Ухвала

від 26.04.2018 по справі 752/21079/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

1[1]

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_8 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року,

в с т а н о в и л а:

Зазначеною ухвалою Голосіївським районним судом м. Києва, обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , обвинувачених за ч. 3 ст. 190; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 1.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції послався на те, що в порушення вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , обвинувачених за ч. 3 ст. 190; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України, не містить дати його складання та затвердження, що є обов`язковим.

Крім цього, як зазначив суд у своїй ухвалі, як відмічено в реєстрі матеріалів досудового розслідування, обвинувальний акт, яким закінчується досудове розслідування, було складено 24.01.2017 року, однак як свідчать відомості реєстру, після складання обвинувального акта проводилися слідчі дії, що по суті не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу судді Голосіївського районного суду м. Києва 752/21079/17 від 20.03.2018 про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , обвинувачених за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100010005540 відносно ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України повернути в суд першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

В обґрунтування поданої скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону.

Як зазначає прокурор у своїй апеляційній скарзі, відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого та інших учасників судового провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Розглядаючи матеріали, судом першої інстанції було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 в судові засідання не з`являвся, у зв`язку з чим судом виносилась ухвала про його тимчасовий привід.

Під час встановлення місця знаходження обвинуваченого ОСОБА_9 було отримано відповідь Держприкордонслужби від 01.03.2018 про те, що обвинувачений ОСОБА_9 30.10.2017 перетнув кордон в місці пропуску Краківець та більше на територію України не повертався, про що відповідно був проінформований головуючий суддя по даній справі.

У зв`язку з цим, на думку апелянта, суд першої інстанції мав виконати вимоги зазначені в ст.ст. 334-335 КПК України, а саме, відповідною ухвалою виділити в окреме провадження матеріали по обвинуваченню ОСОБА_9 та зупинити судове провадження на підставі міжнародного розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 .

З огляду на це, суд першої інстанції не мав жодних підстав для повернення зазначеного обвинувального акту прокурору через його невідповідність вимогам КПК України, оскільки суд не тільки не встановив наявності таких підстав, а й не навів їх у своїй ухвалі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просив її задовольнити; пояснення захисника та обвинуваченого ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , обвинувачених за ч. 3 ст. 190; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України, прокурору Київської місцевої прокуратури № 1, є незаконним та необґрунтованим, з огляду на таке.

У відповідності до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Частиною другою зазначеної норми визначений перелік відомостей, які повинен містити в собі обвинувальний акт. Зокрема, поряд з іншими відомостями, в обвинувальному акті мають бути зазначені дата та місце його складання та затвердження (п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України).

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, внесеному до ЄРДР за № 12017100010005540 від 23.06.2017 року, який було направлено до Голосіївського районного суду м. Києва, вказаний процесуальний документ, не в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а саме вимогам ст. 291 КПК України.

Зокрема, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній ухвалі, на останній сторінці вказаного обвинувального акта (а.с. 107) дійсно відсутні відомості про дату його складання та затвердження, що свідчить про його невідповідність вимогам закону та наявність передбачених законом підстав для його повернення прокурору.

Обґрунтованим слід також визнати посилання в ухвалі суду на наявність недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування, в якому містяться суперечливі відомості щодо часу складання обвинувального акта та самого реєстру матеріалів кримінального провадження.

З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні про те, що суд першої інстанції не тільки не встановив наявності підстав для повернення обвинувального акта прокурору, а й не навів їх у своїй ухвалі, колегія суддів визнає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Що ж стосується проведення підготовчого судового засідання, за наслідками якого було прийнято рішення про повернення обвинувального акта прокурору, без участі обвинуваченого ОСОБА_9 , який, як зазначається в апеляційній скарзі, 30.10.2017 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» та більше на територію України не повертався, про що відповідно був проінформований головуючий суддя по даній справі, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

По-перше, в апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні обґрунтовано зазначається про те, що підготовче судове засідання, відповідно до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України, повинно відбуватись за участю прокурора, обвинуваченого (обвинувачених, якщо їх двоє і більше), захисника та інших учасників судового провадження.

Разом з тим, це означає, що у разі неявки в підготовче судове засідання обвинуваченого, в даному випадку одного з двох обвинувачених, суд першої інстанції позбавлений можливості прийняти будь-яке із рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, в тому числі про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

По-друге, доводи апеляційної скарги про те, що, у зв`язку з неявкою на підготовче судове засідання обвинуваченого ОСОБА_9 та його виїздом за межі України, суд першої інстанції повинен був діяти у відповідності до вимог, передбачених ст.ст. 334-335 КПК України, а саме своєю ухвалою виділити в окреме провадження матеріали по обвинуваченню ОСОБА_9 та зупинити судове провадження на підставі міжнародного розшуку обвинуваченого ОСОБА_9 , не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки за будь-яких обставин, навіть у випадку виділення матеріалів провадження щодо ОСОБА_9 в окреме провадження та оголошення його у розшук, судом першої інстанції, в даному конкретному випадку, на підставі вказаного вище обвинувального акта, не міг бути призначений судовий розгляд, через його невідповідність вимогам закону, як щодо обох обвинувачених, так і окремо щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , у разі виділення відповідних матеріалів щодо ОСОБА_9 в окреме провадження.

По-третє, прийняте судом рішення про повернення обвинувального акта, не позбавляє прокурора права, відповідно до вимог, передбачених ч. 5 ст. 217 КПК України, прийняти рішення про виділення матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_9 в окреме провадження та, за необхідності, оголошення останнього в розшук, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , після усунення зазначених в оскаржуваній ухвалі недоліків, направити до суду для його розгляду по суті.

За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу підготовчого судового засідання Голосіївського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_7 прокурору Київської місцевої прокуратури № 1, колегія суддів вважає необхідним прийняти рішення, яким апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу підготовчого судового засідання Голосіївського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, відповідно до якої обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , обвинувачених за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 1 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )

Справа № 11-кп/796/1062/2018

Категорія: ч. 3 ст. 190; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України

Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_10

Доповідач - суддя ОСОБА_1