Рішення

від 24.04.2018 по справі 904/8859/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2018Справа № 904/8859/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Вальфар" (51250, Дніпропетровська область, смт.Губиниха, ЛІКУВАЛЬНА АМБУЛАТОРІЯ)

до 1) Комунального закладу "Новомосковська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (51208, Дніпропетровська область, Новомосковський район, вул.Гетьманська, 238)

2) Дніпропетровської обласної ради (49004, м.Дніпро, проспект Олександра Поля)

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМОТІС" (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Героїв Чорнобиля, 74)

про визнання переважного права укладення договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача: Бутенко О.О. за дов.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Вальфар" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із вказаним позовом, про визнання за позивачем переважного права на укладення на новий строк договору оренди приміщення, загальною площею 28,2 кв.м, розташованого за адресою: 51208, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Радянська, 238, на 1 поверсі лікарні, на умовах: місячна плата за нерухоме майно, загальною площею 28,20 кв.м - 9300,00 грн. з ПДВ для розміщення аптечного пункту та ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації об'єкта, посилаючись на наявність у нього як орендаря вказаного приміщення по договору оренди № 7/2014 від 20.06.2014, який діяв до 01.10.2017, переважного права на оренду приміщення, про що відповідач неодноразово повідомлявся та яке порушене укладенням орендодавцем договору оренди на новий строк з ТОВ АДМОТІС .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 у справі № 904/8859/17, яка скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2017, позовну заяву повернуто без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 матеріали справи № 904/8859/17 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 матеріали справи №904/8859/17 прийнято до провадження суддею Ярмак О.М., призначено до розгляду на 16.01.2018.

15.01.2018 та 01.02.2018 до суду від ТОВ "Адмотіс" надійшли додаткові пояснення, в яких ТОВ "Адмотіс" стверджує, що відповідач 1 не був належним чином повідомлений про намір позивача скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк; зазначає, що при проведення конкурсу на право укладення договору оренди щодо об'єкту оренди, яке використовував позивач, була відсутня обов'язкова умова реалізації позивачем переважного права на продовження договірних відносин - інші рівні умови, оскільки позивачем було запропоновано найменшу місячну оренду плату, відповідно до Протоколу комісії № 41/17 від 16.08.2017 пропозицій від позивача щодо підвищення запропонованого розміру орендних платежів чи зауважень щодо проведення конкурсу не надійшло. Просив залишити позовну заяву без розгляду відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, відмовити у задоволенні позовних вимог. У задоволенні клопотання про залишення позову відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю підстав.

15.01.2018 до суду відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.

16.01.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Адмотіс" (код ЄДРПОУ 38685364).

Ухвалою суду від 16.01.2018 у зв'язку з набранням нової редакції з 15.12.2017 Господарського процесуального кодексу України, судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 13.02.2018.

02.02.2018 до суду відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.

13.02.2018 до суду від позивача надійшли 1) додаткові матеріали по справі, 2) заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач, окрім раніше заявленої вимоги просить визнати незаконним п.9 додатку 2 переліку нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, перебувають на балансі комунальних підприємств, установ, закладів та передаються в оренду Рішення десятої сесії скликання Дніпропетровської області № 257-10/VII від 11.10.2017 року , за умовами якого орендарем орендованого майна, площею 28,20 кв.м., розташованого на вул.Гетьманська, 238 у місті Новомосковську визначений ТОВ АДМОТІС , 3) пояснення на відзив відповідача 2, 4) заява свідка - директора Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Вальфар" ОСОБА_3. Заява про збільшення позовних вимоги прийнята судом до розгляду.

Ухвалами від 13.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі, та відкладено засідання на 06.03.2018.

01.03.2018 до суду від ТОВ "Адмотіс" надійшли заперечення проти заяви про збільшення розміру позовних вимог.

03.03.2018 від відповідача 2 надійшли заперечення на позов та відзив на позовну заяву, в яких Дніпропетровська обласна рада стверджує, що заявлені позивачем вимоги у заяві про збільшення позовних вимог підлягають вирішенню в порядку адміністративного, а не господарського судочинства; позивачем до 08.09.2017 (звернення із відповідною заявою після проведення конкурсу) не направлено жодного повідомлення про те, що він має намір скористатись своїм першочерговим правом на укладення договору оренди на новий строк; вказує, що свідчення директора ОСОБА_3 не можуть бути об'єктивними та неупередженими.

06.03.2018 до суду від відповідача 1 надійшли додаткові матеріали по справі.

В судовому засіданні 06.03.2018 представником позивача в черговий раз подана заява про збільшення позовних вимог у вигляді позовної заяви, в якій позивач просить:

1) визнати за Приватним підприємством ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ВАЛЬФАР , код ЄДРПОУ: 21861456 переважне право на укладення договору оренди на новий строк щодо приміщення, загальною площею 28,2 кв.м., розташованого за адресою: 51208, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Гетьманська (Радянська), 238, на 1 поверсі лікарні, на умовах: місячна плата за нерухоме майно, загальною площею 28,20 кв.м - 9300,00 грн. без ПДВ (дев'ять тисяч триста гривень) для розміщення аптечного пункту та ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації об'єкта;

2) визнати незаконним п. 9 Додатку 2 Перелік нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, перебуває на балансі комунальних підприємств, установ, закладів та передається в оренду Рішення десятої сесії сьомого скликання Дніпропетровської обласної ради Про оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області № 257-10/VII від 11.10.2017 року , за умовами якого орендарем орендованого майна, площею 28,20 кв.м., розташованого на вул. Гетьманська, 238 у місті Новомосковську визначений ТОВ АДМОТІС ;

3) визнати недійсним договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 257-10/VII-2/9 від 11.10.2017 року, що укладений між Дніпропетровською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю АДМОТІС ;

4) зобов'язати Дніпропетровську обласну раду укласти з Позивачем Приватним підприємством ВИРОБНИЧО-КОМЕРЩИНА ФІРМА ВАЛЬФАР код ЄДРПОУ: 21861456, договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 28,2 кв.м., що розташоване за адресою: 51208, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Гетьманська (Радянська), 238, на 1 поверсі лікарні, яке знаходиться на балансі КЗ Новомосковська ЦРЛ ДОР на всіх умовах, що були визначені в умовах договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 257-10/VІІ-2/9 від 11.10.2017 року, що укладений між Дніпропетровською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю АДМОТІС , зокрема:

місячна плата за нерухомо майно, загальною площею 28,20 кв.м. - 9300 грн. без ПДВ (дев'ять тисяч триста гривень),

розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці,

цільове призначення приміщення - для розміщення аптечного пункту,

ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням;

дотримання вимог експлуатації об'єкта,

строк (термін) до 01.03.2020 року.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 06.03.2018 залучено до участі у справі в якості відповідача-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмотіс", виключивши його з числа третіх осіб та відкладено підготовче засідання на 05.04.2018.

В судовому засіданні 05.04.2018 позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 05.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2018.

У судовому засіданні 24.04.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі явку своїх представників у засідання суду не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, Господарський суд міста Києва встановив:

20 червня 2014 року між відповідачем - Комунальним закладом Новомосковська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради (орендодавець) та позивачем - Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма Вальфар (орендар) був укладений договір оренди № 7/2014 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, за умовами якого орендодавець з метою ефективного використання комунального майна на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 20.06.2014 № 556-26/VI передав, а орендар прийняв в строкове, оплатне користування нерухоме майно: приміщення, загальною площею 28,2 кв.м., розташоване за адресою: вул. Радянська, 238 у м. Новомосковську (І поверх лікарні).

Пунктом 2.4 договору визначено, що об'єкт оренди належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

Відповідно до п.11.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з серпня 2013 р. по 30 червня 2016 р.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі та вступають в силу з моменту підписання їх сторонами та погодження Дніпропетровською обласною радою.

За умовами п.12.2, після закінчення терміну дії цього договору оренди орендар, який належних чином виконав свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк.

При цьому, продовження договору оренди на новий термін з орендарем відбувається шляхом укладення договору на новий термін (п.12.3).

Після закінчення терміну дії договору оренди (30.06.2016) 02.07.2017 сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору, якою сторони домовились викласти п.11.1 розділу 11 в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 01 жовтня 2017 року .

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в редакції позовної заяви, поданої до суду 06.03.2018, мотивовані порушенням відповідачами переважного права позивача на укладення договору оренди на новий строк щодо оренди нерухомого майна під аптечний пункт, як орендаря вказаного майна по договору оренди № 7/2014 від 20.06.2014.

За доводами позивача, вказане порушення його прав зумовлене визнанням переможцем конкурсу на право оренди комунального майна (об'єкта оренди, яке орендував позивач) - Товариства з обмеженою відповідальністю АДМОТІС, зазначення даних про нового орендаря у п. 9 Додатку 2 Перелік нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, перебуває на балансі комунальних підприємств, установ, закладів та передається в оренду Рішення десятої сесії сьомого скликання Дніпропетровської обласної ради Про оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області № 257-10/VII від 11.10.2017 року , та укладення із вказаним товариством договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 257-10/VII-2/9 від року, що є неправомірним, суперечить положенням ст. 777 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Стверджує, що 08.09.2017 ПП ВКФ Вальфар зверталось до Дніпропетровської обласної ради та КЗ Новомосковська центральна районна лікарня з письмовим повідомленням про бажання наймача реалізувати своє переважне право на укладення договору оренди майна на новий строк на умовах, що були визначені найкращими за результатами конкурсу, що відбувся 16.08.2017 згідно Протоколу комісії № 41/17, проте жодної відповіді на таке звернення не отримав; будь-яких інших умов, на які згоден позивач, орендодавцем запропоновано орендареві не було.

Також пояснює, що позивач не може вважатись таким, що відмовився від свого переважного права через участь у конкурсі, оскільки ним було здійснено всі підготовчі дії щодо проведення конкурсу та які були передумовою для укладення договору оренди на новий строк, зокрема оплачено оцінку майна, подачу оголошення про конкурс та ін.; існування пункту оскаржуваного рішення створює переваги для третьої особи щодо прав на оренду приміщення, оспорюваний договір оренди порушує переважне право позивача як на укладення договору так і на подальше використання нерухомого майна; зобов'язання Дніпропетровської обласної ради укласти з позивачем договір оренди на умовах, що укладений з ТОВ Адмотіс забезпечить ефективне поновлення в правах позивача щодо користування майном, яке позивач наймає з 2014 року по даний час.

Відповідачі проти позову заперечують, вказуючи, що до 08.09.2017 позивач жодного повідомлення про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору на новий строк не направляв, визначене законом переважне право орендаря можливе за інших рівних умов, тобто у випадку ідентичності запропонованих орендодавцю пропозицій, при цьому позивачем було запропоновано найменший розмір орендної плати у порівнянні з іншими учасниками конкурсу, хоча Положенням про порядок передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради № 200-10/VI від 27.12.2011, визначено, що основним критеріям визначення переможця конкурсу є максимальний розмір орендної плати, при обов'язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу. Укладення позивачем договору оренди на новий строк після проведення конкурсу та обрання переможцем іншу особу, є неправомірним, суперечить чинному законодавчу та порушує права переможця конкурсу.

Судом встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем -1 договір оренди № 7/2014 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 20.06.2014 за своєю правовою природою є договором оренди (найму) комунального майна, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Приписами ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Матеріалами справи встановлено, що за умовами договору оренди № 7/201 від 20.06.2014 позивач отримав на відповідній правовій підставі в оренду нерухоме майно: приміщення, загальною площею 28,2 кв.м., розташоване за адресою: вул. Радянська, 238 у м. Новомосковську (І поверх лікарні) на строк до 30.06.2016.

Додатковою угодою № 6 від 02.07.2017 до договору, строк дії договору було продовжено до 01.10.2017.

Порядок укладення договору оренди державного та комунального майна визначено ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , зокрема фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону (органи місцевого самоврядування щодо нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.). Порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради № 200-10/VI від 27.12.2011 затверджено в новій редакції Положення про порядок передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 1.7 вказаного Положення визначено, що передача в оренду комунального майна здійснюється на конкурсних засадах, крім випадків, передбачених законом. Порядок проведення конкурсу визначається розділом 3 цього положення.

У п.2.1 Положення встановлено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до п.1.6 цього положення, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у п.1.5.

Приписами розділу 3 Положення регламентовано, що для проведення конкурсу на право укладення договору оренди, орендодавцем утворюється конкурсна комісія у кількості 7 осіб (п.3.1), конкурс на право укладення договору оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найбільшу орендну плату, при забезпеченні виконання інших умов (п.3.2), основним критерієм визначення переможця є максимальний розмір орендної плати, при обов'язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу; конкурс проводиться в один етап, де визначається переможець згідно з умовами конкурсу та зобов'язаннями учасника конкурсу (п.3.11), після закінчення засідання комісії складається протокол (п.3.14).

Пунктом 7.5. Положення визначено, що продовження відносин оренди на новий термін з орендарем відбувається шляхом укладення договору оренди на новий термін у порядку, передбаченому цим Положенням.

14 липня 2017 року в обласній газеті Зоря № 53(21887) опубліковане оголошення про проведення 16.08.2017 конкурсу на право укладення договору оренди.

Відповідно до Протоколу засідання конкурсної комісії Дніпропетровської обласної ради на право укладання договорів оренди № 41/14 від 16.08.2017, до конкурсу були допущені три учасники, які виявили бажання укласти договір оренди нерухомого майна нежитлового приміщення, загальною площею 28,20 кв.м., розташованого по вул. Гетьманська (радянська), 238 у м.Новомосковськ, та знаходиться на балансі КЗ Новомосковська центральна районна лікарня ДОР , цільове використання - для розміщення аптечного пункту: ПП ВКФ Вальфар , ТОВ Адмотіс та ТОВ фірма Мед-сервіс . За результатом розгляду пропозицій учасників, зокрема, щодо запропонованої місячної орендної плати, ПП ВКФ Вальфар у розмірі 1100,00 грн., ТОВ Адмотіс 9300,00 грн., ТОВ фірма Мед-сервіс 8333,33 грн., переможцем визнано ТОВ Адмотіс .

Вказаний протокол підписаний членами комісії, із зазначенням, що зауважень не надійшло.

08.09.2017, тобто після проведення конкурсу, позивач звернувся до орендаря - КЗ Новомосковська центральна районна лікарня та Дніпропетровської обласної ради із повідомленням за вих. №2/9 про бажання наймача реалізувати переважне право на укладення договору оренди майна комунальної власності за умовами, що визначені найкращими за результатами конкурсу.

За змістом ч.1 ст.763, ч.1 ст.764, ч.1 ст.777 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Згідно із ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Згідно із положеннями ст.285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. Орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Верховний суд України у своїй постанові від 17.05.2017 у справі №3-122гс17 зазначив, що сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму.

Також суд зазначає, що з аналізу положень ст. 777 ЦК України та ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна вбачається можливість реалізації наймачем свого переважного права, та наявність підстав для захисту такого права відповідно до ст. 3 ЦК України, лише за наявності таких умов: попередній орендар до закінчення терміну дії договору оренди або у визначений строк повідомив орендодавця про свій намір реалізувати переважне право оренди, при здійсненні процедури укладення нового договору оренди (конкурсу, направлення проектів договорів, заяв) у попереднього орендаря та інших потенційних орендарів (одного учасника) рівні умови пропозиції щодо істотних умов договору, у т.ч. орендної плати, сторони (орендодавець) та попередній орендар дійшли згоди щодо плати та інших умов договору.

Доказів належного повідомлення позивача орендодавця про своє переважне право на укладення договору на новий строку, суду не надано.

Як вже зазначалось, 08.09.2017 позивач надсилав на адресу КЗ Новомосковська центральна районна лікарня та Дніпропетровської обласної ради повідомлення за вих. №2/9 про бажання реалізувати переважне право на укладення договору оренди майна комунальної власності за умовами, що визначені найкращими за результатами конкурсу.

Судом враховано, що вказаний намір позивачем було висловлено до закінчення терміну дії договору - до 01.10.2017.

Проте, беручи до уваги фактичні обставини справи, зокрема те, що укладення договору щодо оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в силу Закону та Положення, можливе лише шляхом проведення конкурсу, у т.ч. коли до участі у конкурсі надійшла заява не лише одного учасника, позивач, який також був учасником конкурсу 16.08.2017 та подавав власну пропозицію, був не позбавлений права повідомити про свій намір реалізації свого переважного права попереднього орендаря на укладення договору на новий строк, до проведення відповідного конкурсу на укладення правочину, що ним здійснено не було.

Таким чином, надане позивачем повідомлення за вих. № 2/9 від 08.09.2017 не приймається судом в якості належного доказу реалізації переважного права, оскільки висловлення позивачем бажання укладення правочину на конкурсній основі після проведення такого конкурсу та визначення його переможцем іншого учасника, який запропонував найвищий розмір місячної орендної плати, нівелює основні засади укладення правочинів шляхом проведення конкурсу.

До матеріалів справи долучено лист ПП ВКФ Вальфар без номера та дати, адресований орендодавцю - відповідачу -1, яким орендар просив надати дозвіл на передачу в оренду на конкурсних засадах орендоване ним приміщення терміном на 3 роки; також заяву позивача без номера та дати, адресовану першому заступнику голови Дніпропетровської обласної ради, голові конкурсної комісії на право укладання договорів нерухомого майна із проханням допустити ПП ВКФ Вальфар до участі у конкурсі на оренду нежитлового приміщення під розміщення аптечного пункту.

Проте вказані листи не можуть бути розцінені як реалізація свого переважного права позивачем, оскільки будь-яких посилань на переважне право орендаря не містять.

Щодо наявності інших умов реалізації переважного права, належить визнати, що пропозиція позивача, як учасника конкурсу на укладення договору на новий строк, який відбувся 16.08.2017, не відповідала основному критерію конкурсу відповідно до Положення - найвищий розмір місячної орендної плати, а навпаки була найнижчою серед інших учасників, що свідчать про відсутність підстав для стверджування про наявність інших рівних умов та недосягнення сторонами згоди щодо істотної умови договору - розміру орендної плати.

Вказівка позивача на той факт, що ним було здійснено організаційні дії, що передували проведенню конкурсу та укладенню договору, зокрема оплата послуг оцінки майна, оплата розміщення у друкованому виданні оголошення про проведення конкурсу та ін., в розумінні норм чинного законодавства та відповідно до Положення, не дає йому перевагу перед іншими учасниками конкурсу.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно положень ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч вказаним вимогам, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання за ним переважного права на укладення договору оренди на новий строк щодо приміщення, загальною площею 28,2 кв.м., розташованого за адресою: 51208, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Гетьманська (Радянська), 238, на 1 поверсі лікарні, на умовах: місячна плата за нерухоме майно, загальною площею 28,20 кв.м. - 9300,00 грн. без ПДВ (дев'ять тисяч триста гривень) для розміщення аптечного пункту та ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації об'єкта, порушення його переважного права відповідачами, неможливості його реалізації у визначений строк та спосіб.

Посилання позивача на правову позицію викладену в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства" щодо виникнення права у Товариства на законних підставах сподіватися на продовження терміну дії Договору оренди, не приймаються судом, оскільки вказане рішення Європейського суду з прав людини не підлягає до застосування, як джерело права до спірних правовідносин, адже не відображає дійсних обставин справи.

До такого висновку суд дійшов, виходячи з того, що за обставинами справи "Стрейтч проти Сполученого Королівства" заявник в 1969 році уклав договір оренди земельної ділянки строком на 22 роки. Відповідно до умов цього договору він за власні кошти побудував на цій земельній ділянці кілька будівель для легкої промисловості, які здав в суборенду. Договір оренди також надавав йому право в подальшому продовжити оренду ще на 21 рік. У 1990 році заявник повідомив місцеву владу про намір продовжити договір оренди, в процесі переговорів він погодився на збільшення орендної плати. Однак, орган місцевої влади повідомив заявника, що продовження договору оренди відбутися не може, оскільки, погодившись з умовою договору про можливість його пролонгації орган місцевої влади перевищив свої повноваження.

Зважаючи на відмову у задоволенні вимоги про визнання за позивачем відповідного переважного права на укладення договору оренди на новий строк щодо приміщення, загальною площею 28,2 кв.м., розташованого за адресою: 51208, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Гетьманська (Радянська), 238, на 1 поверсі лікарні, на умовах: місячна плата за нерухоме майно, загальною площею 28,20 кв.м. - 9300,00 грн. без ПДВ (дев'ять тисяч триста гривень) для розміщення аптечного пункту та ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації об'єкта, тобто на тих умовах, що були запропоновані переможцем конкурсу (відповідачем 3) - ТОВ Адмотіс та враховуючи, що результати конкурсу, оформлені Протоколом комісії № 41/17 від 16.08.2017 не оспорені, не визнані недійсними, зауважень позивача щодо їх проведення, порушення процедури тощо у матеріалах справи відсутні, решта вимог позивача також судом не задовольняються у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю.

Зокрема, Додаток 2 Перелік нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, перебуває на балансі комунальних підприємств, установ, закладів та передається в оренду , в п.9 якого зазначено відомості: орендодавець: Дніпропетровська обласна рада (балансоутримувач - КЗ Новомосковська центральна районна лікарня ДОР ), орендована площа 28,20 кв.м., сума базової орендної плати 9 300,00 грн. адреса орендованого майна: вул. Гетьманська, 238, м. Новомосковськ, орендар - ТОВ Адмотіс затверджений Рішенням десятої сесії сьомого скликання Дніпропетровської обласної ради Про оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області № 257-10/VII від 11.10.2017 року, прийнятим на виконання Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Про оренду державного та комунального майна , враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії обласної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, тобто враховуючи укладення правочинів комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області на конкурсній основі та законність визнання переможцем ТОВ Адмотіс , укладення між Дніпропетровською обласною радою та ТОВ Адмотіс договору оренди № 257-10/VII-2/9 від 11.10.2017, інша інформація у п.9 додатку 2 відповідного переліку майна і не могла бути зазначена.

Позивачем не надано доказів та не доведено суду, що існування пункту оскаржуваного рішення створює переваги для третьої особи щодо прав на оренду приміщення, а визнання його недійсним відновить порушене право позивача.

Вказана у оспорюваному пункті акту органу місцевого самоврядування є лише відомостями про правовий статус майна комунальної власності, жодним чином не надає переваги визначеному на конкурсній підставі орендарю - ТОВ Адмотіс , враховуючи неоспорення результатів конкурсу та їх чинність, та не порушує права позивача, що мав намір орендувати майно, яке було об'єктом оренди, на право укладення щодо найму якого такий конкурс проводився 16.08.2017.

Статтею 203 ЦК встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статті 215 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 911/4483/15.

У даній справі позивач оспорює договір оренди № 257-10/VII-2/9 від 11.10.2017, як заінтересована особа в розумінні частини 3 статті 215 ЦК, оскільки не є стороною цього договору.

Позивачем не доведено наявність у ПП ВКФ Вальфар переважного права на укладення договору оренди на новий строк, неможливість його реалізації, порушення його відповідачами та обумовлену цим наявність підстав для захисту вказаного права шляхом визнання недійсним оспорюваного договору оренди № 257-10/VII-2/9 від 11.10.2017.

Також позивачем не надано жодних доказів для визнання недійсним договору з підстав недодержання сторонами в момент його вчинення вимог, які визначені у ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Доводи позивача про те, що він погодився на всі умови, які передбачені за договором оренди № 257-10/VІІ-2/9 від 11.10.2017 року, що укладений між Дніпропетровською обласною радою та ТОВ АДМОТІС ; заявляв про переважне право до закінчення дії власного договору оренди; не порушував взагалі умов договору оренди; використовував майно за цільовим призначенням, проте Дніпропетровська обласна рада безпідставно не врахувала переважне право позивача та в порушення переважного права позивача уклала вищевказаний договір оренди № 257-10/VІІ- 2/9 від 11.10.2017 року з ТОВ АДМОТІС , що призвело до невизнання існуючого суб'єктивного цивільного права на переважне укладення договору оренди та порушило принципи справедливості, добросовісності та розумності та які є загальними засадами цивільного законодавства є суб'єктивними твердження, ґрунтуються на невірному розумінні правової природи переважного права наймача та не можуть бути підставою визнання недійсним правочину без належним доказів в обґрунтування такої позиції.

Таким чином, в порушення статей 73-76 ГПК України, позивач не довів суду та не надав належних доказів на підтвердження підстав визнання недійсним договору оренди № 257-10/VІІ- 2/9 від 11.10.2017 року, що було б підставою для задоволення вказаної вимоги.

Суд також відмовляє у задоволенні вимоги позивача: зобов'язати Дніпропетровську обласну раду укласти з Позивачем Приватне підприємство ВИРОБНИЧО-КОМЕРЩИНА ФІРМА ВАЛЬФАР код ЄДРПОУ: 21861456, договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 28,2 кв.м., що розташоване за адресою: 51208, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Гетьманська (Радянська) 238 на 1 поверсі лікарні, яке знаходиться на балансі КЗ Новомосковська ЦРЛ ДОР на всіх умовах, що були визначені в умовах договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 257-10/VІІ-2/9 від 11.10.2017 року, що укладений між Дніпропетровською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю АДМОТІС , зокрема: місячна плата за нерухомо майно, загальною площею 28,20 кв.м. - 9300 грн. без ПДВ (дев'ять тисяч триста гривень), розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці, цільове призначення приміщення - для розміщення аптечного пункту, ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації об'єкта, строк (термін) до 01.03.2020 року.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення правочину на тих же умовах, які було запропоновано орендарем майна по договору оренди № 257-10/VІІ- 2/9 від 11.10.2017 року.

Частинами 1,2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Позивачем не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідачів, порушення ними визначеного позивачу переважного право на укладення договору оренди на новий строк за наявності інших рівних умов.

Таким чином, проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 03.05.2018

Суддя О.М.Ярмак