Рішення

від 03.05.2018 по справі 826/14889/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 травня 2018 року № 826/14889/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк Центр до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Центр (далі по тексту - позивач, ПАТ КБ Центр ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі), в якому просило визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0088241204.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка, за результатами якої складено акт про результати перевірки щодо порушення правил сплати податку на прибуток від 17.08.2016 № 1942/26-50-12-04-23, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0088241204.

Разом з тим, позивач не погоджується з висновками відповідача, які викладені у вказаному акті, з огляду на те, що з вересня 2014 року по лютий 2015 року банком сплачені авансові внески у розмірі 720056,00 грн., у зв'язку з чим у позивача утворилась переплата у вказаному розмірі.

При цьому, позивач зазначив, з березня 2015 року по грудень 2015 року банк щомісяця звертався до податкового органу з листами щодо зарахування вказаної переплати в рахунок сплати авансового внеску на поточний місяць.

Таким чином, позивач наголосив, що у банка немає заборгованості щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток, у зв'язку з чим, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, наголосивши, що позивачем порушено правила сплати авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 122393,00 грн., у зв'язку з чим, податкове повідомлення рішення є правомірним.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменком В.А. від 26.10.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 № 5815 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А

Ухвалою від 18.10.2017 адміністративну справу прийнято до свого провадження суддею Кармазіним О.А. та призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 08.11.2017 суд, на підставі приписів ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 17.08.2016 головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Макаревич О.П. на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) проведено камеральну перевірку ПАТ КБ Центр з питання порушення терміну сплати податку на прибуток (т. 1 , а.с. 12).

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК України.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 17.08.2016 № 1942/26-50-12-04-23 (далі по тексту - Акт).

Згідно з додатку до вказаного акту видно, зокрема, що позивачем порушено термін (19 днів) сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією від 27.02.2014 № 909849267 у розмірі 122393,00 грн.

В подальшому, 06.09.2016 на підставі вказаного акту, відповідно до вимог ст. 126 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0088241204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (штрафу) у розмірі 1239,30 грн.

Позивач, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України (в редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тобто, з дотриманням встановлених правил і процедур.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У відповідності до п.п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні , документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абз.1 п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

При цьому, згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

В той же час, згідно з п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 (далі - Методичні рекомендації), акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку № 2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також така камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності.

Разом з тим, аналізуючи зміст акту перевірки, суд звертає увагу, що фіскальний орган проводив перевірку не податкової звітності ПАТ КБ Центр , а перевірку своєчасності сплати позивачем самостійно визначених у податковій декларації сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, що відповідно до п/п. 75.1.2, п. 77.3. ПК України, а також враховуючи положення п. 78.9. ПК України, є предметом документальної , а не камеральної перевірки.

В той же час, відповідно до Методичних рекомендацій (додатку № 2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних фіскального органу.

На відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, що випливає із приписів п. 77.4., п. 78.4., 79.2. ПК України, а також з пред'явленням направлення на перевірку, що випливає з приписів п. 77.6., 78.5., 88.1. ПК України.

При цьому, виходячи з положень п/п. 17.1.6. ПК України платник податку має право , крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Проте , всупереч наведеним вище вимогам, відповідачем проведено камеральну перевірку, наказ про проведення документальної перевірки не приймався, направлення на перевірку не видавалося та, відповідно, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної перевірки, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом. Наведене, у свою чергу, призвело до порушення прав позивача, передбачених п/п. 17.1.6 ПК України.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які не входять до кола питань і досліджень, які за загальним правилом входять до предмету камеральної перевірки. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0088241204 прийняте на підставі акту перевірки, який є доказом, отриманим з порушенням закону у зв'язку з чим та на підставі ч. 1 ст. 74 КАС України такий доказ судом до уваги не береться та, відповідно, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції з 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем не доведено законності проведення камеральної перевірки, у той час, коли предметом перевірки є питання, що входять до предмету документальних перевірок. Таким чином, дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0088241204, а вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0088241204, прийняте Державною податковою інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ: 39468461).

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Центр (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8-а, код ЄДРПОУ: 37119553) сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін