Рішення

від 04.05.2018 по справі 817/673/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2018 року м. Рівне №817/673/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доОСОБА_2 окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду (далі -Відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України, Відповідач-2) про визнання дій протиправними і стягнення заробітної плати.

Ухвалою суду від 05.03.2018 було відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 23.04.2018 продовжено розгляд справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на посаді судді працювала з 22 червня 1982 року у Луцькому районному суді Волинської області і Апеляційному суді Волинської області. Постановою Верховної Ради України від 08 лютого 2007 року № 625-V обрана суддею Волинського окружного адміністративного суду безстроково; Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 433/2007 призначена головою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду. З 27 червня 2007 року приступила до виконання обов'язків судді і займала адміністративну посаду по 30 квітня 2014 року.

Постановою Верховної Ради України № 1515-VIII від 08 вересня 2016 року позивача було звільнено з посади судді у відставку відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, а наказом ОСОБА_2 окружного адміністративного суду № 02-07/93 від 15 вересня 2016 року - відраховано зі штату ОСОБА_2 окружного адміністративного суду.

З 01 березня 2000 року позивачу присвоєно перший кваліфікаційний клас. Доплата за кваліфікаційний клас проводилася по грудень 2011 року включно в розмірі 375 грн.

Крім того, з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року позивачу виплачувався посадовий оклад, як голові суду, - 3 320 грн. (посадовий оклад судді був 2 756 грн.), а з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2014 року виплачувалася надбавка до посадового окладу за зайняття адміністративної посади у розмірі 10% ; з 11 жовтня 2007 року на підставі наказу ДСА України № 651/К виплачувалася надбавка в розмірі 15% від посадового окладу за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, по 30 квітня 2014 року; також виплачувалися щомісячні надбавки за інтенсивність, щомісячні за підсумками кварталу чи року премії, які визначалися зборами суддів, за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат.

Разом з тим, за наявності понад 20 років стажу роботи на посаді судді позивач отримувала грошове утримання працюючим суддям по грудень 2011 року включно.

Проте, позивачу надбавка за вислугу років за період роботи у ОСОБА_2 окружному адміністративному суді за липень, серпень і вересень 2007 року нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і (за вказівкою ДСА України) надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів (далі Постанова № 865), - за особливий характер роботи та інтенсивність праці у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас та вислугу років; за жовтень, листопад і грудень 2007 року - у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і надбавки, передбаченої Постановою № 865, та надбавки в розмірі 15% за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці; за 2008 - 2011 роки - у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас 375 грн.).

Дії відповідачів щодо нарахування і виплати надбавки за вислугу років позивач вважає протиправними, оскільки відповідачі протиправно не включили до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років, в оспорювані періоди: доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; інші надбавки і премії, чим суттєво зменшили розмір заробітної плати і грошового утримання позивача.

У підтвердження своєї правової позиції звертає увагу на постанову Верховного Суду України від 13 січня 2015 року (№ 21-582а14), постанову від 20 вересня 2017 року (№ 2а-19282/10/0570), у яких зроблено правовий висновок щодо визначення бази обчислення суддям набавки за вислугу років.

Верховний Суд України зробив правовий висновок, що з 1 січня по 31 грудня 2006 року (під час дії статті 113 Закону № 3235-IV Про ОСОБА_3 бюджет України на 2006 рік ) та з 1 січня до 22 травня 2008 року (з дати набрання чинності Законом № 107-VI Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України до винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а з 1 січня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 січня 2009 року (оскільки у справі, яка розглядалася Верховним Судом України, позивач-суддя працював лише до 30 січня 2009 року) - у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Тому позивач вважає, що з 27 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року надбавка за вислугу років має бути перерахована у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Позивач вважає, що перерахунок має бути проведено саме по 01 січня 2012 року з наступних підстав.

З 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (далі Закон № 2453-VI) в частині виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення при виході судді у відпустку (статті 129, 130 Закону № 2453-VI). Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI було визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року.

Однак, підпунктом 3 пункту 52 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2856-VI Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (далі Закон № 2856-VI) було внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону - вони набирають чинності з 01 січня 2012 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 129 Закону № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (тобто з 01 січня 2012 року).

Отже, на думку позивача, з 27 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 01 січня 2012 року доплата за вислугу років має бути перерахована у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а відповідно суддівська винагорода, грошове утримання працюючого судді, матеріальна допомога на оздоровлення, відпускні, допомога в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю мають бути також перераховані і виплачені з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 129 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року Про статус суддів (далі Закон № 2862-ХІІ) (втратив чинність з 01 січня 2012 року) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Згідно з частиною четвертою статті 44 Закону № 2862-ХІІ суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів (далі Постанова № 865) визначено, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів - 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку.

Наказом Державної судової адміністрації України від 25 серпня 2005 року № 94, погодженим рішенням Ради суддів України від 13 травня 2005 року № 34, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 листопада 2005 року за № 1314/11594, затверджено Положення про порядок призначення та виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (далі Положення № 94). Положення втратило чинність 30 листопада 2009 року на підставі Наказу Державної судової адміністрації України від 24 липня 2009 року № 81 Про затвердження Положення про призначення і виплату щомісячного грошового утримання працюючим суддям (далі Положення № 81), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2009 року за № 1065/17081.

Положенням № 94 встановлено, що суддя, який має право на відставку, за умови наявності стажу роботи на посаді судді не менше 20 років, та продовжує працювати на посаді судді, одержує 100 відсотків передбаченого законом щомісячного грошового утримання, належного йому в разі виходу у відставку.

Положенням № 81 визначено єдиний порядок призначення і виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям судів загальної юрисдикції, крім суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, відповідно до Закону України Про статус суддів (№ 2862- ХІІ), пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів та Бюджетного кодексу України (Наказ втратив чинність на підставі наказу ДСА України від 29 грудня 2011 року № 177).

Право на відставку у позивача виникло з червня 2002 року, отже позивач мала право і їй виплачувалось щомісячне грошове утримання як працюючому судді по грудень 2011 року включно. Однак, розмір щомісячного грошового утримання не відповідав вимогам закону, оскільки неправильно нараховувалася надбавка за вислугу років.

Пунктами 1 і 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів (далі Постанова № 865) затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.

Крім того, Постановою № 865 встановлено, що преміювання посадових осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, крім суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, здійснюється згідно з рішенням президії або органу суддівського самоврядування відповідного суду за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці (доповнено словами і цифрами у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 28 квітня 2009 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 (даної - Постанова № 452)). Отже, до прийняття Постанови № 452 обмеження преміювання граничним розміром до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас не було.

Оскільки відповідачі не включили до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років: доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; інші надбавки і премії, чим суттєво зменшили розмір заробітної плати і грошового утримання позивача, позивач вважає дії відповідачів протиправними.

Так, відповідач ОСОБА_3 судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, а відповідач ОСОБА_2 окружний адміністративний суд - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

ОСОБА_3 судова адміністрація України, яка затверджувала штатний розпис суду і кошторис суду, не вжила заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання суддів суду, у тому числі судді Александрової М.А., а саме: з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

ОСОБА_2 окружний адміністративний суд погодився із доведеними ДСА України заниженими граничними видатками на утримання суду; не провів нарахування і виплати заробітної плати і грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до вимог закону; не звернувся до ДСА України щодо внесення змін до затвердженого кошторису доходів і видатків, доведення до суду збільшених граничних видатків на утримання суду, в тому числі на оплату праці за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

Тому позивач просив визнати протиправними дії ОСОБА_2 окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати позивачу доплати за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Зобов'язати ОСОБА_2 окружний адміністративний суд нарахувати позивачу доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Стягнути з ОСОБА_2 окружного адміністративного суду на користь позивача недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний класс, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів , у порядку встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03 серпня 2011 року № 845.

Визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та щомісячного грошового утримання позивача з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 судову адміністрацію України виділити ОСОБА_2 окружному адміністративному суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої позивачу заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

Відповідач-1 у встановлений судом строк не подав відзиву на позов.

У поданому до суду відзиві на позов від 05 квітня 2018 року № 10-6764/18 (а.с. 202-210) Відповідач-2 позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що надбавка за вислугу років позивачу нараховувалася і виплачувалася відповідно до вимог чинного законодавства - у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки (а.с. 8-10), копії рішення про присвоєння першого кваліфікаційного класу (а.с. 11) позивач ОСОБА_1 працювала на посаді судді з 22 червня 1982 року у Луцькому районному суді Волинської області та Апеляційному суді Волинської області. Постановою Верховної Ради України від 08 лютого 2007 року № 625-V обрана суддею Волинського окружного адміністративного суду безстроково; Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 433/2007 призначена головою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду. З 27 червня 2007 року приступила до виконання обов'язків судді і займала адміністративну посаду по 30 квітня 2014 року.

Постановою Верховної Ради України № 1515-VIII від 08 вересня 2016 року позивача було звільнено з посади судді у відставку відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, а наказом ОСОБА_2 окружного адміністративного суду № 02-07/93 від 15 вересня 2016 року - відраховано зі штату ОСОБА_2 окружного адміністративного суду.

З 01 березня 2000 року рішенням Кваліфікаційної комісії суддів Волинської області позивачу присвоєно перший кваліфікаційний клас (а.с. 11). Доплата за кваліфікаційний клас проводилася по грудень 2011 року включно в розмірі 375 грн., що підтверджується наданими Відповідачем-1 на вимогу суду копіями розрахункових листів ОСОБА_1 за 2007 - 2011 роки (а.с. 53-57).

З тих же копій розрахункових листів ОСОБА_1 за 2007 - 2011 роки встановлено, що посадовий оклад позивача, як голови ОСОБА_2 окружного адміністративного суду, за період з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року становив 3 320 грн.

З 11 жовтня 2007 року на підставі наказу ДСА України № 651/К позивачу виплачувалася надбавка в розмірі 15% від посадового окладу за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, по 30 квітня 2014 року, що стверджується як копією наказу ДСА, так і копією трудової книжки позивача, копіями розрахункових листів позивача (а.с. 59).

З копій рішень органу суддівського самоврядування - зборів суддів Волинського окружного адміністративного суду за 2007 - 2011 роки, наданих Відповідачем-2 на вимогу суду, розрахункових листів ОСОБА_1 за 2007 - 2011 роки (а.с. 53-57, 60-195) встановлено, що за період роботи позивача з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року у ОСОБА_2 окружному адміністративному суді проводилося преміювання суддів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 865 - за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці. Граничний розмір встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 28 квітня 2009 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 . Отже, до прийняття Постанови № 452 обмеження преміювання граничним розміром до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас не було.

Крім того, як встановлено судом з копій розрахункових листів позивача, з копій рішень зборів суддів Волинського окружного адміністративного суду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів (далі Постанова № 865) позивачу протягом 2007 - 2011 років нараховувалася і виплачувалася надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас згідно з рішенням зборів суддів, яка за повний місяць роботи становила 1 847,50 грн. (посадовий оклад 3 320 грн. + надбавка за кваліфікаційний клас 375 грн. = 3 695 грн; 50% від 3 695 грн. = 1 847,50 грн.).

Також судом встановлено, що позивач працювала на посаді судді з 22 червня 1982 року, отже, на підставі Пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів мала право і їй виплачувалося з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року Відповідачем-1, крім заробітної плати, щомісячне грошове утримання працюючим суддям у розмірі 100 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного позивачу у разі виходу у відставку, тобто 90 відсотків заробітної плати, що підтверджується копіями розрахункових листів позивача за 2007 - 2011 роки.

Згідно з частиною четвертою статті 44 Закону № 2862-ХІІ позивачу виплачувалася щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі при стажі роботи понад 25 років - 40 відсотків, що також підтверджується копіями розрахункових листів позивача за 2007 - 2011 роки.

Однак, позивачу надбавка за вислугу років за період роботи у ОСОБА_2 окружному адміністративному суді за липень, серпень і вересень 2007 року нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи та інтенсивність праці у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас та вислугу років; за жовтень, листопад і грудень 2007 року - у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і надбавки, передбаченої Постановою № 865, та надбавки в розмірі 15% за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці; за 2008 - 2011 роки - у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас 375 грн.).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суду слід зазначити наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року Про статус суддів (далі Закон № 2862-ХІІ) (втратив чинність з 01 січня 2012 року) суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Проте, підпунктом б підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) були внесені відповідні зміни до Закону № 2862-ХІІ. Зокрема, в абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ слова загальної суми щомісячного заробітку замінено словами посадового окладу .

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (далі - Рішення № 10-рп/2008) Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, у тому числі й пункту 61 розділу II Закону № 107-VI щодо внесення зазначених вище змін.

Тобто, з 1 січня до 22 травня 2008 року (дати винесення Рішення № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 року № 19 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 (яка набрала чинності з 1 березня 2008 року) останню доповнено пунктом 2-2, яким передбачено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Отже, після 22 травня 2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - Закон № 2862-ХІІ і Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.

Проте, виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років після 22 травня 2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону № 2862-ХІІ, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Постанову № 865.

З 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (далі Закон № 2453-VI) в частині виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення при виході судді у відпустку (статті 129, 130 Закону № 2453-VI). Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI було визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року.

Однак, підпунктом 3 пункту 52 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2856-VI Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (далі Закон № 2856-VI) було внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону - вони набирають чинності з 01 січня 2012 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 129 Закону № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (тобто з 01 січня 2012 року).

Законами про ОСОБА_3 бюджет України на 2007, 2009, 2010, 2011 роки не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям, як це було зроблено підпунктом б підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI).

З 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (далі Закон № 2453-VI) в частині виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення при виході судді у відпустку (статті 129, 130 Закону № 2453-VI). Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI було визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року.

Однак, підпунктом 3 пункту 52 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2856-VI Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (далі Закон № 2856-VI) було внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону - вони набирають чинності з 01 січня 2012 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 129 Закону № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (тобто з 01 січня 2012 року).

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України (частина четверта статті 9 КАС України до внесення змін Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та на підставі встановленого суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про нарахування і виплату надбавки за вислугу років з 27 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а відповідно і проведення перерахунку суддівської винагороди, грошового утримання працюючого судді, матеріальної допомога на оздоровлення, відпускних, допомоги в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з урахуванням раніше виплачених сум.

Такий же правовий висновок щодо визначення бази обчислення суддям набавки за вислугу років був зроблений Верховним Судом України у постановах від 13 січня 2015 року (№ 21-582а14) та від 20 вересня 2017 року (№ 2а-19282/10/0570) .

Таким чином, судом відхиляється твердження Відповідача-2 щодо нарахування та виплати надбавки за вислугу років позивачу в оспорювані періоди 2007 - 2011 років відповідно до вимог чинного законодавства - у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, як безпідставні.

Оскільки позивачу протиправно не включено до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років: доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; інші надбавки і премії, чим суттєво зменшено розмір його заробітної плати і грошового утримання, то позовні вимоги в частині зобов'язання нарахувати позивачу доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та стягнення недоплаченої суддівську винагороди, щомісячного грошового утримання працюючого судді за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, є правомірними і підлягають до задоволення.

Разом з тим, відповідно до частин першої і другої статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про ОСОБА_3 бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також ОСОБА_3 судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

Стаття 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає засади фінансування судів. Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті Закону фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

У частині третій статті 148 Закону зазначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; ОСОБА_3 судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

Відповідно до частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів:

1) розробляє плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проектів);

2) організовує та забезпечує на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);

3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про ОСОБА_3 бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

5) розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу;

6) розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), при цьому забезпечуючи:

своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься;

відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про ОСОБА_3 бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання;

підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації.

7) здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;

8) здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії;

9) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;

10) забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством;

11) забезпечує доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та цього Кодексу.

Отже, відповідач ОСОБА_3 судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, а відповідач ОСОБА_2 окружний адміністративний суд - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

З огляду на те, що ОСОБА_2 окружний адміністративний суд не провів нарахування і виплати заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до вимог закону; не звернувся до ДСА України щодо внесення змін до затвердженого кошторису доходів і видатків, доведення до суду збільшених граничних видатків на утримання суду, в тому числі на оплату праці за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, то позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Відповідача-1 є правомірними та підлягають до задоволення.

Крім того, позивач зазначає, що дії Державної судової адміністрації України, яка затверджувала штатний розпис суду і кошторис суду та не вжила заходів з повного фінансування заробітної плати і грошового утримання ОСОБА_1, є протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем жодними належними чи допустимими доказами не доведено ту обставину, що здійснене фінансування ДСА України позбавило можливості ОСОБА_2 окружний адміністративний суд здійснити нарахування ОСОБА_1 доплати за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної судової адміністрації України, слід відмовити за необгрунтованістю.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України ДСА України, як головний розпорядник бюджетних коштів, розподіляє та доводить у встановленому порядку до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду, як розпорядника нижчого рівня, обсяги бюджетних асигнувань та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача-2 виділити Відповідачу-1 з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої позивачу заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень частково обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача частково правомірні, обґрунтовані і підлягають до часткового задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє частково, як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки сторонами не надано суду доказів щодо понесення судових витрат, то судові витрати не присуджуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 доплати за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Зобов'язати ОСОБА_2 окружний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 35123898, 43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, 3) нарахувати ОСОБА_1 (43016, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Стягнути з ОСОБА_2 окружного адміністративного суду (код ЄДРПОУ 35123898, 43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, 3) на користь ОСОБА_1 (43016, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів , у порядку встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03 серпня 2011 року № 845.

Зобов'язати ОСОБА_3 судову адміністрацію України (код ЄДРПОУ 26255795, 01601, місто Київ, вулиця Липська, 18/5) виділити ОСОБА_2 окружному адміністративному суду (код ЄДРПОУ 35123898, 43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, 3) з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 (43016, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 травня 2018 року.

Суддя Зозуля Д.П.