Постанова

від 11.06.2019 по справі 803/295/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2019 року

Київ

справа №803/295/18

адміністративне провадження №К/9901/63296/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 (суддя Валюх В.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 (судді: Сеник Р.П. (головуючий), Онишкевич Т.В., Попко Я.С.) у справі №803/295/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзахід" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансзахід" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган), з урахуванням уточнень позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.02.2018:

- № 0011231202, в частині зменшення позивачу розміру від`ємного значення податку на додану вартість(ПДВ) на суму 66 133,00 грн;

- № 0011221202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 160 395,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 40 098,75 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що податковий кредит позивачем було сформовано за господарськими операціями з контрагентами та на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними та підтверджені належними доказами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.02.2018 № 0011221202 та № 0011231202 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 66 133,00 грн.

4. Судові рішення обґрунтовано тим, що позивачем цілком правомірно сформовано податковий кредит з огляду на наявність у платника податку (позивача у справі) належним чином оформлених первинних документів та реальності здійснення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Суди при вирішенні спору також врахували, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б ставили під сумнів наявність наміру у позивача одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2018, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення від`ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування з ПДВ, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.01.2018 № 594/03-20-12-02/33075116, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правомірності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за червень - листопад 2017 року та декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ заявлених на рахунках платника у банку за жовтень - листопад 2017 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2017 року на 67 711,00 грн, за серпень 2017 року на 76 801,00 грн, за липень 2017 року на 18 883,00 грн, а також завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2017 року на суму 66 767,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем здійснювалась реалізація придбаного (імпортованого) товару (бруківка, стовпчики, дуб пиловник) неплатникам ПДВ за ціною нижчою, ніж ціна придбання такого товару, а отже на думку контролюючого органу Товариство здійснювало свою діяльність завідома без мети одержання прибутку. Крім того, за результатами перевірки встановлено безпідставне формування податкового кредиту в сумі 126 091,00 грн за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1 , оскільки з аналізу договорів між ТОВ Укртрансзахід (покупець) та ФОП ОСОБА_1 , (продавець) встановлено, що вказані договори підписані ОСОБА_2 - довіреною особою ФОП ОСОБА_1 (за довіреністю від 26.12.2012 № 1708), яка одночасно є засновником ТОВ Укртрансзахід . Разом з тим, згідно з договором комісії від 17.01.2017 та договорами-заявками (разовими) на транспортні послуги вказано, що стороною вказаних договорів є саме ОСОБА_2 , як комісіонер та як виконавець, та не зазначено, що ОСОБА_2 , особа, яка підписала договори, діяла від імені ФОП ОСОБА_1 . Довіреність від 26.12.2012 № 1708 не надає повноважень ОСОБА_2 на ведення господарської діяльності, тому договори, підписані ОСОБА_2 , є юридично дефектними .

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючими органами прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит. В підтвердження правомірності формування податкового кредиту Товариством було надано копії належно оформлених первинних документів, зокрема, видаткові накладні, акти надання послуг, договори-заявки на транспортні послуги, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган перераховує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, в якій контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи.

9. Товариством відзиву на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

10.2. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

10.3. Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

10.4. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.5. Пункт 185.1 статті 185.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

10.6. Пункт 188.1 статті 188.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

10.7. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

10.8. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.9. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.10. Пункт 200.4 статті 200.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

15. Господарська діяльність - це діяльність, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Право господарюючого суб`єкту на формування податкового кредиту наступає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності. Отже, для підтвердження відповідного права платника податку достатньо наявності мети використання товарів (послуг), що ним придбані, незалежно від економічного ефекту такого використання. При цьому господарська операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Поряд з цим обов`язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків допущено порушення вимог податкового законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, в запереченнях на позовну заяву та апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

19. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

20. Доводи контролюючого органу про здійснення позивачем господарських операцій без мети одержання прибутку, а саме реалізація товарів (бруківка, стовпчики, дуб пиловник) за ціною нижчою від ціни їх придбання, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ, суди обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що під час розгляду справи було встановлено, що бруківку та стовпчики позивач закупляв з метою розширення своєї діяльності, проте з урахуванням того, що це був новий вид діяльності та враховуючи недостатність покупців позивач зміг реалізувати продукцію лише у вересні та листопаді 2017 року, тобто, у період, коли роботи по укладанню бруківки майже не проводяться і попиту на купівлю цього товару немає, що і призвело до реалізації товару за ціною, нижчою за ціну придбання. Щодо продажу дубу за ціною нижчої від ціни придбання, то такий продаж стосувався залишку дубу (6,13% від всієї переробленої сировини), який був неякісним, низькосортний, у зв`язку із чим його неможливо було продати за вищою ціною.

При цьому суди встановивши, що вказані господарські операції були викликані необхідністю реалізації зазначених товарів, проте такі фактично не призвели до збиткової діяльності Товариства (про що свідчить фінансовий звіт ТОВ Укртрансзахід станом на 31.12.2017, з якого вбачається отримання підприємством за результатами року чистого прибутку в сумі 61,5 тис. грн та сплату податку на прибуток в сумі 13,5 тис. грн).

Натомість контролюючим органом не було надано жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність господарських операцій з придбання та реалізації бруківки, стовпчиків, дубу пиловнику чи доказів відсутності у позивача наміру одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. При цьому, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій неотримання позивачем доходу від здійснення вказаних господарських операцій саме по собі не свідчить про те, що такі операції не пов`язані з господарською діяльністю, або що Товариство мало умисел на заниження податкових зобов`язань з ПДВ.

21. Щодо посилання контролюючого органу на завищення позивачем податкового кредиту по операціях з ФОП ОСОБА_1 з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, є юридично дефектними , оскільки такі підписані ОСОБА_2 за довіреністю, яка не дає останній повноважень на ведення господарської діяльності, суди правильно не взяли до уваги, оскільки, по - перше, нотаріально посвідчені довіреності від 06.12.2012 та від 28.11.2017 видані ОСОБА_1 . саме як підприємцем та надають повноваження Мельник Є.В. здійснювати представництво з усіх питань, що виникли чи виникатимуть як у підприємця, а по - друге, контролюючим органом не було надано доказів, які б ставили під сумнів реальність господарських операцій між ТОВ "Укртрансзахід" та ФОП ОСОБА_1 за договорами комісії від 17.01.2017 та про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 26.12.2016, натомість фактичне здійснення господарських операцій за вказаними договорами підтверджено належним чином складеними первинними документами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача, за якими Товариством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені у відзиві на позовну заяву апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

23. Колегія суддів приходить до висновку, що за встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли правильного висновку, що позивач навів та надав суду належні доводи та докази, які в сукупності свідчать про відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства щодо формування податкового обліку, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі № 803/295/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду