Рішення

від 05.05.2018 по справі 808/1080/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 травня 2018 року (о 09 год. 30 хв.)Справа № 808/1080/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, буд. 4, код ЄДРПОУ 37707863)

до Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, код ЄДРПОУ 35037170)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Профбуд-Плюс (місцезнаходження: 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20а, кімната 23, код ЄДРПОУ 33795390)

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - Департамент ДАБІ у Запорізькій області, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення просить визнати протиправними та скасувати постанову від 19.01.2018 №ВП55138084 про скасування процесуального документу та повідомлення від 19.01.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зауважує, що постанова про накладення штрафу від 15.07.2014 №67 не є постановою, прийнятою у справі про адміністративне правопорушення, а є постановою, прийнятою у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в порядку визначеному Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та є іншим виконавчим документом, у розумінні ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (редакція, чинна на день винесення постанови від 15.07.2014 №67), строк якої становить один рік, якщо інше не передбачено законом. Вказує, що натомість іншим спеціальним Законом, який визначає строк пред'явлення до виконання визначеної постанови є Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , абз. 4 ч. 3 ст. 4 якого встановлено, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути придавлена до виконання протягом двох років з дня її винесення. На думку позивача, у самій постанові про накладення штрафу від 15.04.2017 було зазначено, що виконавчий документ пред'явленню до виконання в строк до 15.07.2016. Зазначений у виконавчому документі строк пред'явлення його до виконання є обов'язковою вимогою до виконавчого документа відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Даний строк визначається відповідно до законодавства, чинного на день прийняття такої постанови та не може бути в подальшому змінено. Пояснює, що вищевказана постанова була звернута до виконання в серпні 2014 року (21.08.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження), тобто в строки визначені Законом для її пред'явлення, після чого 19.01.2016 дана постанова про накладення штрафу була повернута стягувачу з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , а саме у зв'язку з її скасуванням у судовому порядку. Посилається на приписи ст. 23 Закону України Про виконавче провадження та зазначає, що на адресу Департаменту постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.01.2016 №ВП 44437102 надійшла 03.02.2016, а отже строк на її повторне пред'явлення розпочинається з дня її повернення та становить два роки з дня її винесення. Ураховуючи викладене, вважає, що стягувачем строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не порушено, а тому просить скасувати оскаржувані рішення.

Ухвалою судді від 25.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених ст. 287 КАС України. Підготовче засідання призначене на 02.05.2018. Відповідачу запропоновано у 2-денний строк з дня вручення ухвали надати відзив на позовну заяву.

02.05.2018 відповідачем надано суду відзив на адміністративний позов, у якому, зокрема, зазначає, що як і в попередній редакції Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV, так і в діючій на сьогоднішній день Закон від 02.06.2016 №1404-VІІІ строк пред'явлення виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган становить три місяці, при цьому, жодних інших строків для прийняття виконавчого документа до свого провадження, якими має керуватися державний виконавець під час примусового виконання постанов органів (посадових осіб), уповноважених на розгляд адміністративних правопорушень законом не встановлено. Вважає, що оскільки Закон України Про виконавче провадження , як спеціальний Закон, регулює спосіб та порядок примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), то і виконуватись такі рішення мають саме у спосіб та в порядку, встановленому цим Законом, зокрема, і пред'являтися на виконання у строки, встановлені цим Законом. При цьому, положення абз. 4 ч. 3 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , на думку відповідача, не спростовують строків для звернення до примусового виконання постанов через органи ДВС. Крім того, вважає посилання позивача на те, що постанова №67 від 15.07.2014 не є постановою органу (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, для пред'явлення якої законом встановлено тримісячний строк, суперечить нормам діючого законодавства, зокрема, і положенням ст. 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , згідно із якою справи про правопорушення, передбачені цим законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Аналізуючи у сукупності положення вказаного Закону та Закону України Про виконавче провадження слід дійти висновку про те, що постанова №67, винесена позивачем, є саме постановою органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а відтак і порядок її виконання має відповідати положенням Закону України Про виконавче провадження . На підставі вищенаведеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ухвали суду від 02.05.2018 залучено до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Профбуд-Плюс (далі - ТОВ Профбуд-Плюс , третя особа), а також відкладено підготовче засідання на 03 травня 2018 року.

Крім того, 03.05.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив та пояснення по справі, у яких додатково зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, якою затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, позивачу надано право розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення. Звертає увагу суду, що суб'єктами відповідальності за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності є юридичні та фізичні особи-підприємці, а суб'єктами відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є громадяни та посадові особи, в свою чергу, законодавством визначено порядок розгляду вищевказаних справ, порядок та строки оскарження, які є суттєво різними. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 затверджено порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Також 03.05.2018 від третьою особою надано суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого пояснює, що 24 квітня 2016 року постановою Вищого адміністративного суду України у справі №808/6403/14, внаслідок задоволення касаційної скарги Департаменту ДАБІ у Запорізькій області, було скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 у справі за позовом ТОВ Профбуд-плюс до Департаменту ДАБІ у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови №67 від 15.07.2014. ОСОБА_2 ВАСУ набрала законної сили в день її проголошення, а тому саме з цього часу ( з 24 квітня 2016 року) було поновлено право позивача на пред'явлення постанови №67 від 15.07.2014 до примусового виконання через відповідний орган державної виконавчої служби. Вказує, що натомість лише зі спливом 5 місяців, а саме 10 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття постанови до примусового виконання, за якою 17 листопада 2016 року було відкрито виконавче провадження. Крім того, на думку третьої особи, оскільки постанова №67 від 15.07.2014 була направлена поштовим конвертом 10.10.2016, а відтак - після набрання чинності Законом від 02.06.2016 №1404-VІІІ. Факт пропуску стягувачем тримісячного строку для пред'явлення виконавчого документа на виконання вже був раніше встановлений під час проведення перевірки дій державного виконавця у попередньому виконавчому провадженні, а саме ВП №52906685, рішення та постанова, за яким не оскаржені стягувачем, не визнані судами чи вищестоящими посадовими особами незаконними та не були скасовані. З урахуванням викладеного, вважає мотивованими та такими, що відповідають Закону оскаржувані рішення відповідача, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову просить відмовити.

03.05.2018 відкладене підготовче засідання на 04 травня 2018 року.

Відповідно до протокольної ухвали 04.05.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначене судове засідання у той самий день, за клопотанням учасників справи вирішено в подальшому розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

15.07.2014 заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області винесена постанова № 67 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою за порушення абз. 2 ч. 2, ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 16 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, ТОВ Профбуд-Плюс визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 109 620,00 грн. Строк пред'явлення постанови до виконання 15 липня 2016 року.

ОСОБА_2 про накладення штрафу була пред'явлена на виконання до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

Не погоджуючись із винесеною Інспекцією постановою ТОВ Профбуд-Плюс оскаржило її у судовому порядку.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2014 у справі №808/6403/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015, позовні вимоги ТОВ Профбуд-Плюс до Департаменту ДАБІ у Запорізької області, третя особа ПАТ Запорізький автомобільний завод про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності задоволені.

ОСОБА_2 державного виконавця від 19.01.2016 виконавче провадження про стягнення з ТОВ Профбуд-Плюс штрафу у розмірі 109 620,00 грн. було закрито, у зв'язку із скасуванням постанови про накладення штрафу постановою Запорізького окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили.

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями, Департамент ДАБІ у Запорізької області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, яка відповідно до постанови суду касаційної інстанції від 26.04.2016 К/800/47708/15 задоволена, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2014 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 по справі №808/6403/14 скасовані, ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ТОВ Профбуд-Плюс відмовлено повністю.

30 вересня 2016 року на адресу Департаменту надійшла ухвала Верховного Суду України від 13.09.2016 про відмову у допуску справи за позовом ТОВ Профбуд-плюс до Департаменту ДАБІ у Запорізькій області, третя особа - ПрАТ Запорізький автомобільний завод , про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого адміністративного суду від 26.04.2016.

17.11.2016, на підставі заяви позивача про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2016, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52906685 з виконання вищезазначеного виконавчого документа.

Проте, 21.03.2017 на адресу позивача надійшла постанова начальника Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 15.03.2017 №ВП52906685 про скасування процесуального документа, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2016 з виконання ОСОБА_2 про накладення штрафу від 15.07.2014 № 67, а також повідомлення від 15.03.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

28 серпня 2017 року Департамент ДАБІ у Запорізькій області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, в якій просив суд визнати дії посадових осіб виконавчої служби протиправними, скасувавши постанову від 15.03.2017 №ВП52906685 про скасування процесуального документа повідомлення від 15.03.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, та зобов'язати Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області прийняти до виконання постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.07.2014 №67.

Так, ухвалою суду від 29.08.2017 у справі №808/2554/17 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду та його поновленні, позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч.1 ст.99, ч.1 ст.100 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

У листопаді 2017 року позивач повторно звернувся до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області із заявою про примусове виконання рішення, у зв'язку із чим 14.11.2017 головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55138084 з примусового виконання постанови №67, виданої 15.07.2014 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про стягнення з ТОВ Профбуд-плюс на користь держави штрафу 109 620,00 грн.

Проте, 29 січня 2018 року на адресу Департаменту надійшли постанова від 19.01.2018 ВП№55138084 про скасування процесуального документу та повідомлення від 19.01.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання. З тексту оскаржуваних рішень вбачається, що підставою для ї прийняття став факт порушення стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який розпочався 24.04.2016 та минув 26.07.2016, оскільки відповідно до Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка набрала чинності 05.10.2016, строк пред'явлення таких документів становить три місяці.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач здійснив їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 08.02.2018 №1008-23.4/401 заступнику начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальнику УДВС у Запорізькій області, однак листом від 13.03.2018 №1824-03-11/03-41 останній повідомив про відповідність вказаних рішень чинному законодавству. Як вбачається із відбитку календарного штампу вхідної кореспонденції Департаментом ДАБІ отримано відповідь на скаргу 13 березня 2018 року (вх. №1654).

Вважаючи рішення відповідача про скасування процесуального документу та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

На момент прийняття постанова № 67 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяв Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Згідно частиною першою статті 17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У відповідності до частини першої статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 4 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 208/94-ВР) постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови.

У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

У відповідності до частини першої статті 22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з положеннями статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не підлягає виконанню постанова про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Таким чином, Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності було встановлено строк для пред'явлення постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності до примусового виконання - два роки з дня її винесення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження, далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1. пред'явлення виконавчого документа до виконання;

2. надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності складена Департаментом ДАБІ у Запорізькій області 15.07.2014 та з 05.05.2014 було поновлено право позивача на звернення рішення до виконання (відповідно до відомостей щодо дати набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2016 К/800/47708/15 у справі 808/6403/14, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/57494677).

Таким чином, постанова складена та набрала чинності до набрання чинності Законом № 1404-VIII, проте направлена до примусового виконання після набрання чинності Законом № 1404-VIII - вперше 10 жовтня 2017 року. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривався з 17.11.2016 по 15.03.2017, у зв'язку із знаходженням на примусовому виконанні виконавчого провадження ВП №52906685 з виконання вищезазначеного виконавчого документа.

Пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виходячи з системного аналізу норм законів України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII та Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 № 208/94-ВР, суд зазначає, що строк пред'явлення виконавчого документа за спірних обставин складає три місяці та має обраховуватися з дати набрання чинності постановою про накладення штрафу від 15.07.2014 № 67 (05.05.2017).

Таким чином, у спірних правовідносинах із заявою про примусове виконання рішення позивач звернувся лише 06 листопада 2017 року, тобто після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому, частиною шостою статті 12 Закону № 1404-VIII встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналогічна норма була викладена у частині другій статті 24 Закону №606-XIV, якою передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Суду не надано доказів того, що судом було поновлено строк пред'явлення виконавчого документа.

Суд зазначає, що органи державної виконавчої служби та приватні виконавці законодавством не наділені повноваженнями поновлювати строк пред'явлення виконавчого документа до виконання

Натомість законодавством встановлено, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлено у судовому порядку за відповідною заявою стягувача.

Зважаючи на те, що строк пред'явлення виконавчого документа сплив, а також відсутність у відповідача повноважень на поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відкриття провадження за таким виконавчим документом.

За приписами частини третьої статті 74 Закону № 1404-VIII начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, у відповідності до норм пункту 2 частини четвертої статті 4 цього Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, буд. 4, код ЄДРПОУ 37707863) до Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, код ЄДРПОУ 35037170), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Профбуд-Плюс (місцезнаходження: 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20а, кімната 23, код ЄДРПОУ 33795390) про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Батрак