Ухвала

від 05.05.2018 по справі 2-7766/05

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/889/18

Номер справи місцевого суду: 2-7766/05

Головуючий у першій інстанції Рева С.В.

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

05.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Дрішлюка А.І., дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2005 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2005 року було затверджено мирову угоду, укладену 18 жовтня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до якої ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу в розмірі 20000 гривень за договором позики передає ОСОБА_3 у власність земельну ділянку НОМЕР_2 га площею 4,24 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради, поле НОМЕР_3 та належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на землю від 06 жовтня 2003 року серія НОМЕР_4, а ОСОБА_3, у свою чергу, відмовляється від позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Крім цього, цією ухвалою суд першої інстанції постановив визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 4,24 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради, поле НОМЕР_3, ділянка НОМЕР_2 без зміни її цільового призначення, а також зобов'язати відділ земельних ресурсів Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області оформити на ім'я ОСОБА_3 Державний акт на земельну ділянку площею 4,24га, як розташована на території Таїровської селищної ради, поле НОМЕР_3, ділянка НОМЕР_2 (а.с. 1).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 засобами кур'єрської доставки 25 листопада 2017 року направила до суду апеляційну скаргу. Апелянт пояснила, що є донькою ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вказане підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб, що свідчить про зміну її прізвища, та що встановлено рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2016 року, яким було визнано за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,24 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_5, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №16 від 06 жовтня 2003 року. Так, апелянт вважає, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2005 року постановлена з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В зв'язку з цим зазначає, що суд першої інстанції вирішив питання про незаконну передачу землі сільськогосподарського призначення від однієї особи у власність до іншої всупереч земельному законодавству, діючому на момент такого рішення, та без будь яких правових підстав визнав право власності за ОСОБА_3. Тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 4-6).

Окрім цього апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2005 року та зазначає, що про її існування стало відомо лише 01 листопада 2017 року. 06 листопада 2017 року представник апелянта - ОСОБА_5 надіслала на електронну адресу Київського районного суду м. Одеси заяву про видачу копії оскаржуваної ухвали та заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Копію ухвали було отримано 22 листопада 2017 року. Тому, за твердженнями апелянта строк оскарження було пропущено з поважних причин, оскільки апелянт лише в листопаді 2017 року дізнався про оскаржувану ухвалу та звернувся до адвоката за правовою допомогою щодо звернення до суду за захистом порушеного права. Обставини за яких апелянт дізналась про існування рішення не конкретизовані.

18 грудня 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2005 року по справі №2-7766/05 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Разом з апеляційною скаргою та доданими до неї документами судом першої інстанції надіслані: копія ухвали Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2005 року про затвердження мирової угоди, копія мирової угоди від 18 жовтня 2005 року. В супровідному листі суд першої інстанції зазначив, що справа №2-7766/05 була знищена за спливом терміну зберігання.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року було направлено вказану справу до Київського районного суду м. Одеси для вирішення питання щодо відновлення втраченого провадження (а.с.21-22).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2018 року було відновлено втрачене судове провадження по цивільній справ № 2-7766/05 та направлено до Апеляційного суду Одеської області для розгляду апеляційної скарги (а.с. 87-89).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року було залишено апеляційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків у зв'язку з тим, що наведені в клопотанні про поновлення строку обставини визнані неповажними, апелянт ОСОБА_2 або представник мають право вказати інші обставини непереборної сили, як це передбачене п.2 ч.2 ст.358 ЦПК України, які б виправдовували пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили. Доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке викладене в тексі апеляційної скарги ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції не було визнано поважними з наступних підстав. Так, апелянт є правонаступником відповідача, який набув такий статус лише після смерті відповідача в 2009 році. При цьому заявник не навів жодної обставини та доказу, який свідчив би при волю спадкодавця оскаржити судового рішення за життя та/або на надав доказів щодо скоєння кримінального правопорушення, обставини якого б свідчили б про незаконне заволодіння спірним майном за життя ОСОБА_4 Тобто апелянт не обґрунтував законну можливість застосування ним ординарного способу оскарження ухвали суду першої інстанції від 18 жовтня 2005 року для продовження втручання в принцип res judicata, особою, яка набула відповідного статусу через 6 років в зв'язку зі смертю свого правопопередника, наслідки процесуального характеру дій/бездіяльність якого є обов'язковими для його правонаступника - апелянта, не може вважатися причиною фундаментального характеру. Водночас, суд апеляційної інстанції відмовляючи у клопотанні апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали суду зазначив, що з матеріалів ЄДРСР вбачається, що рішенням Крижопільського районного суду Вінніцької області від 28.01.2010 р. по справі 2-66/2010 (головуючий суддя Глушкова В.Ф.), позов ОСОБА_6 до ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про визнання права власності на частку в спільному майні було задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на частину майна у спільній сумісній власності подружжя, а саме на: 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2, загальною площею 80,2 м2, житловою площею 42,8 м2 до складу якого входить А - житловий будинок, а - веранда, Б - літня кухня, П - погріб, Г - сарай, Д - сарай, Е - баня, 1-3 - благоустрій; 1/2 частину грошового вкладу на рахунку № НОМЕР_7 в Крижопільському ТВБВ Державногоощадного банку України; 1/2 частину грошового вкладу на депозитному рахунку ОСОБА_4 на суму 10000 доларів США у ВАТ Селянський комерційний банк "Дністер". Крім того, в рамках цивільного провадження № 2-318/2010 р., рішенням від 15 червня 2010 року Крижопільського районного суду Вінницької області (головуючий суддя Зарічанський В.Г.) позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про визнання права власності на частину майна в порядку спадкування було задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності, на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: на 1/8 частину житлового будинку НОМЕР_6 (загальною площею 80,2 м.кв., житловою площею - 42,8 м.кв., А - житловий будинок, а - веранда, Б - літня кухня, П - погріб, Г - сарай, Д - сарай, Е - баня, 1-3 благоустрій) по АДРЕСА_2, 1/8 частину грошового вкладу на рахунку № НОМЕР_7 в Крижопільському ТВБВ Державного ощадного банку України, та 1/8 частину грошового вкладу на депозитному рахунку вкладника на суму 10000 доларів США у ВАТ Селянський комерційний банк "Дністер". З наведених справ вбачається, що після смерті ОСОБА_4 прийняли чотири спадкоємці першої черги: позивачка, двоє синів - ОСОБА_8, ОСОБА_7, дочка - ОСОБА_2. Жодних пояснень з приводу строку, який перебіг після прийняття спадщини в 2009 році і до звернення до апеляційного суду Одеської області в 2017 р. заява не містить. Так само, рішення суду Комінтернівського суду Одеської області від 03.10.2016 по справі № 504/2368/16-2 (провадження № 2/504/1619/16 - головуючий суддя Добров П.В.) було прийняте без участі інших спадкоємців померлого, а тому не може створювати преюдицій для осіб, які не приймали участь в розгляді справи - інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 (ч.4, 5 ст. 82 ЦПК України), та які, як вбачається з інших рішень судів, прийняли спадщину, проте не приймали участь у вказаній справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 357 , 185 ЦПК України ухвала суду була вручена 16 квітня 2018 року представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_5, що підтверджується розпискою про вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 04 квітня 2018 року (а.с. 105).

Згідно з ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК. П. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У встановлений судом строк та станом на момент постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційної скарги, апелянтом ненаведені поважні причини для поновлення строку, не надано пояснень, щодо вказаних обставин оскарження, а доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, які викладені в тексті апеляційної скарги від 27 листопада 2017 року судом апеляційної інстанції було вже визнано не поважними. Вказане може свідчити про втрату апелянтом процесуальної зацікавленості або зловживанням процесуальними правами, а також, зважаючи на те, що в апелянта було достатньо часу подати клопотання, в якому вказати поважні причини пропуску строку та обґрунтувати законну можливість втручання у принцип res judicata, тому суддя відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2005 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 353, 354, 356, 357, 358 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2005 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Суддя апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк