Ухвала

від 26.10.2018 по справі 826/14889/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/14889/16

адміністративне провадження №К/9901/64119/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №826/14889/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк Центр до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк Центр звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.09.2016 №0088241204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (штрафу) у розмірі 1239,30 гривень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018, позов задоволено.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка зареєстрована у канцелярії касаційного суду 17.10.2018.

В той же час статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства, визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення право на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом та стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак, лише у визначених законом випадках.

В свою чергу відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При цьому за приписами пункту шостого частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Кодексі адміністративного судочинства України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вичиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762 гривень (стаття 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік").

Враховуючи викладене справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 гривень, віднесені чинним процесуальним законом до категорії справ незначної складності й судові рішення, ухвалені у таких справах, не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Таким чином зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета доказування та суб'єктного складу учасників справи, її складності, дану справу належить віднести до категорії справ незначної складності, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №826/14889/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк Центр до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. С. Пасічник

Судді: І. А. Васильєва

В. П. Юрченко