Постанова

від 05.02.2010 по справі 2а-336/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №2а-336/10

Провадження № 2а-336/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2010 року суддя Київського районного суду м. Полтави Логвінова О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Київський районний суд м. Полтави з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, посилаючись те, що належить до соціальної категорії Дитина війни і відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, в 2006-2009 роках така допомога виплачувалася в неповному обсязі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік , якими була зупинена дія положень Закону України Про соціальний захист дітей війни , на підставі яких їй повинна була бути нарахована соціальна допомога. Однак, відповідач в порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії, а також тим, що рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік , якими було викладено в новій редакції ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії в повному обсязі. Просила визнати не донарахування та невиплату щомісячної соціальної допомоги неправомірними, зобов'язати відповідача провести донарахування з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2009 року в сумі 5940,00 грн. та стягнути зазначену суму.

Суддя вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі та проведення судового засідання на основі наявних матеріалів.

Суддя, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком( в редакції Закону від 18.11.2004 р. №2195-IV, набрав чинності 01.01.2006 р.)

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про соціальний захист дітей війни , державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Закон України Про державний бюджет на 2006 рік від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України Про внесення змін до Закону України Про держаний бюджет на 2006 рік від 19.01.2006, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України Про держаний бюджет на 2006 рік було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у 2006 році запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни запроваджені не були.

Закони України Про державний бюджет на 2006 рік від 20.05.2005 року та Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет на 2006 рік від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік , дію статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з урахуванням ст.111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України Про державний бюджет на 2007 рік .

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визначені конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється, а тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України Про держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року позивачу нараховувалося та виплачувалося зазначене підвищення встановленого розміру.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає конституції України положення п.41 розділу 2 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Разом з тим, суми підвищення дітям війни були зазначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян . Пунктом 8 Постанови було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня- 48.1 гривні, з 1 липня- 48.2, з жовтня- 49.8 гривні. Тому підвищення до пенсії категорії дітей війни управління Пенсійного фонду України у 2008 році з 22 травня 2008 року нараховуються в розмірі, передбаченому зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, пріоритетності законів над підзаконними актами, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суддя дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції, яка діяла до 01.01.2008 , оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 повинен був нарахувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням пенсії на 30% з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування за 2007 рік з 07 липня 2007 року по31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня по 31 травня 2008 року та за 2009 рік з 01 січня по 30 вересня 2009 року з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно розрахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок- 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державною, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосовувати саме частину 1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України Про соціальний захист дітей війни , оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку судді не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення Про Пенсійний фонд України , здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві. Враховуючи вищевикладене, суддя вважає Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві належним відповідачем по даній справі.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року з підвищенням пенсії на 30% з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , та провести відповідні виплати.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення недоплаченої допомоги дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі, суддя приходить до наступних висновків.

Статтею 58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня- 470 гривень, з 1 квітня- 481 гривня, з 1 липня- 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Отже, у 2008 році виплаті підлягали такі суми доплати до пенсії:

Травень 481х30%=144,3грн.(з 22 по 31 травня - 46,55грн)

Червень 481х30%=144,3грн.

Липень 482х30%=144,6грн.

Серпень 482х30%=144,6грн.

Вересень 482х30%=144,6грн.

Жовтень 498х30%=149,4грн.

Листопад 498х30%=149,4грн.

Грудень 498х30%=149,4грн.

Всього: 1170,60 грн ( з розрахунку з 22 травня по 31 грудня - 1072,85 грн)

Натомість, відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, підвищення органами пенсійного фонду 2008 році проводилося у таких розмірах: з 22 травня- 48,1 гривні, з 1 липня- 48,2 та з 1 жовтня- 49,8 гривні.

Таким чином, позивачем не до отримано у 2008 році з 22 травня по 31 грудня- 682,65 гривні.

Статтею 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Отже, у 2009 році протягом січня- вересня виплаті підлягали такі суми доплати до пенсії:

Січень 498х30%=149,4 грн.

Лютий 498х30%=149,4 грн.

Березень 498х30%=149,4 грн.

Квітень 498х30%=149,4 грн.

Травень 498х30%=149,4 грн.

Червень 498х30%=149,4 грн.

Липень 498х30%=149,4 грн.

Серпень 498х30%=149,4 грн.

Вересень 498х30%=149,4 грн.

Жовтень 498х30%=149,4 грн.

Листопад 498х30%=149,4 грн.

Грудень 498х30%=149,4 грн.

Всього: 1344,6 грн.

Натомість, протягом 2009 року позивачу виплачувалось щомісячно по 49,80 грн.

Таким чином, позивачем недоотримано у 2009 році з січня по 30 вересня - 896,4грн.

Разом з тим, суддя виходить з того, що перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст.42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення конкретно визначеної суми задоволенню не підлягають.

Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується діяльність управління Пенсійного фонду України щодо не нарахування зазначеного підвищення до пенсії.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, суддя вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність даного управляння протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , з розміру, встановленого ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування , за період з 07.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Що стосується строків звернення позивача до суду, то суд вважає, що такий строк не пропущено , згідно ч.2 ст.87 Закону України Про пенсійне забезпечення суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Згідно вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.64, 152 Конституції України ст. 3, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування , ст. 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві протиправною в частині не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 передбаченого ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування , та провести відповідні виплати з 7 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року. з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена на Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.186 КАС України

Суддя О.В. Логвінова