Ухвала

від 17.10.2018 по справі 816/134/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2018 року

Київ

справа №816/134/18

адміністративне провадження №К/9901/58983/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі № 816/134/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмонтажінжиніринг до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2018 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Полтавській області залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 3701,53 грн. та встановлено строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області на адресу суду було надіслано платіжне доручення № 1373 від 05.09.2018, яким судовий збір сплачено у розмірі 3701,53 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.08.2017 № 0007541402. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1850 грн 77 коп.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій Головне управління ДФС у Полтавській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі № 816/134/18 та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 816/134/18 є визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2017 № 0007541402, згідно з яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 123384,49 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажінжиніринг" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом 14.04.2017, що підтверджується штампом на поштовому конверті, в якому до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від 14.04.2017 вих. № 232, тому безпідставно нарахована податковим органом позивачу пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 21.04.2017 по 06.07.2017 в розмірі 123384,49 грн.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі К/9901/958/17.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень також не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі № 816/134/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко