Рішення

від 25.04.2018 по справі 803/295/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/295/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

за участю секретаря судового засідання Столярчук А.В.,

представників позивача Кондратюка В.В., Мельника Є.І.,

представника відповідача Виш А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укртрансзахід до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укртрансзахід (далі - ТзОВ Укртрансзахід , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2018 № 0011231202 та № 0011221202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ Укртрансзахід з питань правомірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень - листопад 2017 року та декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ заявлених на рахунках платника у банку за жовтень - листопад 2017 року, про що складено акт від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116.

Перевіркою встановлено, що в порушення абзацу б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу (далі - ПК України) ТзОВ Укртрансзахід завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2017 року на 67711,00 грн., за серпень 2017 року на 76801,00 грн. та за липень 2017 року на 18883,00 грн., а також в порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України ТзОВ Укртрансзахід завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2017 року на суму 66767,00 грн.

05.02.2018, на підставі акту перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116, ГУ ДФС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0011221202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 160395,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 40098,75 грн., та № 0011231202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 66767,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116 та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 05.02.2018 № 0011231202, № 0011221202, з огляду на таке.

Так, зокрема, у вказаному акті перевірки зазначено, що ТзОВ Укртрансзахід у липні 2017 року здійснювало свою діяльність завідома без мети одержання прибутку, а реалізацію товару (бруківка в асортименті та стовпчики) за ціною нижчою ніж ціна придбання товару з урахуванням всіх понесених витрат, передбачених контрактом, що призвело до порушення вимоги абзацу другого пункту 188.1 статті 188 ПК України, чим занижені податкові зобов'язання у листопаді 2017 року на 1910,21 грн. Крім того, відповідач вказує, що ТзОВ Укртрансзахід у липні 2017 року здійснював свою діяльність завідома без мети одержання прибутку, а реалізацію товару (дуб пиловник) за ціною нижчою від ціни придбання товару, що призвело до порушення абзацу другого пункту 188.1 статті 188 ПК України, та заниження податкових зобов'язань за липень 2017 року на 2843,00 грн.

Проте, відповідач не взяв до уваги, що бруківку та стовпчики позивач закупив з метою розширення своєї діяльності, але через недостатність покупців зміг реалізувати продукцію у вересні та листопаді 2017 року, тобто, у період, коли роботи по укладанню бруківки майже не проводяться і попиту на купівлю цього товару майже немає, що і потягнуло її реалізацію за такою ціною. Крім того, відповідач не звернув увагу на те, що позивач продав залишок дубу, який є неякісний, низькосортний, тому його неможливо було продати за вищою ціною. Таким чином, вказані господарські операції були викликані необхідністю реалізації зазначених товарів та не призвели в загальному до збиткової діяльності товариства, про що свідчить податкова звітність та сплата податку на прибуток.

Крім того, не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства покликання в акті перевірки на відсутність у представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) на здійснення підприємницької діяльності в інтересах останньої та що підписані представником документи про господарські операції не свідчать про здійснення таких господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_4, оскільки визначені довіреністю повноваження представника ОСОБА_5 давали їй повноваження для представництва інтересів вказаного підприємця у відносинах з ТзОВ Укртрансзахід , укладення договорів купівлі-продажу товару, підписання документів про їх укладення, в т. ч. актів приймання-передачі товару, накладних та інших документів на відпуск товарів.

Позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.04.2018 (а. с. 227), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 05.02.2018 року № 0011231202 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 66133,00 грн. та від 05.02.2018 № 0011221202 повністю.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 06.03.2018 (а. с. 34-36) представник відповідача Виш А.А. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно у зв'язку із виявленням під час перевірки податкових правопорушень, які зазначені в акті перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116.

Крім того, на адресу суду 19.03.2018 надійшли заперечення ТзОВ Укртрансзахід на відзив (а. с. 45-48) та 22.03.2018 - заперечення представника відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву (а. с. 51-52), у яких сторони підтвердили власну правову позицію у справі, не погодившись із позицією протилежної сторони.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 1).

В подальшому, згідно з ухвалою суду від 19.03.2018 судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін (а. с.40-41).

В судових засіданнях, проведених у даній справі, представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просять його задовольнити.

Представник відповідача у тих же судових засіданнях позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ Укртрансзахід з питань правомірності формування від'ємного значення з ПДВ за червень - листопад 2017 року та декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ заявлених на рахунках платника у банку за жовтень - листопад 2017 року, про що складено акт від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116 (а. с. 8-23).

Як вбачається із пункту 3.8 вказаного акту перевірки, згідно з наданими до перевірки документами встановлено, що ТзОВ Укртрансзахід у вересні та листопаді 2017 року здійснило реалізацію придбаного (імпортованого) товару неплатникам ПДВ за ціною нижчою, ніж ціна придбання товару, вартість якого відображена на субрахунку 281 товари та складі . Перевіркою зроблено висновок, що ТзОВ Укртрансзахід у листопаді 2017 року здійснювало свою діяльність завідома без мети одержання прибутку, а реалізацію товару (бруківка в асортименті та стовпчики) за ціною нижчою, ніж ціна придбання товару, з урахуванням всіх понесених витрат, передбачених контрактом, що призвело до порушення вимоги абзацу 2 пункту 188.1 статті 188 ПК України, чим занижені податкові зобов'язання у листопаді 7017 року на 1910,21 грн.

Крім того, у липні 2017 року ТзОВ Укртрансзахід реалізовано товар (дуб пиловник) на ФОП ОСОБА_4 у кількості 8,102 м. куб. на загальну суму 49367,65 грн., в т. ч. ПДВ - 8227,94 грн., що становить 100 % обсягів реалізації у відповідному звітному періоді. Перевіркою встановлено, що придбаний товар (дуб пиловник) платником було придбано у червні 2017 року (залишок товару відображений по дебету рахунку 201 сировина та матеріали у кількості 8,102 м.куб. вартістю 56489,37 грн.) та відповідно реалізовано у липні 2017 року за ціною нижчою, ніж ціна придбання товару. ТзОВ Укртрансзахід у липні 2017 року здійснював свою діяльність завідома без мети одержання прибутку, а реалізацію товару (дуб пиловник) за ціною нижчою від ціни придбання, що призвело до порушення вимоги абзацу 2 пункту 188.1 статті 188 ПК України, та заниження податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2017 року на 2843,00 грн.

Відповідно до пункту 3.10 акту перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116 перевіркою операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей, не реалізованих на час проведення перевірки, встановлено відхилення, зокрема, за даними перевірки відомостей обліку виготовленої продукції переробки і витрат сировини (накладні вимоги, норми виходу готової продукції, даних рах. 201, 26, 23) за червень - листопад 2017 року ТзОВ Укртрансзахід з затвердженими нормами списання сировини на виготовлення продукції на основі проведених контрольних замірів розпиловки деревини на виготовлення продукції переробки, затверджених директором ТзОВ Укртрансзахід (наказ № 05/09/2016 - додаток 8 до першого примірника матеріалів перевірки, що залишається в органі ДФС) станом на 01.07.2017 року встановлено відсутність залишків відходів деревини станом на 31.07.2017 року у кількості (-10,5) м.куб. на суму 3168,00 грн., в результаті чого платником занижені податкові зобов'язання у липні 2017 року на суму 633,60 грн. Виходячи з вищевикладеного, ТзОВ Укртрансзахід здійснив реалізацію вказаного товару невстановленим особам, внаслідок чого в порушення пункту 185.1 статті 185, статей 187, 188 ПК України платником занижені податкові зобов'язання на загальну суму 634,00 грн. за липень 2017 року.

Крім того, у пункті 3.14.2 акту перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116 зазначено про порушення платником вимог податкового законодавства, яке полягає у наступному.

За результатами перевірки встановлено наявність правових відносин ТзОВ Укртрансзахід з пов'язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, а саме: ОСОБА_5 (НОМЕР_3) - заступник ТзОВ Укртрансзахід (33075116) у періодах, що підлягали перевірці представляла інтереси (згідно з довіреністю) ФОП ОСОБА_4, однієї із основних постачальників ТзОВ Укртрансзахід , по якій із червня 2017 року по листопад 2017 року сформовано суму податкового кредиту в розмірі 126091,00 грн.

В ході аналізу договорів між ТзОВ Укртрансзахід (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (продавець) встановлено, що вказані договори підписані ОСОБА_5 - довіреною особою ФОП ОСОБА_4 (за довіреністю від 26.12.2012 № 1708), яка одночасно є засновником ТзОВ Укртрансзахід . Разом з тим, згідно з договором комісії від 17.01.2017 та договорами-заявками (разовими) на транспортні послуги вказано, що стороною вказаних договорів є саме ОСОБА_4, як комісіонер та як виконавець, та не зазначено, що ОСОБА_5 особа, яка підписала договори, діяла від імені ФОП ОСОБА_4 Довіреність від 26.12.2012 № 1708 не надає повноважень ОСОБА_5 на ведення господарської діяльності, тому договори, підписані ОСОБА_5, є юридично дефектними .

В ході аналізу договорів та первинних документів встановлено, що постачальником товарів виконавцем послуг наданих на ТзОВ Укртрансзахід є ФОП ОСОБА_4, а особою, яка підписувала первинні документи - ОСОБА_5, яка не наділена повноваженнями на здійснення господарської діяльності за ФОП ОСОБА_4 Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані з однієї сторони ОСОБА_5 (засновник ТзОВ Укртрансзахід ), яка не мала повноважень на підписання первинних документів ФОП ОСОБА_4, та з другої сторони - директором ТзОВ Укртрансзахід Мельник І.Є., що одночасно є пов'язаною особою із ОСОБА_5, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Згідно даних ДФС встановлено, що податкова звітність з ПДВ подана ФОП ОСОБА_4, відправлялась із тих же ІР адрес, що й звітність ТзОВ Укртрансзахід , що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій між контрагентами та дійсність виписаних електронних податкових накладних ФОП ОСОБА_4 на ТзОВ Укртрансзахід .

ТзОВ Укртрансзахід порушено пункти 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого платником завищено податковий кредит червня - листопада 2017 року на загальну суму 126091,00 грн., в т. ч.: за червень 2017 року на суму 62610,70 грн., за липень 2017 року - 19310,62 грн., за серпень 2017 року - 18966,78 грн., за вересень 2017 року - 21997,69 грн., за жовтень 2017 року - 1333,33 грн., за листопад 2017 року - 1841,74 грн. Вказані порушення призвели до завищення ТзОВ Укртрансзахід суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої на рахунок платника у банку в розмірі 160395,37 грн., в тому числі: у липні 2017 року на 18883,45 грн., у серпні 2017 року на 76801,17 грн., у жовтні 2017 року на 64710,75 грн. та завищення суми залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у листопаді 2017 року на суму 61380,00 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що в порушення абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України ТзОВ Укртрансзахід завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2017 року на 67711,00 грн., за серпень 2017 року на 76801,00 грн. та за липень 2017 року на 18883,00 грн., а також в порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України ТзОВ Укртрансзахід завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2017 року на суму 66767,00 грн.

05.02.2018, на підставі акту перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116, ГУ ДФС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0011221202 форми В1 , яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 160395,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 40098,75 грн. (а. с. 26), та № 0011231202 форми В4 , яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 66767,00 грн. (а. с. 24).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень від 05.02.2018 року № 0011231202 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 66133,00 грн. та від 05.02.2018 № 0011221202 повністю, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За правилами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із абзацами першим четвертим підпункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

За визначенням підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята статті 203 цього Кодексу).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, а в подальшому і на його бюджетне відшкодування, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. При цьому, необхідно зазначити, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Верховний Суд України у постанові від 28.02.2011 по справі № 21-13а11 вказав, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Як вбачається із акту перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116, контролюючий орган дійшов висновку про здійснення позивачем окремих господарських операцій без мети одержання прибутку, які полягали у тому, що окремі товари (бруківка, стовпчики, дуб пиловник) були реалізовані за ціною нижчою від ціни їх придбання, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Разом з тим, суд бере до уваги доводи позивача про особливості здійснення вказаних господарських операцій, які полягають у тому, що бруківку та стовпчики позивач закупив з метою розширення своєї діяльності, але через новий вид діяльності та недостатність покупців зміг реалізувати продукцію у вересні та листопаді 2017 року, тобто, у період, коли роботи по укладанню бруківки майже не проводяться і попиту на купівлю цього товару майже немає, що і потягнуло її реалізацію за ціною, нижчою за ціну придбання. Крім того, позивач продав залишок дубу, який є неякісний, низькосортний, у зв'язку із чим його неможливо було продати за вищою ціною.

Суд звертає увагу, що згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, а відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б ставили під сумнів реальність господарських операцій з придбання та реалізації бруківки, стовпчиків та дубу пиловник та наявність у позивача наміру одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. При цьому, неотримання позивачем доходу від здійснення вказаних господарських операцій саме по собі не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Враховуючи наведене, а також те, що вказані господарські операції були викликані необхідністю реалізації зазначених товарів та не призвели в загальному до збиткової діяльності товариства (про що свідчить фінансовий звіт ТзОВ Укртрансзахід станом на 31.12.2017, з якого вбачається отримання підприємством за результатами року чистого прибутку в сумі 61,5 тис. грн. та сплату податку на прибуток в сумі 13,5 тис. грн. (а. с. 216)), суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ по зазначених операціях.

Суд також не погоджується із висновками, викладеними в пункті 3.10 акту перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116, щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціях з ФОП ОСОБА_4, оскільки належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність господарських операцій між ТзОВ Укртрансзахід та ФОП ОСОБА_4 за договорами комісії від 17.01.2017 (а. с. 119-121) та про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 26.12.2016 (а. с. 114-118) суду не надано, а господарські операції між вказаними суб'єктами господарювання за зазначеними договорами оформлені належним чином складеними первинними документами (видаткові накладні, акти надання послуг, договори-заявки на транспортні послуги, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару) (а. с. 122-207).

При цьому, суд не бере до уваги доводи про те, що довіреність від 26.12.2012 № 1708 не надає повноважень ОСОБА_5 на ведення господарської діяльності, оскільки нотаріально посвідчені довіреності від 06.12.2012 та від 28.11.2017 видані ОСОБА_4 як підприємцем та надають повноваження ОСОБА_5 здійснювати представництво з усіх питань, що виникли чи виникатимуть як у підприємця (а. с. 55-56).

Крім того, за приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, може проводиться як такою особою самостійно, так і через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

На думку суду, відправлення податкової звітності з ПДВ позивача та ФОП ОСОБА_4 з одних ІР адрес та здійснення одним із засновників товариства представництва інтересів вказаного підприємця (що законодавством не заборонено), за наявності належним чином оформлених первинних документів, не дають підстави ставити під сумнів реальність здійснення господарських операцій між контрагентами та дійсність виписаних електронних податкових накладних ФОП ОСОБА_4 на ТзОВ Укртрансзахід .

Як вбачається із матеріалів справи, висновки, викладені в пункті 3.10 акту перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116 щодо заниження податкових зобов'язань на суму 634,00 грн. за липень 2017 року позивач не оспорює, згідно із розрахунком вказане порушення було враховане при формуванні податкового повідомлення-рішення від 05.02.2018 № 0011231202 (а. с. 226), отже, правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 634,00 грн. платник під сумнів не ставить.

Разом з тим, в іншій частині (а саме в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 66133,00 грн.) повідомлення-рішення від 05.02.2018 № 0011231202, а також податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 № 0011221202 винесені безпідставно, відтак, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2018 № 0011221202 повністю та від 05.02.2018 № 0011231202 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 66133,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в сумі 4008,92 грн. згідно з платіжним дорученням від 16.02.2018 № 689 (а. с. 2), який був зарахований до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 31). Разом з тим, оскільки позивач подав заяву про зменшення позовних вимог (на суму 634,00 грн.), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3999,30 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області форми В1 від 05 лютого 2018 року № 0011221202.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області форми В4 від 05 лютого 2018 року № 0011231202 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 66133 гривні 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укртрансзахід (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Георгія Гонгадзе, 15, ідентифікаційний код 33075116) судові витрати в розмірі 3999 гривень 30 копійок (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень тридцять копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складено 02 травня 2018 року