Ухвала

від 02.05.2018 по справі 7/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

02 травня 2018 року Справа № 7/246

Розглянувши заяву №40340 від 10.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32, м.Київ, 04112) про заміну стягувача у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції (вул.Лєскова, 9, м.Київ, 01011)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 510088 грн. 54 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від заявника - Іванісов Є.М., представник за довіреністю №632 від 02.06.2017;

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.01.2010 у справі №7/246 позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції заборгованість за кредитом у сумі 450000 грн 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 47116 грн 64 коп., пеню у сумі 8491 грн 36 коп., державне мито у сумі 5085 грн 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн 30 коп.; в частині стягнення заборгованості у розмірі 2970 грн 00 коп. провадження у справі припинено на підставі п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20.04.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшла заява №40340 від 10.04.2018, в якій заявник просить суд замінити стягувача у справі №7/246 - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"; забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції, визначити Шевченківський районний суд м. Києва відповідальним за проведення відеоконіеренції.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" обґрунтована тим, що 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №010/42-00/35 від 04.04.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк".

23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №010/42-00/35 від 04.04.2008 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", викладеного у заяві №40340 від 10.04.2018, про проведення судового засідання у режимі відеоконференції суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Ухвалою суду від 23.04.2018 розгляд заяви призначено на 02.05.2018.

Представник заявника в судовому засіданні надав усні пояснення щодо заяви. Просив задовольнити подану ним заяву про заміну стягувача у справі №7/246.

Сторони в судове засідання не прибули, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Згідно з ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як вже зазначалось, 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №010/42-00/35 від 04.04.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк".

23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №010/42-00/35 від 04.04.2008 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Згідно з п.2.1 договорів, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступає (передає) факторові права вимоги, вказані в реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги визначений в реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладання договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору на дату відступлення прав вимоги, фіксується в реєстрі відступлення прав вимоги. Відступлення фактору зазначених в реєстрі кредитних операцій до відступлення (Додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умовами виконання фактором умов по оплаті згідно з п.3.1 договору та з моменту підписання сторонами реєстру відступлення прав вимоги (форма згідно Додатку №2 до договору) сторони погодили, що реєстр відступлення прав вимоги підписується сторонами не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання договору та реєстру кредитних операцій до відступлення.

У п.3.1 договорів сторони зазначили, що фактор зобов'язаний в рахунок відступлення прав вимоги за кредитними договорами протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладання цього договору сплатити клієнту загальну суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Згідно з пп.4.1 п.4 договорів після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобов'язаний прийняти документацію, про що сторонами складається акт приймання - передачі за формою, наведеною у додатку №3 до договору. Приймання - передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за адресою клієнта: м.Київ, вул.Лєскова, б.9. Передача документації щодо договорів забезпечення і поручителів, здійснюється сторонами в день укладення договорів відступлення прав вимоги за договорами забезпечення відповідно до умов, погоджених сторонами в таких договорах.

Відповідно до пп.4.2 п.4 договорів сторони спільно вживають заходів щодо здійснення повідомлення позичальників про відступлення прав вимоги.

Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд звертає увагу заявника, що згідно умов договорів факторингу, дата відступлення права вимоги є дата підписання відповідного Реєстру відступлення прав вимоги та внесення загальної суми фінансування по кожному договору.

Водночас, заявник надав суду витяги з Реєстру відступлених прав вимоги та Реєстру боржників, в яких не міститься жодної дати.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до заяви надані копії вказаних договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) б/н від 23.08.2016, витяги з Реєстру відступлення прав вимоги до договору між ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" та з Реєстру боржників до договору між ПАТ "Вектор банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", а також копію платіжного доручення №1838994 від 23.08.2016 на суму 4444000 грн 00 коп. на підтвердження проведення товариством оплати згідно п.3.1 договору, укладеного з ПАТ "Вектор Банк".

Суд зауважує, що заявником до матеріалів заяви не додано підписаного акту приймання-передачі документації за формою, наведеною у додатку №3 до договору, ані реєстру відступлених прав вимоги, ані підписаного сторонами реєстру кредитних операцій до відступлення, в тому числі не надано доказів здійснення повідомлення позичальників про відступлення прав вимоги.

Доказами, відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявник всупереч приписів ст.74 Господарського процесуального кодексу України не довів суду безспірний факт переходу права вимоги від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Вектор Банк" за договором факторингу від 23.08.2016 року та від ПАТ "Вектор Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 23.08.2016, а відтак не довів наявність підстав для заміни стягувача його правонаступником.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви №40340 від 10.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну стягувача у справі №7/246.

Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на неприпустимість зловживання правами. Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви №40340 від 10.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну стягувача у справі №7/246 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 02.05.2018 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Т.В. Косенко