Постанова

від 24.04.2018 по справі 914/990/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/990/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Релігійна громада Римсько-католицької церкви у м. Винники Личаківського району міста Львова,

відповідач - Приватне творчо-видавниче підприємство Всеукраїнський політичний журнал Державність ,

учасники справи не скористались правом участі в судовому засіданні, повідомлені належним чином,

розглянув касаційну скаргу Приватного творчо-видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал Державність

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2018

у складі колегії суддів: Кравчук Н.М. (головуючий), Бойко С.М., Матущак О.І.

та на рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2017

у складі судді Пазичева В.М.

у справі за позовом Релігійної громади Римсько-католицької церкви у м. Винники Личаківського району міста Львова

до Приватного творчо-видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал Державність

про витребування майна із чужого незаконного володіння.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 02.04.1996 між Винниківською міською радою та Приватним творчо-видавничим підприємством Всеукраїнський політичний журнал Державність (далі - відповідач) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 10 (далі - Договір) щодо нежитлового приміщення, що знаходиться у м. Винники по вулиці Львівській, 6.

2. 04.08.2010 рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 31/190 за позовом Винниківської міської ради до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Релігійної громади Римсько-католицької церкви у місті Винники Личаківського району міста Львова (далі - позивач) про звільнення незаконно займаного майна - нежитлового приміщення площею 121 кв.м, розташованого за адресою: м. Львів-Винники, вул. Львівська, 6, у позові було відмовлено. При цьому, судом встановлено, що Договір оренди від 02.04.1996 № 10 продовжувався сторонами на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, тобто, до 02.04.2016. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2010 рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2010 у справі № 31/190 залишено без змін.

3. У відповідності до рішення Винниківської міської ради від 20.07.2012 № 175 приміщення було передано у власність позивачеві.

4. 19.05.2016 ухвалою Господарського суду Львівської області по справі № 914/784/16 за позовом Релігійної громади Римсько-католицької церкви у місті Винники Личаківського району міста Львова до Приватного творчо-видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал Державність про розірвання договору оренди припинено провадження у справі, зважаючи на припинення Договору оренди нежитлових приміщень від 02.04.1996 № 10, укладеного між Винниківською міською радою та Приватним творчо-видавничим підприємством Всеукраїнський політичний журнал Державність .

5. 22.05.2017 Релігійна громада Римсько-католицької церкви у місті Винники Личаківського району міста Львова подала до Господарського суду Львівської області позов у даній справі до Приватного творчо-видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал Державність про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Вимоги позивної заяви мотивовані набуттям права власності на спірне приміщення, однак відповідач продовжує незаконно володіти цим приміщенням, чим порушує права та інтереси позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. 07.08.2017 рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2018, уточнені позовні вимоги Релігійної громади Римсько-католицької церкви у м. Винники Личаківського району міста Львова задоволено. Витребувано від Приватного творчо-видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал Державність на користь Релігійної громади Римсько-католицької церкви у м. Винники Личаківського району міста Львова нежитлове приміщення площею 121 кв.м, розташоване за адресою: м. Львів-Винники, вул. Львівська, 6.

7. Прийняті судові рішення обґрунтовані тим, що відповідач всупереч волі власника, без відповідної правової підстави продовжував володіти спірним приміщенням.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилання зроблені на те, відповідач користувався приміщенням на підставі договору оренди та не отримував заяву про припинення цього договору, про перехід права власності до позивача дізнався у березні 2016 року, неправильне застосування положень статті 387 ЦК України через наявність договірних відносин між сторонами. Зазначено також про наявність товарно-матеріальних цінностей у приміщенні. У заяві від 12.03.2018 відповідач просить вважати подану касаційну скаргу заявою за нововиявленими обставинами.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

Стаття 35. Підстави звільнення від доказування (частина третя)

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом…

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази…

Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 387. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння

1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

9. Судова колегія з приводу заяви відповідача від 12.03.2018 зазначає, що всупереч положенням статті 321 ГПК України (у редакції після 15.12.2017) цю заяву подано не до суду, який ухвалював судове рішення, а до суду касаційної інстанції. Крім того, за змістом ця заява не містить жодної новововиявленої обставини. Це зумовлює розгляд поданої відповідачем касаційної скарги у порядку, визначеному Главою 2 Розділу IV ГПК України.

10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. Тому судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги стосовно того, що відповідач користувався приміщенням на підставі договору оренди та не отримував заяву про припинення цього договору, оскільки це призведе до встановлення нових обставин справи та переоцінки доказів, тобто до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції.

12. Крім того, згідно з положеннями частини третьої статті 35 ГПК України (у редакції до 15.12.2017, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2012 у справі № 5015/2149/12, яке набрало законної сили, підтверджено факт набуття права власності позивачем на спірне приміщення.

Також у справі № 914/784/16 Господарським судом Львівської області встановлено факт припинення договору оренди нежитлових приміщень від 02.04.2016 № 10 у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено.

Судом першої інстанції обґрунтовано в силу статті 35 ГПК України взято до уваги ці обставини та зроблено висновок про порушення прав та інтересів власника приміщення - Релігійної громади Римсько-католицької церкви у місті Винники Личаківського району міста Львова - з огляду на володіння відповідачем спірним приміщенням без відповідної правової підстави.

13. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування положень статті 387 ЦК України через наявність договірних відносин між сторонами відхиляються судовою колегією з огляду на доведеність факту припинення орендних відносин, про що наведено вище.

14. Твердження в касаційній скарзі про наявність товарно-матеріальних цінностей у приміщенні та що відповідач про перехід права власності до позивача дізнався у березні 2016 року не змінює факту користування і володіння спірним приміщенням без відповідної правової підстави.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Таким чином, оскільки оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Приватного творчо-видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал Державність та про залишення без змін постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 і рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2017.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного творчо-видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал Державність залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2017 у справі № 914/990/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк