накладні підписуються уповноваженими представниками сторін та засвідчують сам факт передачі певного обсягу проектної документації. Накладна не є документом, який підтверджує факт виконання виконавцем зобов'язань, передбачених договором. Документом, який засвідчує факт виконання виконавцем зобов'язань за договором у цілому або у певній частині є акт передачі-приймання виконаних робіт.

Матеріалами господарської справи підтверджено, що 31.05.2017 між сторонами було складено акт здачі-приймання проектних робіт згідно з договором №2710/150Г від 27.10.2016, підписавши який сторони погодили обсяг проведених виконавцем робіт на суму 253900,00 грн.

Підписанню цього акту передував акт від 19.05.2017, складений між замовником і виконавцем про передачу розробленої останнім на виконання договору проектної документації по розділам "Внутрішньо-будинкові системи опалення та вентиляції", "Внутрішньо-будинкові системи електрообладнання та електроосвітлення", "Внутрішньо-будинкові системи водопостачання та каналізації", "Котельня. Тепломеханічна частина".

01.08.2017 виконавець звернувся до замовника з претензією від 27.07.2017 вих. № 72 про сплату заборгованості по договору №2710/150Г від 27.10.2016 за виконані роботи по акту здачі-приймання проектних робіт від 31.05.2017 на суму 126950,00 грн.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0868101004937 вбачається, що претензія була отримана уповноваженим представником замовника 08.08.2017.

Частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже, враховуючи положення ст. 530 ЦК України, у замовника виник обов'язок розрахуватись за проведені виконавцем на його прохання проектні роботи, оформлені актом здачі-приймання проектних робіт від 31.05.2017 на суму 126950,00 грн, у строк до 15.08.2017 включно (08.08.2017 (дата отримання претензії) + 7 пільгових днів).

Оскільки замовник з моменту отримання претензії від 27.07.2017 вих. № 72 не висловив та не пред'явив до виконавця жодних зауважень з приводу недоліків виконаних підрядних робіт аж до подачі цього позову до суду, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 126950,00 грн заборгованості за проведені роботи, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору №2710/150Г на виконання проектних робіт від 27.10.2016.

Що стосується заявлених до стягнення з відповідача 1700,78 грн 3% річних та 4742,12 грн інфляційних втрат, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наявного в матеріалах справи розрахунку боргу, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні за період червень - вересень 2017 року, а також 3% річних за період з 01.06.2017 по 10.11.2017.

Враховуючи, що претензію позивача від 27.07.2017 вих. № 72, в якій містилася вимога про сплату заборгованості за виконані проектні роботи, відповідачем було отримано лише 08.08.2017, зважаючи, при цьому, на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивачем було допущено помилку, у зв'язку з невірним визначенням періоду нарахування 3% річних та інфляційних, оскільки прострочення відповідача зі сплати заборгованості за виконані роботи виникло не з 01.06.2017, як зазначив позивач у розрахунку, а з 16.08.2017 (08.08.2017 + 7 днів).

Здійснивши перерахунок річних, виходячи з вищевказаного початку періоду їх нарахування, суд вважає правомірно заявленою до стягнення їх суму у розмірі 907,78 грн. У стягненні 793,00 грн 3% річних суд відмовляє за безпідставністю їх заявлення.

Щодо стягнення інфляційних, то проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, враховуючи Рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №6.2.-97р. від 04.04.1997, Постанову Пленуму ВГС України від 17.12.2013 № 14 та встановлену судом дату виникнення прострочення заборгованості, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявленою до стягнення сума інфляційних становить 2539,00 грн, розрахована за вересень місяць 2017 року. З огляду на викладене, стягнення з відповідача 2203,12 грн інфляційних втрат є безпідставним.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд встановив часткову обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати виконаних підрядних робіт по договору №2710/150Г від 27.10.2016.

Так, за умовами п. 5.2 договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми несплачених коштів за кожний день прострочення.

З огляду на вказані положення договору, а також на встановлений судом початок строку прострочки замовника в оплаті проведених виконавцем підрядних робіт, суд вбачає обгрунтовано заявленою до стягнення з відповідача суму пені у розмірі 7669,17 грн, обраховану за період прострочення виконання замовником зобов'язання з 16.08.2017 по встановлену позивачем кінцеву дату (10.11.2017). Таким чином, у вимозі про стягнення на користь позивача 6608,35 грн пені суд відмовляє.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Слід зазначити, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач зобов'язання з оплати робіт, проведених на виконання договору №2710/150Г від 27.10.2016 на підставі акту здачі-приймання проектних робіт від 31.05.2017 не виконав, чим заборгував позивачу 126950,00 грн.

Заперечення відповідача з приводу підписання договору №2710/150Г від 27.10.2016 та акту здачі-приймання проектних робіт від 31.05.2017 з підстав дійсності підпису директора товариства на вищевказаних документах, засвідчених печаткою товариства, суд оцінює критично, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів щодо порушення правил зберігання чи використання печатки, а також доказів втрати чи її викрадення, проведення службового розслідування за фактом незаконного використання печатки та звернення у зв'язку з цим до правоохоронних органів, чи із заявою про підробку документа, відповідачем до господарського суду надано не було, з огляду на що у суду відсутні докази в підтвердження факту неправомірного використання печатки на вищезгаданих документах.

До того ж в матеріалах справи також відсутні докази того, що результат виконаних позивачем проектних робіт не був переданий відповідачу чи був неприйнятий/повернутий останнім позивачу у встановленому законом порядку з підстав наявності недоліків у виконаній роботі. Навпаки, в матеріалах господарської справи містяться докази, які засвідчують наступне схвалення укладеного 27.10.2016 з відповідачем правочину, незалежно від того, хто його підписав зі сторони позивача, враховуючи, що в подальшому позивачем було прийнято його до виконання шляхом здійснення передоплати за майбутні роботи у розмірі 50% авансу, на помилковості перерахуванні яких позивачем в процесі розгляду справи наголошено не було, як і не було надано доказів визнання договору №2710/150Г від 27.10.2016 недійсним, з підстав, що свідчать про його нікчемність.

Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідач доказів сплати нарахованої позивачем до стягнення суми боргу, пені, річних та інфляційних втрат на спростування позовних вимог суду не надав, натомість позивач належними та допустимими доказами обґрунтував заявлені у суді позовні вимоги.

З огляду на викладене, враховуючи обов'язок відповідача в силу статей 525 - 527, 629 ЦК України, статті 193 ГК України щодо особистого та належного виконання зобов'язання, передбаченого умовами договору на виконання проектних робіт №2710/150Г від 27.10.2016 в частині проведення оплати підрядних робіт, оформлених актом здачі-приймання проектних робіт від 31.05.2017, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню на суму 138065,95 грн, з яких: 126950,00 грн основного боргу, 907,78 грн 3% річних, 7669,17 грн пені та 2539,00 грн інфляційних нарахувань. У стягненні 793,00 грн. 3% річних, 6608,35 грн пені та 2203,12 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

Судові витрати у відповідності до ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод м'якої упаковки" (08186, Київська обл., Васильківський район, село Рославичі, вул. Спасо-Преображенська, будинок 50/1, код ЄДРПОУ 40312064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджект Білдінг" (01103, м.Київ, Бульвар Дружби Народів, будинок 18/7, код ЄДРПОУ 39828599): 126950 (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн 00 коп основного боргу, 907 (дев'ятсот сім) грн 78 коп 3% річних, 7669 (сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн 17 коп пені, 2539 (дві тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) грн 00 коп інфляційних нарахувань, 2070 (дві тисячі сімдесят) грн 99 коп судового збору.

3. У іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено: 03.05.2018.

Суддя В.М. Антонова

Дата ухвалення рішення27.04.2018
Оприлюднено03.05.2018

Судовий реєстр по справі —911/3870/17

Ухвала від 30.01.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко А.І.

Ухвала від 19.11.2018

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко А.І.

Ухвала від 18.06.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Рішення від 27.04.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 16.04.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 15.03.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 22.02.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 22.01.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 26.12.2017

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні