Постанова

від 08.05.2018 по справі 913/20/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018р. справа № 913/20/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівРадіонової О.О. Стойка О.В., Чернота Л.Ф. секретар Бреславець Л.М. без виклику сторін розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза м.Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2018 року (повний текст складено та підписано 06.03.2018 року у м. Харкові) по справі№913/20/18 (суддя Палей О.С.) за позовомДержавного підприємства Луганський експертно-технічний центр Держпраці м.Сєвєродонецьк, Луганська область до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза м.Сєвєродонецьк, Луганська область Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об єднання Азот м.Сєвєродонецьк, Луганська область про стягненнястягнення компенсації за договором про відступлення права вимоги від 31.10.2017р. №138 у розмірі 49065,41грн.

В С Т А Н О В И В:

03.01.2018 року позивач, Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держпраці м.Сєвєродонецьк, Луганська область звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза м.Сєвєродонецьк, Луганська область стягнення компенсації за договором про відступлення права вимоги від 31.10.2017р. №138 у розмірі 49065,41грн. (а.с. 5-8).

Ухвалою суду від 03.01.2018р. справу було призначено за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Сєвєродонецьке об єднання Азот м.Сєвєродонецьк, Луганська область (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.2018р. у справі №913/20/18 позовні вимоги задоволенні у повному обсязі (а.с. 70-73).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза на користь Державного підприємства Луганський експертно-технічний центр Держпраці компенсацію за договором про відступлення права вимоги від 31.10.2017р. №138 у розмірі 49065,41грн., судовий збір у розмірі 1600 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Суд першої інстанції виходив з того, що останнім днем сплати позивачу компенсації є 31.10.2017р., зазначені обставини були дослідженні у рішенні господарського суду Луганської області від 22.02.2016р. у справі № 913/1199/15, яке набрало законної сили та не оскаржувалося.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2018р. по справі №913/20/18, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с.82-83).

Апелянт зазначає, що документи, які підтверджують факт отримання відповідачем грошових коштів за договором №138 від 31.10.2014р. про відступлення права вимоги і сам договір у відповідача відсутні, оскільки в серпні та вересні 2014р. ДП Луганський експертно-технічний центр Держпраці та ТОВ Укртехекспертиза практично не працювали, оскільки знаходились у зоні АТО.

Скаржник вказує на те, що суд не взяв до уваги Додаткову угоду від 01.12.2014р. до договору №138 від 31.10.2014р., в п.1 якої зазначено, що сторони домовились п.2.2 договору викласти у такій редакції: п.2.2 договору строк оплати компенсації становить 7 років з моменту підписання цієї угоди і до спливу цього строку позивач не має права вимагати компенсацію у відповідача. Таким чином, на думку апелянта, права позивача не порушені, строк оплати не настав, а позов необґрунтований.

Апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції посилається на рішення господарського суду Луганської області від 22.02.2016р. по справі №913/1199/15, яким встановлено, що договір про право уступки вимоги існував та строк оплати компенсації за договором про відступлення права вимоги настав 31.10.2017р., але під час розгляду справи не бралось до уваги наявність додаткової угоди.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2018 року відкрито апеляційне провадження та розгляд справи №913/20/18 розпочато з 17.04.2018 року без повідомлення учасників справи.

17.04.2018р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи, в яких позивач просив врахувати викладене та відмовити відповідачеві у задоволені апеляційної скарги (а.с.94-95).

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держпраці м.Сєвєродонецьк, Луганська область (код ЄДРПОУ 21851104) є юридичною особою, що підтверджується Статутом та випискою з ЄДР (а.с. 33-34, 35).

Відповідно до витягу зі Статуту Державного підприємства Луганський експертно-технічний центр Держпраці , затвердженого Головою Державної служби України з питань праці Чернега Р.Т, наказ №42 від 29.05.2015р. Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держпраці продовжує свою діяльність на базі відокремленої частини державної власності та належить до сфери управління Державної служби України з питань праці.

Згідно п.1.2 Загальних положень Статуту, Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України перейменовано на Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держпраці (а.с.33, зворотній бік).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза м.Сєвєродонецьк, Луганська область (код ЄДРПОУ 32900170) є юридичною особою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариства Сєвєродонецьке об єднання Азот м.Сєвєродонецьк, Луганська область (код ЄДРПОУ 33270581) є юридичною особою.

31.10.2014р. між Державним підприємством Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України далі перейменовано на Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держпраці (за договором - первісний кредитор, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза (за договором - новий кредитор, далі - відповідач) був укладений договір про відступлення права вимоги №138, згідно умов якого ДП "Луганський ЕТЦ" передало, а ТОВ "Укртехекспертиза" прийняло право вимоги оплати виконаних робіт, відповідно до актів здачі приймання виконаних робіт на суму 58772 грн. 00 коп., що належать ДП "Луганський ЕТЦ" за договором №27/УЗ/14-88, укладеним 23.07.2014р. між ДП "Луганський ЕТЦ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" (за договором - боржник, далі - третя особа) (а.с.12-17).

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 договору про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р., відповідач повинен оплатити позивачу компенсацію у розмірі 58772 грн. 00 коп. у строк 1090 календарних днів після набрання чинності цього договору.

Розділом 5 сторони визначили строк дії договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов язань за цим договором (п.5.1 договору).

Даний договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

10.11.2014р. позивач надав третій особі повідомлення №55-14, в якому зазначив про укладення договору про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р. (а.с.16).

З матеріалів справи вбачається, договір про відступлення права вимоги №138 набрав чинності 01.11.2014р. та строк оплати компенсації настав 27.10.2017р.

Додатковою угодою від 30.11.2014р. до договору про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р. сторони виклали п.2.1 у такій редакції: Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію у розмірі 49 065,41грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Інші положення договору залишено без змін (а.с.15).

У листі ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" від 30.11.2017р. №23ТИБ-2056 повідомляється, що кошти у сумі 49065,41грн., передбачені п.1.1 договором про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р., перераховані на рахунок відповідача за платіжними дорученнями:

- №13747 від 24.11.2014 на суму 18120, 00 грн.;

- №13723 від 24.11.2014 на суму 9712, 00 грн.;

- №13783 від 26.11.2014 на суму 3970, 00 грн.;

- №13785 від 26.11.2014 на суму 13663, 41 грн.;

- №13786 від 26.11.2014 на суму 3600, 00 грн. (а.с.29).

З матеріалів справи вбачається, 23.07.2014р. між ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" (за договором - замовник, далі - третя особа) та Державним підприємством Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України (за договором - виконавець, далі - позивач) був укладений договір про надання послуг №27/УЗ/14-88, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов язується своїми силами надати послуги замовнику по підготовці і проведенню експертно-технічного діагностування ємкісного обладнання і паропроводів в цехах замовника (п.1.1 договору) (а.с.18-21).

Виконавець зобов язується надати замовнику належним чином послуги у відповідності з вимогами діючої нормативно-технічної документації у встановлений строк, а замовник зобов язується надати для надання послуг підготовлені об єкти, прийняти належним чином надані послуги і оплатити дані послуги у відповідності з умовами договору (п.1.2 договору).

Загальна вартість послуг за договором визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток №2), яка є невід ємною частиною договору і складає 527583грн. у т.ч. ПДВ - 20% (п.2.1 договору).

26.11.2014 року між ДП "Лисичанський ЕТЦ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" було проведено взаємозалік однорідних вимог за договором про надання послуг від 23.07.2014р. №27/УЗ/14-88 на суму 9706,59грн., про що зазначено у Протоколі про залік взаємних однорідних вимог №1296 від 26.11.2014р. (а.с.17).

02.10.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензією №357, в якій пропонував останньому перерахувати компенсацію у сумі 58 772грн. в термін до 01.11.2017р. (а.с.22-23).

12.10.2017р. у відповіді на означену претензію відповідач надав відповідь №31/10, в якій зазначив про відсутність документів, на які є посилання у претензії (а.с.24).

Оскільки відповідач не оплатив позивачу компенсацію у розмірі 49 065,41грн., останній звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення компенсації за договором про відступлення права вимоги від 31.10.2017р. №138 у розмірі 49 065,41грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Малозначними є справи, визначені частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, до таких відносяться:

- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у даній справі є стягнення компенсації за договором про відступлення права вимоги від 31.10.2017р. №138 у розмірі 49 065,41грн., тобто ціна позову є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому дана справа є малозначною у розумінні приписів частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з повідомленням учасників справи надано не було, а колегія суддів з власної ініціативи не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза м.Сєвєродонецьк, Луганська область, з повідомленням учасників справи, а тому доходить висновку про можливість призначити апеляційну скаргу до розгляду без повідомлення учасників справи згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов язків, зокрема, є: договори та інші право чини ( ч.2 ст. 11 ЦК України).

Зобов язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

Зобов язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами у справі укладено договір про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р., до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодекса України.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.511 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч.1 ст. 517 ЦК України).

З огляду на зміст вищенаведених норм цивільного законодавства, відносини щодо заміни кредитора в зобов'язанні є окремими договірними відносинами, що виникають на підставі укладеного тільки між первісним кредитором та новим кредитором договору, який не впливає на сутність основного зобов'язання, яке підлягає виконанню боржником.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р. сторони встановили строк сплати компенсації - 1 090 календарних днів після дня набрання чинності цим договором.

Договір був підписаний сторонами 31.10.2014р., тобто останній день сплати позивачу компенсації - 31.10.2017р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.02.2016р. у справі №913/1199/15 у задоволенні позову Державного підприємства Луганський експертно-технічний центр Держпраці м.Сєвєродонецьк, Луганська область до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза м.Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення компенсації за договором відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р. у сумі 58 772грн. було відмовлено, оскільки позовні вимоги, заявлені позивачем, передчасно, до спливу строку виконання зобов язання, тому правові підстави для стягнення компенсації за договором відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р. у сумі 58 722грн. відсутні. Дане рішення суду набрало законної сили (а.с.62-64).

Означеним рішенням встановлено, що договір про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р. був підписаний сторонами 31.10.2014р. та останнім днем сплати позивачу компенсації є 31.10.2017р. (а.с. 62-64).

Під час розгляду справи №913/1199/15 додаткова угода від 01.12.2014р. до договору відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р. судом не досліджувалась.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, зважаючи на приписи законодавства, умови договору про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р. та приписи ст.75 ГПК України, зазначивши, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Доводи апелянта про існування Додаткової угоди від 01.12.2014р. до договору про відступлення права вимоги №138 від 31.10.2014р., судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями 247, 253, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза м.Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2018 року у справі №913/20/18 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2018 року у справі №913/20/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 08.05.2018 року.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф.Чернота

Надр. 5 прим:1 -у справу; 1-позивачу;1 -відповідачу; 1-ДАГС;1-ГС Луганської області