Рішення

від 23.04.2018 по справі 808/659/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року (12 год. 35 хв.)Справа № 808/659/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Стратулат С.В.,

за участю представників:

позивача - Маньчина О.О.;

відповідача - Захарченка В.Ф.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2018 Публічне акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів (далі - позивач або ПАТ ЗФЗ ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2018 № 0000924706.

Ухвалою суду від 26.02.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.2018.

21.03.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.04.2018.

05.04.2018 закрито підготовче провадження на призначене судове засідання на 05.04.2018.

05.04.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.2018.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначив, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.8 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки факт виконання ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт господарських зобов'язань з капітального ремонту шахтної щілинної печі для випалювання вапна № 1 цеху № 3 ПАТ ЗФЗ підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарська операція фактично відбулася, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності. Податкові накладні складені ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, атому є достатніми підставами для відображення податкового кредиту покупцем. Так, позивачем включено до складу податкового кредиту 190 371 грн., як суму ПДВ, що була фактично сплачена позивачем в ціні виконаних ремонтних робіт (тобто в зв'язку із придбанням з податком на додану вартість товарів/послуг на митній території України). На момент подання декларації з ПДВ за жовтень 2017 року, підстави не включати суму 190371 грн. до складу податкового кредиту в податковій звітності з ПДВ за відповідний звітний період, у позивача були відсутні, а в подальшому не виникали законодавчо встановлені підстави для коригування такої суми податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2017 року. Беручи до уваги вищенаведене, висновки податкового органу про нереальність вчинення господарських операцій з ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт є протиправними, у зв'язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, про що подав відзив на позовну заяву (вх. № 8884 від 19.03.2018), відповідно до якого вказує, що перевіркою підтверджено висновки камеральної перевірки про недостовірність даних, що містяться у податковій декларації позивача з ПДВ жовтень 2017 року, в частині включення до складу податкового кредиту, та як наслідок до суми яка підлягає бюджетному відшкодуванню, сум ПДВ взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт . Так, під час проведення перевірки податковим органом встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання послуг капітального ремонту шахтної щілинної печі для випалювання вапна №1 цеху №3 ПАТ ЗФЗ , на підставі договору підряду №527 від 21.06.2017, на суму ПДВ 190371 грн. При проведенні перевірки встановлено, що ПАТ Запорізький завод феросплавів п формуванні податкового кредиту за жовтень 2017 року неправомірно враховано суму ПДВ у розмірі 190371 грн., у зв'язку з включенням сум ПДВ по податковим накладним складеними ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт . Враховуючи викладене, вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване рішення діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДФС прав, у зв'язку із чим просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 23.04.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Відповідно до свідоцтва серія А01 №029344 про держану реєстрацію, Публічне акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів зареєстроване, як юридична особа 30 травня 1995 року за адресою: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542 (т.1 а.с.14).

Публічне акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів зареєстроване платником податку на додану вартість 30 червня 1997 року, що підтверджується Витягом № 1728044500006 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с.15).

У період з 04.01.2018 по 25.01.2018, на підставі наказу від 03.01.2018 №6 та направлень на перевірку від 03.01.2018 №1 та №2, у зв'язку із наданням ПАТ ЗФЗ листом від 29.12.20147 № 12/279 (вх. № ЗУ ОВПП від 29.12.2017 № 91897/10), заперечень до акту від 18.12.2017 № 1304/28-10-47-06/00186542 про результати камеральної перевірки ПАТ ЗФЗ (код ЄДРПОУ 00186542) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2017 року, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, фахівцями відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ ЗФЗ з питань що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт (код ЄДРПОУ 31121808) за період жовтень 2017 року, за результатами якої складено Акт № 10/28-10-47-06/00186542 від 01.02.2018 (т.1 а.с.46-65).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог абз. а п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.8 ст. 198, п. 200.1, абз. б 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп.1 п.4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з ПДВ з жовтень 2017 року (р. 19) на суму 190 371 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року на суму 190 371 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання послуг капітального ремонту шахтної щілинної печі для випалювання вапна № 1 цеху № 3 ПАТ ЗФЗ у ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт (код ЄДРПОУ 31121808). Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПАТ ЗФЗ та ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт не підтверджено обставинами, податковий орган у акті перевірки дійшов висновку, що надані позивачем до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Крім того, податковим органом у акті зазначено, що надані до перевірки ПАТ ЗФЗ первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт , не є достатніми доказами фактичного виконання досліджуваних робіт, господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленою схемою оформлення нереальних господарських операцій між ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт та ПАТ ЗФЗ , виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби подано письмові заперечення № 12/35 від 07.02.2018 на акт № 10/28-10-47-06/00186542 від 01.02.2018 (т.1 а.с.66-73).

Листом-відповіддю на заперечення № 5905/10/28-10-47-06 від 07.02.2018 висновки акту перевірки № 10/28-10-47-06/00186542 від 01.02.2018 залишені без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства (т.1 а.с.74-77).

На підставі Акту перевірки № 10/28-10-47-06/00186542 від 01.02.2018, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми В1 від 08.02.2018 №0000924706, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2017 року у розмірі 190 371,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 95185,50 грн. (т.1 а.с.78-79).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із вказаним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

За пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині другій статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Так, судом встановлено, що 21.06.2017 між ПАТ ЗФЗ (Замовник) та ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт (Підрядник) укладено Договір підряду № 527 від 21.06.2017, за умовами якого та у відповідності із Додатковою угодою № 1 від 27.09.2017, Замовник доручає, а Підрядник переймає на себе зобов'язання по виконанню капітального ремонту шахтної щілинної пічі №1 для випалювання вапна цеху №3 (інв. №4231021). Обсяги робіт, вартість устаткування визначаються згідно фактичними витратами, відомостям обсягів робіт і локальним кошторисам з розрахунком договірної ціни (додаток №1;1а, 1(1), 1а(1); Додаток №2, 2а, 2(1), 2а(1)), підписаними сторонами. Загальна вартість робіт за даною угодою складає 2763496,80грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 460582,80грн. Термін виконання робіт: липень - жовтень 2017 року, роботи виконуються згідно графіку робіт, що є невід'ємною частиною договору. Оплата за роботи здійснюється за фактом виконаних робіт, на підставі підписаного сторонами Акту приймання виконаних робіт (готується Підрядником згідно (Додаток №1, 1а, 1(1), 1а (1), Додаток №2,2а, 2(1), 2а(1)) за умови виконання п. 5.2.15; 5.2.16 цього договору, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Підрядника за умови: 20% виконаних робіт - відстрочення платежу 20 календарних днів; 80% виконаних робіт - відстрочення платежу 30 календарних днів; з дня надходження рахунку-фактури від Підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами Акту приймання виконаних робіт. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.10.2018, але в будь-якому разі до повного його виконання (т.1 а.с.81-86).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: графік на капітальний ремонт шахтної щілинної пічі №1 для випалювання вапна цеху №3, акт приймання виконаних робіт (механомонтаж та газоочищення) № 18 від 31.10.2017 на суму 155967,60грн., у тому числі ПДВ 25994,60грн., акт приймання виконаних робіт (вогнетривкі роботи) №19 від 31.10.2017 на суму 630193,20грн., у тому числі ПДВ 105032,20грн., акт приймання виконаних робіт (вогнетривкі роботи) №25 від 31.10.2017 на суму 31645,20 грн., у тому числі ПДВ 5274,20грн., акт приймання виконаних робіт допоміжні роботи (вогнетривкі роботи) №20 від 31.10.2017 на суму 324417,60грн., у тому числі ПДВ 54069,60грн.; рахунок фактура № СФ-0000106 від 31.10.2017 на суму 155967,60 грн., у тому числі ПДВ 25994,60грн., рахунок фактура № СФ-0000107 від 31.10.2017 на суму 630193,20грн., у тому числі ПДВ 105032,20грн., рахунок фактура № СФ-0000109 від 31.10.2017 на суму 31645,20грн., у тому числі ПДВ 5274,20грн., рахунок фактура № СФ-0000109 від 31.10.2017 на суму 324417,60грн., у тому числі ПДВ 54069,60грн., довідки про вартість виконаних робіт і витрат за жовтень 2017 року, акти на витрачені при ремонті матеріали, витяг з відомості № 31 (послуги) додаток до журналу ордеру № 6 за жовтень 2017 року (т.1 а.с.87-164);

податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 13 від 31.10.2017 на суму ПДВ 105032,20 грн. дата реєстрації 14.11.2017; № 11 від 31.10.2017 на суму ПДВ 25994,60грн. дата реєстрації 09.11.2017; № 12 від 31.10.2017 на суму ПДВ 54069,60грн. дата реєстрації 14.11.2017; № 14 від 31.10.2017 на суму ПДВ 5274,20грн. дата реєстрації 14.11.2017 (т.1 а.с.182-185, т.2 а.с.8-9).

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт , що підтверджується виписками по рахункам та відповідними платіжними дорученнями та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт (послуг) за договором підряду № 527 від 21.06.2017 (т.1 а.с.165-181).

На підставі виписаних ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт податкових накладних, позивачем відображено податковий кредит з ПДВ у сумі 190 370,60 грн. у податковій звітності за жовтень 2017 року (а.с.186-204).

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, виписками з банківського рахунку, витягом з відомості № 31 (послуги) додаток до журналу ордеру № 6 за жовтень 2017 року, тощо. Факту наявності у позивача податкових накладних, складених у відповідності до вимог податкового законодавства, відповідачем не оспорюється.

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з надання послуг капітального ремонту шахтної щілинної печі для випалювання вапна № 1 цеху № 3 ПАТ ЗФЗ , з чого випливає право позивача на формування податкового кредиту необґрунтованими.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Доказів анулювання свідоцтв платника ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні робіт (послуг).

Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення капітального ремонту печі шахтної селевої для обпалу вапна № 1 цеху № 3 ПАТ ЗФЗ через відсутність у ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

В той же час, суд зауважує, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника податків несвоєчасно подають податкову звітність, не декларують та/або не сплачують податки за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентом за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентом зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеним договором підряду, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримання позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем вимог абз. а п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.8 ст. 198, п. 200.1, абз. б 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийнято відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі був Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 4283,35 грн.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2018 № 0000924706, які прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996).

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір у розмірі 4283,35 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.04.2018.

Суддя Ю.В. Калашник