Постанова

від 03.05.2018 по справі 804/13891/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №804/13891/15

адміністративне провадження №К/9901/4059/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів Мельника В.В., Чепурнова Д.В., Прокопчук Т.С. у справі №804/13891/15 за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства Дніпровська теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Дніпровська теплоелектроцентраль (далі - Товариство, платник податків, відповідач у справі) про стягнення з рахунків у банках обслуговуючих Товариство кошти у сумі 205 514 57 грн податкового боргу по:

- земельному податку з юридичних осіб в сумі 272 грн 87 коп.,

- авансових внесках по податку на прибуток підприємств та організацій які перебувають у державній власності в сумі 176 775 грн 61 коп.,

- податку на додану вартість в сумі 2547 грн 18 коп.,

- екологічному податку від надходження від розміщення відходів в сумі 3483 грн 93 коп.,

- екологічному податку від надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 14 854 грн 25 коп.,

- рентної плати за спеціальне використання води в сумі 7580 грн 73 коп.

31 травня 2016 року податковим органом до суду першої інстанції подана заява про уточнення позовних вимог, проте дана заява залишена поза увагою суду першої інстанції, натомість суд апеляційної інстанції, переглядаючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду, зауважив про подання позивачем такої заяви, однак враховуючи межі перегляду рішень судом апеляційної інстанції та повноваження цього суду (статті 195, 198 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), цей суд зазначив про відсутність можливості прийняти зміну позовних вимог на стадії апеляційного провадження, та здійснив перегляд постанови суду першої інстанції з урахуванням первинно заявлених податковим органом позовних вимог.

16 лютого 2017 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та стягнув податковий борг з Товариства, мотивуючи це рішення узгодженістю сум податкового боргу.

08 листопада 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постанову суду першої інстанції скасував, в задоволенні адміністративного позову відмовив. Постанова цього суду мотивована тим, що в частині позовних вимог щодо стягнення податкового боргу з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря у розмірі 14854,25 грн, рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 7580,73 грн, та податку на додану вартість у розмірі 2547,18 грн слід відмовити з огляду на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного 17 грудня 2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/10198/15, якою, в тому числі, порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль . Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з встановлення факту погашення Товариством сум боргу, що також не заперечувалось позивачем у справі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просив скасувати постанову цього суду й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що податковий борг, що заявлений до стягнення по справі № 804/13891/15 виник у період з червня по серпень 2015 року, до винесення ухвали Господарським судом Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року, тобто на нього не міг і не може поширюватись мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом на підставі статті 129 Податкового кодексу України нарахована пеня Товариству по наступним податкам:

1) по земельному податку з юридичних осіб:

нарахована пеня в розмірі 272,87 грн, яка виникла 08 липня 2015 року в розмірі 106,91 грн за період з 31 жовтня 2014 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу в порядку черговості в розмірі 433,58 грн (платіжне доручення № 585 248 від 08 липня 2015 року) та в розмірі 42,64 грн за період з 01 грудня 2014 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно до черговості в розмірі 197,42 грн (платіжне доручення № 585 248 від 08 липня 2015 року);

17 серпня 2015 року в розмірі 78,62 грн за період з 01 грудня 2014 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно черговості 307,78 грн (платіжне доручення № 842 від 14 серпня 2015 року), та в розмірі 44,70 грн за період з 31 грудня 2014 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно черговості в розмірі 197,91 грн (доручення № 842 від 14 серпня 2015 року).

2) з авансових внесків по податку на прибуток в розмірі 176 775,61 грн, яка виникла:

пеня в розмірі 53 291,74 грн за період з 05 травня 2015 року по день погашення податкового боргу відповідно черговості розмірі 628 278,00 грн (уточнююча податкова декларації з від'ємним значенням № 908173116 від 01 квітня 2015 року за 2014 рік);

18 серпня 2015 року в розмірі 52 941,64 грн за період з 05 травня 2015 року по день погашення податкового боргу відповідно черговості в розмірі 511 209,00 грн (платіжне доручення № 851 від 17 серпня 2015);

30 серпня 2015 року в розмірі 66 319,52 грн за період з 05 травня 2015 року по день погашення податкового боргу відповідно черговості в розмірі 574 706,17 грн (уточнююча податкова декларації з від'ємним значенням № 908173116 від 01 квітня 2015 за 2014 рік) та в розмірі 4222,71 грн за період з 02 червня 2015 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно черговості в розмірі 48 105,12 грн (податкова декларації з від'ємним значенням № 908173116 від 01 квітня 2015 року за 2014 рік).

3) по податку на додану вартість в розмірі 2 547,18 грн, яка виникла:

22 червня 2015 року в розмірі 2547,18 грн за період з 31 січня 2015 року по день погашення податкового боргу відповідно черговості в розмірі 18 187,00 грн (податкова декларація з від'ємним значенням від 19 червня 2015 року за травень 2015 року);

18 серпня 2015 року в розмірі 358 811,59 грн за період з 31 січня 2015 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно до черговості в розмірі 1 828 116,00 грн (платіжне доручення № 852 від 17 серпня 2015 року) та в розмірі 57 018,72 грн за період з 03 березня 2015 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно до черговості в розмірі 344111,00 грн (платіжне доручення № 852 від 17 серпня 2015 року).

4) рентній платі за спеціальне використання води:

в розмірі 7580,73 грн, яка виникла 19 серпня 2015 року в розмірі 6531,60 грн за період з 20 лютого 2015 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно черговості в розмірі 36 790,62 грн (платіжне доручення №845 від 18 серпня 2015 року), в розмірі 235,91 грн за період з 20 лютого 2015 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно черговості в розмірі 328,2 грн (платіжне доручення № 845 від 18 серпня 2015 року), в розмірі 813,22 грн за період з 21 травня 2015 року по день сплати в результаті погашення податкового боргу відповідно черговості 9161,28 грн (платіжне доручення № 845 від 18 серпня 2015 року).

5) по екологічному податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря:

в сумі 14 854,25 грн, яка виникла 17 серпня 2015 року в розмірі 3441,41 грн за період з 20 лютого 2015 року по день сплати в результаті податкового боргу відповідно черговості в розмірі 84 609,87 грн (платіжне доручення №846 від 14 серпня 2015 року).

На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, Товариству вручено першу податкову вимогу від 10 жовтня 2001 року № 1/3 та другу податкову вимогу від 15 листопада 2001 року № 2/61.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Податковий орган оскаржує рішення суду в частині вимог про стягнення боргу з податку на додану вартість в сумі 418 377,49 грн (замість 2547,18 грн, при цьому вказує на раніше здійснену технічну описку в сумі боргу), з екологічного податку від надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 14 854,25 грн, з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 7580,73 грн.

Як зазначено вище, саме в цій частині позову суд апеляційної інстанції відмовив з підстав дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного 17 грудня 2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/10198/15 про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль .

Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (підпункт б підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)

В межах спірних відносин податковим органом дотриманий порядок направлення на адресу Товариства вимоги про сплату боргу. Сума боргу складається виключно із сум пені, нарахованої позивачем на суми погашеного Товариством податкового боргу з різних видів податків, з урахуванням кількості днів прострочення сплати грошового зобов'язання.

Відповідно статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).

За положеннями статті 19 Закону № 2343-XII (в редакції чинній на час порушення справи про банкрутство), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною другою цієї статті встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах (частина третя статті 19 Закону № 2343-XII).

Податкова вимога в розумінні Податкового кодексу України є письмовою вимогою контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, відтак вона є документом, що містить майнові вимоги, за яким стягнення здійснюється в судовому порядку, а тому стягнення боргу на її підставі заборонено протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Крім того, стягнення податкового боргу не є тим випадком, на який не поширюється дія мораторію в розумінні частини п'ятої статті 19 Закону № 2343-XII.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство (частина сьома статті 19 Закону № 2343-XII).

Відтак, податковий орган має право заявити вимоги щодо грошових зобов'язань до Товариства (боржника) в межах розгляду справи про банкрутство.

Більш того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступною автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень, до якого вносяться усі рішення судів України, у тому числі у господарських справах, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року затверджений реєстр вимог кредиторів у справі №904/10198/15, у якому серед кредиторів є Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі №804/13891/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Васильєва

В.П.Юрченко