Рішення

від 25.05.2018 по справі 639/9701/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/9701/15-ц

Провадження № 2/639/650/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. Харків Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретарів - Антохіної О.С., Малойван Є.І., Кричевської В.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - Гур'євої О.В.,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу № 639/9701/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця Гур'євої ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором підряду,

ВСТАНОВИВ :

10 листопада 2015 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Гур'євої ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором підряду, відповідно до якої з урахуванням уточнень просив суд стягнути з фізичної особи - підприємця Гур'євої О.В. заборгованість за договором підряду №32/03 від 01.08.2011 року в розмірі 14 000 000,00 грн. та за договором підряду №07/05-1 від 07.05.2008 року в розмірі 8 000 000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що між Фізичною особою - підприємцем Гур'євою ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю Металіст-Будметалконструкція було укладено договір підряду № 32/03 від 01 серпня 2011року, за яким останній у відповідності до умов договору зобов'язувався на власний ризик, своїми силами та засобами виконати підрядні роботи на об'єкті, що знаходиться за адресою вул. 23 Серпня, 34 у м. Харкові, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити ці роботи, де загальна вартість робіт та використаних матеріалів становить 14 316 000,00, де вартість використаних ТОВ Металіст - Будметалконструкція складає 8 160 000,00. Станом на 10.05.2014 року відповідач перерахував лише 316 000,00грн., що стало порушенням досягнутих домовленостей за умовами договору підряду № 32/03 від 01 серпня 2011 року. Позивач вважає, що він є правонаступником ТОВ Металіст-Будметалконструкція по правам та обов'язкам, що виникають з договору підряду № 32/03 від 01 серпня 2011 року та ТОВ Фірма Укренергоспецмонтаж , що виникають з договору підряду № 07/05-1 від 07.05.2008 року та має право вимагати стягнення заборгованості за цими договорами з відповідача, оскільки він отримав право вимоги, як фізична особа. У зв'язку з вищевикладеним вважає, що справа може розглядатися у місцевому суді загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства та просить суд стягнути з відповідача по справі на його користь заборгованість за договором підряду № 32/03 від 01.08.2011 року в розмірі 14 000 000,00 грн та заборгованість за договором підряду № 07/05-1 від 07.05.2008 року в розмірі 8 000 000,00 грн.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.11.2015 року забезпечено позов шляхом заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. А-6 загальною площею 1280,00 кв. м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 34-В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 369347963101; що належить на праві власності ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_1 та заборони на відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6310136300;10;004;0033, площею 0,0265 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 535602663101, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 34-В, що належить на праві власності ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_1.

10.03.2016 року від представника відповідача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 19.02.2016 року, надійшли заперечення на позовну заяву, які були доповнені 12.05.2016 року. Відповідно до заперечень представник відповідача просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_9 у зв'язку з безпідставністю, посилаючись на те, що позовна заява не підтверджена відповідними доказами, які свідчили про заборгованість Гур'євої О.В. перед ТОВ Металіст-Будметалконструкція та ТОВ Фірмою Укренергоспецмонтаж , а також те, що відступлення права вимоги щодо заборгованості за договорами підряду може виникнути тільки при наявності такої заборгованості, що передбачається законодавством, а тому вимоги позивача щодо такого стягнення заборгованості за договорами підряду не ґрунтуються на вимогах закону.

20.04.2016 року представником позивача ОСОБА_9 - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 11.11.2015 року, подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

03.06.2016 року представником відповідача ОСОБА_5 подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.06.2016 року клопотання сторін задоволено, по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено.

Згідно повідомлення № 6705 від 07.09.2016 року про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 639/9701/15-ц за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця Гур'євої О.В. про стягнення заборгованості за договором підряду та неможливістю надання висновку судової будівельно-технічної експертизи, оскільки позивачем не було виконано клопотання експерта про надання доказів та не здійснено оплату за проведення експертизи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.09.2016 року провадження у справі відновлено, справу призначено до судового розгляду.

31.10.2016 року представником позивача ОСОБА_2 було заявлено клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, яке він просив долучити до матеріалів справи та повернутися до його вирішення після надання сторонами пояснень, або після вивчення матеріалів справи, оскільки вважає, що розгляд клопотання на даній стадії є передчасним.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року у задоволенні вищевказаного клопотання представника позивача ОСОБА_9 - ОСОБА_2 відмовлено.

04.11.2016 року відповідачем ОСОБА_10'євою О.В. заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, яке ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.11.2016 року задоволено.

23.12.2016 року відповідачем подано заяву про залучення до матеріалів справи письмових доказів, яке ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.12.2016 року задоволено.

25.01.2017 року представником позивача ОСОБА_2 заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке ухвалою суду від 25.01.2017 року задоволено.

21.03.2017 року представником позивача ОСОБА_2 заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи документів, у задоволенні якого ухвалою суду від 21.03.2017 року відмовлено.

21.03.2017 року відповідачем та її представником ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 07.10.2016 року, заявлені клопотання про витребування доказів, які ухвалами суду від 21.03.2017 року задоволені.

21.03.2017 року представник відповідача ОСОБА_3 заявила клопотання про відмову від раніше заявленого клопотання про допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_11, яке судом задоволено.

22.03.2017 року представником відповідача ОСОБА_3 заявлено клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 22.03.2017 року задоволено.

07.04.2017 року представником відповідача ОСОБА_5 заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи висновку спеціаліста суб'єкта оціночної діяльності ТОВ Харківська перспектива від 06.02.2017 року, яке ухвалою суду від 07.04.2017 року задоволено.

30.10.2017 року відповідачем ОСОБА_10'євою О.В. заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.10.2017 року у задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

30.10.2017 року відповідачем ОСОБА_10'євою О.В. заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке було уточнено 18.01.2018 року.

18.01.2018 року відповідачем ОСОБА_10'євою О.В. заявлено клопотання про зустрічне забезпечення, у задоволені якого ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.01.2018 року відмовлено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.01.2018 року клопотання відповідача ОСОБА_10'євої О.В. про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено частково, по справі призначено експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.04.2018 року провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

07.05.2018 року відповідачем ОСОБА_10'євою О.В. заявлено клопотання про зустрічне забезпечення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.05.2018 року у задоволені клопотання про зустрічне забезпечення відмовлено.

При розгляді справи по суті позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлений позов підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.

В подальшому позивач та його представник неодноразово в судові засідання не з'являлися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. В судове засідання, яке було призначено на 18.05.2018 року позивач та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, від останнього надійшла заява з проханням слухання справи перенести у зв'язку з його хворобою, при цьому надав доказ на підтвердження поважності причини неявки довідку медичного центру Пульс Медіка від 24.02.2018 року.

Представник позивача ОСОБА_15, який діє на підставі Договору про надання правової допомоги від 21.11.2017 року, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 висловили свою думку щодо пред'явленого позову, надали пояснення, останній приймав участь в судових засіданнях під час допиту свідків, дослідженні письмових доказів, а також враховуючи думку відповідача та її представників, які вважали можливим продовжити розгляд справи у відсутності позивача та його представника, враховуючи те, що вони тривалий час не з'являлися в судові засідання без поважних причин, що приводило до затягування розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_10'єва О.В. та її представники ОСОБА_3, Куц, Ю.В., ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні позов ОСОБА_9 не визнали, просили відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та її представників, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту положень статей 11 , 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України .

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.

Так в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами про стягнення заборгованості, яка становить 14 000 000,00 грн. за договором підряду № 32/03 від 01.08.2011 року, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Металіст-Будметалконструкція та фізичною особою підприємцем Гур'євою ОСОБА_7.

З копії договору підряду №32/03 від 01.08.2011 року вбачається, що між СПД-ФО Гур'євою Є.В. та ТОВ Металіст-Будметалконструкція укладено вищевказаний договір підряду. (т.1 а.с. 4-6)

Згідно копії договору про відступлення права вимоги від 30.08.2015 року, укладеного між ПАТ Металіст- Будметалконструкція та ОСОБА_9, до останнього перейшли права кредитора за договором підряду № 32/03 від 01.08.2011року. ( т. 1 а.с. 37-38)

Відповідно, раніше, 11 травня 2013 року було укладено договір про відступлення права вимоги № 11/05-1 між ТОВ Металіст - Будметалконструкція за підписом генерального директора ОСОБА_13В.(Первісний кредитор), який діяв на підставі статуту та ПАТ Металіст -Будметалконструкція за підписом представника ОСОБА_11 (Новий кредитор), який діяв на підставі довіреності від 28 квітня 2013року. (т.1 а.с. 35, 36)

В обґрунтування заборгованості, яка становить 14 000 000,00 грн. позивач посилається на Справку о дебиторской задолжености СПД ФЛ ОСОБА_16 по договору подряда 32/03 от 01 августа 2011года по состоянию на 11 мая 2013года , копію якої в якості доказу, надав суду. (т. 1 а.с. 7-10)

20.04.2016 року позивач по справі подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що 07.05.2008 року між ТОВ Фірма Укренергоспецмонтаж та СПД ФО Гур'євою О.В. було укладено договір підряду №07/05-1 з приводу будівництва того ж об'єкту, право вимоги за яким перейшли до ОСОБА_9 за договором про відступлення права вимоги № 25112015 від 25.11.2015 року.

На підтвердження своїх вимог позивач надав до суду копію договору підряду 07/05-1 від 07.05.2008 року та договору про відступлення права вимоги № 25112015 від 25.11.2015 року. (т. 1 а.с. 206-217)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначив про те, що оригінали вищезазначених документів у нього відсутні, інших документів, крім тих, що він подав до позовної заяви у якості обґрунтування позовних вимог, у нього немає.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що за висновком спеціаліста інженера - будівельника ОСОБА_17 Довідка про дебіторську заборгованість СПД ФО Гур'євої О.В. по договору підряду №32/03 від 01 серпня 2011 року станом на 11 травня 2013 року від 06.02.2017 року, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог не відповідає дійсності, оскільки загальна вартість зазначена у вищевказаній довідці не відповідає підсумковості, що також підтверджено і висновком судової будівельно-технічної експертизи № 374 від 17.02.2016року Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_18 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12015220500002224 від 09.12.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. ( т. 2 а.с. 6-16, т.4 а.с. 29-33)

Довідка була надана позивачем в копії, оригінал її відсутній. Тому суд критично ставиться до цього доказу, який не був підтверджений позивачем її оригіналом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він з 17 листопада 2015 року є належним та законним представником ТОВ Пікателло ВЕНЧЕРЗЛТД , яке є одним з засновників ТОВ Металіст Будметалконструкція , та стверджував, що ФОП Гур'єва О.В. не мала дебіторської заборгованості перед ТОВ Металіст -Будметалконструкція , що підтверджується повним аналізом дебіторів ТОВ Металіст - Будметалконструкція наведеного у Звіті про фактичні результати виконання погоджувальних процедур, щодо фінансової звітності ТОВ Металіст - Будметалконструкція .

Як було зазначено у рішенні вище, позивачем суду надана копія довідки про дебіторську заборгованість СПД ФО Гур'євої О.В. по договору підряду №32/03 від 01 серпня 2011 року станом на 11 травня 2013 року, оригінал якої відсутній.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи, та встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми ( статті 77-80 ЦПК України).

Оскільки вищезазначений доказ не був підтверджений позивачем його оригіналом, у суду виникають сумніви щодо його належності та достовірності, а тому він не приймається судом.

Крім того, позивач посилається на те, що він є правонаступником ТОВ Металіст- Будметалконструкція по правам та обов'язкам, що виникають з договору підряду № 32/03 від 01.08.2011 року та ТОВ Фірма Укренергоспецмонтаж по правам та обов'язкам, що виникають з договору підряду від 07/05-1 від 07.05.2008 року та має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості за цими договорами, на підставі укладених договорів про відступлення права вимоги від 30 серпня 2015року та від 25 листопада 2015року.

З цього проводу суд зазначає наступне.

Дійсно позивачем надані суду копії договорів про відступлення права вимоги від 11.05.2013 року, 30.08.2015 року та від 25.11.2015 року ( т.1 а.с. 35; 37-38; 206-207)

Як встановлено ч.1 ст.92 ЦК України , юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 1 ст.237 ЦК України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.3 ст.237 ЦК України ).

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріпляються печаткою.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже законом чітко передбачені загальні вимоги, додержаннях яких є необхідними для чинності правочину.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Свідок ОСОБА_14, яка була допитана в судовому засіданні, пояснила, що її чоловік є інвалідом і на час розгляду справи знаходиться на лікуванні. Вона при огляді в залі судового засідання договору про відступлення права вимоги від 11 травня 2013 року та копії Довідки про дебіторську заборгованість СПД ФО Гур'євої О.В. по договору підряду №32/03 від 01 серпня 2011 року станом на 11 травня 2013 року, пояснила, що на цих документах стоїть підпис не її чоловіка ОСОБА_13, а іншої особи. Вона та її чоловік готові надати зразки підписів останнього для проведення почеркознавчої експертизи та встановлення дійсних обставин по справі.

В подальшому через канцелярію суду були надані вільні та експериментальні зразки підпису ОСОБА_13, які необхідні для проведення почеркознавчої експертизи. (т. 3 а.с. 155-208) Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №79 від 06.04.2018 року, підписи від імені ОСОБА_13 В'ячеслава Веніаміновича в першому та другому екземплярах договору про відступлення права вимоги від 11.05.2013 року між ТОВ Металіст-Будметалконструкція та ПАТ Металіст- Будметалконструкція виконані однією особою, та виконані не ОСОБА_13 В'ячеславом Веніаміновичем, а іншою особою. ( т. 5 а.с. 20-28)

Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_11 як представника ПАТ Металіст-Будметалконструкція при укладанні договору про відступлення права вимоги від 11.05.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, у суду виникають сумніви щодо дійсності договору про відступлення права вимоги від 11.05.2013 року та законності виникнення правових наслідків.

30.08.2015 року між ПАТ Металіст- Будметалконструкція в особі ОСОБА_11 та ОСОБА_9 укладений договір про відступлення права вимоги. ( т.1 а.с. 37-38)

Згідно інформації та витягом з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кодон України з Державної Прикордонної Служби України № 5/4/820 від 25.11.2016 року, ОСОБА_11, 26.08.1955р.н., НОМЕР_2, виїхав з України 28.08.2015 року та в'їхав на територію України 02.09.2015 року. ( т. 3 а.с. 84-85)

Отже, з даного доказу вбачається, що ОСОБА_11 під час підписання договору про відступлення права вимоги від 30.08.2015 року був відсутнім на території України, а отже не міг його підписати.

За висновком судової - почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №79 від 06.04.2018 року, підписи від імені ОСОБА_11 у документах: першому та другому екземплярах договору про відступлення права вимоги від 11.05.2013 року між ТОВ Металіст-Будметалконструкція та ПАТ Металіст -Будметалконструкція , договір про відступлення права вимоги від 30.08.2015 року між ПАТ Металіст-Будметалконструкція і фізичною особою ОСОБА_1 (на 1 та 2 сторінках) - виконані однією особою, але клопотання експерта про надання додаткових зразків ОСОБА_11 не виконано, що позбавило можливості експерта надати відповідь на питання чи виконані на вищевказаних договорах підписи ОСОБА_11, чи іншою особою. ( т.5 а.с. 20-28)

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд незалежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена.

За таких обставин, суд не приймає до уваги Договори про відступлення права вимоги від 11.05.2013 року та 30.08.2015 року у якості доказів виникнення заборгованості за договором підряду № 32/03 від 01 серпня 2011 року, а також довідку про дебіторську заборгованість СПД ФО Гур'євої О.В. за договором підряду №32/03 від 01 серпня 2011 року станом на 11 травня 2013 року.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_9 в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 000 000,00 грн. за договором про відступлення права вимоги № 25112015 року від 25.11.2015 року суд зазначає наступне.

Так, на підтвердження даних позовних вимог позивачем надано копію договору про відступлення права вимоги № 25112015 від 25.11.2015 року, укладеного між ТОВ Фірма Укренергоспецмонтаж , (Первісний кредитор), в особі директора, що діє на підставі статуту з однієї сторони і фізичною особою ОСОБА_1, новий кредитор, що діє на підставі загальної цивільної правоздатності. ( т. 1 а.с. 206-207)

Згідно п. 1.1. Договору від 25.11.2015 року первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе права вимоги, що належать Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором підряду № 07/05-1 від 07.05.2008 року укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою Укренергоспецмонтаж та ФОП Гур'євою О.В.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Документів, які б підтверджували наявність заборгованості, документів, що підтверджували б наявність господарських операцій щодо наявності заборгованості у розмірі 8 000 000,00 грн. до суду позивачем не надано.

Відповідно до ст.79 ЦПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Між тим, на підставі наданих позивачем договорів про відступлення права вимоги від 25.11.2015 року та договору підряду від 07.05.2008 року, від 11.05.2013 року та від 30.08.2015 року, договору підряду № 32/03 від 01 серпня 2011 року, неможливо встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Недоведеність існування грошового зобов'язання, робить правочин щодо їх передачі, неукладеним, тому що у такому правочині відсутня умова про його предмету.

Таким чином, право вимоги має безперечно існувати на дату укладення договору уступки права вимоги.

Наданими позивачем доказами неможливо підтвердити наявність грошових зобов'язань, які визначені як предмет уступки права вимоги.

Як встановлено ст.89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням того, що відповідач, фізична особа - підприємець Гур'єва О.В., заперечує наявність грошових зобов'язань, а позивач ОСОБА_1 не довів факту їх виникнення, суд вважає, що договори переуступки права вимоги, які укладені між ТОВ Металіст -Будметалконструкція в особі директора ОСОБА_13 та ПАТ Металіст -Будметалконструкція в особі представника ОСОБА_11 від 11 травня 2013 року, та між ПАТ Металіст -Будметалконструкція , в особі директора ОСОБА_11 та ОСОБА_1 від 30.08.2015 року, договір від 25 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою Укренергоспецмонтаж , в особі ОСОБА_19 та ОСОБА_1 оформлені з порушеннями правил ст. ст. 513 , 514 ЦК України , а отже можуть бути визнані недійсними на підставі вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України.

У п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними звертається увага суду, що зокрема не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, тощо. З вищенаведеного випливає, що доки договір не пройде всі стадії свого укладення досягнення згоди сторін (консенсусу) з усіх істотних умов договору і надання цій згоді належної форми, а у випадках з реальним договором слід додати ще і передання майна, договір не є укладеним і не породжує для сторін тих цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких він був спрямований.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір про відступлення права вимоги (цесії) від 25 листопада 2015 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою Укренергоспецмонтаж , в особі ОСОБА_19 та ОСОБА_1 не може вважатися укладеним, а отже не породжує для сторін тих цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких він був спрямований, а тому ОСОБА_1 не є належним позивачем по справі, оскільки не довів суду що звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав, вважаючи їх порушеними або оспорюваними.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, та докази якими обґрунтовувалися позовні вимоги містять ознаки фіктивності. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів існування у відповідача ФОП Гур'євої О.В. заборгованості за договором підряду, та яку було передано позивачу за договорами відступлення права вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.11.2015 року забезпечено позов ОСОБА_9 шляхом заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. А-6 загальною площею 1280,00 кв. м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 34-В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 369347963101; що належить на праві власності ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_1 та заборони на відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6310136300;10;004;0033, площею 0,0265 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 535602663101, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 34-В, що належить на праві власності ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідно до ч.ч.1, 9 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволені позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки даним судовим рішенням у задоволені позову ОСОБА_9 відмовлено у повному обсязі, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, які були накладені на підставі ухвали суду від 12.11.2015 року.

У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України , судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 11, 12, 13, 76-81, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 92, 203, 215, 237, 239, 513, 514 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця Гур'євої ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором підряду - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які були накладені на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.11.2015 року у вигляді заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. А-6 загальною площею 1280,00 кв. м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 34-В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 369347963101; що належить на праві власності ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_1 та заборони на відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6310136300;10;004;0033, площею 0,0265 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 535602663101, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 34-В, що належить на праві власності ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_3, виданий Орджонікідзевстким РВ у м. Харкові ГУДМСУ в Харківській області 16.05.2013 року, податковий номер НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ФОП Гур'єва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_5, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.07.1999 року, податковий номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Повний текст рішення складено 25.05.2018 року.

Суддя В. В. Труханович