Постанова

від 17.04.2018 по справі 314/1435/17(2-а/314/119/2017)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 рокусправа № 314/1435/17(2-а/314/119/2017)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Круговий О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Нєга" постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року в адміністративній справі № 314/1435/17(2а/314/119/2017) (суддя Беспалько Т.Д.) ухвалену в місті Вільнянськ за позовом Приватного акціонерного товариства "Петромихайлівське" до Державного реєстратора виконкому Вільнянської міської Ради Запорізької області ОСОБА_1, Виконавчого комітету Вільнянської міської ради, 3-особа Селянське (фермерське) господарство "Нєга", Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Петромихайлівське" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер 31774567 від 07 жовтня 2016 року та дії державного реєстратора Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області ОСОБА_1 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису №16800105 від 03 жовтня 2016 року про державну реєстрацію права оренди на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4132 га кадастровий №2321586800:04:002:0101, що виникло на підставі договору оренди землі від 14 вересня 2016 року та додаткової угоди до нього від 28 вересня 2016 року.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Селянське (фермерське) господарство Нєга просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, і ухвалити нове рішення, залишивши позовну заяву без задоволення. Скаржник стверджує про помилковість висновків суду першої інстанції, оскільки у судовому засіданні державний реєстратор здійснила перевірку відомостей про реєстрацію прав на земельну ділянку, тому її рішення і реєстраційні дії є правомірними. Крім того, розпорядження Вільнянської РДА та договір оренди земельної ділянки, реєстрація якого здійснена за СФГ Нєга не оспорювались і є чинними.

У письмовому відзиву на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке не підлягає скасуванню. Державний реєстратор здійснив реєстрацію права оренди на земельну ділянку, яка перебуває у колективній власності позивача на підставі Державного акту ЗП № 000596 від 22 липня 1999 року, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 886.

У судовому засіданні представник скаржника та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги та заперечень на неї.

Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області у відзиві на апеляційну скаргу просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в Державному земельному кадастрі відсутня будь-яка інформація про зареєстроване право позивача на спірну земельну ділянку, яка вважається не витребуваною (нерозподіленою) між власниками сертифікатів земельних паїв. Відтак, державний реєстратор діяв правомірно.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:

Державним реєстратором Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області ОСОБА_1 03 жовтня 2016 року (запис в спеціальному розділі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16800105) за С(Ф)Г Нєга було здійснено державну реєстрацію права оренди на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4132 га кадастровий №2321586800:04:002:0101, що виникло на підставі договору оренди землі від 14 вересня 2016 року, укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та ПП АФ ЛАН (орендар) та додаткової угоди про зміну сторони договору від 28 вересня 2016 року. Державна реєстрація здійснена на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області ОСОБА_1 №31774567 від 07.10.2016 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що державний реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення та здійснюючи реєстрацію права оренди на земельну ділянку не перевірив існування державної реєстрації права власності на земельні ділянки за іншими особами, що призвело до протиправної реєстрації прав оренди за третіми особами, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного власника земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком і вважає за необхідне при прийнятті рішення врахувати правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191, що відповідає приписам статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (№ 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр). За приписами пункту 1 частини другої статті 9 цього Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю, виданим Вільнянською районною Радою народних депутатів 22.07.1999 серія №000596 землі в площею 4897,7 га. передано у колективну власність Відкритому акціонерному товариству Петромихайлівське . Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №886. Відповідно до п.1.2 Статуту позивача найменування ВАТ Петромихайлівське змінено на ПрАТ Петромихайлівське . Відділ у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 27.10.2017 року за № 0-8.26-1924/105-17 повідомив суд, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим №2321586800:04:002:0101 входила до земель колективної власності, що були передані ВАТ Петромихайлівське відповідно до Державного акту на паво колективної власності на землю серії №000596.

Зважаючи на те, що державний реєстратор зазначених вище дій не вчинив, обмежившись перевіркою інформації виключно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які не містили відомостей про реєстрацію правочинів, укладених до 1 січня 2013 року, спірне рішення реєстратора не можна вважати правомірним, оскільки внаслідок його прийняття відбулась подвійна реєстрація права оренди на одну і ту саму земельну ділянку, чим порушені права позивача.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржена постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає. Апеляційна скарга має бут залишена без задоволення у зв'язку з тим, що наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження при її розгляді.

Керуючись статтями 316, 315, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Нєга"- без змін.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року в адміністративній справі № 314/1435/17(2а/314/119/2017)- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02 травня 2018 року

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук