Рішення

від 19.03.2018 по справі 808/3097/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2018 року (16 год. 37 хв.)Справа № 808/3097/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Конишевої О.В.

за участю секретаря судового засідання Горбова І. С.

представників сторін:

позивача - Леус Г.О.,

відповідача -Абаєв Р.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Канкан плюс (72013, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Пришиб, вул. Пролетарська, 1А)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.-т Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Канкан плюс (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000241200 від 10.07.2017, яким контролюючим органом зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 502105,00грн;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000301200 від 10.07.2017, яким контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 550481,25 грн.

17 жовтня 2017 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 21 листопада 2017 року. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3097/17, призначено судове засідання на 06.12.2017.

Ухвалою суду від 06.12.2017 провадження в адміністративній справі №808/3097/17 зупинено для надання додаткових доказів до 26.12.2017.

Ухвалою суду від 26.12.2017 відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 18.01.2018.

Ухвалою суду від 18.01.2018 відкладено розгляд справи на 13.03.2018.

13.03.2018 в підготовчому засіданні було закрито підготовче провадження та за клопотанням сторін призначено справу до судового розгляду на той же день.

В судовому засіданні 13.03.2018 було оголошено перерву до 19.03.2018

В судовому засіданні 19.03.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зокрема зазначив, що жодна стаття Податкового Кодексу України не передбачає позбавлення платника податків права на податковий кредит, та коригування раніше задекларованої від'ємного значення суми з ПДВ у разі неподання декларації з ПДВ. А за неподання декларації Податковим Кодексом України передбачені відповідні санкції. Враховуючи це, позивач вважає, що висновки актів камеральних перевірок № 08/08-12-12- 01/40415156 від 19.05.2017 та № 12/08-12-12/40415156 від 19.06.2017 є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №0000241200 від 10.07.2017, №0000301200 від 10.07.2017 незаконними. Позовну заяву просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з додержанням вимог діючого законодавства. В задоволені позову просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі п.н.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 у порядку ст.76 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) головним державним ревізором-інспектором Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Шевченко Тетяною Володимирівною проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року з питання своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість та за березень 2017 року з питання правильності заповнення даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість платника Товариства з обмеженою відповідальністю Канкан плюс .

За результатом проведення перевірки відповідачем складено Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Товариства з обмеженою відповідальністю Канкан Плюс з серпня 2016 року по березень 2017 року № 08/08-12-12-01/40415156 від 19.05.2017 (далі - Акт перевірки 1 ), яким встановлено порушення:

дані камеральної перевірки з питання правильності заповнення даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2017 року свідчать про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 502105 гривень.

За результатами перевірки та на підставі відомостей вищезазначеного Акту перевірки 1 ГУ ДФС у Запорізькій області було винесено податкове повідомлення-рішення:

№0000241200 від 10.07.2017, яким контролюючим органом зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 502105,00 грн.

Крім того, на підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 у порядку ст.76 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) головним державним ревізором-інспектором Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Шевченко Тетяною Володимирівною проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2017р. з питання правомірності включення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (квітень 2017р.) періоду: р.16 -502105грн., р.21суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду - 61720грн. Товариства з обмеженою відповідальністю Канкан плюс .

За результатом проведення перевірки відповідачем складено Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Товариство з обмеженою відповідальністю Канкан Плюс (код ЄДРПОУ 40415156) за квітень 2017 року (далі за текстом - Акт перевірки 2 ) №12/08-12-12/40415156 від 19.06.2017, яким встановлено порушення:

дані камеральної перевірки свідчать про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю Канкан Плюс код 40415156 суми, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 440385,00 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року та завищення суми податкового кредиту на суму - 502105,00 грн., в порушення пунктів 200.1, абзац а) 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, пункту 9 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

За результатами перевірки та на підставі відомостей вищезазначеного Акту перевірки 2 ГУ ДФС у Запорізькій області було винесено податкове повідомлення-рішення:

- №0000301200 від 10.07.2017 р., яким контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 550481,25 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем були вжиті заходи досудового врегулювання спору, а саме було направлено до ДФС України скаргу про перегляд податкових повідомлень рішень. Рішенням ДФС України у задоволенні скарги було відмовлено, а податкові повідомлення рішення залишились без змін.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду про їх скасування.

З матеріалів справи судом встановлено, що з 01.01.2016 TOB Канкан плюс зареєстровано платником ПДВ.

Відповідно до актів камеральних перевірок підставою винесення податкових повідомлень - рішень є те, що позивачем не було подано податкові декларації з податку на додану вартість за період з серпня 2016року по лютий 2017 року, що призвело до порушення п. 49.1, 49.2, пп. 49.1, п. 49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

На підставі аналізу баз даних ДФС, перевіркою встановлено, що остання податкова декларація з ПДВ позивачем подана за липень 2016 року (№ 1600018064 від 22.08.2016), відповідно до якої TOB Канкан Плюс було задекларовано р. 21 - сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) - в розмірі 242 384.00 грн., що переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) та відповідно передбачає подання податкової декларації у наступних податкових періодах.

В Акті перевірки-1 також встановлено, що наступною податковою декларацією з ПДВ, яку подано TOB Канкан Плюс - є декларація за березень 2017 року (№ 9071125173 від 20.04.2017 року). У податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року, наданої 20.04.2017, задекларовано рядок 16, рядок 17, рядок 19, рядок 21 у сумі 502105,0 грн. при відсутності факту подання податкової звітності за попередні звітні (податкові) періоди, у яких виникла сума від'ємного значення та яка підлягала перенесенню до р. 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Контролюючий орган зробив висновок, що відповідно до пп. 5 п. 5 розділу V (Порядку заповнення податкової декларації) Порядку № 21 визначається, що сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду, то платник податків не подаючи податкову звітність з ПДВ втрачає у наступному право на декларування податкового кредиту. На підставі висновків Акту перевірки-1 ГУ ДФС у Запорізькій області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000241200 від 10.07.2017 р., яким контролюючим органом зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 502105,00 грн.

У травні 2017 року контролюючим органом була проведена камеральна перевірка позивача за квітень 2017 року. Відповідно до Акту перевірки-2 зазначається що TOB Канкан плюс у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 р. включена сума до р. 16.1. попереднього звітного (податкового) періоду -502105,00 грн., при тому, що відповідно до акту камеральної перевірки з податку на додану вартість за березень 2017 року від 19.05.2017№ 08/08-12-12-01/40415156 зменшена сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) на 502105,00 грн. Відповідно довідки про суму від'ємного значення звітного ( податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)- Додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень місяць 2017 року (від 20.05.2017 р. № 9093927077 зазначений період 04.2017 р., у якому виникло від'ємне значення в сумі 61720,00 грн. при цьому сума податкового кредиту у квітні 2017року - відсутня. У зв'язку з цим, підприємством завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

На підставі висновків Акту перевірки-2 ГУ ДФС у Запорізькій області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000301200 від 10.07.2017 р., яким контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 550481,25 грн.

Таким чином, основною підставою позбавлення права позивача на податковий кредит є неподання позивачем податкових декларацій протягом певного періоду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно, зокрема, зменшити (збільшити) від'ємне значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до ст. 76 цього кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 даного Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктами 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 4.6.3 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, було передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з п. 4.6.4 розділу V цього Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Згідно з п. 4.1 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 19.06.2012 року № 522, зареєстровані у податковій інспекції декларації підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України впродовж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ.

Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає детальний аналіз складових податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою з'ясування правомірності нарахування такого від'ємного значення ПДВ та/або бюджетного відшкодування.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ (сформовано рядок 19 декларації), до звітного (податкового) періоду, у якому задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ та заповнено рядки 23.1 або 23.2 декларації, включно. Такий період перевірки визначається за даними додатка 2 (Д2) до декларації, у якій задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Згідно з п. 4.5. цього ж Регламенту результати камеральної перевірки оформлюються актом у разі встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань та/або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ (частково або на повну суму).

Крім того, відповідно до п. 120.1. статті 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, жодна стаття Податкового Кодексу України не передбачає позбавлення платника податків права на податковий кредит, та коригування раніше задекларованої від'ємного значення суми з ПДВ у разі неподання декларації з ПДВ. А за неподання декларації Податковим Кодексом України передбачені відповідні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки актів камеральних перевірок № 08/08-12-12- 01/40415156 від 19.05.2017 та № 12/08-12-12/40415156 від 19.06.2017 є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №0000241200 від 10.07.2017, №0000301200 від 10.07.2017 протиправними.

Крім того, щодо права позивача на податковий кредит з податку на додану вартість суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до 4.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто єдиною підставою для виключення сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту є випадок, визначений п. 198.6 ст. 198 ПК України - не підтвердження сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, відповідними документами.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до частини 2 статті 9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Позивачем до матеріалів справи були надані товарно транспортні накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, видаткові накладні, договори купівлі - продажу, накладні, рахунки - фактури, договори поставки для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу та суду першої інстанції про невідповідність наведених в них відомостей фактичним обставинам справи, та про неможливість їх бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат, оскільки вони є складеними в супереч вимогам п.44.1 ст.4 Податкового кодексу України, на підставі акту про нереальність здійснених операцій.

При цьому, платник податків, який придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи повністю підтверджують використання товарів та послуг в господарській діяльності та законність нарахування податкового кредиту з ПДВ, зазначеного в податкових деклараціях.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Канкан плюс (72013, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Пришиб, вул. Пролетарська, 1А, код ЄДРПОУ 40415156) задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.-т Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) податкове повідомлення - рішення №0000241200 від 10.07.2017, яким контролюючим органом зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 502105,00грн.

Визнати протиправними та скасувати винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.-т Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) податкове повідомлення - рішення №0000301200 від 10.07.2017, яким контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 550481,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судовий збір у розмірі 8257,23 грн. (вісім тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 23 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Канкан плюс (72013, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Пришиб, вул. Пролетарська, 1А, код ЄДРПОУ 40415156).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.

Рішення виготовлено в повному обсязі 29.03.2018

Суддя О.В. Конишева