Рішення

від 25.04.2018 по справі 914/2505/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018р. Справа № 914/2505/17 місто Львів

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія , м. Київ до відповідача:Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів про: стягнення 363357,55 грн.

за зустрічним позовом:Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів до відповідача:Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія , м. Київ про:стягнення 153387,92 грн. Суддя Артимович В.М.,

секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - представник;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 - представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія , м. Київ, надалі - позивач, до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів, надалі - відповідач, про стягнення 363357,55 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2017 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.01.2018 р.

18.12.2017 р. на розгляд суду надійшов зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів, до Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» , м. Київ, про стягнення боргу в сумі 153387,92 грн. у справі № 914/2505/17 за позовною заявою Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» , м. Київ, до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів, про стягнення боргу в сумі 363357,55 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2017 р. зустрічний позов у справі № 914/2505/17 прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом № 914/2505/17, здійснено перехід до розгляду справи № 914/2505/17 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.01.2018 р.

09.01.2018 р. на розгляд суду відповідач (позивач за зустрічним позовом) подав клопотання про відкладення розгляду справи.

10.01.2018 р. позивач подав на розгляд суду відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про долучення до матеріалів справи ряду документів.

26.01.2018 р. на розгляд суду представник відповідача подав заперечення на позовну заяву.

31.01.2018 р. від позивача на розгляд суду надійшло клопотання з проханням долучити до матеріалів справи ряд документів.

21.02.2018 р. на розгляд суду представник позивача подав відповідь на заперечення на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.03.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, призначено судове засідання з розгляду спору по суті на 25.04.2018 р.

Суд зазначає, що у зв'язку із прийняттям Закону України від 03.10.2017 р. №2147-УІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , нова редакція Господарського процесуального кодексу України, вступила в дію з 15.12.2017 р.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу XІ «Перехідні положення» за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання 25.04.2018 р. прибули представники сторін. Представник позивача за первісним позовом підтримав позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях. Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, навівши доводи, аналогічні викладеним у відзиві. Щодо зустрічного позову, то позивач за зустрічним позовом просив задоволити заявлені ним позовні вимоги. Відповідач за зустрічним позов просив відмовити в задоволенні зустрічного позову з підстав, наведених у відзиві.

25.04.2018 р. позивач за первісним позовом подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно до ст. 80 ГПК України позивач має подати докази разом з поданням позовної заяви, а тому клопотання ПП Управляюча компанія Метрополія від 25.04.2018 р. про долучення документів судом до розгляду не приймається.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши присутніх представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості з відповідача за первісним позовом за неналежне виконання договору про надання послуг від 16.08.2016 р. за № 908-ЗЄ-БуТЄС щодо оплати виконаної роботи.

Позиція позивача за первісним позовом. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом вказує на те, що згідно умов договору про надання послуг від 16.08.2016 р. за № 908-ЗЄ-БуТЄС завершено виконання робіт у грудні 2016 р. Як стверджує позивач за первісним позовом 19.12.2016 р. відповідачу направлено результат роботи згідно договору, що підтверджується експрес накладною від 19.12.2016 р. за № 10024862005. Також останній зазначає, що у червні 2017 р. позивач за первісним позовом супровідним листом № 01/02-04/014 направив відповідачу за первісним позовом акт прийому-передачі наданих послуг у двох примірниках для підписання. Разом із актом, позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом листи-погодження ТЕО від третіх осіб. Вказані документи були отримані відповідачем за первісним позовом 20.06.2017 р. На думку позивача, обов'язок з оплати виконаних робіт настав у замовника 22.09.2017 р. (протягом 5 робочих днів з 90 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг відповідно до п. 4.1 договору), кінцевий термін оплати 28.09.2017 р. та 29.09.2017 р. замовник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати.

Із врахуванням наведеного та з покликанням на норми ст. ст. 525, 526, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 887 ЦК України, 193, 231 ГК України, позивач за первісним позовом вважає, що існують підстави стягнути з ПАТ «ДТЕК Західенерго» за первісним позовом за неналежне виконання умов спірного договору 355064,63 грн. основного боргу, 1605,08 грн. трьох процентів річних, 6687,84 грн. пені.

Позиція відповідача за первісним позовом. Відповідач за первісним позовом позовні вимоги заперечив повністю з тих підстав, що доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в передбачений договором строк позивач послуги не надав, документацію відповідно до п. 4.1 згаданого договору про виконання роботи, зокрема, належним чином оформлену податкову накладну, також не надав. Крім того, згадана позивачем за первісним позовом експрес накладна від 19.12.2016 р. згідно даних офіційного сайту Нова пошта не знайдена, а також сама експрес накладна не є належним доказом направлення документів замовнику відповідно до п.п. 2, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270.

При цьому відповідач за первісним позовом покликається на норми ст.ст. 530, 631 ЦК України, 175, 180 ГК України, п.п. 2, 19, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, судом встановлено наступне.

16.08.2016 р. між ПП "Управляюча компанія "Метрополія" (надалі - позивач за первісним позовом), як виконавцем, та ПАТ " ДТЕК Західенерго" (надалі - відповідач за первісним позовом), як замовником, укладено договір за № 908-33-БуТЗС про надання послуг (надалі - договір).

Пункт 1.1 договору зазначає, що виконавець зобов'язується у 2016 р. надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п.1.2 договору найменування послуг наступне: ДК 015-97 код 1.2.10 Дослідження та розробки в галузі загальнотехнічних наук (ДК 021-2015 код 7132000-7 Послуги з інженерного проектування) "Виконання техніко-економічного обґрунтування доцільності заміни автотрансформатора 5 АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по збереженню надійності схеми живлення Калуського енерговузла" (далі - послуги).

Виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам, що зазвичай ставляться до відповідного виду послуг та відповідно Технічного завдання, яке є невід'ємною частиною договору відповідно до п. 2.1 договору.

Пункт 2.2 договору вказує, що результатом послуг за цим договором є надання проектної документації у вигляді пояснювальної записки та креслень у кількості чотирьох примірників та електронному вигляді.

Сума договору становить 355064,63 грн. з ПДВ (п. 3.1 договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору замовник перевіряє надані акти прийому-передачі наданих послуг в строк до 3 (трьох) робочих днів після їх отримання. У разі відмови замовника підписати акт прийому-передачі наданих послуг, він направляє письмове повідомлення виконавцю з відмовою від підписання акту прийому-передачі наданих послуг з вказуванням переліку виявлених недоліків (дефектів).

Згідно п.п. 6.1.2 п. 6.1 договору замовник зобов'язаний прийняти надані послуги згідно з актом прийому-передачі наданих послуг та вимогами цього договору не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від виконавця акта прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 6.3.4 виконавець зобов'язаний своєчасно (не пізніше 5 робочих днів до здачі обсягів наданих послуг) повідомляти замовника про готовність до здачі обсягів наданих послуг, що є предметом цього договору.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити повністю, оскільки позивачем (виконавцем) не пред'явлено всіх передбачених умовами п. 4.1 договору документів (акту прийому-передачі, рахунку на оплату послуг, податкової накладної), так як розрахунок проводиться за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності (ст. 86 ГПК України).

Даний спір лежить в площині його регулювання нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовами укладеного договору про надання послуг.

Згідно ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 ГК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, і замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Так, суд дійшов висновку про те, що обов'язок відповідача оплатити послуги, надані позивачем, не наступив, оскільки позивачем за первісним позовом не підтверджено та не доведено факт вчасного надання відповідачу за первісним позовом послуг, не повідомлено замовника про готовність до здачі обсягів наданих послуг, не направлено відповідачу за первісним позовом необхідних документів для здійснення останнім оплати послуг.

Відтак, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом боргу в сумі 363357,55 грн. є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за первісним позовом згідно ст. 129 ГПК України покладаються на позивача за первісним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ ДТЕК Західенерго в свою чергу подав зустрічний позов з проханням стягнути з ПП Управляюча компанія Метрополія на користь ПАТ ДТЕК Західенерго 128533,40 грн. пені та 24854,52 грн. штрафу.

Позиція позивача за зустрічним позовом. Як вважає позивач за зустрічним позовом, ПП Управляюча компанія Метрополія свої зобов'язання у встановлені п. 5.1 договору строки не виконав, проектну документації, передбачену договором та узгоджену з Західною ЕС та НЕК Укренерго вчасно не надав, надання послуг виконавцем було не завершеним і на момент закінчення дії договору, визначеного п. 10.1 договору (до 31.12.2016 р.).

Отож, позивач за зустрічним позовом відповідно до п. 7.2 договору, з покликанням на норми ст.ст. 193, 216, 218 ГК України, 509, 525, 526, 610, 612 ЦК України, просить суд стягнути з відповідач за зустрічним позовом пеню та штраф за порушення строків надання послуг.

Позиція відповідача за зустрічним позовом. В свою чергу ПП Управляюча компанія Метрополія заперечує проти заявлених вимог ПАТ ДТЕК Західенерго , оскільки, як вважає відповідач за зустрічним позовом, останній завершив виконання робіт у грудні 2016 р., тобто в межах визначеного договором строку для виконання робіт, так як 19.12.2016 р. підрядник супровідним листом від 01/02-03/112 передав на розгляд ВП Бурштинська ТЕС (відокремлений підрозділ замовника), як замовнику, розроблене ТЕО відповідно до вимог п. 2.2 спірного договору.

Заслухавши представників сторін за зустрічним позовом, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Як вже зазначалось вище, 16.08.2016 р. між сторонами укладений договір про надання послуг № 908-33-БуТЗС на дослідження та розробку в галузі загально технічних наук Виконання техніко-економічного обгрунтування доцільності зміни автотрансформатора 5АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35 кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по збереженню надійності схеми живлення Калуського енерговузла на загальну суму 355064,63 грн. з ПДВ. На умовах вказаного договору відповідач за зустрічним позовом (виконавець) зобов'язувалось у 2016 р. надати вказані послуги, а позивач за зустрічним позовом (замовник) прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно п. 5.1 вказаного договору строк (термін) надання послуг встановлювався сторонами в договорі та становив серпень-жовтень 2016 р.

Як погоджено в п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до умов п. 7.2 договору за несвоєчасне виконання зобов'язань, а саме порушення відповідачем строків надання послуг, передбачених цим договором, виконавець сплачує замовнику неустойку за кожен прострочений день у розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно наданих послуг. За порушення строків надання послуг понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості послуг.

Позивачем за зустрічним позовом на адресу відповідача за зустрічним позовом надсилалась претензія № 119/1437 від 19.07.2017 р. з вимогою в десятиденний строк сплатити суму штрафних санкцій шляхом перерахування коштів на рахунок замовника. Однак, претензія залишена без задоволення.

Як зазначає відповідач за зустрічним позовом, результати робіт згідно договору надіслані позивачу за зустрічним позовом 19.12.2016 р., що підтверджується експрес накладною, а у січні 2017 р. на електронну пошту.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником в особі ВП "Бурштинська ТЕС" 20.06.2017 р. отримано від ПП Управляюча компанія Метрополія супровідний лист від 07.06.2018 р. за 3 01/02-04/014 з даними документами, зокрема, актом прийому-передачі, що підтверджується долученими належними документами (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, фіскальний чек, опис вкладення у лист) до матеріалів справи.

Пункти 2, 19, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270, зазначають, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як вбачається з вказаного вище та не спростовано ПП Управляюча компанія Метрополія , виконавець не надав належних доказів, щоб підтверджували отримання замовником послуг в строк, що погоджений сторонами в спірному договорі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань по наданню проектної документації у вигляді пояснювальної записки та креслень в строки, визначені п. 5.1 договору, що в свою чергу призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом, як замовника послуг, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з позовом.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору про надання послуг.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Так матеріалами справи, підтверджено позивачем за зустрічним позовом, та не спростовано відповідачем за зустрічним позовом, порушення п. 5.1 договору, що призвело до нарахування позивачем за зустрічним позовом штрафу та пені відповідно до п. 7.2 договору.

Судом здійснено перерахунок заявлених сум штрафних санкцій і вирішено задовольнити їх частково, зменшивши розмір штрафних санкцій, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 №7-рп/2013).

Таким чином, діюче законодавство передбачає неустойку в якості засобу виконання зобов'язань й міру майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом'якшення неустойки наділений суд за для усунення явної її неспіврозмірності й подальшого порушення зобов'язань.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності, під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов'язань, кодекс допускає виплату кредитору такої компенсації його втрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

Зважаючи на вищенавадене, суд вважає за необхідне стягнути з ПП Управляюча компанія Метрополія на користь позивача за зустрічним позовом 15338,79 грн., з яких 12853,34 грн. неустойки, 2485,45 грн. штрафу.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати, згідно ст. 129 ГПК, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 80, 91, 123, 129, 232, 233, 236-241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні первісного позову Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75-А; ідентифікаційний код 34287470) до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, ідентифікаційний код 23269555) про стягнення 363357,55 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача.

3. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, ідентифікаційний код 23269555) до Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» , (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75-А; ідентифікаційний код 34287470) про стягнення 153387,92 грн. задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства Управляюча компанія Метропо-лія (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75-А; ідентифікаційний код 34287470) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, ідентифікаційний код 23269555) 15338,79 грн., з яких 12853,34 грн. неустойки, 2485,45 грн. штрафу та 230,08 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. У задоволенні решта зустрічного позову відмовити.

6. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судо-вим рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.05.2018 р.

Суддя Артимович В.М.