Рішення

від 18.04.2018 по справі 761/40264/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40264/17

Провадження № 2/761/1441/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва

в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Поліграфічне Підприємство Оберіг про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року ОСОБА_3(далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Поліграфічне Підприємство Оберіг (надалі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив суд усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщеннямзагальною площею - 262,6 кв.м., розташованому на 3-му поверсі за адресою АДРЕСА_1 (надалі по тексту спірний об єкт нерухомості) шляхом його звільнення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у вереесні 2017 року позивачем на прилюдних торгах було придбано вказаний об єкт нерухомості та право власності на нього було зареєстровано у встановленому законом порядку. Між тим, раніше цей об єкт належав відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 2005 року та був перееданий ним в іпотеку для забезпечення виконання ним та ОСОБА_4 зобов язань по кредиту перед АТ УкрСиббанк . За наслідками звернення позивача до відповідача про звільнення спірного приміщення з жовтня 2015 року, жодної реакції не послідувало. Проведення діяльності відповідачем у приміщеннях позивача обмежую останнього у можливості вільно користуватись ними, що обумовлює необхідність звернення до суду за захистом свого порушенного права у відповідності до вимог ст.ст.319,321, 391 ЦК України.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, де було зазначено про те, що позивач набув право власності на спірне приміщення шляхом його придбання на електронних торгах, які було проведено з порушенням законодавства за наведених у відзиві обставин. Продаж же спірного приміщення за заниженими цінами порушує права позивача, оскільки залишок коштів підлягає поверненню ним банку. Вважає, що електронні торги є недійсними, про що подано відповідний позов до Господарського суду м.Києва. Вважає, що позивач не є законним власником спірного приміщення, а тому він не вправі подавати вказаний позов до суду, наслідком чого є відпова в позові.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити, оскільки дії відповідача перешкоджають позивачу користуватись своїм майном.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, клопотань про відкладення розгляду справи та інших заяв до початку розгляду справи по суті до суду не подавав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 13.11.2017 року у цій справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду за участю сторін.

Як відомо, з 15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Так, згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В свою чергу, як передбачено ч.2 ст. 19 та п.4 ч.2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

З огляду на вищенаведені положення чинного процесуального законодавства, а також з урахуванням вимог ст.ст.19, 274-282 ЦПК України, у судовому засіданні, яке відбулося 18.01.2018 року було проведено підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті у загальному позовному провадженні за участю сторін у заочному порядку за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Дослідивши письмові докази у справі, а також з'ясувавши виниклі між сторонами правовідносини та відповідно встановивши норми матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Так, за умовами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, і не оспорювалося сторонами, що за позивачем ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщеннязагальною площею - 262,6 кв.м., розташованому на 3-му поверсі за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію від 19.10.2017 року за реєстровим номером 1777 (а.с.4-7).

Дійсно як вбачається з відомостей реєстру іпотек, то вказане приміщення за договором іпотеки від 27.06.2007 року було передано в іпотеку АТ УКрСиббанк відповідачем по справі ТОВ Виробничо-поліграфічне підприємство ОБЕРІГ за виконання зобов язання по кредиту ОСОБА_4 та відповідачем.

Листом від 25.10.2017 року позивач повідомив відповідача про необхідність звільнення вказаного приміщення та передачу ключів та документів у строк до 06.11.2017 року. Вказаний лист відповідачем було отримано (а.с.7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Такі ж положення містяться і в статті 321 ЦК України.

Частинами 1, 2 ст. 319 та ч. 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Зважаючи на наведені у відзиві обставини володіння спірним майном відповідачем і на даний час, обставини перешкод у користуванні належним позивача майно існують і станом на сьогодні. Відтак, вказані дії порушують право власності, володіння та розпорядження позивача щодо вказаного приміщення, а тому підлягають судовому захисту шляхом усунення таких існуючих перешкод шляхом виселення відповідача із цього приміщення, що наслідком задоволення позову в повному обсязі.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про недійсність прилюдних торгів, на яких було придбано позивачем спірні приміщення, оскільки жодних судових рішень щодо недійсності вказаного правочину або інше оспорювання права власності позивача на нього суду протягом усього часу розгляду справи надано не було, а наведені обставини цього не є предметом судового розгляду у цій справі та встановленню судом не підлягають.

Суд при вирішенні питання про стягнення судових витрат враховує положення ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути кошти судового збору на користь позивача з відповідача.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 358, 391, 395 405 ЦК України, ст.ст. ст..ст.3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Поліграфічне Підприємство Оберіг про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-Поліграфічне Підприємство Оберіг усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням площею - 262,6 кв.м., розташованому на 3-му поверсі за адресою АДРЕСА_1 шляхом його звільнення.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Поліграфічне Підприємство Оберіг кошти судового збору в сумі - 640 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає в АДРЕСА_2;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-Поліграфічне Підприємство Оберіг (код ЄДРПОУ 04946702), місцезнаходження м.Київ, вул..Дегтярівська, 3.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст виготовлено 30.04.2018 року