ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19 квітня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/734/17-г/4
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
при секретарі судового засідання Шміло І.О.
розглянув справу
за позовом Фермерського господарства "ОСОБА_1 П-М", с. Мар"янівка, Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача ОСОБА_2 сільської ради, вул. Івана Франка, 51, с. Мар"янівка, Тернопільський район, Тернопільська область
про визнання права власності на нежитлову будівлю.
За участі представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Суть справи:
12.12.2017 Фермерське господарство "ОСОБА_1 П-М", с. Мар"янівка, Тернопільського району звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, про визнання права власності на нежитлові будівлі.
Ухвалою суду від 14.12.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.01.2017.
Також згідно даної ухвали до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 сільську раду (вул. Івана Франка, 51, с. Мар'янівка, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.).
11.01.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 09.01.2018 (вх. номер 3623 від 11.01.2018), до якого долучено докази надіслання його позивачу та третій особі.
Відповідно до ухвали суду від 25.01.2018 розгляд справи № 921/734/17-г/4 здійснюється за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Зазначеною ухвалою підготовче засідання у даній справі призначено на 22.02.2018 о 10:30 год.
16.02.2018 позивачем подано клопотання б/н від 09.02.2018 про долучення до матеріалів справи письмових доказів згідно переліку та відповідь на відзив на позов б/н від 09.02.2018, до яких також долучено докази надіслання даних документів відповідачу та третій особі.
Також 16.02.2018 позивачем подано клопотання про витребування письмових доказів б/н від 09.02.2018, у якому, керуючись нормами ст. ст. 80, 81 ГПК України, просить витребувати в архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації (майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46009) належним чином засвідчені копії наступних документів: протоколу №3 загальних зборів співвласників майнових паїв ТзОВ «Мар'янівське» від 24 березня 2003 року; акту про передачу будівель в майнові паї ТОВ «Мар'янівське» від 27 березня 2003 року; акту про передачу будівель в майнові паї ТОВ «Мар'янівське» від 27 березня 2003 року; свідоцтв (майнових сертифікатів) про право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства ТзОВ «Мар'янівське» .
Клопотання Фермерського господарства "ОСОБА_1 П-М" про витребування письмових доказів б/н від 09.02.2018 (вх.номер 5815 від 16.02.2018) судом задоволено та ухвалою від 22.02.2018 витребувано в архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації (майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46009) належним чином засвідчені копії вказаних документів.
22.02.2018 третьою особою подано пояснення по суті заявлених вимоги №34 від 21.02.2018, у якому не заперечує проти задоволення позовних вимог ФГ «ОСОБА_1 П-М» та просить суд здійснювати розгляд даної справи без участі представника ОСОБА_2 сільської ради.
15.03.2018 на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2018 архівним відділом Тернопільської районної державної адміністрації через канцелярію суду подано витребувані судом належним чином засвідчені копії документів згідно переліку.
19.03.2018 через канцелярію суду, представник позивача подав клопотання без номера від 19.03.2018 (вх.№7715 від 19.03.2018) про заміну первісного відповідача у справі №921/734/17-г/4-Тернопільської міської ради, належним відповідачем - ОСОБА_2 сільською радою.
Ухвалою господарського суду від 22.03.2018р. виключено ОСОБА_2 сільську раду з числа третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору у справі №921/734/17-г/4 та замінено первісного відповідача - Тернопільську міську раду на належного відповідача ОСОБА_2 сільську раду.
28.03.2018 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зміну підстав позову (вх. № 8440 від 28.03.2018), розглянувши яку, суд прийняв її як таку, що подана у відповідності до ст. 46 ГПК України, а відтак позов розглядається з її врахуванням.
Також позивачем подано заяву (вх. № 8452 від 29.03.2018), якою повідомлено суд про те, що представником ФГ "ОСОБА_1 П-М" ОСОБА_3 отримано в ОСОБА_2 сільській раді копію відзиву вих. № 71 від 28.03.2018.
У судове засідання, що відбулось 29.03.2018, представник позивача прибув, подану заяву про зміну підстав позову (вх. № 8440 від 28.03.2018) підтримав, просив суд закрити підготовче судове засідання та призначити розгляд справи по суті.
Представник відповідача у дане судове засідання не з`явився, натомість через канцелярію суду 28.03.2018 подав відзив на позовну заяву № 71 від 28.03.2018 (вх. № 8439 від 28.03.2018), у якому не заперечує проти задоволення позовних вимог та водночас зазначає, що орган місцевого самоврядування чинним законодавством не наділений правом здійснювати реєстрацію речового права власності суб'єктами господарювання на об'єкти нерухомого мана. ОСОБА_4 того, розгляд справи просить здійснювати без участі представника та, враховуючи ухвалу суду від 22.03.2018 про виключення ОСОБА_2 сільської ради з числа третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору у справі №921/734/17-г/4 та заміну первісного відповідача - Тернопільської міської ради, належним відповідачем - ОСОБА_2 сільською радою, просить розгляд справи здійснювати спочатку.
Розглянувши дане клопотання про розгляд даної справи спочатку, суд відхилив його з підстав, зазначених в ухвалі від 30.03.2018.
Ухвалою від 30.03.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу № 921/734/17-г/4 до судового розгляду по суті на 19.04.2018.
В судове засідання 19.04.2018 представник позивача не з'явився, оскільки раніше ним було подано клопотання (б/н від 17.04.2018) про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість уповноваженого представника прибути у дане судове засідання.
Господарський суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відхилив його, оскільки вважає, що зібраних у справі доказів є достатньо для ухвалення рішення у даному судовому засіданні, а провадження у справі знаходиться на стадії її розгляду по суті, завданням якого є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, щодо яких не залишилось неврегульованих питань.
Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився з огляду на подане ним 18.04.2018 клопотання №79 від 11.04.2018 про розгляд справи без участі представника ОСОБА_2 сільської ради.
За наведених обставин, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 19.04.2018, за відсутності представників сторін, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
В ході розгляду справи учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 42, 46, 50, 222, 224 Господарського процесуального кодексу України.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду". Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ20UC21D3070641A2.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
01.04.1996 року Тернопільською районною державною адміністрацією здійснено державну реєстрацію Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мар'янівське , код ЄДРПОУ 23589219, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 756840.
Згідно п. 1.1 Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мар'янівське (нова редакція), зареєстрованого у Тернопільській РДА 12 квітня 2002 року за №04058284100010480, товариство є підприємством, утвореним на засадах угоди громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку. Засновниками товариства є фізичні особи, які уклали між собою Установчий договір про заснування та діяльність Товариства
24 березня 2003 року загальними зборами співвласників майнових паїв Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мар'янівське прийнято рішення у формі протоколу № 3 про затвердження акта розподілу майна пайового фонду товариства між співвласниками в рахунок майнового паю та виділення майнові паїв в натурі, в тому числі корівника № 3 та пункта штучного осіменіння, що знаходяться за адресою: с. Мар'янівка, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., вул. Бічна, 3, наступним співвласникам, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18І .
27 березня 2003 року на підставі актів передачі будівель в майнові паї від 27.03.2003 передано в майнові паї корівник № 3 ( на загальну суму 202 871 грн) та пункт штучного осіменіння (на загальну суму 20 639 грн) співвласникам товариства.
Після виділення вказаного майна в натурі співвласникам ОСОБА_2 сільською радою анульовано Свідоцтва (майнові сертифікати) про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ Мар'янівське .
20 квітня 2006 року між співвласниками виділених об'єктів нерухомості, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та фермерським господарством КОСТИК П-М укладено договір купівлі-продажу корівника № 3 та пункту штучного осіменіння, що знаходяться за адресою: с. Мар'янівка, Тернопільський р-н, Тернопільська обл. вул. Бічна, 3.
Вказані приміщення станом на день укладення договору належали співвласникам майнових паїв на підставі Свідоцтв (майнових сертифікатів) про право власності на майновий пай члена КСП СТОВ Мар'янівське (п. 2 Договору).
Співвласники майнових паїв передали, а ФГ КОСТИК П-М прийняв відчужувані приміщення за актом передачі будівель від 20 квітня 2006 року.
Вартість придбаного майна оплачена головою ФГ КОСТИК П-М ОСОБА_19 співвласникам майнових паїв, що підтверджується відомістю на видачу оплати за корівник № 3 та відомістю на видачу оплати за пункт штучного осіменіння.
Таким чином позивача вважає, що до нього перейшли права на спірне майно у такому ж об'ємі в якому вони належали колишнім пайовикам (співвласникам) СГ ТОВ "Мар'янівське".
В подальшому 15.07.2013 на замовлення ФГ КОСТИК П-М Тернопільським районним БТІ виготовлено Технічний паспорт на об'єкти нерухомого майна - корівник № 3 та пункт штучного осіменіння, що знаходяться за адресою: с. Мар'янівка, Тернопільський р-н, Тернопільська обл. вул. Бічна, для подальшої реєстрації права власності на них.
З метою оформлення права власності позивача на корівник № 3 та пункт штучного осіменіння (державної реєстрації речових прав), 30 жовтня 2017 року ФГ КОСТИК П-М звернулося із заявою в Центр надання адміністративних послуг у місті Тернополі, однак 06.11.2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_20 прийнято рішення за № 37951750 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень по причині того, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
З огляду на відсутність достатніх доказів на підтвердження факту набуття співвласниками майнових паїв права на спірні об'єкти нерухомого майна ФГ «ОСОБА_1 П-М» звернувся до архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації із заявою від 27.10.2017 про видачу архівних витягів (архівних копій) наступних документів: протоколу №3 загальних зборів співвласників майнових паїв СТОВ «Мар'янівське» від 24 березня 2003 року; акту про передачу будівель в майнові паї СТОВ «Мар'янівське» від 27 березня 2003 року; акту про передачу будівель в майнові паї СТОВ «Мар'янівське» від 27 березня 2003 року; свідоцтв (майнових сертифікатів) про право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ «Мар'янівське» , у відповідь на яку архівний відділ листом від 27.10.2017 року № 12-06/05/27 повідомив заявника, що в архівному відділ Тернопільської районної державної адміністрації знаходяться на архівному зберіганні: протокол № 3 загальних зборів співвласників майнових паїв СТОВ «Мар'янівське» від 24 березня 2003 року; акти про передачу будівель в майнові паї від 27 березня 2003 року; свідоцтва (майнові сертифікати) про право власності на майновий пай члена колективне сільськогосподарського підприємства СТОВ «Мар'янівське» , однак архівні копії запитуваних документів можуть бути видані за умови пред'явлення документа, що засвідчує особу, якої стосується предмет запиту (у разі звернення законного представника - копія документа, що засвідчує представництво та довіреності від людини, якої стосується предмет запиту) або за рішенням суду. ОСОБА_17 того, вказаним листом проінформовано фермерське господарство, що статут СТОВ Мар'янівське , акт розподілу майна пайового фонду СТОВ Мар'янівське , книга обліку виданих свідоцтв про право власності, що велася ОСОБА_2 сільською радою, свідоцтво про державну реєстрацію СТОВ Мар'янівське на архівне зберігання в Тернопільську районну державну адміністрацію не передавалися.
В подальшому позивач звернувся до ОСОБА_2 сільської ради з заявою за № 14 від 10.11.2017 року, у якій просив повідомити про те, чи ТОВ Мар'янівське передавало ОСОБА_2 сільській раді копії актів приймання - передачі мийна від 27 березня 2003 року та свідоцтва з відмітками про видачу мийна у натурі співвласникам майнових паїв, та чи зроблені на підставі цих документів відповідні відмітки про отримання майна співвласниками майнових паїв в натурі в Книзі обліку виданих Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП. Водночас, заявник просив орган місцевого самоврядування надати йому інформацію про наявність правової підстави для видачі новому власнику нового свідоцтва на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) внаслідок переходу права власності на майновий пай.
У відповідь на заяву листом за №244 від 14.11.2017 сільська рада повідомила, що СТОВ Мар'янівське не передавало ОСОБА_2 сільській раді копії актів приймання - передачі мийна від 27 березня 2003 року та свідоцтв з відмітками про видачу мийна у натурі співвласникам майнових паїв, а Книга обліку виданих Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП в сільській раді відсутня, водночас повідомила заявника про те, що оскільки 11.04.2013 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ за № 233 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів , яким визнано такими, що втратили чинність Наказ Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за № 62 Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств та Наказ Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за № 63 Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств , а тому при переході права власності на майновий пай члена КСП в сільської ради відсутні правові підстави для видачі новому власнику нового свідоцтва на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), у зв'язку з чим для вирішення майнових питань з оформлення права власності на викуплені корівник № 3 та пункт штучного осіменіння, рекомендувала Фермерському господарству ОСОБА_1 П-М звернутися до суду.
З огляду на зазначене, позивач вважає,що договір купівлі-продажу між співвласниками виділених об'єктів нерухомості та позивачем від 20 квітня 2006 року за своєю формою та правовою природою є договором купівлі-продажу майнових паїв з конкретним визначенням переліку майна, яким є об'єкт нерухомості: корівник № 3 та пункт штучного осіменіння, що знаходиться за адресою: с. Мар'янівка, Тернопільський р-н. Тернопільська обл., вул. Бічна, 3, і відповідно до листа Міністерства аграрної політики України від 20.04.2005 N 37-17-2/5492 Щодо права власності на паї не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення.
Вказане майно є наповнювачем майнового паю, що придбаний фермерським господарством КОСТИК П-М згідно договору від 20 квітня 2006 року, індивідуально визначеним та виділеним в натурі, що підтверджується рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв СТОВ Мар'янівське від 24.03.2003 року у формі протоколу № З про затвердження акта розподілу майна пайового фонду товариства між співвласниками та виділення співвласникам майнових паїв в натурі та двома актами передачі будівель в майнові паї від 27 березня 2003 року.
І оскільки, на думку позивача, відповідачем відмовлено Фермерському господарству ОСОБА_1 П-М в оформленні права власності на спірні приміщення шляхом видачі йому нового Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, а придбані на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2006 об'єкти нерухомого майна були збудовані у 1986 році та не були введені в експлуатацію, наслідком чого є відсутність на них правовстановлюючих документів, що унеможливлює подальше оформлення за ним права власності на ці приміщення у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а відтак і відсутньою є можливість вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про захист його майнового права та інтересу шляхом визнання за ним права власності на нежитлову будівлю корівника № 3 та пункту штучного осіменіння літера А загальною площею 1725,9 кв.м., 1986 року побудови, що розташована за адресою: с. Мар'янівка, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., вул. Бічна, 3 , керуючись при цьому нормами ст. 392 ЦК України.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на таке:
Відповідно до змісту пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, ст.ст.13, 73-74, 76-79 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Достовірність обставин, на які позивач посилається як на підставу позову, доданих ним до матеріалів справи документів, відповідачем не лише не спростовується, а й визнається. Даний факт відображено ОСОБА_2 сільською радою у поясненнях по суті заявлених вимог №34 від 21.02.2018.
Обґрунтованість заявлених вимог підтверджується і поданими позивачем доказами, які не спростовані належним чином іншими учасниками справи.
Відповідно до абз. 1,2 преамбули Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 № 2114-ХІІ (надалі Закон № 2114-ХІІ) визначено правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства. Закон спрямований на забезпечення повної самостійності зазначеного підприємства, реалізацію його можливостей як суб'єкта господарювання, визначає його права і обов'язки у здійсненні господарської діяльності.
Відповідно до ст. 9 Закону № 2114-ХІІ до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Пай є власністю члена підприємства.
Відповідно до п.2 ОСОБА_17 уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28.02.2001) майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
Згідно п.13 "Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення" (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" №177 від 28.02.2001) майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.
Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства (п.14 цього Порядку).
До зазначеного списку додаються такі документи:
- акт розрахунку уточненого пайового фонду;
- уточнена структура пайового фонду;
- уточнений перелік майна пайового фонду.
Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.
В матеріалах справи наявні архівні копії Свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), видані 03.02.2003 ОСОБА_2 сільською радою з відміткою про їх погашення, надані на вимогу суду архівним відділом Тернопільської районної державної адміністрації. Дані свідоцтва підтверджують право власності на майнові паї членів ТОВ " Мар'янівське ", загальний пайовий фонд якого становить 1903361грн.
Як вбачається з вище перелічених документів, а також протоколу загальних зборів співвласників майнових паїв товариства з обмеженою відповідальністю Мар'янівське № 3 від 24.03.2002 про затвердження акта розподілу майна пайового фонду товариства між співвласниками в рахунок майнового паю та виділення майнові паїв в натурі, договору купівлі-продажу 20 квітня 2006 року , укладеного між співвласниками виділених об'єктів нерухомості, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та фермерським господарством КОСТИК П-М , акту передачі будівель від 20 квітня 2006 року, корівник № 3 та пункт штучного осіменіння, що знаходяться за адресою: с. Мар'янівка, Тернопільський р-н, Тернопільська обл. вул. Бічна, входили до пайового фонду ТОВ Мар'янівське і були відчужені пайовиками позивачу на підставі вказаного правочину.
Зміст ст. 204 ЦК України говорить про те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правомірність (законність) відповідного правочину станом на день розгляду спору ніким не оспорена і не визнана недійсною в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст.4,5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є обов'язковою.
Приписами п.9 ч.1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначено, що рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
З метою оформлення права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна, позивач 30.10.2017 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської районної державної адміністрації, з приводу чого державним реєстратором ОСОБА_20 05.11.2017 прийнято рішення № 37951750 про відмову позивачу в оформленні права власності на нерухоме майно.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цих прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 N 475/97-ВР визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Норму такого ж характеру викладено і у ч.4 ст.11 ГПК України.
Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За правилами ч.2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав. Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інший спосіб створюється неможливість реалізації ним свого права власності, бодай через сумніви щодо такого права у інших осіб.
Іншого можливого способу захисту свого права, як його визнання в судовому порядку, у позивача немає.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у судовій практиці, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 09.10.2012 у справі №5005/3756/2011.
Згідно з вимогами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними (Правовий висновок Верховного суду України постанова у справі №3-18/гс11 від 04.04.2011).
Стаття 41 Конституції України зазначає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Дане положення закріплено також і у статті 321 ЦК України, яка встановлює, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд враховує, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, що нормативно закріплена статтею 328 ЦК України.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зібрані у справі докази свідчать, що придбавши на підставі договору купівлі-продажу об'єкти нерухомого майна, позивач не може зареєструвати на нього право власності, що підтверджено рішенням державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації № 37951750 від 06.11.2017.
Водночас у відповідь на звернення позивача за роз'ясненням його права на видачу нового свідоцтва свідоцтвом про право власності на майновий пай у разі переходу права власності на майновий пай (лист №14 від 10.11.2017), ОСОБА_2 сільська рада листом за №244 від 14.11.2017 повідомила, що ТзОВ Мар'янівське не передавало сільській раді копії актів приймання - передачі мийна від 27 березня 2003 року та свідоцтв з відмітками про видачу майна у натурі співвласникам майнових паїв, а Книга обліку виданих Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП в сільській раді відсутня, а також повідомила заявника про те, що оскільки 11.04.2013 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ за № 233 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів , яким визнано такими, що втратили чинність Наказ Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за № 62 Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств та Наказ Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за № 63 Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств , а тому при переході права власності на майновий пай члена КСП в сільської ради відсутні правові підстави для видачі новому власнику нового свідоцтва на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), у зв'язку з чим для вирішення майнових питань з оформлення права власності на викуплені корівник № 3 та пункт штучного осіменіння, рекомендувала фермерському господарству ОСОБА_1 П-М звернутися до суду.
І так як у відповідача, за відсутності визначених законом документів (свідоцтв з відмітками про видачу мийна у натурі співвласникам майнових паїв, Книги обліку виданих Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП), не має можливості засвідчити перехід права власності на викуплені об'єкти нерухомого майна до нового власника шляхом видачі нового свідоцтва, а здобути самостійно позивачу їх не вдалося, про що свідчить його звернення із заявою від 27.10.2017 до архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації із про видачу архівних витягів (архівних копій) цих документів, тому ФГ КОСТИК П-М звернулося до суду за захистом свого порушеного права шляхом визнання за ним права власності на спірне майно.
Більше того, відповідача не заперечував факту приналежності вказаного у позові майна позивачу і не заперечував проти визнання за ним права власності на це майно.
Враховуючи перелічене, зважаючи на те, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту, встановлення судом факту набуття спірного майна у власність шляхом викупу майнових паїв, заявлені вимоги про визнання за ст. 392 ЦК України права власності на нерухоме майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати за клопотанням позивача, викладеному у п. 3 прохальної частини заяви про зміну підстав позову б/н від 28.03.2018, покладаються судом на позивача - Фермерське господарство "ОСОБА_1 П-М".
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 13-15, 20, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Фермерським господарством КОСТИК П-М ( 47735, Тернопільська область, Тернопільський район, село Мар'янівка; ідент. код 21153676) право власності на нежитлову будівлю корівника № 3 та пункт штучного осіменіння літера А загальною площею 1725,9 кв.м., 1986 року побудови, що розташовані за адресою: с. Мар'янівка, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., вул. Бічна, 3.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 26.04.2018
Суддя Н.М. Бурда
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2018 |
Оприлюднено | 11.05.2018 |
Номер документу | 73835261 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бурда Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні