Рішення

від 24.04.2018 по справі 826/15026/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/190

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2018 року 17:40 № 826/15026/17

За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006941403 від 04.10.2017р.

Суддя О.В.Головань

Секретар Б.О.Литвин

Представники:

Від позивача: Лисий В.І. - п/к (дов. від 05.02.18 р.)

Від відповідача: Демченко С.В. - п/к (дов. від 16.02.18 р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 04.10.17 р. №0006941403.

В судовому засіданні 24.04.18 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (код 04713033) зареєстроване в якості юридичної особи 29.12.97 р., станом на час звернення до суду перебуває у стані припинення з 06.08.14 р.; знаходиться на обліку як платник податків у Офісі великих платників податків ДФС.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 05.09.17 р. №1907 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДТГО "Південно-Західна залізниця" (код 04713033) з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині неподання уточнюючого звіту про всі здійснені контрольовані операції за 2014 рік після граничного спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій, про що складено акт перевірки від 15.09.17 р. №3097/28-10-14-03/04713033.

Згідно акту перевірки встановлено наступне.

В ході проведеної планової виїзної перевірки (акт від 28.09.16 р. №1534/28-10-14-01/04713033) ДТГО "Південно-Західна залізниця" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13 р. по 31.12.15 р. встановлено порушення платником податку п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України в частині невключення до податкового звіту за 2014 рік інформації про контрольовані операції між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та компаніями ДП "ГІОЦ" (код 21579381), ДП "Український транспортно-логістичний центр" (код 34619229).

На підставі податкового повідомлення-рішення від 12.10.16 р. №0004331401, винесеного на підставі вказаного акту перевірки, до ДТГО "Південно-Західна залізниця" застосовано штрафні санкції в розмірі 365 400 грн., які було сплачено в повному обсязі 25.10.16 р.

Відповідно до абз. 5-7 п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України сплата таких штрафних санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансферного ціноутворення. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансферного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом , тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту).

Станом на 14.09.17 р. ДТГО "Південно-Західна залізниця" не подало уточнюючий звіт про контрольовані операції за 2014 рік після сплати штрафних санкцій за ППР від 12.10.16 р. №0004331401, що є порушенням вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

21.07.17 р. ДТГО "Південно-Західна залізниця" подано заперечення до акту перевірки, не враховані згідно відповіді Офісу великих платників податків ДФС від 03.10.17р.

За результатами акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.17 р. №0006941403, згідно якого за порушення вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України на підставі п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України ДТГО "Південно-Західна залізниця" нараховано штрафних санкцій у розмірі 1 565 130 грн. з розрахунку 257 днів по 1218 грн.

Позивач - Державне територіально галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" - вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що згідно п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України передбачено подання уточнюючого звіту про контрольовані операції лише у випадку виявлення саме платником податку викривлень інформації у вже поданому звіті, тоді як у випадку їх виявлення контролюючим органом подання уточнюючого звіту не передбачено і є правом, а не обов'язком платника; вказаним положенням Податкового кодексу України не передбачено обов'язку платника податків з подання уточнюючого звіту про контрольовані операції після проведення перевірки органом ДФС.

Оскільки в Податковому кодексі України не передбачено такого правопорушення, то і притягнути позивача до відповідальності за таке правопорушення неможливо.

Також позивач зазначає, що згідно п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України за одне правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), тоді як в даному випадку має місце повторне накладення штрафу за одне й те ж саме правопорушення.

Крім того, позивач посилається на порушення ст. 58 Конституції України, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення застосовано санкції згідно п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.17 р.

Відповідач - Офіс великих платників податків ДФС - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач посилається на визначення штрафної санкції п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України у редакції згідно Закону України від 21.12.16 р. №1797-VIII щодо трансферного ціноутворення.

Станом на день проведення перевірки позивачем не подано звіт про контрольовані операції за 2014 рік, із зазначенням інформації про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному році.

Відтак, у зв'язку з неподанням платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після 01.01.17 р. контролюючий орган застосовує штрафні санкції згідно з п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.

П. 11 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішення щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо посилання позивача на ст. 58 Конституції України, то згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. №1/99-рп положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо підстав проведення перевірки

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції станом на 15.09.17 р.) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В даному випадку документальна позапланова невиїзна перевірка ДТГО "Південно-Західна залізниця" з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині неподання уточнюючого звіту про всі здійснені контрольовані операції за 2014 рік після граничного спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій , про що складено акт перевірки від 15.09.17 р. №3097/28-10-14-03/04713033, проведена контролюючим органом на підставі вказаних положень Податкового кодексу України.

При цьому, якщо згідно пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено в якості підстав для проведення перевірки неподання або подання з порушеннями звіту про контрольовані операції та встановлення порушень під час моніторингу такого звіту, то в даному випадку згідно змісту акту перевірки її проведено з питання неподання уточнюючого звіту про всі здійснені контрольовані операції за 2014 рік після граничного спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій.

Вказана підстава проведення перевірки не відповідає виключному переліку підстав, передбаченому пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки цей підпункт не передбачає перевірку подання уточнюючого звіту, а лише подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Щодо можливого встановлення порушень під час моніторингу звіту відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу, що також є підставою для проведення перевірки згідно пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, то, на думку суду, така підстава також відсутня в даному випадку, а саме.

Згідно пп.39.5.1.1 пп 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції станом на 15.09.17 р.) моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом аналізу звітів про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, отриманих, зокрема, на підставі запитів, надісланих відповідно до підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 пункту 39.4 цієї статті, будь-яких інших інформаційних джерел, та шляхом отримання податкової інформації відповідно до статті 73 цього Кодексу.

З метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" посадові особи контролюючого органу, під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до пункту 39.4 цієї статті, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.

Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та опитування встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 2, 3 Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.15 р. №706, цілями моніторингу як складової частини податкового контролю за трансфертним ціноутворенням є: встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки"; виявлення потенційних ризиків трансфертного ціноутворення; проведення аналізу ризиків заниження платником податків податкових зобов'язань; забезпечення контролю за своєчасністю та повнотою подання звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення.

Моніторинг здійснюється шляхом: аналізу звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, поданої платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу; аналізу інформаційних джерел, що містять інформацію та відомості про господарську діяльність платників податків та/або необхідні для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки"; аналізу податкової інформації, отриманої відповідно до статті 73 Кодексу.

При цьому, згідно аб. 3-5 пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції станом на 15.09.17 р. і в чинній редакції) у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати: новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період; уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Оскільки у вказаному положенні подача уточнюючого звіту визначена як право, а не обов'язок платника і є наслідком виявлення ним неповної інформації, інформації з помилками у поданому звіті тощо (як і щодо будь-якої іншої звітності), то неподача платником уточнюючого звіту не може бути предметом проведення моніторингу і, відповідно, підставою для проведення перевірки згідно пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Окремо суд зазначає, що у разі виявлення контролюючим органом подання платником звіту про контрольовані операції з неповною інформацією щодо операцій з контрагентами, як це мало місце у результаті проведення перевірки позивача згідно акту від 28.09.16 р. №1534/28-10-14-01/04713033, відповідач наділений повноваженнями отримати відповідну інформацію в інший спосіб, аніж шляхом подання позивачем уточнюючих звітів, а саме, шляхом скерування відповідного запиту в порядку пп.39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, та проведення відповідного моніторингу контрольованих операцій на підставі отриманої інформації.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про призначення перевірки згідно акту від 15.09.17 р. №3097/28-10-14-03/04713033 з підстав, передбачених законодавством.

Вказане є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення незалежно від наявності чи відсутності порушення по суті.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по суті

Згідно пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції до внесення змін згідно Закону України № 609-VIII від 15.07.15р.) платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За порушення вказаного положення Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції згідно п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України в редакції станом на 12.10.16 р., що не заперечується сторонами і підтверджується матеріалами справи.

Згідно пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції станом на 15.09.17 р.) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.3 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

В обох редакціях пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України визначено обов'язок платників податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, подавати лише звіт про контрольовані операції.

Подання інших документів, зокрема, нового та уточнюючого звітів, визначено як право, а не обов'язок платника і поставлено в залежність від виявлення ним помилок, неточностей у попередньо поданому звіті або подання неповної інформації (про що зазначено вище).

Згідно п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (в редакції станом на 04.10.16 р.) неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України у вказаній редакції позивача було притягнуто до відповідальності шляхом накладення на нього штрафу на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.10.16 р. №0004331401, в розмірі 365 400 грн., які було сплачено в повному обсязі 25.10.16 р.

Пізніше згідно Закону України від 21.12.16 р. №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (набув чинності з 01.01.17 р.) п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

"120.3. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення".

Тобто, якщо у пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, що безпосередньо регулює питання складання та подання звітності для податкового контролю, передбачено обов'язок лише подання звіту про контрольовані операції, то у п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України, що визначає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності, передбачено відповідальність за неподання не лише звіту про контрольовані операції, а й уточнюючого звіту, що свідчить про наявність протиріччя у вказаних нормах щодо визначення прав та обов'язків платника податків після прийняття Закону України від 21.12.16 р. №1797-VIII.

Вказана суперечність має вирішуватися згідно загальних положень Податкового кодексу України, а саме.

Згідно п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З врахуванням вказаного положення при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган мав надати перевагу тлумаченню податкового законодавства на користь платника податків, що ним зроблено не було.

Окремо щодо можливості поширення положень п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України в редакції з 01.01.17 р. на правовідносини сторін суд зазначає наступне.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. № 1-рп/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Згідно вказаного рішення тлумачення надавалося саме застосуванню до юридичних осіб положень законодавства, що пом'якшують або скасовують їх відповідальність, тобто, винятку з загального правила про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тоді як саме загальне правило поширюється на юридичних осіб в загальному порядку.

В даному випадку новими положеннями законодавства не покращено, а погіршено становище позивача, тому вказане рішення Конституційного Суду України не застосовується до правовідносин сторін, тоді як до позивача застосовується загальне правило про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Згідно п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Вказане положення стосується розміру штрафної санкції, проте питання про наявність правопорушення, за яке вона застосовується, вирішується згідно законодавства, чинного станом на час вчинення дії/бездіяльності, що можуть бути кваліфіковані як правопорушення.

Згідно вищевикладеного суд не знаходить підстав для висновку про наявність обов'язку у позивача як платника подавати уточнюючий звіт по контрольованих операціях, тому застосування до нього за неподачу такого звіту штрафних санкцій у будь-якому розмірі не можна вважати правомірним.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку згідно вищенаведеного оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04.10.17 р. №0006941403.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" сплачений судовий збір в розмірі 23 476, 95 грн.

4. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 02.05.18 р.