Рішення

від 03.05.2018 по справі 820/1616/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" травня 2018 р. № 820/1616/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДЖЕРЕЛО" (62602, Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук, вул. Сонячна, буд. 2) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДЖЕРЕЛО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДФС у Харківській області від 07.12.2017 року № НОМЕР_1;

- стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В обгрунтування позову зазначено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП Джерело (податковий номер 30892430) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з ТОВ СП Рекорд сервіс за жовтень-листопад 2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт,послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за наслідками якої складений акт від 17.11.2017 року № 20491 /20-40-14-18- 06/30892430.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 07.12.2017 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 406 921,25 грн. у тому числі за податковим зобов'язанням - 325 537,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 81 384,25 грн.

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2017 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 406 921,25 грн. у тому числі за податковим зобов'язанням - 325 537,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 81 384,25 грн. не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення-рішення від 07.12.2017 року № НОМЕР_1 є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП Джерело (податковий номер 30892430) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з ТОВ СП Рекорд сервіс за жовтень-листопад 2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт,послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За результатами перевіркискладений акт від 17.11.2017 року № 20491 /20-40-14-18-06/30892430 яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту на 325 536, 34 гри., що призвело до заниження податку на додану вартість, що сплачується до бюджету на загальну суму 276 706 грн., в тому числі за жовтень 2016 року на суму ПДВ 141 095 грн., за листопад 2016 року на суму ПДВ 135 611 грн. та заниження ПДВ, що спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта на 48 831 грн. в тому числі жовтень 2016 року на суму 24 900 грн., листопад 23 931 грн., зменшено від'ємне значення ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду за листопад 2016 року на суму 47 175 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 07.12.2017 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 406 921,25 грн. у тому числі за податковим зобов'язанням - 325 537,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 81 384,25 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 25.10.2016 між ТОВ СП Рекорд Сервіс (Постачальник) та ПП Джерело (Покупець) укладений договір поставки № 2510, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити аміачну селітру (надалі - товар ), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити цей товар.

До того ж, пунктом 1.2 вказаного договору також визначено, що асортимент та загальна кількість товару, який поставляється згідно даного Договору, визначається у видаткових накладних. Підписання Специфікацій до Даного Договору Сторони визнають необов'язковим, але за бажанням Покупця Сторони оформлюють Специфікації на весь асортимент товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ СП Рекорд Сервіс в адресу ПП Джерело виписало наступні податкові накладні:

№ 14 від 28.10.2016 року на загальну суму 338 700,30 грн. у т.ч. ПДВ - 56 450,05 грн. відвантажено аміачна селітра - 55,525 т;

№ 15 від 28.10.2016 року на загальну суму 335 499,70 грн. у т.ч. ПДВ - 55 916,62 грн відвантажено аміачна селітра - 55 т;

№9 від 07.11.2016 року на загальну суму 181 371,60 грн. у т.ч. ПДВ-30 228,60 грн. відвантажено карбамід - 24,9 т;

№ 8 від 07.11.2016 року на загальну суму 364 200,00 грн. у т.ч. ПДВ - 60 700,00 грн. відвантажено карбамід - 50 т;

№ 12 від 08.11.2016 року на загальну суму 306 656,40 грн. у т.ч. ПДВ - 51 109,40 грн. відвантажено карбамід - 42,1 т;

№ 11 від 08.10.2016 року на загальну суму 364 200,00 грн. у т.ч. ПДВ - 60 700,00 грн. відвантажено карбамід - 50 т;

№ 18 від 15.11.2016 року загальну суму 62 590,00 грн. у т.ч. ПДВ-10 431,67 грн. відвантажено нітроамфоска - 7,277 т..

В підтвердження факту отримання товару Покупцем, між ТОВ СП Рекорд. Сервіс та ПП Джерело складені наступні видаткові накладні:

№ 48 від 28.10.2016 року - отримано аміачну селітру у кількості 55, 525 т. на загальну суму 338 700,30 грн.;

№ 49 від 28.10.2016 року - отримано аміачну селітру у кількості 55 т. на загальну суму 335 499,70 грн.;

№ 57 від 07.11.2016 року - отримано карбомід у кількості 50 т. на загальну суму364 200,00 грн.;

№ 58 від 07.11.2016 року - отримано карбомід у кількості 24,9 т. на загальну суму 181371,60 грн.;

№ 61 від 08.11.2016 року - отримано карбомід у кількості 42,1 т. на загальну суму 306 656,40 грн.;

№ 60 від 08.11.2016 року - отримано карбомід у кількості 50 т. на загальну суму 364 200,00 грн.

№ 67 від 15.11.2016 року - отримано нітроамфоска у кількості 7,277 т. на загальну суму 62 590,00 грн.

Суд аналізуючи в сукупності зміст договору, податкових та видаткових накладних зазначає, що згідно угоди ТОВ СП Рекорд Сервіс повинен був поставити позивачу аміачну сплітру, але за відсутності додаткової угоди або специфікації поставив позивачу карбамід та нітроамфоску.

Здійснення оплати за отриманий товар підтверджено даними платіжних доручень.

Проте суд звертає увагу на те, що облік руху товарно-матеріальних цінностей, про взяття товару на облік на складському приміщення підтверджується відомостями по рахунку 281

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.2007 року Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів (далі Наказ № 2) з метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), визначаються: форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які непередбачені типовими формами первинного обліку; порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат (п.1.4 Наказу № 2)

Надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами. (п.3.1 наказу № 2)

Типові форми надходження запасів на підприємство затверджено Наказом Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996р. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів , серед яких журнал обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1), акт про приймання матеріалів (форма № М-7) та інші. Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером. (п.3.6 Наказу). Якщо запаси надійшли на підприємство без товаросупроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів або комерційний акт (у разі, якщо такі запаси надійшли залізницею). (п.3.8 Наказу № 2)

Позивачем не подано до суду документів, що свідчать про приймання, оприбуткування та рух товару у відповідності з вищезазначеними нормативно правовими актами, що унеможливлює встановлення факту подальшого використання ТМЦ, придбаних у вказаних вище контрагентів у господарській діяльності позивача

В підтвердження руху товару від постачальника до покупця позивачем надано копії відповідних товарно-транспортні накладні та подорожніх листів вантажного автомобіля.

Згідно з п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до р.1 вказаних Правил вантажовідправником є - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку; перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Суд зазначає, що в ч. 1 та ч. 2 ст. 9 цього Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704. Крім того в п. 2.16 цього Положення зроблене застереження стосовно того, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Із долучених до матеріалів справи ТТН вбачається, що вони заповнені не в повному обсязі: розділ "Вантажно-розвантажувальні операції" не містить відміток щодо здійснення вказаних операцій, відомості щодо посадових осіб контрагента позивача, які відпустили / прийняли на складі позивача придбані ТМЦ, у подорожніх листів перевізником товару є сам Покупець ПП Джерело , але до перевірки підприємством додаткові угоди чи внесені зміни до договору на самостійне перевезення ТМЦ не надавались, в подорожніх листах та ТТН не вказано повну адресу складського приміщення - місце навантаження, а саме: м. Харків, Київський р-н, вул.. Короленка -основний склад, відсутня будь-яка інформація яким чином здійснювалось навантаження та розвантаження товару тоді, як у постачальника ТОВ СП Рекорд Сервіс взагалі відсутні власні/орендовані основні фонди, та чисельність працюючих рахується одна особа.

Відповідно отриманого протоколу огляду ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області від 21.11.2016 №Б/Н: за вказаною адресою м. Харків, вул. Короленка, 25 знаходиться 4-х поверхова будівля, в даній будівлі розташовані офісні приміщення, на 3-му та 4-му поверсі здійснюються ремонтні роботи, приміщення не використовуються в теперішній час. В ході обстеження будівлі підприємства ТОВ СП Рекорд сервіс (податковий номер 40582753), яке має податкову адресу: м. Харків, вул. Короленка, буд. 25, кв. (офіс) 1-ЗА не встановлено, крім того кімнати з нумерацією 1-ЗА в будівлі по вул. Короленка, 25 також не встановлено. Тобто вказана адреса навантаження товару в ТТН та подорожніх листах не відповідає дійсності.

Також судом встановлено, що на письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області від 09.03.2017 року №1996/10/20-40-14-12-16 підприємством не надано документи щодо підтвердження відповідності продукції: сертифікат відповідності, застосування яких передбачено п.3.1 вищезазначеного договору, паспорта якості отриманих добрив, відповідальних осіб (кладовщик) по оприбуткованому товару, відомості щодо умов зберігання ТМЦ, місця розташування товару, довіреність на отримання товару, акти прийому передачі товару,. документи щодо обліку активів всередині підприємства (прибуткові накладні).

Суд зазначає, що вище зазначені докази також не були надані під час судового розгляду, а до наданих позивачем сертифікатів якості у кількості 6 шт. суд ставиться критично, оскільки вони стосуються лише аміачної селітри у кількості 68000 т. кожен сертифікат, а позивач отримав лише дві поставки по 55 т.. Крім цього з наданих сертифікатів взагалі неможливо встановити первісного отримувача аміачної селітри.

В ході перевірки була використана податкова інформація отримана від Головного управління ДФС у Харківській області від 20.01.2017 №66/20-40-14-07-06 відносно постачальника ТОВ "СП Рекорд Сервіс", податковий номер 40582753 за період декларування ПДВ серпень-грудень 2016 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами за звітний період декларування ПДВ серпень-грудень 2016 р.

Аналізом придбання та реалізації ТОВ СП Рекорд сервіс (податковий номер 40582753) в розрізі номенклатури товару згідно з базою Єдиний реєстр податкових накладних встановлено, що дані товари нібито реалізовані на адресу ПП Джерело (податковий номер 30892430) у жовтні-листопаді 2016 році не придбавались та не імпортувались.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV). Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, видаткові накладні, ТТН тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо відсутності реальної діяльності контрагента позивача, свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача, а отже податкове повідомлення - рішення від 07.12.2017 року № НОМЕР_1 винесено відповідачем у відповідності до положень чинного законодавств України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДЖЕРЕЛО" (62602, Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук, вул. Сонячна, буд. 2) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 07 травня 2018 року.

Суддя Спірідонов М.О.