Постанова

від 26.04.2018 по справі 925/328/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2018 р. Справа№ 925/328/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання - Головатенко А.В.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 26.04.2018

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІ Україна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2018

винесену за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІ Україна"

на бездіяльність Чорнобаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

у справі № 925/328/17 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІ Україна"

до Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Скиби Олександра Васильовича

про стягнення 215 880,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 у справі № 925/328/17 скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІ УКРАЇНА" на бездіяльність Чорнобаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задоволено частково. Зобов'язано державного виконавця Чорнобаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гвоздя В.А. усунути порушення та вжити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішення у даній справі; неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії на виконання ч. 1 ст. 18 Закону. В решті вимог у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІ Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.02.2018 у справі № 925/328/17 скасувати частково, ухваливши у відповідній частині нову, якою: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гвоздя В.А. щодо невчинення ним будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 02.06.2017 у справі № 925/328/17 у рамках виконавчого провадження № 55098089; зобов'язати державного виконавця Чорнобаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гвоздя В.А. у виконавчому провадженні за №55098089 усунути порушення та вчинити наступні дії: оголосити в розшук всі транспортні засоби, судна тощо, що належать на праві власності Скибі Олександру Васильовичу (ІПН НОМЕР_1); накласти арешт на кошти та інші цінності Скиби Олександра Васильовича, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, в тому числі, але не обмежуючись у ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (МФО 354347). У разі їх виявлення опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, а також списати їх з рахунків боржника; одержати інформацію про майно (майнові права) Скиби Олександра Васильовича, з установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної фіскальної служби України, Держгеокадастру України, Державної реєстраційної служби України. Бюро технічної інвентаризації. Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті. Державіаслужби України, Державної служби інтелектуальної власності України; провести перевірку майнового стану Скиби Олександра Васильовича за його місцезнаходженням та місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна, які перебувають у його власності, і, у разі виявлення відповідного майна, здійснити його опис, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє, в тому числі, але не обмежуючись житловий будинок, що знаходиться за адресою: Черкаська обл.. Чорнобаївський район, с. Коврай, вулиця Леніна, будинок 34; накласти арешт на майнові права Скиби Олександра Васильовича у разі їх виявлення; одержати інформацію про дебіторську заборгованість Фізичної особи-підприємця Скиби Олександра Васильовича шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів; повідомити Скибу Олександра Васильовича (ІПН НОМЕР_1) про його обов'язок подавати декларацію про доходи та майно і попередити останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; здійснювати перерахунок стягнутих грошових коштів на наступний розрахунковий рахунок: отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПВІ Україна", ІКЮО 35325569, р/р 26001055507465 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 303440. В іншій частині ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.02.2018 у справі № 925/328/17 залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІ Україна" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.02.2018 у справі № 925/328/17. Завершено підготовчі дії у справі № 925/328/17. Призначено справу до розгляду на 26.04.2018.

Представник стягувача у судовому засіданні 26.04.2018 підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники боржника та органу ДВС у судове засідання 26.04.2018 не з'явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи те, що в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 доведено до відома учасників судового процесу, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, а також положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників боржника та органу ДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Згідно ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 19 Конституції, судовий примус може бути застосований судом на умовах, передбачених договором (господарське зобов'язання), або законом.

У відповідності до ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно положень ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.02.2018 зобов'язано Чорнобаївський районний відділ ДВС, державного виконавця Гвоздя В.А. та начальника Чорнобаївського районного відділу ДВС Савісько Я.О. надати докази вчинення всіх дій в межах виконавчого провадження, на невчинення яких вказує позивач у скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів про вчинення наведених позивачем у прохальній частині скарги дій, які могли б сприяти реальному виконанню судового рішення у справі і вчинення яких відноситься до прав державного виконавця, з боку відділу ДВС та державного виконавця Гвоздя В.А. на виконання вимог ухвали суду не надано, у зв'язку із чим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що такі дії з боку державного виконавця не є здійсненими.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем Гвоздь В.А. з моменту відкриття виконавчого провадження 08.11.2017, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчинялись усі можливі виконавчі дії для реального виконання судового рішення у справі.

Таким чином, враховуючи те, що наведений скаржником перелік заходів не суперечить змісту Закону України "Про виконавче провадження", зазначені заходи можуть бути вжиті державним виконавцем для повного і ефективного виконання судового рішення, те, що в єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутні відомості про вжиття тих чи інших заходів, що свідчить про порушення державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" і ці порушення державного виконавця слід зобов'язати усунути, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про задоволення скарги в частині вимог про усунення порушення та вжиття передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішення у даній справі, а також неупередженого, ефективного, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій на виконання ч. 1 ст. 18 вказаного Закону.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що перелічені скаржником заходи, які він просить зобов'язати вчинити державного виконавця, відносяться до прав, а не обов'язків державного виконавця які передбачені нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Натомість позивачем не вказано жодної правової підстави, відповідно до якої можливо зобов'язати державного виконавця вчинити конкретні, перелічені у прохальній частині скарги дії.

Слід зазначити, що з постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2017 (а.с. 154) вбачається, що державний виконавець Гвоздь В.А. зобов'язав відповідача-боржника подати декларацію про доходи та майно та попередив боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а з єдиного державного реєстру виконавчих провадження вбачається, що державним виконавцем 15.11.2017 прийнято постанову про арешт коштів боржника та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 07.11.2017 прийнято постанову про арешт майна боржника, які суд долучив до матеріалів справи.

Позивачем у прохальній частині скарги не вказано, в чому конкретно полягає бездіяльність державного виконавця Гвоздя В.А. та начальника Чорнобаївського РВ ДВС Савісько Я.О., які слід визнати за результатами розгляду скарги.

Згідно із ст. 343 ГПК України суд може визнати бездіяльність неправомірною, однак, скаржник не просить визнати таку бездіяльність Гвоздя В.А. неправомірною.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, скарга стягувача в частині вимог про зобов'язання державного виконавця усунути порушення є такою, що підлягає задоволенню, а в частині наведених скаржником заходів, які суд повинен зобов'язати вчинити державного виконавця, визнати бездіяльність та повідомити начальника Чорнобаївського відділу ДВС про недоліки в роботі відповідальних посадових осіб під час проведення заходів щодо примусового виконання рішення у даній справі, не підлягає задоволенню.

Вимога скаржника у апеляційній скарзі про визнання саме протиправною бездіяльності державного виконавця Гвоздя В.А., не приймається та не розглядається колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки враховуючи положення ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а як вже зазначалось, скаржник у скарзі не просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Гвоздя В.А.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, та вважає, що правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 28.02.2018 у справі 925/328/17, зазначені скаржником у апеляційній скарзі та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІ Україна", відсутні.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 28.02.2018 у справі № 925/328/17.

Скаржником на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення скарги на бездіяльність, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 255, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІ Україна" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.02.2018 у справі № 925/328/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.02.2018 у справі № 925/328/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 27.04.2018.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Сулім