Постанова

від 09.08.2018 по справі 910/1626/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2018 р. Справа№ 910/1626/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2018р. (повний текст складено 07.05.2018р.)

у справі №910/1626/18 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРО-1"

до відповідача Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Будівельний Холдинг"

про відшкодування шкоди 152 883,60 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРО-1" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про відшкодування шкоди у розмірі 152 883,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач здійснює обслуговування нежитлових приміщень в будинку, який перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, і який несе ризики неналежного виконання ним своїх обов'язків. Внаслідок прориву трубопроводу холодного водопостачання сталося пошкодження належного позивачу приміщення, у зв'язку із залиттям його водою і, що завдало збитків на суму 152 883,60 грн., пов'язаних з вартістю відновлювального ремонту приміщення. Позивач також просив стягнути з відповідача 6 000,00 грн. за проведене експертне дослідження матеріальних збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2018р. у справі №910/1626/18 позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРО-1" збитки, завдані залиттям нежитлового приміщення, у розмірі 152 883,60 грн., витрати на проведення експертного дослідження матеріальних збитків у розмірі 6 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 293,25 грн.

Не погоджуючись із мотивами та висновками суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення суду першої інстанції скасувати, як незаконне, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано обставини щодо договірних відносин між відповідачем та третьою особою, як виконавцем за договором про надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності, якими передбачався обов'язок виконавця надавати житлово-комунальні послуги в будинку, зокрема, комунікаційних мереж, що виключає вину та відповідальність комунального підприємства за завдані позивачу збитки у зв'язку з затопленням його приміщення.

За твердженням скаржника, складений за результатами комісійного огляду нежитлового приміщення акт від 26.04.2017р. дає підстави для висновку, що за формою та змістом він не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, а лист ПАТ АК Київводоканала не є належним доказом, і не підтверджує зроблений господарським судом висновок про прорив трубопроводу холодного водопостачання у підвалі будинку, за що відповідає відповідач як балансоутримувач.

На думку відповідача, висновок експерта №5/06-2017 від 30.06.2017р. щодо встановлення розміру матеріальних збитків, завданих залиттям нежитлового приміщення, заснований на акті від 26.04.2017р., не підтверджує причин, не фіксує порядку та способу залиття нежитлового приміщення, тож факт наявності шкоди у позивача у заявленій сумі не може вважатися пов'язаним з аварійною ситуацією у мережах з постачання холодної води, а відтак причинний зв'язок між шкодою та аварією відсутній. Судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання відповідача щодо з'ясування правового становища представників позивача, які до позовної заяви додали довіреність ТОВ ПРО-1 від 18.04.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018р., у складі колегії суддів Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Смірнова Л.Г., відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 12.07.2018р.

25.06.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

02.07.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018р. по справі №910/1625/18 було призначено судову будівельно-технічну експертизу для вирішення питання стосовно встановлення аварійної ділянки пошкодженого трубопроводу, місця, часу та причин аварії, зони відповідальності пошкоджених інженерних мереж холодного водопостачання, причинного зв'язку між залиттям та шкодою нежитлового приміщення, розміщеного по проспекту Перемоги, 30, під'їзд №1, м. Київ.

На думку заявника, висновки експертизи мають значення для даної справи та зможуть підтвердити або спростувати обставини справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018р. скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018р. у справі №910/1625/18, у зв'язку з чим, підстава для розгляду клопотання відсутня.

11.07.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження на час проведення експертизи у даній справі.

На вирішення експертів заявник просив поставити наступні питання:

Чи відбувся у підвалі будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30, прорив трубопроводу холодного водопостачання в період з 17.04.2018р. та 19.04.2018р.? встановити місце аварійної ділянки та причини аварії на трубопроводі холодного водопостачання у будинку №30, на просп. Перемоги у м. Києві в період 17.04.2018р. та 19.04.2018р.? До чиєї балансової належності відносяться інженерні комунікації, які слугували джерелом залиття у будинку №30 на просп. Перемоги у місті Києві в період з 17.04.2017р. по 19.04.2017р.? Встановити наявність причинного зв'язку між технічним станом внутрішніх та зовнішніх мереж, залиттям та шкодою, завданою нежитловому приміщенню в будинку №30 на просп. Перемоги у місті Києві в період з 17.04.2018р. та 19.04.2018р.?

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У даному випадку, з огляду на наявність у матеріалах справи доказів, за допомогою яких є можливим встановлення обставин щодо місця та причини затоплення нежитлового приміщення, яке розташоване в підвалі будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30, призначення судової експертизи не є дійсно необхідним, тож клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018р. оголошено перерву до 19.07.2018р.

У судовому засіданні, що відбулось 19.07.2018р., представником відповідача подано заяву про відвід суддів Пономаренка Є.Ю. та Смірнової Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2018р. визнано заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про відвід суддів необґрунтованою. Оголошено перерву до 09.08.2018р. та передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. у справі №910/1626/18, у складі колегії суддів: Шаптала Є.Ю., Іоннікова І.А., Гончаров С.А., у задоволенні заяви Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про відвід суддів відмовлено.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів від 08.08.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, для розгляду справи змінено та сформовано колегію суддів у складі: Кропивна Л.В.(головуючий), судді: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Представники третьої особи до судового засідання, що відбулось 09.08.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у житловому будинку, розміщеному за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30, розташоване нежитлове приміщення, загальною площею 142,40 кв. м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРО-1" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності від 09.11.2010р. серія САЕ №178802 та, за твердженням позивача та відповідача, перебуває у орендному користуванні ТОВ "Компанія ЮНА-96".

17.04.2018р. за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1 стався прорив трубопроводу в системі холодного водопостачання, у результаті якого відбулось залиття водою належного позивачу нежитлового приміщення.

Листом №1922/7/36/08-17 від 04.05.2017р. ПАТ "Київводоканал" повідомило, що під час першого виїзду аварійно-віновлювальної бригади виявлено пошкодження на водопровідній мережі Д=150 мм до будинку №30 на проспекті Перемоги, а саме на ділянці, що проходить у підвальному приміщенні вказаного будинку.

Листом №2233/3 від 05.05.2017р. Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" повідомило, що 17.04.2017р. до диспетчерської служби району надійшло телефонне звернення стосовно залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги; на місце аварії за фактом залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги у м. Києві було направлено аварійну бригаду відповідача та встановлено, що залиття спричинено аварійним пошкодженням трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку.

19.04.2017р. по завершенню робіт з ліквідації аварії трапилось повторне аварійне пошкодження трубопроводу на місці з'єднання.

18.04.2017р. представник позивача звернувся до ВОП "Шулявка" ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" із заявою №Ю-96 про направлення комісії для складання акту про залиття.

21.04.2017р. представник позивача повторно звернувся до ВОП "Шулявка" ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" із заявою №Ю-107 про направлення комісії для складання акту про залиття.

26.04.2017р. комісія ВОП "Шулявка" ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" у складі: інженера ОСОБА_6, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_7, майстра технічної дільниці ОСОБА_8 провели обстеження належного позивачу нежитлового приміщення та склали акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку №30 по пр. Перемоги.

Відповідно до вказаного акту на час обстеження комісією було встановлено, що нежитлове приміщення розташоване в подвальному приміщенні житлового будинку №30 по пр. Перемоги, під'їзд №1, є приватною власністю ТОВ "ПРО-1" та орендоване ТОВ "Компанія ЮНА-96" на підставі договору оренди №1611П1 від 16.11.2016р. для розміщення офісу та магазину з продажу дверей та фурнітури. Загальна площа приміщення складає - 142,40 кв.м. Комісією були виявлені сліди залиття стін нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру приміщення;а в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії був пошкоджений гіпсокартон на стінах 3 кв.м.

При цьому причиною залиття вказано прорив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку №30 по пр. Перемоги 17.04.2017р., який знаходиться на балансі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

18.05.2017р., отримавши акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку 30 по пр. Перемоги, представниками власника у цей же день складено письмове зауваження із зазначенням пошкоджень,які не відображено в акті, а саме: під час обстеження комісією було виявлено сліди залиття на стінах нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру підвального приміщення; в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії пошкоджений гіпсокартон на стінах, де знаходяться комунікації, приблизно 3 кв.м; всі двері, які знаходились в приміщенні від намокання деформовано, підлога - плитка, стіни - гіпсокартон, обклеєний вініловими шпалерами та пофарбований водоемульсійною фарбою, встановлено залиття електропроводки.

На наступний день,19.05.2017р. представником позивача складено та направлено до ВОП "Шулявка" ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" скаргу, у якій зазначено, що комісією, всупереч Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, умисно не внесено інформацію про перелік майна, яке знаходилося у приміщенні під час залиття.

У відповідь на вказану скаргу ВОП "Шулявка" ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" у листі №10-28від 13.06.2017р. зазначило, що акт обстеження складений у відповідності до вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

22.05.2017р. відповідачу направлено запрошення на експертизу, яка мала відбутися 25.05.2017р., а 25.05.2017р. відповідачу було повторно направлено запрошення на експертизу, що відбудеться 02.06.2017р.

Відповідно до висновку експерта №5/06-2017 за результатами проведення експертного дослідження, складеного 30.06.2017р. експертом Грішковою Людмилою Миколаївною, вартість відновлювального ремонту, який необхідно виконати у підвальному приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1, складає 152 883,60 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №171 від 16.11.2017р. щодо відшкодування збитків у розмірі 152 883,60 грн. та 6 000,00 грн. вартості експертного дослідження матеріальних збитків, у відповідь на яку листом №5798/3 від 05.12.2017р. відповідач відмовив у задоволенні претензії, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальним правилом, викладеним у нормі статті 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Колегією суддів встановлено, що прорив трубопроводу в системі холодного водопостачання відбувся у житлового будинку за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1, який згідно з рішенням Київської міської ради №270/270 від 09.10.2014р. Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва та розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації №80 від 09.02.2011р. перебуває на балансі відповідача.

За загальним правилом, відсутність своєї вини у спричиненні збитків доказується особою, до якої пред'явлено позов.

Заперечуючи свою відповідальність за шкоду, заподіяну майну позивача, відповідач посилався на ту обставину, що причиною залиття є прорив трубопроводу поза межами будинку, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Будівельний Холдинг" належним чином не встановлено причину прориву труби.

Суд апеляційної інстанції такі доводи відповідача вважає неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно частини 2 статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги відповідач зобов'язаний, серед іншого, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Стаття 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлює обов'язок балансоутримувача по забезпеченню умов для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Зазначені обов'язки балансоутримувача передбачені також і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005р. (далі - Правила).

Розділом 2 Правил передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

При цьому, відповідно до п. 1.6. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Пунктом 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006р. встановлено, що балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Пунктом 2.3 Правил передбачено, що склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік. Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об'єднані диспетчерські служби (далі - ОДС) або районні диспетчерські служби (далі - РДС) на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об'єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання. Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Так, відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), що є додатком №4 до Правил, в акті повинно бути зазначено, зокрема, склад комісії; що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); причини залиття; висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.).

Відхиляючи твердження скаржника з приводу того, що акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку №30 по пр. Перемоги від 26.04.2017р. не є належним доказом, суд апеляційної інстанції враховує, що в акті містяться відомості про склад комісії; тип аварії; причини залиття; сліди залиття та пошкодження; висновки комісії щодо балансової належності трубопроводу, внаслідок прориву якого трапилось залиття нежитлового приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, буд. 30.

При цьому, причиною залиття вказано порив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку №30 по пр. Перемоги, який знаходиться на балансі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва". Свої зауваження до акту про залиття, з переліком майна, яке постраждало під час затоплення позивач виклав в окремому листі і долучив до акту про залиття в день отримання даного акту - 18.05.2017р.

Факт затоплення приміщення та причина залиття також зазначені в листі №1922/7/36/08-17 від 04.05.2017р. ПАТ "Київводоканал" та у листі №2233/3 від 05.05.2017р. Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

З наявних у справі доказів у їх сукупності вбачається, що причиною залиття нежилого приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30 став прорив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку №30 по пр. Перемоги 17.04.2017р. Інші доводи відповідача у тому числі і ті, що ґрунтуються на поясненнях інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Будівельний Холдинг" і які надані відповідачем до суду апеляційної інстанції, до уваги не приймаються, в силу приписів ч. 4 ст. 13 ГПК України, за якими ризик настання наслідків, пов'язаних з несвоєчасним наданням таких доказів, несе відповідач.

Розмір завданих збитків належним чином доведений і підтверджується висновком професійного оцінювача (експертний висновок №5/06-2017 від 30.06.2017р.), за підрахунками якого втрати, які позивач має понести для відновлювального ремонту у приміщенні, становлять 152 883,60 грн.

Разом з тим апелянтом не надано будь-яких доказів на спростування визначеної експертом вартості відновлювального ремонту нежитлового приміщення, в тому числі, іншого висновку експерта, складеного на замовлення відповідача чи третьої особи. Вказаний висновок містить докладний опис затопленого приміщення (із відповідною фотофіксацією), перелік пошкоджень (зокрема, об'єктом дослідження є опоряджувальні покриття підвального приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1); розрахунок вартості відновлювального ремонту у таблиці відповідно до Методики визначення причин залиття з урахуванням нових технологій та визначення матеріальної шкоди за його наслідками.

За таких обставин справи, судова колегія вважає доведеним наявність усього складу цивільного правопорушення для настання відповідальності у вигляді відшкодування завданих цим порушенням збитків, а вимог про відшкодування завданих позивачу збитків за рахунок відповідача - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що належним відповідачем у даній справі має бути Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Будівельний Холдинг", яке відповідач залучив за договором №10 від 10.01.2017р. до виконання послуг з утримання будинку, відхиляються судом апеляційної інстанції, з огляду на те, що відповідальною особою перед власником приміщення за збитки, пов'язані з неналежним виконанням своїх обов'язків по утриманню у технічно-справному стані всіх внутрішньо-будинкових систем будинку, які знаходяться на його балансі, є відповідач, як професійна особа, яка забезпечує належне утримання у технічно-справному стані будинку, його внутрішньо-будинкових систем та відповідає перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку, а не залучені ним треті особи.

Судом першої інстанції правомірно відхилено клопотання відповідача про з'ясування правового статусу представників позивача, оскільки, у відповідності до вимог ст.ст. 246 Цивільного кодексу України, 18.04.2017р. позивачем видана довіреність, якою уповноважено директора ТОВ "ЮНА-96" ОСОБА_10 та ОСОБА_11 бути представниками позивача у справі щодо затоплення нежитлового приміщення та надано право подавати та підписувати: заяви, скарги, документи у відповідні органи, установи та організації, одержувати необхідні довідки, документи та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, установах, організаціях, розписуватися за позивача, завіряти копії документів та виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі в частині покладення на відповідача витрат позивача на проведення експертного дослідження матеріальних збитків, заподіяних в результаті залиття приміщення, слід зазначити наступне.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Позивачем до матеріалів справи долучено договір №04/05-17 від 15.05.2017р. про проведення експертного дослідження, укладений між позивачем та Грішковою Л.М., акт виконаних робіт за червень 2017 року на суму 6 000,00 грн., платіжне доручення №66 від 25.05.2017р. на суму 6 000,00 грн.

Перевіривши співрозмірність розміру витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, врахувавши ступінь складності роботи та обсяг роботи, судова колегія вважає, що розмір заявлених витрат на проведення експертного дослідження є співрозмірним, а тому підлягає стягненню з відповідача у розмірі 6 000,00 грн.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2018р. у справі №910/1626/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2018р. у справі №910/1626/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1626/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 14.08.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Дідиченко