Постанова

від 04.05.2018 по справі 910/14212/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/14212/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (суддя Шкурдова Л.М.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 (головуючий суддя: Тищенко А.І., судді: Майданевич А.Г., Отрюх Б.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінед"

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про визнання права оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

За участю представників:

позивача - Фрідман О.О. - адвокат, договір, ордер, посвідчення.

Відповідача - Безносик А.О. - представник, довіреність, посвідчення.

третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

22.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінед" до Київської міської ради про:

1) визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінед" права користування земельною ділянкою площею 0,0753 га, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Терещенківска, 8, кадастровий номер 8 000 000 000:76:008:0100 на умовах договору оренди земельної ділянки від 05.04.2006, зареєстрованого Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.05.2006 №91-6-00546.

2) визнання укладеною між Київською міською радою (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінед" (03062, м.Київ, вул. Кулібіна, будинок 3/8, код ЄДРПОУ 38591287) Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2006, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.05.2006 № 91-6-00546, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки

м. Київ

Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті -"Орендодавець - Сторона 1", - з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕД" (Код ЄДРПОУ 38591287, м. Київ, вул. Кулібіна, 3/8) - далі у тексті - "Орендар - Сторона-2", з іншої сторони враховуючи наступні обставини, а саме:

(I) що Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 289/449 (пункт 37) за договором оренди земельної ділянки на вул. Терещенківській, 8 (кадастровий номер 8000000000:76:008:0100) (далі - земельна ділянка), що зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2006 № 91-6-00546 у книзі записів державної реєстрації договорів) (далі у тексті також - "Договір оренди від 11.04.2006р.") передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус" прийняло в оренду на 25 років земельну ділянку,

а також те,

(II) що 15.03.2013 р. було зареєстровано право власності ТОВ "ГРІНЕД" на нежитлову будівлю, яка розташована на вищевказаній земельній ділянці,

уклали цей договір про внесення змін до Договору оренди від 11.04.2006 р. про наступне:

1. Керуючись ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України Сторони домовились внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 р. та замінити сторону Орендаря з Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕД" (код - 38591287).

2. З моменту укладення цієї Додаткової угоди, в тексті Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 року під "Орендарем" Сторони розуміють тільки і лише ТОВ "ГРІНЕД" (код - 38591287).

3. З моменту укладення цієї Угоди, ТОВ "ГРІНЕД" є Орендарем за Договором оренди земельної ділянки від 11.04.2006 року та має право користування земельною ділянкою на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки від 11.04.2006 року.

4. З моменту укладення цієї Додаткової угоди ТОВ "ГРІНЕД" приймає на себе всі права та обов'язки Орендаря за Договором оренди земельної ділянки від 11.04.2006 року.

5. Всі інші умови Договору оренди залишаються без змін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю) позивач набув право оренди земельної ділянки на умовах договору оренди від 05.04.2006р., Київська міська рада не надала відповіді на пропозицію по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2006 або відповідний протокол розбіжностей, у зв'язку із чим ТОВ "Грінед" просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки щодо заміни орендаря.

24.10.2017 Господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю.

30.01.2018 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2017 у справі № 910/14212/17 залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/14212/17 залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що у даному випадку прийняття відповідачем рішення про внесення змін щодо заміни орендаря у спірному договорі оренди земельної ділянки, за умови переходу до позивача права користування земельною ділянкою, як до власника нежитлового будинку (літ. А) по вул. Терещенківській, 8 у м. Києві, не є обов'язковою необхідною умовою, оскільки до даних правовідносин застосовуються ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України.

09.02.2018 (згідно з реєстраційним штампом) Київською міською радою подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі №910/14212/17 до Касаційного господарського суду.

У касаційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі №910/14212/17, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2018 року у справі № 910/14212/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

05.03.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення до розгляду на 04.05.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 20.03.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Київська міська рада, відповідач) вважає, що судові рішення прийняті з невірним застосуванням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням усіх обставин справи.

Київська міська рада вважає, що судами невірно застосовані статті 116, 120, 123, 124, 141 Земельного кодексу України, статті 377, 627 Цивільного кодексу України, ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач зазначає, що згідно з п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 ст.22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України право власності або право користування виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Скаржник вказує, що Київська міська рада не приймала рішення про внесення змін до договору оренду земельної ділянки.

Відповідач зазначає, що на підставі рішення від 27.02.2003 №289/449 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" укладено договір земельної ділянки площею 0,0753 га на вул. Терещенківська 8, у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:76:008:0100) між Київською міською радою та ТОВ "Статус", який зареєстровано 11.04.2006 за №91-6-00546, строком на 25 років.

В подальшому, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 у справі №44/118 було задоволено позов ТОВ "АЛЕЯ-ПАРК" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки на вказану земельну ділянку. Вказаним рішенням визнано право ТОВ "АЛЕЯ-ПАРК" на оренду земельної ділянки на вул. Терещенківській, 8 у Шевченківському районі м. Києва між ТОВ "АЛЕЯ-ПАРК" та Київською міською радою, який підписаний ТОВ "АЛЕЯ-ПАРК" та передано земельну ділянку на умовах, викладених у договорі, з моменту набрання чинності судового рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 у справі №44/118 скасовано та прийнято нове про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до листа Прокуратури м. Києва від 10.01.2012 №05/3-4-вих-12 з врахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду договір оренди земельної ділянки від 18.05.2009 №91-6-00848 знятий з реєстрації.

Скаржник вважає висновок суду першої інстанції щодо ненадання Київською міською радою на лист позивача від 20.07.2017 необґрунтованим, оскільки за дорученням заступника міського голови-секретаря Київської міської ради від 25.07.2017 №08/12931 вказаний лист було направлено до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для надання відповіді, листом від 30.08.2017 №057091-15123 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача про те, що останньому потрібно надати документи, які необхідні для оформлення договору оренди земельної ділянки.

Також на думку відповідача, судами не досліджено та в матеріалах справи відсутні докази щодо чинності договору оренди земельної ділянки площею 0,0753 га на вул. Терещенківська, 8 у Шевченківському районі м. Києва, який було укладено між Київською міською радою та ТОВ "Статус", який було зареєстровано 11.04.2006 за №91-6-00546.

Посилаючись на ст.31 Закону України "Про оренду землі" та ст. 141 Земельного кодексу України скаржник вважає, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію.

Київська міська рада зазначає, що навіть набувши у власність нерухоме майно та отримавши право на земельну ділянку, необхідну для обслуговування цього майна, власник (балансоутримувач) нерухомості зобов'язаний оформити своє право на землю у встановленому законом порядку, тобто звернутися до міської ради із відповідною заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування або власність (статті 123, 124 Земельного кодексу України).

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча третя особа про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу.

Представник позивача заперечив щодо касаційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, які з'явилися в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус" було власником нежитлової будівлі (літ. А), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 8.

Пунктом 37 рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 289/449 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Статус" для реконструкції нежитлового будинку під заклад громадського харчування, його подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Терещенківській, 8 у Шевченківському районі м. Києва та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Статус" в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,08 га для реконструкції нежитлового будинку під заклад громадського харчування, його подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Терещенківській, 8 у Шевченківському районі за рахунок земель міської забудови.

05.04.2006 між Київською міською радою та ТОВ "Статус", на виконання рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 2889/449, було укладено договір оренди земельної ділянки, який 11.04.2006 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 91-6-00546.

Згідно умов укладеного договору оренди, орендодавець (Київська міська рада) передає, а орендар (ТОВ "Статус") приймає у строкове платне користування земельну ділянку.

Об'єктом оренди за цим договором є земельна ділянка, що розташована за адресою: вул. Терещенківська 8, у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,0753 га, із цільовим призначенням для реконструкції нежитлового будинку під заклад громадського харчування, його подальшої експлуатації та обслуговування, кадастровий номер 8 000 000 000:76:008:0100.

В подальшому ТОВ "Статус" відчужило право власності на нежитлову будівлю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінед" є власником нежитлового будинку (літ. А) по вул. Терещенківській, 8 у м. Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 15.03.2013.

Вказаний нежитловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0753 га кадастровий номер 8 000 000 000:76:008:0100.

Позивач звертався до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою від 10.07.2017 про внесення до міського земельного кадастру інформації про ТОВ "Грінед", як користувача земельної ділянки.

КП "Київський інститут земельних відносин" було розроблено відповідну технічну документацію по зміні землекористувача, яку було погоджено начальником відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району.

Інформація про ТОВ "Грінед", як користувача земельної ділянки, внесена до міського земельного кадастру.

20.07.2017 ТОВ "Грінед" звернувся із пропозицією до Київської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2006 в частині заміни сторони орендаря земельної ділянки та долучив підписані зі свого боку примірники додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Відповідач додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки щодо заміни орендаря не підписав, протокол розбіжностей позивачу не надіслав.

Як вказав суд апеляційної інстанції, лист ТОВ "Грінед" за дорученням Заступника міського голови-секретаря Київської міської ради від 25.07.2017 № 08/12931 було направлено до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для надання відповіді, яка була надана листом від 30.08.2017 № 057091-15123 та якою позивача було повідомлено про те, що йому потрібно надати документи, які необхідні для оформлення договору оренди земельної ділянки.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Суд апеляційної інстанції на підставі власної оцінки доказів по справі погодився з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначеними нормами закріплено загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває в прямій залежності від права власності на будівлю та споруду й передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість. В разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на цій ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Правова позиція Верховного Суду України у постанові від 15.05.2017 у справі № 705/6917/14-ц.

Таким чином, з моменту переходу права власності на нежитлову будівлю у ТОВ "Грінед" виникло право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

За приписами статей 181 та 188 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач направляв відповідачу для підписання додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки щодо заміни орендаря. Однак відповідач не надавав підписаний зі свого боку примірник додаткової угоди або відповідний протокол розбіжностей, а за дорученням Заступника міського голови-секретаря Київської міської ради від 25.07.2017 № 08/12931 направив лист ТОВ "Грінед" до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для надання відповіді, яка була надана листом від 30.08.2017 № 057091-15123 та якою позивача було повідомлено про те, що йому потрібно надати документи, які необхідні для оформлення договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи те, що у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно, в обсязі, що існувало у попереднього власника нерухомого майна, Київська міська рада не надала відповіді на пропозицію по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2006 або відповідний протокол розбіжностей, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що позивач одночасно набув і право оренди земельної ділянки на умовах договору оренди від 05.04.2006 р.

Суд апеляційної інстанції вказав, що посилання апелянта на те, що Київська міська рада обов'язково повинна прийняти рішення про зміну орендаря за спірним договором, а оскільки таке рішення не приймалось, то і договір з новим власником будівлі не може бути укладений, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Водночас, зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим, крім випадку, передбаченого ст.120 ЗК та ст.377 ЦК України.

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено можливість переходу права власності на земельну ділянку у разі придбання у власність будівлі чи споруди. Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщені відповідні об'єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Норми ст.120 Земельного кодексу України є спеціальними по відношенню до норм ст.ст.116, 123, 124 Земельного кодексу України, які встановлюють загальний порядок набуття права оренди земельної ділянки, у контексті набуття прав на земельні ділянки державної або комунальної власності оскільки норми ст. 120 Земельного кодексу України регулюють вужче коло суспільних відносин - відносин щодо набуття прав на земельну ділянку лише у випадку набуття права власності на нерухомість, яка знаходиться на такій ділянці.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про те, що у даному випадку прийняття відповідачем рішення про внесення змін щодо заміни орендаря у спірному договорі оренди земельної ділянки, за умови переходу до позивача права користування земельною ділянкою, як до власника нежитлового будинку (літ. А) по вул. Терещенківській, 8 у м. Києві, не є обов'язковою необхідною умовою, оскільки до даних правовідносин застосовуються ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду доходить наступних висновків .

Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ "Грінед" є власником нежитлового будинку (літ. А) по вул. Терещенківській, 8 у м. Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 15.03.2013 .

З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій було застосовано положення ч.2 статті 377 Цивільного кодексу України та ч.2 статті 120 Земельного кодексу України в редакції, чинній з 10.12.2009 і по даний час, якими встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" в наведеній редакції, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки , на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.

Зазначене спростовує доводи скаржника щодо необхідності в даному випадку прийняття відповідного рішення відповідачем.

Разом з тим, вищенаведені ч.2 статті 377 Цивільного кодексу України та ч.2 статті 120 Земельного кодексу України прямо пов'язують та обумовлюють перехід права користування земельною ділянкою з переходом права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на цій земельній ділянці.

Судами попередніх інстанцій вказано наступне:

"Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус" було власником нежитлової будівлі (літ. А), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 8.

В подальшому ТОВ "Статус" відчужило право власності на нежитлову будівлю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінед" є власником нежитлового будинку (літ. А) по вул. Терещенківській, 8 у м. Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 15.03.2013."

Таким чином, судами не встановлено, що саме ТОВ "Статус", яке є стороною договору оренди земельної ділянки з відповідачем, відчужило ТОВ "Грінед" право власності на нежитлову будівлю на підставі вказаного договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 15.03.2013.

При цьому, скаржником в касаційній скарзі вказано, що з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки на вказану земельну ділянку на вул. Терещенківській, 8, зверталося ТОВ "АЛЕЯ-ПАРК".

З наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 15.03.2013 вбачається, що останній укладений між ТОВ "АЛЕЯ-ПАРК" та ТОВ "Грінед".

При цьому, ТОВ "АЛЕЯ-ПАРК" є власником даного будинку на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом 18.08.2006 .

Відповідно до ч.2 статті 377 Цивільного кодексу України в редакції станом на 18.08.2006:

"Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування ."

Згідно з ч.2 статті 120 Земельного кодексу України у наведеній редакції:

"При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки."

Таким чином, судами попередніх інстанцій не досліджений весь ланцюг перепродажів вищевказаного нежитлового будинку від ТОВ "Статус" до ТОВ "Грінед" та, відповідно, який обсяг прав та на в якому розмірі земельну ділянку під цим будинком в кінцевому підсумку перейшов до позивача внаслідок відповідних редакцій вищенаведених статей Цивільного та Земельного кодексів України.

Разом з тим, перевірка і переоцінка доказів та встановлення по новому фактичних обставин справи в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."

Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази."

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Київської міської ради та скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку зі скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі № 910/14212/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі № 910/14212/17 скасувати повністю, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський