Постанова

від 02.05.2018 по справі 923/135/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/135/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - Н.С. Руденко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агея"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р.

у складі колегії суддів: В.А. Лисенко - головуючий, Г.І. Діброва, Н.М. Принцевська

та на рішення господарського суду Херсонської області від 04.04.2017р.

суддя: М.К. Закурін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агея"

до державного підприємства "Дослідне господарство "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційного - генетичного центру з вівчарства"

про зобов'язання скласти новий передавальний акт та включення до нього кредиторських вимог на суму 3 526 875,95 грн.

за участю представників:

від позивача: Єрмоленко А.В.,

від відповідача: Савіцький Р.В.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Агея" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" про зобов'язання скласти новий передавальний акт, включивши до нього кредиторські вимоги на суму 3 526 875, 95 грн., з яких: 2 737 041, 79 грн. збитків у вигляді неодержаних доходів, 420 340, 53 грн. штрафу, 55 968, 62 грн. пені, 313 525, 01 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги мотивовані з посиланням на ст. 107 ЦК України та невнесенням відповідачем до передавального акту при здійсненні власної реорганізації підприємства шляхом приєднання до іншого наявної суми кредиторської заборгованості, яка виникла за результатами господарської діяльності за договором поставки сільськогосподарської продукції №0704/15-1 від 07.04.2015р., укладеного між сторонами.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.04.2017р. у справі №923/135/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р., у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані невірно обраним способом захисту порушених прав, оскільки складення нового передавального акту при припиненні юридичної особи не передбачено законом.

Апеляційний господарський суд погодився з доводами позивача про те, що складення передавального балансу підприємства відбулося з порушенням вимог діючого законодавства, проте вказав, що за ч. 4 ст. 107 Цивільного кодексу України порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Агея" у касаційній скарзі просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема судове засідання 08.08.2017р. не відбулося у зв'язку з виникненням в Одеському апеляційному господарському суді надзвичайних обставин з технічних причин, а саме: відключення електроенергії в будівлі суду. Представникам позивача повідомлено, що розгляд скарги відкладено на 03.10.2017р. Проте 11.09.2017р. було призначено розгляд скарги на 19.09.2017р. Дану ухвалу скаржник отримав 19.09.2017р, у зв'язку з чим був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні.

Скаржник зазначає, що встановивши порушенням вимог чинного законодавства при складенні відповідачем передавального акту, судом апеляційної інстанції не було вжито будь-яких заходів, направлених на захист порушених прав позивача та гарантування йому в подальшому можливості отримання відповідного відшкодування, що йому належить.

На думку скаржника, ним було обрано належний спосіб захисту, оскільки передбачені ч. 2 ст. 20 ГК України та ч. 2 ст. 16 ЦК України способи не сприятимуть захисту порушеного права. Судами не вказано, який саме спосіб захисту необхідно було обрати позивачу.

4. Позиції інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що вимога позивача про складення нового передавального акту є протиправною і незаконною, оскільки вона суперечить ст. 16 ГПК України і чинним законодавством не передбачено обов'язку щодо складання нового передавального акту.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.09.2016р. засновником державного підприємства "Дослідне господарство "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" є Національна академія аграрних наук України та з 03.03.2016р. підприємство знаходиться в стані припинення за рішенням засновника.

Згідно з постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 27.01.2016р. (протокол №1) вирішено реорганізувати ДП "Дослідне господарство "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" шляхом приєднання до державного підприємства "Дослідне господарство Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства", яке визначено правонаступником майна, майнових прав та зобов'язань попереднього підприємства.

З метою виконання вказаної постанови Президії Національною академією аграрних наук України 04.02.2016р. виданий наказ №18, яким наказано здійснити реорганізацію підприємства та припинити юридичну особу - Державне підприємство "Дослідне господарство "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова", а також зобов'язано керівників обох підприємств утворити в місячний термін комісію із прийняття-передачі основних засобів і матеріальних цінностей, землі, майна, майнових і немайнових прав та зобов'язань з балансу одного підприємства на баланс іншого.

Наказами державного підприємства "Дослідне господарство Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" №15-ГОС від 09.02.2016р. та державного підприємства "Дослідне господарство "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" №8 від 09.02.2016р. були утворені відповідні комісії для організації приймання-передачі майна та майнових прав.

03.03.2016р. була припинена діяльність юридичної особи - державне підприємство "Дослідне господарство "Маркеєво" ІТСР "Асканія-Нова" Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - ННСГЦ з вівчарства", код ЄДРПОУ 30728190, розташованої за адресою 75235, Херсонська область, Чаплинський район, с. Маркеєво, вул. Шкільнка 24 та встановлено строк для заявлення кредиторських вимог до 15.05.2016р.

15 квітня 2016 р. комісії підприємств склали акт приймання-передачі землі, майна і немайнових прав та зобов'язань з балансу державного підприємства "Дослідне господарство "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" на баланс державного підприємства "Дослідне господарство Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства".

За змістом названого акту майно, майнові права та інше передане правонаступнику шляхом передачі передавального балансу, розшифрування балансу тощо.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 106 Цивільного кодексу України встановлено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно зі ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За положеннями ст. 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 вказаної статті після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 ЦК України порушення положень ч. ч. 2 та 3 цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення вимог законодавства при здійсненні реорганізації державного підприємства "Дослідне господарство "Маркеєво".

Зокрема, як вбачається з наведеного вище, положеннями ч. 2 ст. 107 ЦК України передавальний акт у разі приєднання складається комісією після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог.

Із встановлених обставин вбачається, що комісіями до спливу строку, зазначеного для заявлення кредиторських вимог (до 15.05.2016р.), складено передавальний баланс, акт передачі майна та майнових прав, та видано накази обох підприємств відповідно №14-ГОС від 15.04.2016р. про передачу, та № 23-ГОС від 15.04.2016р. - про приймання.

Вказані порушення згідно з ч. 4 ст. 107 ЦК України є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Проте позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача скласти новий передавальний акт, включивши до нього кредиторські вимоги на суму 3 526 875, 95 грн., правомірно відхилено господарськими судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд звертає увагу, що порядок припинення юридичної особи шляхом приєднання встановлено в ст. 107 ЦК України, згідно з якою кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Складення та затвердження передавального акту є дією, яка вчиняється комісією за результатами її роботи. Наявність такого акту свідчить про завершення роботи комісії з припинення юридичної особи.

Складення нового передавального акту при припиненні юридичної особи не передбачено законодавством та суперечить встановленому в ст. 107 ЦК України порядку припинення юридичної особи.

Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не відповідає ні законодавчим, ні договірним, а тому суди правильно відмовили в задоволенні такого позову.

Посилання скаржника на процесуальні порушення судом апеляційної інстанції, у зв'язку з чим скаржник був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні, відхиляються Верховним Судом. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2017р. прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження та призначено її розгляд на 11.07.2017р. В судовому засіданні 11.07.2017р., на якому був присутній представник позивача, оголошено перерву до 25.07.2017р. В судовому засіданні 25.07.2017р. за участю представника позивача розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.08.2017р. у зв'язку з тимчасовим припиненням роботи автоматизованої системи документообігу суду, судове засідання 08.08.2017р. не відбулося. Представник позивача був повідомлений про перерву в судовому засіданні до 19.09.2017р., про що свідчить його підпис. Ухвалою від 11.09.2017р. судом апеляційної інстанції призначено розгляд апеляційної скарги на 19.09.2017р., ухвалу направлено сторонам 12.09.2018р.

З наведених обставин вбачається, що представник позивача, який разом з тим був заявником апеляційної скарги, був присутній на засіданнях суду апеляційної інстанції 11.07.2017р., 25.07.2017р. та був повідомлений про засідання 19.09.2017р., а тому у Верховного Суду відсутні підстави вважати, що справу розглянуто за його відсутності, чи що він належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Аргументи скаржника щодо того, що суд апеляційної інстанції встановивши, що передавальний акт відповідача було складено з порушенням вимог чинного законодавства, не вжив будь-яких заходів, направлених на захист порушених прав позивача, також відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що складений передавальний акт відповідача не був предметом даного спору.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на необхідності скласти новий передавальний акт, що суперечить порядку припинення юридичної особи.

Крім того, правом змінювати предмет або підставу позову наділений саме позивач, чого останнім зроблено не було, як і не було заявлено клопотання про вихід суду за межі позовних вимог.

Таким чином доводи касаційної скарги не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Агея" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 04.04.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2017р. у справі №923/135/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л.В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач