Рішення

від 24.04.2018 по справі 902/94/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2018 р. Cправа № 902/94/18

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила Поділля", м.Вінниця

до фермерського господарства "Чест", с.Чернятинці Хмільницького району Вінницької області

про стягнення 155396,46 грн заборгованості згідно договору поставки

представники сторін правом участі в судовому засіданні не скористались

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/94/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила Поділля" до фермерського господарства "Чест" про стягнення 155396,46 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань згідно договору поставки №2/2016 від 28.03.2016.

Ухвалою суду від 26.02.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/94/18, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 27.03.2018.

Ухвалою суду від 27.03.2018 закрито підготовче провадження у справі №902/94/18; справу призначено до розгляду по суті на 24.04.2018.

Представники сторін правом участі в судовому засіданні не скористалися, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, місце та час слухання справи були повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 27.03.2018, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції останнім 06.04.2018, що підтверджується поштовими повідомлення про вручення - ТОВ "Агросила Поділля" (№2101801453358 та №2101801444898) та ФГ "Чест" (№2101801452785).

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заявою від 27.03.2018 представник товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила Поділля" адвокат ОСОБА_1 просила суд спір у справі №902/94/18 вирішити за відсутності позивача.

У пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

28.03.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Агросила Поділля" (постачальник) та фермерським господарством "Чест" (покупець) було укладено договір поставки №2/2016 (а.с.12).

Відповідно до п.1.1 даного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, інокулянт, регулятори росту рослин, насіння та/або мікродобрива, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно п.п. 1.2, 1.3. 1.4 договору, найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору. Якість товару відповідає сертифікату якості підприємства-виробника. Покупець заявляє та стверджує, що він є сільськогосподарським товаровиробником і купує товар для використання його в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.2.1 договору, ціна товару вираховується, як сума вартості усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю.

Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору (п.2.2. договору).

Згідно п.п. 2.3.1 та 2.3.2 договору, сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сторони встановлюють, що постачальник визнає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти, встановленого КБ "ПриватБанк" (МФО 321842) на дату оформлення видаткової накладної.

Згідно до п.2.3.3. договору сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику, як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору на курс продажу іноземної валюти, встановленого КБ "ПриватБанк" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Пунктом 2.5. договору визначено, що у випадку порушення покупцем більше 30 календарних днів строку оплати за товар, вказаного в відповідній специфікації-додатку, постачальник має право відмовити у подальшій поставці товару та вважається, що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов даного договору настав. При цьому покупець зобов'язаний оплатити в повному розмірі за поставлений товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги постачальника.

Відповідно до п.3.2.2. договору, покупець зобов'язаний оплатити товар в терміни, вказані в специфікаціях, враховуючи при цьому умови п.2.3 та п.2.5 цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному документі номер та дату укладання цього договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів. Постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.

Пунктом 7.2.1 п.7.2 договору передбачено, що покупець несе відповідальність: за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його оплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Згідно наявних в матеріалах справи специфікацій-додатків по договору поставки №2/2016 від 28.03.2016 вбачається, що відповідно до додатку №19 від 07.12.2016 вартість товару становить 120244,00 грн; відповідно до додатку №20 від 20.12.2016 вартість товару становить 51216,00 грн; відповідно до додатку №21 від 28.02.2017 вартість товару становить 52650,00 грн; відповідно до додатку №22 від 01.03.2017 вартість товару становить 129860,00 грн; відповідно до додатку №23 від 22.03.2017 вартість товару становить 12000,00 грн; відповідно до додатку №24 від 22.03.2017 вартість товару становить 16513,70 грн; відповідно до додатку №25 від 04.04.2017 вартість товару становить 25200,00 грн; відповідно до додатку №26 від 11.04.2017 вартість товару становить 7020,00 грн; відповідно до додатку №27 від 18.04.2017 вартість товару становить 1655,00 грн; відповідно до додатку №28 від 18.05.2017 вартість товару становить 9780,00 грн; відповідно до додатку №29 від 31.05.2017 вартість товару становить 2981,00 грн; відповідно до додатку №30 від 06.06.2017 вартість товару становить 6438,76 грн; відповідно до додатку №31 від 08.06.2017 вартість товару становить 3600,00 грн; відповідно до додатку №32 від 31.08.2017 вартість товару становить 6345,00 грн; відповідно до додатку №33 від 05.09.2017 вартість товару становить 3754,00 грн; відповідно до додатку №34 від 11.09.2017 вартість товару становить 960,00 грн; відповідно до додатку №35 від 22.09.2017 вартість товару становить 4480,00 грн (а.с.16-32).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 454697,46 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №123 від 16 грудня 2016 на суму 120244,00 грн; №127 від 22 грудня 2016 на суму 51216,00 грн; №6 від 09.03.2017 на суму 52650,00 грн; №9 від 10.03.2017 на суму 129860,00 грн; №18 від 23.03.2017 на суму 16513,70 грн; від 06.04.2017 на суму 12000 грн; №26 від 10.04.2017 на суму 25200,00 грн; №38 від 12.04.2017 на суму 7020,00 грн; №40 від 18.04.2017 на суму 1655,00 грн; №66 від 18.05.2017 на суму 9780,00 грн; №77 від 31.05.2017 на суму 2981,00 грн; №82 від 06.06.2017 на суму 6438,76 грн; №85 від 08.06.2017 на суму 3600,00 грн; №117 від 31.08.2017 на суму 6345,00 грн; №118 від 05.09.2017 на суму 3754,00 грн; №120 від 11.09.2017 на суму 960,00 грн; №125 від 22.09.2017 на суму 4480,00 грн (а.с.33-48).

Даний факт також підтверджується обопільно підписаним актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2016 по 02.02.2018 (а.с.61).

В свою чергу, відповідач на виконання вимог п.2.2 договору поставки здійснив часткове погашення боргу, перерахувавши позивачу 354697,46 грн, що підтверджується виписками по рахунках, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, з огляду на часткову оплату грошових зобов'язань відповідачем щодо оплати товару загальна сума основного боргу станом на 15.12.2017 складає 100000,00 грн.

Також слід зазначити, що вказана сума заборгованості відповідача підтверджується обопільно підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.12.2016 по 02.02.2018 (а.с.61).

02.02.2018 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію б/н від 02.02.2018 з вимогою сплати заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №2/2016 від 28.03.2018. Однак, ні відповіді на вказану претензію, ні розрахунків по договору останній не отримав.

Вказані вище обставини стали підставою звернення ТОВ "Агросила Поділля" з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд, перевіривши розрахунок суми боргу, прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 100000,00 грн боргу.

Разом з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 55396,46 грн штрафу.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.2.1 п.7.2 договору передбачено, що покупець несе відповідальність: за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його оплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі 25% є правомірним, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

З огляду на викладене, суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 25% штрафу встановив, що заявлені суми позивачем обраховано вірно, а відтак вимоги про стягнення 55396,46 грн штрафу підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 13.02.2018 між адвокатом ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ "Агросила Поділля" (замовник) укладено договір про надання правової допомоги №02/02-18 (а.с.64), відповідно до п.1.1. договору, виконавець приймає зобов'язання надати правову (правничу) допомогу замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надану правову (правничу) допомогу на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору.

Згідно п.1.2 договору, замовник надає правову (правничу) допомогу, а саме: представляє інтереси замовника господарському суду Вінницької області.

Здача-приймання наданої правової (правничої) допомоги за цим договором оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, вартість послуг, що надаються на умовах цього договору зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг.

15.02.2018 між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ "Агросила Поділля" підписано акт здачі-приймання наданих юридичних послуг (а.с.65), згідно якого вартість виконаних робіт, а саме: ознайомлення з документами, збирання доказів; розробка, підготовка та подача позовної заяви; участь у судових засіданнях та подача інших процесуальних документів, що передбачені ГПК України становить 8000,00 грн.

Крім того, матеріали справи містять ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №456 від 30.05.2005, видане ОСОБА_1, та платіжне доручення №560 від 15.052.2018 про оплату адвокатських послуг на суму 8000 грн.

З огляду викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п.5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в сумі заявленій позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства "Чест" (Вінницька область, Хмільницький район, с.Чернятинці, вул.Першотравнева, буд.234; код ЄДРПОУ 33273411) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила Поділля" (21021, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 40249108) 100000,00 грн основного боргу; 55396,46 грн штрафу; 2330,95 грн відшкодування судових витрат на судовий збір та 8000,00 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України повне рішення у справі №902/94/18 складено 04 травня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи.

2,3 - позивачу - ТОВ "Агросила Поділля" (21021, АДРЕСА_2; адреса для листування: 21050, м.Вінниця, вул.М.Оводова, 38/307);

4 - відповідачу - ФГ "Чест" ( Вінницька область, Хмільницький район, с.Чернятинці, вул.Першотравнева, буд.234).