Постанова

від 24.04.2018 по справі 910/2597/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/2597/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

Прокуратура Дарницького району міста Києва

представник - Насадчук Ж.Д. (посвідчення № 035987 від 13.10.2015)

позивач-1 - Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація,

представник позивача-1 - Напханюк І.Ю. (довіреність № 101-300/02 від 10.01.2018),

позивач-2 - Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,

представник позивача-2 - Кошелєва М.О. (довіреність № 24 від 04.01.2018),

відповідач - Приватний вищий навчальний заклад "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом",

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу

Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом"

на рішення господарського суду міста Києва

від 07.06.2017

у складі судді Босого В.П.,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 01.11.2017

у складі колегії суддів: Куксова В.В., (головуючий), Іоннікової І.А., Станіка С.Р.

у справі за позовом

Прокуратури Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі:

1. Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,

2. Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

до Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом",

про стягнення 361 884, 85 грн., розірвання договору та звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницького району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з позовною заявою до Приватного вищого навчального закладу "Економіко-приватний технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" про стягнення з Приватного вищого навчального закладу "Економіко-приватний технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" на користь Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації 426613,25грн.; розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 256 від 22.07.2005, укладеного між Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Приватним вищим навчальним закладом "Економіко-приватний технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом"; зобов'язання Приватного вищого навчального закладу "Економіко-приватний технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" звільнити (повернути) орендоване нежитлове приміщення середньої загальноосвітньої школи №266 по вул. Вербицького, 14 Г в місті Києві, загальною площею 1020,05 кв. м.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі №910/2597/14, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу "Економіко-приватний технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" на користь Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації 291204,87грн. - заборгованість з орендної плати, 25626,32грн. - відшкодування податку на землю, 20821,06грн. - вартість комунальних послуг та 24232,60грн. - пеня. Припинено провадження в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 256 від 22.07.2005 та зобов'язання відповідача звільнити (повернути) орендоване нежитлове приміщення середньої загальноосвітньої школи № 266 по вул. Вербицького, 14 Г в місті Києві, загальною площею 1020,05 кв. м.

Приймаючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що між сторонами (враховуючи додаткову угоду до договору № 256 від 22.07.2005, якою сторони вирішили припинити дію договору за взаємною згодою з 05.02.2015) не залишилось неврегульованих питань щодо розірвання договору оренди та повернення орендованого приміщення, що стало підставою для припинення провадження у цій справі у відповідній частині. Поряд з цим, судами встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання грошових зобов'язань за договором оренди.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі №910/2597/14, Приватний вищий навчальний заклад "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просив скасувати оскаржувані судові акти в частині задоволених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник наголошує на тому, що відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди у даному випадку вказує на те, що договір є неукладеним та недійсним (нікчемним).

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04.01.2018 на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 910/2597/14 господарського суду міста Києва передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/2597/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 05.03.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г. від 15.03.2018 прийнято справу № 910/2597/14 господарського суду міста Києва до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі №910/2597/14 господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 24.04.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.04.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу прокурор просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 24.04.2018 прокурор та представники позивачів надали пояснення у справі. Відповідач уповноваженого представника не направив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (орендодавець) та Приватним вищим навчальним закладом "Економіко-приватний технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" (орендар) 22.07.2005 укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що є об'єктом комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва № 256, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації Дарницького району міста Києва № 573 від 22.07.2005 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (будівлю, споруду, приміщення) розташоване за адресою: вул. Вербицького, 41-Г СШ № 266, загальною площею 1 239, 65 кв. м. для використання під Економіко-правовий технікум, що знаходиться на балансі Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої сесією районної у місті Києві ради (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата на момент укладення договору встановлюється в розмірі визначеному відповідно до розрахунку орендної плати (додаток 1) і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Крім орендної плати орендар сплачує комунальні послуги (додаток 2) та відшкодовує орендодавцю експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням нерухомого майна (включаючи відшкодування податку на землю).

Орендоване майно передано відповідачу 23.08.2005, що підтверджується актом приймання-передачі.

На підставі розпорядження виконавчого органу Дарницької районної в місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації) № 1331 від 23.10.2008, між сторонами укладена додаткова угода від 01.11.2008, якою, зокрема зменшено орендовану площу з 1 239, 65 кв. м. до 1 020, 05 кв. м.

Також судами встановлено, що додатковими угодами до вищезазначеного договору сторони неодноразово продовжували строк його дії на один рік, однак, востаннє додатковою угодою у 2010 році, яка укладена на підставі розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 627 від 04.10.2010, термін дії договору продовжено на строк понад три роки - до 01.07.2015.

Звертаючись з даною позовною заявою, прокурор посилався на існування у відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 355 933,27грн., 25 626,32грн. - відшкодування податку на землю та 20 821,06грн. - оплати комунальних послуг, що є підставою для нарахування пені, а також розірвання договору та повернення орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст.759 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткової угоди, договір № 256 від 22.07.2005 розірвано, а на підставі акта приймання-передачі приміщення від 05.02.2015 орендар повернув орендодавцю об'єкт оренди, що в свою чергу свідчить про фактичне користування відповідачем об'єктом оренди у період з 23.08.2005 до 05.02.2015.

При цьому, судами встановлено, що хоча сторонами при укладенні додаткової угоди у 2010 році про продовження строку дії договору оренди (понад три роки) не було дотримано вимог ст.ст. 793, 794 ЦК України (відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації), це не спростовує факту існування між сторонами правовідносин, які виникли на підставі основного договору № 256 від 22.07.2005 та не може бути підставою для визнання його нікчемним.

Крім того, доводи відповідача, що він фактично займав лише 695,15 кв. м., господарські суди попередніх інстанцій відхилили з урахуванням приписів ст. 654 ЦК України, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази внесення змін до договору оренди в частині зменшення площі орендованого приміщення, а відтак дійшли висновку, що орендна плата підлягає нарахуванню саме за той розмір площі, який визначений договором (1 020,05 кв. м.).

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991) висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Статтею 43 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991) визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, висновок експерта не має переваг перед іншими засобами доказування, він також підлягає дослідженню й перевірці, а фактичні дані, що містяться в ньому, оцінюються судом за загальними правилами.

Висновок експерта № 17273/14-45 від 15.05.2015 за результатами проведення судово-економічної експертизи господарськими судами попередніх інстанцій не прийнятий до уваги. Мотиви такого відхилення суди навели в судових рішеннях, як це передбачено ст. 84 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991).

Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, перевіривши визначений орендодавцем розмір орендних платежів, плати за землю та комунальних витрат, дійшов висновку про його обґрунтованість та таким, що відповідає умовам договору.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором (п. 3.6), а саме стягнення пені, розрахунок якої перевірений господарськими судами попередніх інстанцій та визнаний обґрунтованим та арифметично вірним.

Аналізуючи через призму ст. 43 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" та залишення рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 910/2597/14 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 910/2597/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков