Ухвала

від 07.05.2018 по справі 816/134/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 травня 2018 р.Справа № 816/134/18 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на рышення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2018р. по справі № 816/134/18

за позовом ТОВ "Спецмонтажінжиніринг"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

На зазначене рішення Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по даній справі.

Колегія суддів розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

В клопотанні заявник апеляційної скарги посилається на те, що слід враховувати право сторони на судовий захист та оскарження судового рішення, адже, відповідно до статті 8 Закону України „Про судоустрій і статус судців" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, згідно зі ст.ст. 293, 328 Кодексу адміністративного судочинства України мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz vi. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Сплата судового збору можлива лише за наявності фінансування, яке має періодичний характер. Таким чином, вищевказана причина є об'єктивною (незалежною від відповідача), в зв'язку з чим ГУ ДФС у Полтавській області просить вважати його повноважним, а тому просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення йому сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Доказів в підтвердження обставин за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір останнім не надано, а тому клопотання про відстрочення сплати судового збору є таким, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області слід відмови.

Керуючись ст.ст. 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В.