Ухвала

від 07.05.2018 по справі 639/9701/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/9701/15-ц

Провадження № 2/639/650/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Кричевської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення по цивільній справі № 639/9701/15-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором підряду,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вищезазначена цивільна справа.

07 травня 2018 року від відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла заява про зустрічне забезпечення, в якій вона просила суд зобов'язати позивача по справі ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 67 внести на депозит суду 12 516 533, 00 грн. для подальшого відшкодування збитків відповідача.

В обґрунтування заяви зазначено, що згідно ухвали суду від 12.11.2015 року накладено заборону на нерухоме майно відповідача ОСОБА_5 та обмеження встановлено в інтересах ОСОБА_3

Оскільки з державного реєстру речових прав вбачається, що на все майно, яке належить ОСОБА_3 накладено арешт, тому, на думку ОСОБА_5, його матеріальний стан є незадовільний і у разі відмови у позові відшкодування можливих збитків відповідача ОСОБА_4 буде неможливим.

Крім того заявник посилається на те, що згідно укладеного попереднього договору від 19.09.2014 року між Стороною 1 та ФОП ОСОБА_2 за його умовами фізична особа підприємець могла отримати реальну вигоду у розмірі 12 516 533 грн. за період з 20.11.2015 року по 30.04.2018 року.

Представники відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судовому засіданні вказану заяву підтримали, просили суд її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причина неявки суду невідома.

Суд, вислухавши думку представників відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа №639/9701/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором підряду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.11.2015 року накладено заборону на відчуження нежитлової будівлі літ. А-6 загальною площею 1280,00 кв. м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 34-В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 369347963101; що належить на праві власності ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Накладено заборону на відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6310136300;10;004;0033, площею 0,0265 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 535602663101, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 34-В, що належить на праві власності ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1. (т. 1, а.с. 67)

Відповідно до частин першої та третьої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Частиною п'ятою статті 154 ЦПК України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що застосування заходів зустрічного забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду. При цьому обставин щодо обов'язкового застосування таких заходів, судом при розгляді даної заяви встановлено не було.

Заявник в своїй заяві посилається на те, що згідно укладеного попереднього договору від 19.09.2014 року між Стороною 1 та ФОП ОСОБА_2 за його умовами фізична особа підприємець могла отримати реальну вигоду у розмірі 12 516 533 грн. за період з 20.11.2015 року по 30.04.2018 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження завданих заявнику збитків нею було надано копію Попереднього договору про укладання договору оренди з правом викупу від 20.11.2014 року, копію Довідки розрахунку упущеної вигоди у зв'язку з неможливістю укладення договору оренди з правом викупу, копію повідомлення.

Вказані документи були надані суду в копіях, які не бу ли належним чином посвідчені, довідка розрахунку не містить печатки, а тому у суду виникають сумніви щодо їх достовірності, а отже відповідачем у порядку частини третьої статті 12 й частини першої статті 81 ЦПК України не доведено факту завдання йому, реальних збитків у розмірі 12 516 533, 00 грн.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної заяви з огляду на її недоведеність.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 154, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення по цивільній справі № 639/9701/15-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором підряду - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Труханович