Постанова

від 03.05.2018 по справі 808/1893/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №808/1893/17

адміністративне провадження №К/9901/25598/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у складі судді Лазаренко М.С. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів Чередниченко В.Є., Іванов Є.М., Панченко О.М. у справі №808/1893/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Кейсінг Максімум до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Кейсінг Максімус (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 21 лютого 2017 року №0001551407, яким зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу 5 Податкового кодексу України (-484842 грн) та зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2016 року (-434223 грн), з мотивів безпідставності його прийняття.

21 вересня 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін 21 грудня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов Товариства задоволено у повному обсязі, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 21 лютого 2017 року №0001551407.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та недоведеність податковим органом податкового правопорушення покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

19 лютого 2018 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та суперечність нормам матеріального та процесуального права, а саме вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати постанови суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариству відмовити в повному обсязі.

Заявник касаційної скарги доводить неможливість виконання договору постачання товару, укладеного Товариством з його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвер , який в свою чергу придбав товар у Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Едельвейс Україна , з мотивів відсутності майна, відсутності місць зберігання товару, придбання товару через посередника за умови можливості його придбання безпосередньо у постачальника, не наданням до перевірки декларацій виробника чи сертифікатів відповідності, документів по перевезенню товару. Податковий орган зазначає, що неможливість визначення того, чи відбулось фактичне постачання товару, шляхом ідентифікації первинних документів, не дає можливості достовірно перевірити задекларований податковий кредит на придбання товарів Товариством. Нормативне обґрунтування позицій податковий орган доводить шляхом викладення положень підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, абзацу а) пункту 185.1 статті 185, пунктів 187.8, 187.9 статті 187, пункту 188.1, статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, без наведення аргументів у чому полягає їх неправильне застосування судами попередніх інстанцій відповідно до частини третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України.

21 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №808/1893/17 із Запорізького окружного адміністративного суду.

03 березня 2018 року справа №808/1893/18 надійшла на адресу Верховного Суду.

Товариством до Верховного Суду не наданий відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, перебуває на обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань викладених у запереченнях №10 від 20 січня 2017 року на акт перевірки від 09 грудня 2016 року №14/08-08-1400/38783704 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансового-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвір , за період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року, за результатами якої складено акт №41/08-01-14-07/38783704 від 16 лютого 2017 року (далі - акти перевірки).

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі актів перевірки керівником податкового органу прийняте спірне податкове повідомлення рішення, яким за порушення платником податку положень статей 185, 1, 188, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, які не призвели до збільшення грошових зобов'язань, зменшено суму податкового зобов'язання та зменшено суму податкового кредиту.

Як правильно установили суди попередніх інстанцій порушення за висновками акту перевірки полягають у завищенні Товариством, як платником податку на додану вартість податкового кредиту на суму 434223,00 грн, внаслідок порушення положень пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та завищення податкових зобов'язань на суму 484 842,00 грн внаслідок порушення положень статей 185 та 188 цього кодексу. В основу податкового повідомлення-рішення податковим органом покладене податкове правопорушення, яке полягає у тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвір не мають реального характеру.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій оцінивши господарські операції, за результатами здійснення яких Товариством сформований податковий кредит, висновувалися на доведеності реального здійснення господарських операцій та наявності всіх необхідних належних первинних документів, на підставі яких позивачем отримано товар, сформовано податковий кредит (договір поставки товару №1/12/2015 від 30 грудня 2015 року та додаткову угоду №1 від 08 січня 2016 року до нього, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо).

Суди попередніх інстанцій установили виконання умов договору шляхом отримання Товариством у квітні 2016 року шпагату, черев баранячих, черев свинячих різних видів. Судами встановлені також обставини щодо зберігання придбаного товару, оренди обладнання, а саме морозильних камер, рефрижераторного контейнера, та іншого устаткування необхідного для зберігання придбаного товару, а також подальший продаж цього товару. Дослідженні також взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвір та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Едельвейс , в межах яких останнім виготовлено з давальницької сировини готову продукцію череву, встановлена реальність виконання зазначеної господарської операції. Доведена Товариством, досліджена та встановлена судами попередніх інстанцій відповідність продукції, яка виготовлялась Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Едельвейс з сировини наданої Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвір , діючим стандартам експертними висновками та декларацією виробника, які свідчать про якість продукції, транспортування товару, при тому що витрати послуг транспортування до складу вартості товару за фактом придбання якого сформований податковий кредит не відносяться.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем реальності здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Сілвір , за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит.

За положеннями частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Суд зазначає, що навівши касаційною скаргою положення норм Податкового кодексу України, податковий орган в порушення їх застосування вбачає у нереальності (безтоварності) господарських операцій, яка спростована висновками судів попередніх інстанцій за наслідками встановлення обставин та дослідження первинних документів. Жодного аргументу про неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню, податковий орган не навів.

Посилання податкового органу на недотримання судами попередніх інстанцій законності, як основної засади судочинства передбаченої статтею 129 Конституції України є неприйнятним, з огляду на те, що стаття 129 в редакції Закону від 02 червня 2016 року №1401-8 серед основних засад судочинства законність не передбачає.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі № 808/1893/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер