ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 2-1652/2006-3/114
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 (головуючий - Науменко І.М., судді - Чус О.В., Кузнецов В.О.)
та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2017
(суддя Тимошевська В.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен"
про видачу наказу про поворот виконання рішення
у справі № 2-1652/2006-3/114
за позовом ОСОБА_4, якого замінено на правонаступника - ОСОБА_5
до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : 1. ОСОБА_6, 2. ОСОБА_7
про вихід з товариства та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст вимог
1.1. У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" та ОСОБА_7 звернулись до Господарського суду Кіровоградської області з заявою в порядку ст. 122 ГПК України про поворот виконання рішень суду у цій справі.
Заявники просили здійснити поворот виконання рішень, а саме: видати наказ про повернення майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен", яке примусово було вилучено на підставі ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.06.2006 у справі № 2-1652/2006 відповідно до актів опису й арешту майна державними виконавцями ДВС у місті Світловодську та Світловодському районі від 11.07.2006 серії АА № 921148 зроблено з оригіналу серії АА № 168847; від 16.11.2006 серії АА № 921125 зроблено з оригіналу серії АА № 168840, а також примусово було вилучено на підставі виконавчого листа Світловодського міськрайонного суду від 15.12.2006 № 2-1652/2006 відповідно до актів опису й арешту майна відділом примусового виконання рішень - ДВС Кіровоградської області від 18.01.2007 серії АА № 301096; від 22.01.2007 серії АА №301099 та від 13.02.2007 серії АА № 301101.
07.06.2012 до Господарського суду Кіровоградської області надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженню відповідальністю Інженерного центру "Світлен" та ОСОБА_7, в яких останні просять видати наказ про повернення майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен", яке примусово було вилучено на підставі ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.06.2006 у справі №2-1652/2006 відповідно до актів опису й арешту майна від 11.07.2006 серії АА №921148; від 16.11.2006 серії АА №921125, а також примусово вилученого майна на підставі виконавчого листа Світловодського міськрайонного суду від 15.12.2006 №2-1652/2006 відповідно до актів опису й арешту майна від 18.01.2007 серії АА №301096; від 22.01.2007 серії АА № 301099 та від 13.02.2007 серії АА № 301101, або постановити ухвалу про припинення стягнення за рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 на підставі виконавчого листа №2-1652/06 від 15.12.2006.
09.07.2012 до Господарського суду Кіровоградської області від ОСОБА_6 надійшла письмова заява про видачу наказу про поворот виконання рішення за виключенням станків Алмаз 12М у кількості 7 одиниць, а саме: №№ 261, 229, 263, 232, 243, 258, 262.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 у справі №2-1652/2006 за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен" про вихід з товариства, повернення майна в натурі та стягнення коштів, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.08.2006, позовну заяву ОСОБА_4 задоволено частково; в частині позову ОСОБА_4 про вихід із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен" провадження у справі закрито; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен" на користь ОСОБА_4 1 037 730,00 грн, в тому числі частку статутного фонду у розмірі 1 027 000,00 грн, 9 000,00 грн судових витрат за охорону арештованого майна, 1 730,00 грн судових витрат.
2.2. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 06.12.2006 у справі №22-2843-2006 рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 залишено без змін.
2.3. 15.12.2006 на виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 було видано виконавчий лист № 2-1652/06.
Виданий судом на виконання рішення виконавчий лист № 2-1652/06 не був виконаний в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
2.4. ОСОБА_4 ініціював порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен" у зв'язку з наявністю перед ним заборгованості у сумі 1 037 739, 00 грн, яка на користь ОСОБА_4 стягнута з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен" рішенням Світловодського міськрайонного суду від 23.08.2006.
2.5. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2007 у справі №11/139 визнано вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю інженерного центру "Світлен" в сумі 1 037 730, 00 грн.
2.6. Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 30.04.2008 у справі № 11/139 Товариство з обмеженою відповідальністю інженерний центр "Світлен" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
2.7. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1652/06, виданого на виконання рішення Світловодського міськрайонного суду від 23.08.2006, закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2008, а саме у зв'язку із передачею виконавчого документа арбітражному керуючому Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен".
2.8. Згідно з актом приймання-передачі виконавчого документа, складеного 09.12.2008, виконавчий лист №2-1652/06, виданий 15.12.2006 Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області передано арбітражному керуючому Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен" Косаренку Вадиму Анатолійовичу.
2.9. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2009 у справі №11/139 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен", провадження у справі припинено.
2.10. Відповідно до ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2009 у справі № 11/139 ліквідатором проведено реалізацію майна банкрута; від реалізації майна банкрута одержані кошти в сумі 636 736,00 грн.
2.11. Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 у справі № 2-1652/2006 ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 06.12.2006 та рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 у даній справі скасовано, справу №2-1652/2006 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
2.12. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2011 провадження у справі №2-1652/2006-3/114 припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують відомості про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен".
2.13. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2008 провадження у справі №11/139 про банкрутство ТОВ "Інженерний центр "Світлен" поновлено.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2012 було скасовано ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2007, 18.08.2009, 30.06.2010, постанову господарського суду Кіровоградської області від 30.04.2008 у справі №2/80(11/139) за нововиявленими обставинами. Зобов'язано державного реєстратора виконавчого комітету Світловодської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Світлен".
Після цього Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" та ОСОБА_7 звернулися до Господарського суду Кіровоградської області з заявою в порядку ст. 122 ГПК України про поворот виконання рішення.
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Заява про поворот виконання рішення суду розглядалась господарськими судами неодноразово.
3.2. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2012 заяву ТОВ ІЦ "Світлен" № 06/04-12 від 09.04.2012 про видачу наказу щодо повороту виконання рішень суду задоволено частково та припинено повністю стягнення за скасованим рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 на підставі виконавчого листа №2-1652/06 від 15.12.2006. Цією ж ухвалою суду в задоволенні заяви в частині видачі наказу щодо повороту виконання рішень суду про повернення майна ТОВ ІЦ "Світлен", яке примусово було вилучено на підставі ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.06.2006 по справі № 2-1652/2006, згідно з актами опису й арешту майна від 11.07.2006 серії АА №921148; від 16.11.2006 серії АА № 921125 відмовлено.
Також зазначеною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 №06/04-12 від 09.04.2012 про видачу наказу щодо повороту виконання рішення суду у відповідності до ст. 122 Господарського процесуального України.
3.3. В подальшому ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2012 виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2012 у цій справі та викладено другу частину першого пункту резолютивної частини ухвали господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2012 у справі № 2-1652/2006-3/11 в такій редакції:
"Видати наказ у поворот виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006, яке скасоване постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 наступного змісту:
у поворот виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006, відповідно якого було видано виконавчий лист № 2-1652/06 від 15.12.2006 та яке скасовано постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 зобов'язати ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) повернути товариству з обмеженою відповідальністю інженерний центр "Світлен" (вул. Єгорова, 77 Б, м. Світловодськ Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 13740419) майно, яке було вилучено на підставі акта опису й арешту майна серії АА №301096, а саме: установки для різки злитків кремнію і сапфіру, модель "Алмаз-12М" кількості 5 одиниць, 1992 р.е., за заводськими номерами: 249 вартістю - 25000,00 грн, 298 - вартістю - 20000, 00 грн, 230,250 - вартістю - 20000,00 грн, 257; 1/3 частина комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_2; станок різки торців синьо-коричневого кольору, госп. №16; полірувальна лінія синього кольору в неробочому стані; камінь природний (змійовик) розміром 155х155хL в кількості 15 ящиків, з них 4 ящики відкрито, всього змійовика 200 м.п.; акта опису й арешту майна серії АА№ 301099, а саме: кран стріловий залізничний КДЄ - 163, 29.09.1974 р.в.; акта опису й арешту майна серії АА №301101, а саме: виробничо-адміністративний корпус № 1 (літери Г, П, Г2 згідно технічного паспорту) двоповерхова будівля із залізобетонних матеріалів; прибудова до будівлі за літерами Г1, з білої цегли, вікна неушкоджені зі склом".
10.07.2012 на виконання ухвал Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2012 та від 10.07.2012 видано відповідний наказ.
3.4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2012 скасовано.
3.5. Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 постанова суду апеляційної інстанції від 24.09.2012 залишена без змін.
3.6. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2012, винесену за результатами розгляду заяви ТОВ ІЦ "Світлен" та третьої особи ОСОБА_7 про видачу наказу щодо повороту виконання рішень суду у справі №2-1652/2006-3/114 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2012 у справі №2-1652/2006-3/114 скасовано; прийнято нове рішення; в задоволенні заяви ТОВ ІЦ "Світлен" та третьої особи ОСОБА_7 про видачу наказу щодо повороту виконання рішень суду у даній справі - відмовлено; припинено повністю стягнення за скасованим рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 у справі №2-1652/2006.
3.7. Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 касаційну скаргу ОСОБА_7 та ТОВ ІЦ "Світлен" задоволено частково; скасовано ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 у справі № 2-1652/2006-3/114 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ ІЦ "Світлен" про видачу наказу про поворот виконання рішень суду у даній справі та в частині припинення повністю стягнення за скасованим рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 у справі № 2-1652/2006, та в цій частині передано справу на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області; в іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 у справі № 2-1652/2006-3/114 залишено без змін.
3.8. Під час нового розгляду справи до Господарського суду Кіровоградської області 15.06.2017 від ТОВ ІЦ "Світлен" надійшло клопотання від 13.06.2017 про заміну сторони у справі № 2-1652/2006-3/114 ОСОБА_4 його правонаступником ОСОБА_5 та подано уточнення до заяви про видачу наказу про поворот виконання рішення суду № 06/04-12 від 09.04.2012, згідно з яким заявник просить:
- повернути ТОВ ІЦ "Світлен" майно (відповідно до переліку), яке відповідно до актів державного виконавця від 17.08.2012 передано підприємству на відповідальне зберігання;
- стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_2, грошову вартість майна, яке було стягнуто із ТОВ ІЦ "Світлен" на користь ОСОБА_4, в сумі 592 967,74 грн;
- стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_2, інфляційні втрати та 3% річних за час безпідставного користування цими коштами в сумі 1 047 752 грн;
- стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_2, відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна ТОВ ІЦ "Світлен" за час безпідставного користування ним в сумі 722 589,26 грн.
3.9. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.06.2017 клопотання ТОВ ІЦ "Світлен" від 13.06.2017 про заміну сторони у справі № 2-1652/2006-3/114 правонаступником призначено до розгляду в судовому засіданні. Ухвалою від 26.06.2017 клопотання ТОВ ІЦ "Світлен" від 13.06.2017 про заміну сторони задоволено та замінено позивача у справі № 2-1652/2006-3/114 ОСОБА_4 на його правонаступника - ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (далі - ОСОБА_5.).
3.10. Враховуючи, що згідно з постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 скасовано ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 у справі № 2-1652/2006-3/114 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ ІЦ "Світлен" та в цій частині справу передано на новий розгляд, тоді як постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 в частині відмови у задоволенні заяви про видачу наказу про поворот виконання рішення суду третьої особи ОСОБА_7 залишена без змін, господарським судом здійснено розгляд заяви ТОВ ІЦ "Світлен" №06/04-12 від 09.04.2012 в її остаточній редакції згідно з уточненням ТОВ ІЦ "Світлен" від 12.06.2017.
3.11 . 03 серпня 2017 року ухвалою Господарського суду Кіровоградської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" №06/04-12 від 09.04.2012, з урахуванням її уточнення від 12.06.2017, про видачу наказу про поворот виконання рішення суду у справі №2-1652/2006-3/114 задоволено частково. Здійснено поворот виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" на користь ОСОБА_4 592 967,74 грн. У поворот виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 стягнуто з ОСОБА_9 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" 592 967,74 грн . В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що оскільки нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено поворот виконання судових рішень у справі про банкрутство, то у зв'язку із неправомірним продажем майна і погашенням неіснуючої заборгованості перед ОСОБА_4 в розмірі 592 967,74 грн є порушеними майнові права ТОВ ІЦ "Світлен".
Правонаступником ОСОБА_4 внаслідок смерті останнього є його донька ОСОБА_5. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2017 здійснено заміну позивача у справі № 2-1652/2006-3/114 ОСОБА_4 на його правонаступника ОСОБА_5
Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ ІЦ "Світлен" № 06/04-12 від 09.04.2012 в частині видачі наказу у поворот виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ ІЦ "Світлен" 592 967,74 грн.
Щодо заяви ТОВ ІЦ "Світлен" в частині стягнення з ОСОБА_5 інфляційних втрат, 3% та відшкодування збитків, господарський суд зазначив, що стягнення зазначених сум під час розгляду заяв в порядку ст. 122 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, тоді як пред'явлення таких вимог здійснюється в порядку подання відповідної позовної заяви.
Стосовно вимог ТОВ ІЦ "Світлен" в частині повернення ТОВ ІЦ "Світлен" майна (відповідно до переліку), то відмовляючи в цій частині у задоволенні заяви відповідача, господарський суд виходив з того, що таке майно фактично передано державним виконавцем ТОВ ІЦ "Світлен", докази вибуття такого майна із власності ТОВ ІЦ "Світлен" внаслідок виконання скасованого рішення суду у цій справі відсутні.
3.12. 26 вересня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2017 у справі №2-1652/2006-3/114 скасовано. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" про поворот виконання рішення відмовлено.
Постанова мотивована тим, що ні до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" від 09.04.2012 про видачу наказу про поворот виконання рішень суду у справі №2-1652/2006-3/11, ні до уточнення від 12.06.2017 до заяви від 09.04.2012 про видачу наказу про поворот виконання рішення суду у справі №2-1652/2006-3/1, не додано довідки, підписаної керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку. Натомість, в уточненнях від 12.06.2017 до заяви від 09.04.2012 про видачу наказу про поворот виконання рішення суду заявник просить стягнути 592 967,74 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що заявник не довів, що саме за рахунок майна, яке не було повернуто товариству та було реалізовано у справі про банкрутство відповідача, відбулося погашення кредиторських вимог ОСОБА_4, а не будь-кого з інших кредиторів.
Оскільки в процесі процедури банкрутства рішення суду не виконується, а відбувається відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосовується ліквідаційна процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, то, відповідно, питання повернення майнових активів боржника, за наявності відповідних правових підстав, повинні вирішуватись в межах позовного провадження.
Також, на думку суду апеляційної інстанції, за своєю правовою природою спір, що виник між позивачем (померлим) та відповідачем - є корпоративним спором. ОСОБА_5 хоча і визнана ухвалою суду правонаступником ОСОБА_4, але вона не є спадкоємцем корпоративних прав і обов'язків, оскільки ані на момент прийняття спадщини, ані на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво не була учасником ТОВ Інженерний центр "Світлен".
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. 16 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017. Змінити ухвалене рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2017 в частині відмови у видачі наказу у поворот виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006, відповідно до якого було видано виконавчий лист №2-1652/06 від 15.12.2006 та доручити Господарському суду Кіровоградської області згідно з ст. 122 ГПК України видати відповідний наказ про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" майна, яке було вилучено на підставі акта опису й арешту майна серії АА № 301096, а саме: установка для різки злитків кремнію і сапфіру, модель "Алма-12М" 1992 року випуску в кількості 5 одиниць, за заводськими номерами 249, 298, 230, 250, 257; 1/3 частина комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_2; станок різки торців синьо-коричневого кольору, госп. №16; полірувальна лінія синього кольору; камінь природний (змійовик) розміром 155x155xL в кількості 15 ящиків, з них 4 ящики відкрито, всього змійовика 200 м.п.; акта опису й арешту майна серії АА № 301099, а саме кран стріловий залізничний КДЄ - 163, 29.09.1974 року випуску; акта опису й арешту майна серії АА №301101, а саме: виробничо-адміністративний корпус №1 (літери Г, Г1, Г2 згідно технічного паспорту) двохповерхова будівля із залізобетонних матеріалів; прибудова до будівлі за літерами Г1, з білої цегли, вікна не ушкоджені зі склом; згідно акту опису і арешту майна від 11.07.2006 року серії АА №921148 готова продукція: 720 м 2 плитки із базальту чорного кольору; 185 м 2 плитки із змійовика - зеленого кольору та 185 м 2 плитки з мармуру - білого кольору.
4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.
4.2.1. Судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 111 10 ГПК України розгляд апеляційної скарги проведено за відсутності третьої сторони - ОСОБА_7, який не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду.
4.2.2. Відповідно до встановлених судами обставин справи очевидним є факт виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 по цій справі в частині стягнення з TOB ІЦ "Світлен" на користь ОСОБА_4 суми основного боргу в розмірі 592 967,74 грн.
4.2.3. Оскільки нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено поворот виконання судових рішень у справі про банкрутство, то у зв'язку із неправомірним продажем майна і погашенням неіснуючої заборгованості перед ОСОБА_4 в розмірі 592 967,74 грн є порушеними майнові права TOB ІЦ "Світлен".
4.2.4. Судом апеляційної інстанції було проігноровано той факт, що ОСОБА_4 не було надано до суду правовстановлюючі документи на майно, які б підтверджували належність майна останньому, та внесенні ним у статутний капітал TOB ІЦ "Світлен" майна в натурі, на яке ОСОБА_4 просив суд накласти арешт.
4.2.5. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на обставину щодо відсутності доказів отримання коштів ОСОБА_4 в розмірі 592 967,74 грн, проігнорував наявність довіреності серії ВЕК № 081009 від 05.03.2007, відповідно до якої останній уповноважив ОСОБА_10 отримати вищевказані кошти.
4.2.6. Посилання суду апеляційної інстанції на правову природу спору, що виник між позивачем (померлим) та відповідачем - є корпоративним спором не були враховані вимоги ч. 5 ст. 147 ЦК України відповідно до якої частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.
Таким чином, наведеною нормою передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства. У разі смерті учасника TOB спадкоємцем (правонаступником) спадкується право на частку в статутному (складеному) капіталі та, відповідно, останній, як і учасник товариства, який вийшов, отримує право одержати вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі товариства.
4.3. Від ОСОБА_5 до Верховного Суду надійшов відзив, в якому ОСОБА_5 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 - без змін.
4.4. З урахуванням клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на подання відзиву та враховуючи поважність причин пропуску такого строку, Верховний Суд бере зазначений відзив до уваги.
4.5. Щодо клопотання ОСОБА_5 про розгляд справи за участю позивача (адвоката), то таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, як зазначалося в ухвалі Верховного Суду від 26.03.2018, розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 5 ст. 301 ГПК України.
4.6. Відзив мотивований тим, що господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви відповідача, оскільки ані ОСОБА_4, ані ОСОБА_5 відповідно до матеріалів судової справи кошти не отримували; питання повернення майнових активів боржника, реалізованих у справі про банкрутство, за наявності відповідних правових підстав, повинні вирішуватися в межах позовного провадження; спір між позивачем та відповідачем є корпоративним спором; у спадковій масі відсутня частка померлого у ТОВ ІЦ "Світлен"; ОСОБА_5 не є і ніколи не була учасником корпоративних відносин.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. У справі розглядається заява відповідача в порядку ст. 122 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) про поворот виконання рішення суду.
5.2.2. Щодо доводів скаржника про те, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 111 10 ГПК України розгляд апеляційної скарги проведено за відсутності третьої сторони - ОСОБА_7, який не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду.
У цьому зв'язку Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 111 10 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Верховний Суд виходить з того, що вирішення питання про те, чи може бути порушення норм процесуального права підставою для скасування рішення чи постанови, залежить від обставин конкретної справи. Те саме порушення залежно від обставин справи може тягнути різні наслідки і не призводити до скасування рішення чи постанови. Якщо судом допущено незначні процесуальні порушення, які не вплинули і не могли вплинути на висновки суду, вони не можуть бути підставою для скасування рішення чи постанови.
Статтею 18 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 21 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
Отже, враховуючи наведені положення ГПК України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі, не є стороною у справі.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 122 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника . Тобто третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі, не може звертатися з заявою про поворот виконання рішення.
Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, в суді першої інстанції під час розгляду заяви відповідача про поворот виконання рішення суду у цій справі процесуальні документи направлялися неодноразово за адресою: мікрорайон Кемпінг, Лінія, 13, б. 27, м. Каспійськ, Республіка Дагестан, Російська Федерація, однак не були отримані третьою особою у зв'язку з закінченням строку зберігання такого повідомлення або через незатребуваність.
Копія апеляційної скарги також була направлена третій особі за адресою: мікрорайон Кемпінг, Лінія, 13, б. 27, м. Каспійськ, Республіка Дагестан, Російська Федерація.
Водночас процесуальні документи суду апеляційної інстанції направлялися третій особі (ОСОБА_7Р.) на адресу товариства та ОСОБА_6
Постанова суду апеляційної інстанції, яка оскаржується, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09.10.2017, у зв'язку з чим ОСОБА_7 міг ознайомитися з текстом судового рішення та скористатися своїм правом на його оскарження в судовому порядку.
Ухвали Верховного Суду 22.02.2018 та від 26.03.2018 направлялися за адресою: мікрорайон Кемпінг, Лінія, 13, б. 27, м. Каспійськ, Республіка Дагестан, Російська Федерація.
Відповідно до частини третьої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами , спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Враховуючи, що заява ТОВ Інженерний центр "Світлен" про поворот виконання рішення суду у цій справі розглядається господарськими судами з квітня 2012 року і за всіма обставинами справи ОСОБА_7 не міг не знати про розгляд апеляційної скарги іншої сторони у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вважає, що розгляд апеляційної скарги за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не вплинуло і не могло вплинути на висновки суду, у зв'язку з чим доводи скаржника про розгляд апеляційної скарги без належного повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційної інстанції.
5.2.3. Відповідно до ч. 1 ст. 122 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Поворот виконання рішення, постанови - це процесуальна дія, яка полягає в повному або частковому відновленні первісного становища відповідача в разі зміни або скасування рішення з прийняттям нового рішення про повну або часткову відмову в позові. Мета повороту виконання рішення - приведення відносин, що склалися між сторонами, у відповідність з новим судовим рішенням шляхом усунення наслідків скасованого повністю або частково рішення.
У п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011 зазначено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Сама назва інституту "поворот виконання" вказує на те, що скасований судовий акт має бути дійсно виконаний і дійсно мають настати несприятливі наслідки для відповідача.
Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
5.2.4. Як встановлено господарськими судами, ОСОБА_4 був учасником ТОВ Інженерний центр "Світлен". ОСОБА_4 вніс до статутного фонду товариства майно та грошові кошти на загальну суму 1 027 000,00 грн.
У листопаді 2005 року ОСОБА_4 скористався наданим законом правом на вихід з товариства.
Рішенням зборів засновників, оформленим протоколом №2 від 17.11.2005, вирішено вивести ОСОБА_4 зі складу засновників товариства та виплатити йому вартість його частки у статутному фонді.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" ОСОБА_4 наділений правом отримати вартість частини майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства.
У червні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ Інженерний центр "Світлен" про виплату вартості частини майна ТОВ Інженерний центр "Світлен" пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 06.12.2006, позовну заяву в цій частині задоволено. Стягнуто з товариства на користь ОСОБА_4 1 028 739 грн, в тому числі 1 027 000 грн як частку його статутного фонду, 9000,00 грн судових витрат за охорону арештованого майна, 1730 грн судових витрат.
У зв'язку з невиконанням товариством зазначеного рішення ОСОБА_4 ініціював порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру "Світлен".
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 30.04.2008 у справі №11/139 Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2009 у справі №11/139 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен", провадження у справі припинено.
5.2.5. Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 у справі №2-1652/2006 ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 06.12.2006 та рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 у цій справі скасовано, справу №2-1652/2006 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України виходив з того, що 21.11.2005 ОСОБА_4 було подано заяву про вихід із складу засновників товариства. 27.11.2005 рішенням зборів засновників, оформленим протоколом №52, вирішено вивести ОСОБА_4 із складу засновників товариства та виплатити йому вартість його частки. У зв'язку з виходом із складу засновників товариства позивач звернувся до суду з позовом про вилучення та передання йому в натурі внесеного ним до статутного капіталу товариства майна. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що позивач був учасником товариства та вийшов із складу його учасників, а також те, що товариство згоди на повернення вкладу в натуральній формі не давало, дійшли висновку, що позивач має право на отримання вартості майна, внесеного ним до статутного капіталу товариства. Вартість майна, що підлягає виплаті, встановлена судом першої інстанції на підставі вартості внесеного позивачем до статутного капіталу товариства майна та статуту товариства.
Проте, як зазначено у постанові Вищого господарського суду України, судами не враховано, що стаття 54 Закону України "Про господарські товариства" визначає порядок такої виплати, а саме: після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, де вказується розмір майна, яке є у товариства на кінець звітного року, учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі.
Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи щодо затвердження учасниками товариства звіту за 2005 рік та результатів цього звіту встановлені не були, Вищий господарський суд України дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд для встановлення на підставі звіту товариства за 2005 рік розміру майна, яке було у нього на кінець звітного періоду та, з урахуванням розміру частки позивача у статутному капіталі товариства, визначення суми, яка підлягає виплаті відповідачем позивачу.
Тобто, направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України не ставив під сумнів право ОСОБА_4 на частку у статутному фонді товариства, однак суди повинні були дослідити вартість частини майна товариства, що підлягала виплаті ОСОБА_4
Після того, як ТОВ Інженерний центр "Світлен" було ліквідовано і виключеного з Єдиного державного реєстру Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2011 провадження у справі №2-1652/2006-3/114 припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Припиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують відомості про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен".
Тобто по суті позовні вимоги ОСОБА_4 судами не були розглянуті.
5.2.6. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що скасування державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Світлен" не було предметом оцінки (розгляду, перегляду) у справі №2-1652/2006-3/114 за нововиявленими обставинами.
Отже, по суті судовими рішеннями у справі не вирішувалося питання про виконання чинного рішення загальних зборів від 27.11.2005 про вихід із складу засновників товариства ОСОБА_4 та виплати йому вартості його частки.
Твердження скаржника у касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції проігноровано той факт, що ОСОБА_4 не було надано до суду правовстановлюючі документи на майно, які б підтверджували належність майна останньому, та внесенні ним до статутного капіталу TOB ІЦ "Світлен" майна в натурі, відхиляється Верховним Судом з огляду на те, що своїм рішенням від 27.11.2005 товариством надано згоду ОСОБА_4 як засновнику товариства на виплату належної йому частки, яка становила 50% статутного фонду товариства.
Більш того, під час розгляду позовних вимог ОСОБА_4 по суті, судовими рішеннями у справі було встановлено, що у зв'язку з виходом позивача зі складу засновників товариства, останній в будь-якому випадку мав право на отримання вартості майна, внесеного ним до статутного капіталу товариства. Однак, господарським судом необхідно було визначити суму, яка підлягала виплаті відповідачем позивачу.
5.2.7. Верховний Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006, яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4, підлягали стягненню з відповідача на користь позивача грошові кошти.
Водночас у своїй заяві про поворот виконання рішення, а також у касаційній скарзі скаржник просить видати наказ про повернення ТОВ ІЦ "Світлен" майна.
Це є по своїй суті новими позовними вимогами, які мають розглядатися в окремому позовному провадженні, а не під час розгляду заяви про поворот виконання рішення суду.
5.2.8. Як правильно зауважено судом апеляційної інстанції, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи є доказами безспірних вимог кредиторів.
Отже, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не є актом законодавства, який визначає процедуру виконання рішення суду, а є актом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а виконавчий документ в процедурі банкрутства є документом, який підтверджує безспірність вимог кредитора до боржника, а не документом, на підставі якого в процедурі банкрутства відбувається стягнення.
Згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або витання його банкрутом" відбувається не виконання рішення суду, а повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно зазначено про те, що оскільки в процесі процедури банкрутства рішення суду не виконується, а відбувається відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосовується ліквідаційна процедура з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, то, відповідно, питання повернення майнових активів боржника, за наявності відповідних правових підстав, повинні вирішуватись в межах позовного провадження.
5.2.9. Відповідно до ч. 2 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України (в редакцій, чинній до 15.12.2017) видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, приватним виконавцем.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявником не подано суду довідки, підписаної керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку. Натомість, в уточненнях від 12.06.2017 до заяви від 09.04.2012 про видачу наказу про поворот виконання рішень суду у справі №2-1652/2006-3/14 заявник просить стягнути 592 967,74 грн.
Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що заявник не довів, що за рахунок майна, яке не було повернуто та було реалізовано, відбулося погашення кредиторських вимог саме ОСОБА_4, а не будь-кого з інших кредиторів.
5.2.10. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, відсутні докази отримання коштів ОСОБА_4, натомість наявні докази отримання коштів ОСОБА_11 на підставі довіреності ВЕК №081009 від 05.03.2007.
5.2.11. Також слід зауважити, що ОСОБА_5 хоча і визнана ухвалою суду правонаступником ОСОБА_4, але вона не є спадкоємцем корпоративних прав і обов'язків, оскільки ані на момент прийняття спадщини, ані на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво не була учасником ТОВ Інженерний центр "Світлен", тобто не була учасником корпоративних відносин між позивачем та відповідачем.
За змістом положень ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
З урахуванням закріплених у п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд під час розгляду справи до врахування інтересів всіх сторін, з огляду на те, що ОСОБА_5 не була учасником корпоративних відносин між позивачем та відповідачем, зобов'язання ОСОБА_5 здійснити поворот виконання рішення від 23.08.2006, де учасником правовідносин був її померлий батько, і судами не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 не мав права на виплату належної йому частки в товаристві, призведе до порушення її прав та охоронюваних законом інтересів.
5.2.12. Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції . Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Водночас як вбачається зі змісту судових рішень та поданої касаційної скарги ТОВ ІЦ "Світлен", скаржником у касаційній скарзі заявлені вимоги, які не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, що не узгоджується зі ст. 300 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) та ст. 111 7 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), у зв'язку з чим такі вимоги не можуть розглядатися в суді касаційної інстанції.
5.2.13. Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції з урахуванням наведених вимог закону та встановлених обставин справи дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви боржника про поворот виконання рішення у справі.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Верховний Суд вважає висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду обґрунтованим. При цьому, доводи відповідача у касаційній скарзі висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.
6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" без задоволення, а постанови апеляційної інстанції - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Світлен" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 2-1652/2006-3/114 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І. Ткач
Судді: О. Баранець
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2018 |
Оприлюднено | 11.05.2018 |
Номер документу | 73871768 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ткач І.В.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Науменко Іван Мефодійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Науменко Іван Мефодійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Науменко Іван Мефодійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні