Рішення

від 02.05.2018 по справі 910/1626/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018Справа № 910/1626/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРО-1

до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг

про відшкодування шкоди 152883,60 грн.

Представники:

від позивача : Гойжевський О.В.; Фокін О.В.

від відповідача: Орлов О.О.

від третьої особи: Леоненко Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРО-1 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем своїх зобов'язань як балансоутримувача будинку за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30 з належного утримання будинку, зокрема, водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах, що мало наслідком затоплення приміщення позивача за адресою м. Київ, проспект. Перемоги, 30, під'їзд №1 через прорив трубопроводу холодного водопостачання 17.04.2017 та. 21.04.2017, у зв'язку з чим позивачеві завдано збитків. За наведених обставин, позивач просить стягнути з відповідача 152883,60 грн., що складає відновлювального ремонту, та 6000,00 грн., що складає вартість експертного дослідження матеріальних збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРО-1 залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: належного викладу обставин заявлених ним позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг Виробничо-обслуговуючий підрозділ Шулявка ; зазначення доказів, якими підтверджується факт знаходження нежилого приміщення, залиття якого стало підставою позову Товариства з обмеженою відповідальністю ПРО-1 до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва на балансі Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва , надання вказаних доказів суду або зазначення про наявність цих доказів у інших осіб; здійснення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

23.02.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення від недоліків. У вказаній заяві позивач також просив суд витребувати у відповідача рішення Шевченківської районної в місті Києві ради №187 від 19.02.2007 Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району , на підставі якого було утворене Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва ; статут Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва . ; договір про утримання житлових будинків, споруд, об'єктів благоустрою та прибудинкових територій по адміністративному мікрорайону Шулявка Шевченківського району, укладений між відповідачем та ВОП Шулявка , на який посилався відповідач у відповіді на претензію (Лист від 05.12.17 №5798/3).

Крім того, у тексті заяви про усунення недоліків позивач просив суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг Виробничо-обслуговуючий підрозділ Шулявка .

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі №910/1626/18 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Відповідно до долучених до позову матеріалів вбачається, що відповідач у відповіді на претензію (лист від 05.12.17 №5798/3) посилався на укладення між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг Виробничо-обслуговуючий підрозділ Шулявка договір про утримання житлових будинків, споруд, об'єктів благоустрою та прибудинкових територій по адміністративному мікрорайону Шулявка Шевченківського району, за умовами якого товариство взяло на себе зобов'язання забезпечити якісне утримання житлових будинків і прибудинкових територій, а також забезпечити безпечну їх експлуатацію.

Так, оскільки спір у справі виник зокрема з підстав неналежного виконання обов'язків балансоутримувача будинку з забезпечення умов для своєчасного проведення капітального і поточного ремонту будинку, у якому відбулось залиття підвального приміщення, враховуючи, що при вирішенні даної справи судом будуть досліджуватися та встановлюватися обставини, які можуть вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг Виробничо-обслуговуючий підрозділ Шулявка , яка, за твердженням відповідача, взяла на себе зобов'язання забезпечити якісне утримання житлових будинків і прибудинкових територій, а також забезпечити безпечну їх експлуатацію за умовами відповідного договору, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, отже клопотання позивача підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору та встановлення усіх обставин справи, що входять до предмету доказування з огляду на заявлені предмет та підстави позову, клопотання позивача про витребування доказів підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2018 у справі №910/1626/18 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначити на 20.03.2018; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг ; витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії рішення Шевченківської районної в місті Києві ради №187 від 19.02.2007 Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району , на підставі якого було утворене Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва ; статуту Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва ; договору про утримання житлових будинків, споруд, об'єктів благоустрою та прибудинкових територій по адміністративному мікрорайону Шулявка Шевченківського району, укладеного між відповідачем та третьою особою.

19.03.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначає, що дослідження акту від 26 квітня 2017 року дає підстави для висновку, що за формою та змістом акт не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій; Висновок експерта № 5/06-2017 від 30 червня 2017 року щодо встановлення розміру матеріальних збитків, завданих залиттям нежитлового приміщення, заснований на акті від 26 квітня 2017 року, позбавленому юридичної самостійності, не є належним доказом справі; інших доказів вини відповідача - Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва у вчиненні дії, яка спричинила матеріальну шкоду внаслідок залиття нежитлового приміщення чи виявлення будь-яких порушень вимог законодавства позивачем не надано, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивачем не доведено факту спричинення шкоди Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва .

19.03.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва на Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг .

19.03.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 в задоволенні клопотання Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва про заміну неналежного відповідача відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 в задоволенні клопотання Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва про залучення до участі у справі співвідповідача відмовлено.

20.03.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позову у даній справі, оскільки у провадженні Господарського суду міста Києва наявна справа №910/1625/18, у якій позивачі направили однакові позовні заяви, з тим самим предметом, з однакових підстав та з тими самими доказами.

У судове засідання 20.03.2018 з'явились представники позивача, відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 20.03.2018 оголошено перерву до 02.05.2018.

29.03.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшло клопотання про застосування процесуального примусу, а саме накладення на відповідача штрафу за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на відповідача, що проявляється у ненаправленні витребуваних судом доказів позивачу.

02.04.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач зазначає, що при складанні акту про залиття була наявна протиправна поведінка працівників ВОП Шулявка щодо невідповідності складеного акту вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, у зв'язку з чим позивачем було направлено скаргу №Ю-28 від 19.05.2017, у відповідь на яку позивача повідомлено про те, що акт залиття складений згідно з вимогами чинного законодавства.

13.04.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли заперечення, згідно з якими відповідач зазначає, що виконавцем послуг у будинку за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30 є третя особа, відтак, відповідач у даній справі є неналежний; пошкодження були виявлені на водопровідній мережі Д-150 мм до будинку на ділянці, що проходить у підвальному приміщенні будинку та реальною причиною аварії було затікання води із зовнішніх мереж холодного водопостачання; відповідач визнає факт затоплення будинку, однак складений акт про залиття не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

24.04.2018 до відділу діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення, згідно з якими зазначено, що через недобросовісну працю працівників третьої особи було проведено обстеження нежитлового приміщення та не було встановлено реальну причину залиття; відповідно до пояснень щодо складання акту про залиття, наданих 19.04.2018 інженером третьої особи, при складанні акту про залиття від 26.04.2017 не було встановлено причину та місце пошкодження, вказану причину було зазначено зі слів майстра ремонтної дільниці, однак реальною причиною залиття став прорив сталевого трубопроводу холодного водопостачання на відстані 3-4 метрів від цоколю будинку.

02.05.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшла заява, у якій відповідач просив суд з'ясувати правовий статус представників позивача та надати правову оцінку документам, що підписані такими особами.

У судове засідання 02.05.2018 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи. Представник позивача підтримав позов, представники відповідача та третьої особи заперечили проти позову.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

За змістом п.3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, поряд з даною справою, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/1625/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Юна-96" до комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" про відшкодування 258298,78 грн. шкоди.

Водночас, суд зазначає, що склад сторін спору у даній справі та справі №910/1625/18 не співпадає, у зв'язку з чим відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що у задоволенні клопотання відповідача відмовлено.

Розглянувши клопотання позивача про застосування процесуального примусу, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання з тих підстав, що вирішення вказаного питання є компетенцією суду та не передбачає необхідності подання клопотання учасників справи, тим більше, що, як зазначав позивач, останній ознайомився з матеріалами справи в тому числі з долученими до відзиву документами.

Щодо клопотання відповідача про з'ясування правового статусу представників позивача та надання правової оцінки документам, що підписані такими особами, суд зазначає, що в силу ст. 201 Господарського процесуального кодексу України головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників. Так, присутні у судовому засіданні 02.05.2018 представники позивача діють на підставі довіреності від 18.04.2018, виданій директором позивача у відповідності до вимог ст.ст. 246 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 02.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 187 від 19 лютого 2007 року Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району , було утворене Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва , перейменоване відповідно до рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року №270/270 та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Згідно з п. 1.2 1.3. 1.4. 1.8. вище зазначеного рішення відповідачу передано на баланс та закріплено за підприємством на праві господарського відання майно територіальної громади м. Києва та затверджено Статут КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва .

Як зазначав відповідач, відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 9 лютого 2011 року № 80, Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків. Житлові будинки, які знаходяться територіально у Шевченківському районі міста Києва, належить до сфери управління Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва та перебувають на його балансовому утриманні.

Так, судом встановлено, що будинок, розміщений за адресою: вул. пр. Перемоги, 30, м. Київ, знаходиться у Шевченківському районі міста Києва, належить до сфери управління Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва та перебуває на його балансі.

Згідно з п. 2.1. Статуту КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва , метою його діяльності є забезпечення ефективного управління, належного управління житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою та отримання прибутку.

Предметом діяльності Підприємства є: утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за Підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку; надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку; надання послуг з аварійного обслуговування внутрішньо будинкових та зовнішніх інженерних мереж; надання послуг із ремонту житлового та нежитлового фонду, інженерного й ліфтового обладнання в установленому порядку; проведення періодичного обстеження об'єкті житлового та нежитлового фонду з метою визначення їх технічного стану та відповідності вимогам нормативних документів у встановленому порядку (п.п. 2.2.1., 2.2.2, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.18 цього Статуту).

Судом встановлено, що між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг (підрядна компанія) укладено договір №10 від 10.01.2017, предметом якого є надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою, прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону Шулявка Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до зазначеного договору будинок, розміщений за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30 обслуговується товариством з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг , зокрема, третя особа надає послуги допоміжні комбіновані щодо різних об'єктів, комплексне обслуговування об'єктів: прибирання і утримання місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, утримання і технічне обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води, електропостачання), утримання і дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд по неадміністративному мікрорайону ІІІулявка Шевченківського району міста Києва, що включає утримання місць розташування та технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж і комунікацій; з поточного утримання та прибирання прибудинкових територій, елементів благоустрою, дитячих та спортивних майданчиків, які розташовані на прибудинковій території; з прибирання і поточного утримання сходових клітин та інших місць загального користування житлових будинків комунальної власності, у тому числі дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд, для забезпечення надання житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що у житловому будинку, розміщеному за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30, розташоване нежитлове приміщення загальною площею 142,40 кв. м, що належить товариству з обмеженою відповідальністю ПРО-1 на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності від 09.11.2010 серія САЕ №178802 та, за твердженнями позивача та відповідача, перебуває в орендному користуванні ТОВ Компанія ЮНА-96 .

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.04.2018 за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1 стався прорив трубопроводу в системі холодного водопостачання, за наслідками чого відбулось затоплення нежитлового приміщення у житловому будинку, розміщеному за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30 загальною площею 142,40 кв. м.

Так, судом встановлено, що листом від 04.05.2017 №1922/7/36/08-17 ПАТ Київводоканал повідомило, що під час першого виїзду аварійно-віновлювальної бригади виявлено пошкодження на водопровідній мережі Д=150 мм до будинку в„–30 на проспекті Перемоги, а саме на ділянці, що проходить у підвальному приміщенні вказаного будинку.

Судом встановлено, що листом від 05.05.2017 №2233/3 Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва повідомило, що 17.04.2017 до диспетчерської служби району надійшло телефонне звернення стосовно залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги; на місце аварії за фактом залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги у м. Києві було направлено аварійну бригаду відповідача та встановлено, що залиття спричинено аварійним пошкодженням трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку; 19.04.2017 по завершенню робіт з ліквідації аварії трапилось повторне аварійне пошкодження трубопроводу на місці з'єднання.

Судом встановлено, що позивачем 18 квітня 2017 року була видана довіреність, якою уповноважено директора ТОВ ЮНА-96 ОСОБА_5 та Фокіна Олексія Васильовича бути представниками позивача у справі щодо затоплення нежитлового приміщення та надано право подавати та підписувати: заяви, скарги, документи у відповідні органи, установи та організації, одержувати необхідні довідки, документи та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, установах, організаціях, розписуватися за позивача, завіряти копії документів та виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.

Судом встановлено, що 18 квітня 2017 року представник позивача звернувся до ВОП Шулявка ТОВ Індустріальний будівельний холдинг із заявою вх. № Ю-96 про направлення комісії для складання Акту про залиття.

Судом встановлено, що 21.04.2017 представник позивача повторно звернувся до ВОП Шулявка ТОВ Індустріальний будівельний холдинг із заявою вх. № Ю-107 про направлення комісії для складання Акту про залиття.

Судом встановлено, що 26.04.2017 комісія ВОП Шулявка ТОВ Індустріальний будівельний холдинг у складі: інженера ОСОБА_6, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_7, майстра технічної дільниці ОСОБА_8 провели обстеження приватизованого нежитлового приміщення за адресою б. 30 по пр. Перемоги на підставі звернення від 18.04.17 вх. №Ю-96 та повторного звернення про повторне залиття від 21.04.17 вх. №Ю-107 та склали Акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку № 30 по пр. Перемоги.

Відповідно до вказаного акту, на час обстеження комісією було встановлено, нежитлове приміщення розташоване в повальному приміщенні житлового будинку №30 по пр. Перемоги, під'їзд №1, є приватною власністю ТОВ ПРО-1 та орендоване ТОВ Компанія ЮНА-96 на підставі договору оренди № 1611П1 від 16.11.2016 року й використовується в якості офісного приміщення та магазину з продажу дверей та фурнітури; загальна площа приміщення складає - 142,40 кв.м. Під час обстеження комісією було виявлено сліди залиття на стінах нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру приміщення; в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії пошкоджений гіпсокартон на стінах 3 кв.м.

При цьому, причиною залиття вказано: порив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку № 30 по пр. Перемоги 17.04.2017 року, який знаходиться на балансі КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва .

Судом встановлено, що позивачем було складено зауваження до акту обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку 30 по пр. Перемоги від 18.05.2017, згідно з яким: під час обстеження комісією було виявлено сліди залиття на стінах нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру підвального приміщення; в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії пошкоджений гіпсокартон на стінах де знаходяться комунікації - приблизно 3 кв.м; всі двері, які знаходились в приміщенні від намокання деформовано, підлога - плитка, стіни - гіпсокартон обклеєний вініловими шпалерами та пофарбований водоемульсійною фарбою, встановлено залиття електропроводки.

Так, судом встановлено, що представником позивача було складено на направлено до ВОП Шулявка ТОВ Індустріальний будівельний холдинг скаргу, у якій зазначено, що комісією всупереч Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, умисно не внесено інформацію про перелік майна, яке знаходилося у приміщенні під час залиття; у відповідь на вказану скаргу ВОП Шулявка ТОВ Індустріальний будівельний холдинг у листі від 13.06.2017 №10-28 зазначило, що акт обстеження складений у відповідності до вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Судом встановлено, що 22.05.2017 відповідачу було направлено запрошення на експертизу, що відбудеться 25.05.2017; 25.05.2017 відповідачу було повторно направлено запрошення на експертизу, що відбудеться 02.06.2017.

Судом встановлено, що відповідно до висновку експерта №5/06-2017 за результатами проведення експертного дослідження, складеного 30.06.2017 експертом Грішковою Людмилою Миколаївною, вартість відновлювального ремонту, який необхідно виконати у підвальному приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою м.Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1 на час складання висновку складає 152883,60 грн. з урахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією від 16.11.2017 №171 щодо відшкодування збитків у розмірі 152883,60 грн., що складає відновлювального ремонту, та 6000,00 грн., що складає вартість експертного дослідження матеріальних збитків, у відповідь на яку листом від 05.12.2017 №5798/3 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення претензії позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на невиконання відповідачем своїх зобов'язань як балансоутримувача будинку за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30 з належного утримання будинку, зокрема, водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах, що мало наслідком затоплення приміщення позивача за адресою м. Київ, проспект. Перемоги, 30, під'їзд №1 через прорив трубопроводу холодного водопостачання 17.04.2017 та. 21.04.2017, у зв'язку з чим позивачеві завдано збитків. За наведених обставин, позивач просить стягнути з відповідача 152883,60 грн., що складає відновлювального ремонту, та 6000,00 грн., що складає вартість експертного дослідження матеріальних збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 17.04.2018 за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1 стався прорив трубопроводу в системі холодного водопостачання, за наслідками чого відбулось затоплення нежитлового приміщення у житловому будинку, розміщеному за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30 загальною площею 142,40 кв. м.

Пунктом 2.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N 76 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік. Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об'єднані диспетчерські служби (далі - ОДС) або районні диспетчерські служби (далі - РДС) на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об'єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання. Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Так, відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), що є додатком №4 до Правил, в акті повинно бути зазначено, зокрема, склад комісії; що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); причини залиття; висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.).

Як встановлено судом, 26.04.2017 комісія ВОП Шулявка ТОВ Індустріальний будівельний холдинг у складі: інженера ОСОБА_6, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_7, майстра технічної дільниці ОСОБА_8 провели обстеження приватизованого нежитлового приміщення за адресою б. 30 по пр. Перемоги на підставі звернення від 18.04.17 вх. №Ю-96 та повторного звернення про повторне залиття від 21.04.17 вх. №Ю-107 та склали Акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку № 30 по пр. Перемоги.

Відповідно до вказаного акту, на час обстеження комісією було встановлено, нежитлове приміщення розташоване в повальному приміщенні житлового будинку №30 по пр. Перемоги, під'їзд №1, є приватною власністю ТОВ ПРО-1 та орендоване ТОВ Компанія ЮНА-96 на підставі договору оренди № 1611П1 від 16.11.2016 року й використовується в якості офісного приміщення та магазину з продажу дверей та фурнітури; загальна площа приміщення складає - 142,40 кв.м. Під час обстеження комісією було виявлено сліди залиття на стінах нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру приміщення; в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії пошкоджений гіпсокартон на стінах 3 кв.м.

При цьому, причиною залиття вказано: порив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку № 30 по пр. Перемоги 17.04.2017 року, який знаходиться на балансі КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва .

Як встановлено судом, представником позивача було складено зауваження до акту обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку 30 по пр. Перемоги від 18.05.2017, згідно з яким: під час обстеження комісією було виявлено сліди залиття на стінах нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру підвального приміщення; в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії пошкоджений гіпсокартон на стінах де знаходяться комунікації - приблизно 3 кв.м; всі двері, які знаходились в приміщенні від намокання деформовано, підлога - плитка, стіни - гіпсокартон обклеєний вініловими шпалерами та пофарбований водоемульсійною фарбою, встановлено залиття електропроводки.

Так, як встановлено судом, представником позивача було складено на направлено до ВОП Шулявка ТОВ Індустріальний будівельний холдинг скаргу, у якій зазначено, що комісією всупереч Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, умисно не внесено інформацію про перелік майна, яке знаходилося у приміщенні під час залиття; у відповідь на вказану скаргу ВОП Шулявка ТОВ Індустріальний будівельний холдинг у листі від 13.06.2017 №10-28 зазначило, що акт обстеження складений у відповідності до вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Оцінюючи акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку № 30 по пр. Перемоги від 26.04.2017, суд зазначає, що в ньому містяться відомості про склад комісії; тип аварії; причини залиття; висновки комісії щодо балансової належності трубопроводу, внаслідок прориву якого трапилось залиття нежитлового приміщення за адресою м.Київ, проспект Перемоги, 30.

При цьому, судом враховано також інші докази, наявні в матеріалах справи.

Так, як встановлено судом, листом від 04.05.2017 №1922/7/36/08-17 ПАТ Київводоканал повідомило, що під час першого виїзду аварійно-віновлювальної бригади виявлено пошкодження на водопровідній мережі Д=150 мм до будинку в„–30 на проспекті Перемоги, а саме на ділянці, що проходить у підвальному приміщенні вказаного будинку .

Судом встановлено, що листом від 05.05.2017 №2233/3 Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва повідомило, що 17.04.2017 до диспетчерської служби району надійшло телефонне звернення стосовно залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги; на місце аварії за фактом залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги у м. Києві було направлено аварійну бригаду відповідача та встановлено, що залиття спричинено аварійним пошкодженням трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку ; 19.04.2017 по завершенню робіт з ліквідації аварії трапилось повторне аварійне пошкодження трубопроводу на місці з'єднання.

За наведених обставин, з наявних у справі доказів у сукупності, в тому числі, листа самого відповідача, вбачається, що причиною залиття нежилого приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30 був прорив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку № 30 по пр. Перемоги 17.04.2017 року.

При цьому, доводи відповідача та третьої особи щодо того, що причиною залиття є прорив трубопроводу поза межами будинку та щодо того, що третьою особою не було належно встановлено причину прориву судом не приймаються. Зокрема, суд зазначає, що пояснення щодо складання акту про залиття, надані інженером третьої особи (відповідно до яких при складанні акту про залиття від 26.04.2017 не було встановлено причину та місце пошкодження, вказану причину було зазначено зі слів майстра ремонтної дільниці, однак причиною залиття став прорив сталевого трубопроводу холодного водопостачання на відстані 3-4 метрів від цоколю будинку) є такими, що складені 19.04.2018, тобто вже після подання позову, однак, жодних уточнень щодо місця та причин залиття/тощо до акту про залиття (зокрема, до подання позову та відразу після спірної події) третьою особою надано не було. З огляду на наведене, зазначені доводи відповідача та третьої особи судом не приймаються.

Як встановлено судом, будинок, розміщений за адресою: вул. пр. Перемоги, 30, м. Київ, знаходиться у Шевченківському районі міста Києва, належить до сфери управління Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва та перебуває на його балансі.

За змістом ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги ,

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до приписів ст. 24 зазначеного Закону балансоутримувач, зокрема, зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Так, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 (надалі - Правила № 76) встановлено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (даті - балансоутримувач) це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Зазначені Правила № 76 регулюють технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.

Так, розділом 2 Правил передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

При цьому, відповідно до п. 1.6. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі .

З огляду на наведені приписи законодавства, зважаючи на встановлену судом на підставі сукупного аналізу поданих доказів причину залиття приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, суд доходить висновку, що особою, яка несе відповідальність за таке залиття в підвалі нежитлового приміщення, є балансоутримувач будинку, тобто відповідач як балансоутримувач будинку за адресою м.Київ, проспект Перемоги, 30.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ст. 225 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що спір у даній справі про стягнення реальних збитків, з огляду на заявлені предмет і підстави, виник з делікту, а отже фактично позовні вимоги у даній справі заявлено про стягнення шкоди, у зв'язку з чим на спірні правовідносини поширюються норми ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, норми ст. 22 Цивільного кодексу України Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначають загальні положення щодо захисту цивільних прав та інтересів особи: права на відшкодування майнової шкоди, в тому числі шляхом відшкодування збитків, чи інших способів, зокрема, відшкодування в натурі. Приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлюють підстави відповідальності за завдану майнову шкоду (недоговірні зобов'язання з відшкодування шкоди). Отже, норми ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди застосовуються з урахуванням загальних норм, визначених ст. 22 Цивільного кодексу України, яка встановлює форми відшкодування майнової шкоди, а отже оскільки позивачем заявлено до стягнення вартість необхідного ремонту у приміщенні внаслідок його залиття, суд доходить висновку, що позивачем заявлено вимоги про стягнення шкоди у формі грошового відшкодування (збитків) у недоговірних (деліктних) зобов'язаннях.

Як встановлено судом, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів:

а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

При цьому, відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє особу від відповідальності за завдану шкоду, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Так, як встановлено судом, відповідно до висновку експерта №5/06-2017 за результатами проведення експертного дослідження, складеного 30.06.2017 експертом Грішковою Людмилою Миколаївною (свідоцтво, видане Міністерством юстиції України №929), вартість відновлювального ремонту, який необхідно виконати у підвальному приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою м.Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1 на час складання висновку складає 152883,60 грн. з урахуванням ПДВ.

Так, за змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Так, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Суд зазначає, що учасниками справи не надано будь-яких доказів на спростування визначеної експертом вартості відновлювального ремонту спірного приміщення, в тому числі, іншого висновку експерта, складеного на замовлення відповідача чи третьої особи, в той же час, вказаний висновок містить докладний опис приміщення, що постраждало від залиття (із відповідною фотофіксацією), перелік пошкоджень (зокрема, об'єктом дослідження є опоряджувальні покриття підвального приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1); розрахунок вартості відновлювального ремонту у таблиці відповідно до Методики визначення причин залиття з урахуванням нових технологій та визначення матеріальної шкоди за його наслідками. З огляду на наведене, висновок експерта №5/06-2017 за результатами проведення експертного дослідження, складеного 30.06.2017 експертом Грішковою Людмилою Миколаївною, приймається судом як належний, допустимий доказ у справі.

Відтак, в межах даної справи судом встановлено розмір понесених позивачем внаслідок залиття нежилого приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1, збитків, що складають вартість відновлювального ремонту такого приміщення - 152883,60 грн.; неправомірність поведінки/бездіяльності відповідача як балансоутримувача будинку №30 по проспекту Перемоги щодо здійснення/нездійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання у вказаному будинку; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою/бездіяльністю відповідача як балансоутримувача щодо здійснення/нездійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання у вказаному будинку та завданою позивачеві шкодою, оскільки таке невиконання відповідачем своїх обов'язків мало наслідком залиття спірного нежитлового приміщення, вартість відновлювального ремонту якого заявлена у даній справі; наявність вини відповідача, оскільки саме останній як балансоутримувач в силу закону повинен здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання.

При цьому, щодо доводів відповідача, що останній є неналежним відповідачем у даній справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг (підрядна організація) укладено договір №10 від 10.01.2017, предметом якого є надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою, прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону Шулявка Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до зазначеного договору будинок, розміщений за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30 обслуговується товариством з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг , зокрема, третя особа надає послуги допоміжні комбіновані щодо різних об'єктів, комплексне обслуговування об'єктів: прибирання і утримання місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, утримання і технічне обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води, електропостачання), утримання і дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд по неадміністративному мікрорайону ІІІулявка Шевченківського району міста Києва, що включає утримання місць розташування та технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж і комунікацій; з поточного утримання та прибирання прибудинкових територій, елементів благоустрою, дитячих та спортивних майданчиків, які розташовані на прибудинковій території; з прибирання і поточного утримання сходових клітин та інших місць загального користування житлових будинків комунальної власності, у тому числі дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд, для забезпечення надання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, умови даного договору, в тому числі, щодо відповідальності, стосуються виключно його сторін, тобто відповідача та третьої особи, тоді-як балансоутримувач несе відповідальність за неналежне здійснення чи нездійснення контролю за станом водопровідних мереж (зокрема, перед власником приміщення у будинку) в силу закону, відтак, суд доходить висновку, що позов про відшкодування збитків подано до належного відповідача. Водночас відповідач не позбавлений права звернутись з позовом про відшкодування збитків до особи, яка, на думку відповідача, неналежно виконала свої зобов'язання за договором, укладеним між ним та такою особою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРО-1 до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва про відшкодування шкоди, що складає вартість відновлювального ремонту у розмірі 152883,60 грн., підлягає задоволенню.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Так, позивачем заявлено також вимоги про відшкодування вартості проведеного експертного дослідження, які у розумінні наведених норм процесуального закону є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи, які в силу ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 15.05.2017 між позивачем та Грішковою Л.М. укладено договір №04/05-17 про проведення експертного дослідження, предметом якого є проведення експертного дослідження для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення наслідків залиття в підвальному приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1. Відповідно до п. 2.1. вказаного договору, вартість наданих послуг з проведення дослідження складає 6000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до акту виконаних робіт, наданих послуг за червень 2017 року згідно з договором №04/05-17 від 15.05.2017, вартість виконаних робіт складає 6000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено на користь Грішкової Л.М. грошові кошти у розмірі 6000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за проведення дослідження приміщень по пр. Перемоги, 30 згідно з договором №04/05-17 від 15.05.2017, що підтверджується платіжним дорученням №66 від 25.05.2017.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, які складаються з суми судового збору за подання позову про стягнення шкоди, що складає вартість відновлювального ремонту, та суми витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 6000,00 грн. покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1; ідентифікаційний код: 34966254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРО-1 (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 30, ідентифікаційний код: 37146084) збитки, завдані залиттям нежитлового приміщення, у розмірі 152883 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 60 коп., витрати на проведення експертного дослідження матеріальних збитків у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2293 (дві тисячі двісті дев'яносто три) грн. 25 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.05.2018

Суддя Ю.В. Картавцева