Рішення

від 12.04.2018 по справі 398/3947/17

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3947/17

провадження №: 2/398/686/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" квітня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участі секретаря судового засідання Шостак А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, до ОСОБА_3 міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою

встановив:

21 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 міської ради, у якому просить визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 400,1 м2, суміжною з автодорогою Київ-Луганськ для будівництва кафе, що належало приватному підприємству «Міраж» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-КР №001544, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №КР171.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він був засновником ПП «Міраж» , яке було створене 7 вересня 1998 року. Рішенням ОСОБА_3 міської ради від 28 травня 1999 року цьому підприємству надано право постійного користування зазначеною ділянкою, 25 жовтня 1999 року вказане підприємство отримало відповідний державний акт. 8 жовтня 2008 року ПП «Міраж» припинене за рішенням засновника ОСОБА_1 Посилаючись на ч.1 ст.113, статті 66, 140, 133, 144, 145, 167 ГК України, статті 177, 190 ЦК України, ч.4 ст.13, ч.1,2 ст.41, п.7 ч.1 ст.92, ст.22 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року у справі №1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), позивач вважає, що має відповідні своєму статусу засновника вказаного підприємства корпоративні права, до яких належить право на отримання майнових прав підприємства після його припинення, у тому числі і права постійного користування вказаною земельною ділянкою.

У відзиві відповідач ОСОБА_3 міська рада заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що право постійного користування земельною ділянкою, яке є предметом спору, припинилося у зв'язку з ліквідацією ПП «Міраж» на підставі п. «в» ст.141 ЗК України і тому не включається до корпоративних прав його засновника ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав позов із зазначених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову із зазначених у відзиві підстав.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини і дійшов таких висновків.

7 вересня 1998 року створене Приватне підприємство «Міраж» , ідентифікаційний код юридичної особи 30078370. Засновником ціє] юридичної особи був ОСОБА_1. Це підтверджується наданими позивачем статутом ПП «Міраж» , свідоцтвом про державну реєстрацію ПП «Міраж» від 7 вересня 1998 року, розпорядженням Олександрійського міського голови від 7 вересня 1998 року про реєстрацію ПП «Міраж» , довідкою №2328 від 12 жовтня 1998 року про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та актуальною на час розгляду справи інформацією про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

ПП «Міраж» на підставі державного акта про право постійного користування земельною ділянкою І-КР №001544, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №КР171, мало право постійного користування земельною ділянкою площею 400,1 м2, суміжною з автодорогою Київ-Луганськ для будівництва кафе. Це підтверджується наданою позивачем копією цього державного акта та рішенням ОСОБА_3 міської ради від 28 травня 1999 року №165.

8 жовтня 2008 року ПП «Міраж» припинене у формі ліквідації за рішенням засновника ОСОБА_1. Це підтверджується актуальною на час розгляду справи інформацією про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та наданою представником позивача копією рішення ОСОБА_1 про припинення ПП «Міраж» шляхом його ліквідації від 18 червня 2008 року.

Суд застосовує у цій справі такі норми права.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на час ліквідації ПП «Міраж» , тобто 8 жовтня 2008 року, підставою припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

При цьому суд вважає, що у термін припинення, використаний у зазначеній нормі Земельного кодексу України, слід тлумачити обмежувально як такий, що означає лише таке припинення юридичної особи, яке виключає правонаступництво. Таке тлумачення є усталеним у судовій практиці та як приклад його застосування суд наводить такі рішення вищих судових інстанцій: постанова Верховного суду України від 21 лютого 2011 року, справа № 21-3а11, рішення Вищого господарського суду України від 6 грудня 2017 у справі № 920/1077/17.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Тобто ліквідація - це вид припинення діяльності юридичної особи без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків ліквідованого суб'єкта іншим юридичним особам.

Виходячи і з встановлених у справі обставин та зазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що право постійного користування земельною ділянкою ПП «Міраж» , яке є предметом спору, припинилося 8 жовтня 2008 року одночасно з ліквідацією вказаного підприємства. Тому це майнове право не могло увійти до складу майна юридичної особи, яке після задоволення вимог кредиторів і складення ліквідаційного балансу могло б бути передане учасникам юридичної особи.

До того ж засновник юридичної особи ПП «Міраж» ОСОБА_1 не може бути її правонаступником, оскільки законодавство України передбачає, що правонаступником юридичної особи може бути лише інша юридична особа. Фізична особа-учасник (засновник) юридичної особи не може бути її правонаступником.

Також суд окремо наголошує на необґрунтованості посилання позивача на рішення Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року у справі №1-17/2005, яким визнані неконституційними положення: пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Визнані цим рішенням КСУ неконстиуційними положення ЗК України не застосовуються до ОСОБА_1, оскільки він не набув право постійного користування земельною ділянкою та на нього не покладався обов'язок її переоформити. Натомість це рішення КСУ у цій справі може бути застосоване лише до правовідносин, учасником яких було ПП «Міраж» . Тобто з часу визнання неконстиуційним вказаних положень ЗК України до часу ліквідації ПП «Міраж» воно не було зобов'язане переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення і нездійснення такого переоформлення не могло спричинити втрату цього права користування. Таким чином ПП «Міраж» належало вказане вище право користування земельною ділянкою до моменту його ліквідації та було припинене у зв'язку з нею.

Отже, позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 258, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, до ОСОБА_3 міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 33423535, місцезнаходження Кіровоградська обл., місто Олександрія, пр. Соборний, будинок 59, про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23 квітня 2018 року

Суддя Орловський В.В.