Рішення

від 03.05.2018 по справі 807/220/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/220/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Гулай М.В.,

за участі:

представників позивача: Ільницького М.П. та Семенова Ю.О.,

представника відповідача: Євич С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Релігійної Греко-католицької громади "Пресвятої Трійці" с. Коритняни Ужгородського району до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

21.03.2018 року Релігійна Греко-католицька громада "Пресвятої Трійці" с. Коритняни Ужгородського району (далі - позивач, релігійна Греко-католицька громада) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Закарпатська ОДА), в якій просить: визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду клопотання №11 від 23.10.2017 року, поданого Релігійною організацією "Релігійна громада греко-католицької церкви" (Релігійною Греко-католицькою громадою "Пресвятої Трійці" с.Коритняни Ужгородського району); зобов'язати Закарпатську обласну державну адміністрацію розглянути клопотання Релігійної організації "Релігійної громади греко-католицької церкви" (Релігійною Греко-католицькою громадою "Пресвятої Трійці" с. Коритняни Ужгородського району) №11 від 23.10.2017 року із винесенням мотивованого рішення по суті такого клопотання; стягнути з Закарпатської обласної державної адміністрації, за рахунок бюджетних асигнувань такого суб'єкта владних повноважень, всі судові витрати понесені Релігійною Греко-католицькою громадою "Пресвятої Трійці" с. Коритняни Ужгородського району.

Ухвалою від 23 березня 2018 року провадження за вказаною позовною заявою відкрито та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

20 квітня 2018 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно архівної довідки Державного архіву Закарпатської області №168 від 07.02.2003 року в селі Коритняни Ужгородського району з 1785 року почала повноцінно функціонувати релігійна громада (парафія) Греко-Католицької Церкви на базі культової будівлі - церкви, збудованої у 1782 році. Позивач зазначає, що згідно архівної довідки Державного архіву Закарпатської області №49/01-20 від 22.08.2017 року підтверджує, що в документах архіву є відомості про те, що Уніатська церква (Греко-Католицька Церква) в Закарпатській області на підставі інформаційного звіту Уповноваженого Ради у справах релігійних культів Закарпатської області, була ліквідована станом на кінець 1949 року. При цьому, церковне (культове) майно такої релігійної громади (парафії) було визнано державною власністю на підставі статті 366 Адміністративного кодексу Української РСР 1927 року та враховуючи пункт 9.8 роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" №02-5/109 від 29.02.1996 р. вказана вище культова будівля - церква, яка була збудована в 1782 році на даний момент форму власності не змінила, продовжує знаходитися в державній власності. Позивач, посилаючись на частину другу та частину п'яту статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" звернувся до Закарпатської обласної державної адміністрації із клопотанням №11 від 23.10.2017 року про повернення та передачу у власність культової будівлі - церкви села Коритняни, Ужгородського району, яка знаходиться по вул.Дружби № б/н, загальною площею 236,2 кв.м. з приналежним до неї культовим майном.

У відповідь на вказане вище клопотання відповідачем надано лист від 15.12.2017 року №6786/06-31, у якому зазначено, що у зв'язку з тим, що заявником не було подано письмове погодження релігійної громади Української православної церкви с. Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-троїцької церкви у власність релігійної громади греко-католицької церкви, відсутні законні підстави для прийняття рішення про передачу культової будівлі за адресою: вул. Дружби, б/н, с. Коритняни Ужгородського району у власність місцевої громади греко-католицької церкви".

У вказаних діях відповідача позивач вбачає бездіяльність та зазначає, що така порушує законні права, свободи та інтереси позивача як релігійної організації, а також порушує законні права, свободи та інтереси членів (вірників) позивача. З метою захисту своїх порушених прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що частиною другою статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначено, що культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціям на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим. Відповідно до частини п'ятої вказаної статті клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявника.

Пунктом 8 частини 1 статті 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що місцева державна адміністрація забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання. Окрім цього позивач зазначає, що відповідно до ч.3 статті 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь. Відповідачу, як суб'єкту владних повноважень згідно частини п'ятої статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", відведений законодавством місячний термін на розгляд такого клопотання. На звернення позивача 23.10.2017 року відповідачем листом від 02.11.2017 року були витребувані від позивача додаткові документи, які пов'язані із розглядом клопотання. Позивач стверджує, що такі документи були надані позивачем 21.11.2017 року зверненням за № 20, проте, позивач вважає, що всупереч частини другої статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" відповідач належним чином не дотримав процедуру (порядок) розгляду такого клопотання та обмежився надісланням позивачу листа за №6787/06-31 від 15.12.2017 року.

Позивач вказує, що згідно наведених законодавчих актів, відповідач повинен був вирішити порушене позивачем у клопотанні питання шляхом прийняття відповідного рішення у вигляді індивідуального акту (рішення), а саме у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації. Разом з тим, відповідне рішення (акт) оформлене (винесене) не було, розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації по питанню порушеному у клопотанні питанні на адресу позивача не надходило.

На підставі вищенаведеного, позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки визначені вказаними у нормативному обґрунтуванні нормами права, чим порушив право позивача на належне здійснення своєї статутної релігійної діяльності.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та просили задовольнити позов повністю.

11.04.2018 року відповідачем було подано відзив на адміністративний позов, у якому відповідач вказав наступне. Відповідно до розпорядження представника Президента України від 10 лютого 1994 року №40 "Про упорядкування обліку культових споруд та культового майна області"- культову споруду в селі Коритняни Ужгородського району передано на баланс Ужгородської райдержадміністрації з метою подальшого укладення договору про порядок і черговість користування культовою спорудою і майном з релігійними громадами Української православної та греко-католицької церков. Таким чином, культова споруда в с.Коритняни (Троїцька) Ужгородського району знаходиться у спільному користуванні релігійних громад Української православної та греко-католицької церков відповідно до укладених договорів.

Відповідач вказує, що згідно частини п'ятої статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявника. Згідно з частиною третьою статті 38 Закону України "про місцеві державні адміністрації" визначено, що посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь. Відповідно до вказаного Закарпатська обласна державна адміністрація надала відповідь 02 листопада 2017 року за №6786/06-31 на клопотання №11 від 23.10.2017 року поданого Релігійною організацією "Релігійна громада греко-католицької церкви", де звернуто увагу позивача про необхідність подачі письмового погодження релігійної громади Української православної церкви с.Коритняни Ужгородського району про передачу культової споруди (Троїцької) у власність релігійної громади греко-католицької церкви (далі-погодження), проте таке погодження позивач не надав, що вбачається зі змісту звернення від 21.11.2017 року №20.

Окрім цього, вказує, що відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших заборонено. Відтак, позовні вимоги відповідач вважає безпідставними.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову як безпідставно заявленого.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Релігійна організація "Релігійна громада греко-католицької церкви" записом №1 320 120 0000 000274, здійсненим 19.09.1991 року зареєстрована як окрема юридична особа - релігійна організація. Рішенням парафіяльних зборів 02 червня 1991 року прийнято Статут релігійної громади/парафії, погодженим Єпископом Мукачівської Греко-католицької єпархії Іваном Семедій 08 червня 1991 року, який згідно свідоцтва від 19 вересня 1991 року за №525 зареєстрований виконавчим комітетом Закарпатської обласної ради народних депутатів. Відповідно до вказаного свідоцтва діяльність вказаної релігійної громади поширюється на с.Коритняни Ужгородського району Закарпатської області. Розпорядженням голови Закарпатської ОДА №64 від 09.02.2018 року зареєстрований у новій редакції Статут позивача та найменування позивача було змінено на Релігійна Греко-католицька громада "Пресвятої Трійці" с. Коритняни Ужгородського району, код ЄДРПОУ - незмінний.

Згідно архівної довідки державного архіву Закарпатської обласної державної адміністрації від 07.02.2003 року №168 вказано, що в документах поземельно-книжного відділу Ужгородського окружного суду в поземельній вкладці 724 с. Керекнье (Коритняни) значиться, що "церква розміщувалась на парцелі І під № 11 на території села загальною площею 12 ар 43 м2 та перелічено землі, городи, будинки. Згідно вказаної довідки, зазначено: "Вищеперераховане майно знаходилось у власності греко-католицької громади с.Коритняни. Станом до 1944 року власник не мінявся" та вказано, що відомостей про передачу греко-католицької церкви в с.Керекнье (Коритняни) православному населенню села, в документі архіву не виявлено (а.с.24-25).

Судом встановлено, що Розпорядженням Представника Президента України від 10 лютого 1994 року №40 "Про упорядкування обліку культових споруд та культового майна області" культову споруду в с. Коритняни Ужгородського району передано на баланс Ужгородської райдержадміністрації з метою подальшого укладення договору про порядок і черговість користування культовою спорудою і майном з релігійними громадами Української православної та греко-католицької церков (а.с.а.с.113-115).

Таким чином, культова споруда в с.Коритняни (Троїцька) Ужгородського району знаходиться у спільному користуванні релігійних громад Української православної та греко-католицької церков.

Позивач, відсилаючись до вищезгаданої довідки та до приписів пункту 9.8 Роз'яснення Арбітражного суду України "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" №02-5/109 від 29.02.1996 року (далі - Роз'яснення) культова будівля - церква у селі Коритняни Ужгородського району по вул.Дружби б/н, загально площею236,2 кв.м. знаходиться в державній власності та вказане майно (церква) є пристосованим для відправлення масових богослужінь і релігійних обрядів саме греко-католицької конфесії. Враховуючи частину другу статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" з метою повернення та передання у власність культової будівлі - церкви у с.Коритняни, Ужгородського району загальною площею 236,2 кв.м. разом із всім приналежним до неї культовим майном позивач звернувся до Закарпатської ОДА з відповідним клопотанням від 23.10.2017 року №11.

На вказане клопотання позивач отримав лист від Закарпатської обласної державної адміністрації від 02.11.2017 року вих. № 6786/06-31. Згідно вказаного листа відповідач повідомив, що відповідно до розпорядження Представника Президента України від 10 лютого 1994 року №40 "Про упорядкування обліку культових споруд та культового майна області" культова споруда знаходиться у спільному користуванні релігійних громад Української православної та греко-католицької церков с. Коритняни Ужгородського району. У зв'язку з цим, відповідач роз'яснив, що для подальшого розгляду клопотання щодо прийняття рішення про передачу культової будівлі за адресою: вул. Дружби, б/н, с.Коритняни Ужгородського району у власність місцевої релігійної громади греко-католицької церкви, необхідно подати до обласної державної адміністрації наступні матеріали, а саме: письмове погодження релігійної громади Української православної церкви с.Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-Троїцької церкви с.Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-Троїцької церкви у власність релігійної громади греко-католицької церкви та рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району від 04 вересня 2017 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій". Відповідач вказав, що після виконання зазначених умов, обласна державна адміністрація повернеться до розгляду клопотання.

У відповідь на вказаний вище лист позивач у зверненні від 21.11.2017 року №20 повідомив наступне. Щодо рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради №278 від 04.09.2017 року - що таке знаходиться у вільному доступі на веб-ресурсі Коритнянської сільської ради в мережі Інтернет. Щодо письмового погодження релігійної громади Української православної церкви с.Коритняни Ужгородського району, позивач вказав, що вказаній громаді було надіслано лист-звернення №19 від 17.11.2017 року (такий суду не надавався), де було запропоновано релігійній громаді Української православної церкви с. Коритняни Ужгородського району надати письмове погодження на передачу Свято-Троїцької церкви у власність релігійній громаді греко-католицької церкви із обов'язковим зазначенням умов такої передачі.

Судом встановлено, що письмового погодження релігійної громади Української православної церкви с.Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-Троїцької церкви у власність релігійної громади греко-католицької церкви позивачем надано не було. А на підставі пояснень викладених у листі від 21.11.2017 року №20 позивач просив такі врахувати та продовжити розгляд клопотання від 23.10.2017 року №11, але не більше ніж на 15 днів.

Листом від 15.12.2017 року №6786/06-31 Закарпатська обласна державна адміністрація надала відповідь щодо порушених питань у листах №11 від 23.10.2017 року та №20 від 21.11.2017 року, вказавши, що у зв'язку з тим, що заявником не було подано письмове погодження релігійної громади Української православної церкви с.Коритняни Ужгородського району про передачу Свято-Троїцької церкви у власність релігійної громади греко-католицької церкви, відсутні законні підстави для прийняття рішення про передачу культової будівлі за адресою: вул. Дружби, б/н, с. Коритняни Ужгородського району у власність місцевої релігійної громади греко-католицької церкви.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Конституцією України , Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" та Законом України "Про місцеві державні адміністрації".

Стаття 35 Конституції України передбачає право кожного на свободу світогляду і віросповідання, яке включає, в тому числі і право безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди.

Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" закріплено, що встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших заборонено.

Статтею 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначено порядок щодо користування майном, яке є власністю держави, громадських організацій або громадян. Зокрема, вказано, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури.

Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.

Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що місцеві державні адміністрації взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, професійними спілками та їх об'єднаннями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями для забезпечення прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, екологічних, соціальних, економічних, культурних та інших інтересів з урахуванням загальнодержавних і місцевих інтересів, сприяють виконанню статутних завдань та забезпечують додержання законних прав таких об'єднань громадян. Політичні партії, громадські, релігійні організації, професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання можуть вносити пропозиції з питань їх діяльності на розгляд місцевих державних адміністрацій, мають право брати участь у розгляді внесених ними пропозицій шляхом надання необхідних пояснень та обґрунтувань.

Частиною третьою статті 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, взявши до уваги обставини, викладені сторонами у поданих заявах по суті справи оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації від 23.04.1991 № 987-XII релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Тому держава в особі органів, передбачених в ст.17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , є належним власником культових будівель і майна.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.

Культова будівля - церква за адресою: вул. Дружби, б/н, с. Коритняни Ужгородського району є державною власністю та дана обставина відповідно до ч.1 ст.78 КАС України доказуванню не підлягає як така, що визнається сторонами, зокрема, як позивач так і відповідач зазначили про даний факт у поданому суду позові та запереченні на позовну заяву відповідно.

З системного аналізу вищевказаної норми вбачається, що уповноваженим органом на прийняття рішення про передачу у безоплатне користування або повернення у власність релігійних організацій безоплатно культової будівлі і майна в даному випадку є Закарпатська обласна державна адміністрація. Закарпатська ОДА як суб'єкт владних повноважень при здійсненні своїх управлінських функції керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади.

Суд зазначає, що у випадку вирішення питання щодо повернення у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями відповідних державних органів культових будівель і майна, які становлять державну власність, уповноважений орган державної влади враховує наступне.

Згідно пункту 6 Постанови Верховної Ради Української РСР Про порядок введення в дію Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 року № 988-12 (в редакції чинній від 23.12.1993 року) (далі - Постанова №988-12) визначено, що Кабінету Міністрів України, Уряду Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити відповідно до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" повернення у власність чи передачу у безоплатне користування релігійним громадам культових будівель і майна з урахуванням: прав релігійних громад, яким належали ці будівлі і майно на момент їх переходу у власність держави; прав релігійних громад, які користуються цими будівлями і майном у встановленому законом порядку; вкладення коштів релігійними громадами у спорудження, переобладнання культової будівлі і тривалості користування нею; наявності у даному населеному пункті (місцевості) інших культових будівель та їх використання релігійними громадами відповідних віровизнань; інших суттєвих обставин у їх сукупності.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що відповідачем відповідно до вказаної Постанови №988-12 листом від 02.11.2017 року №6786/06-31 було запропоновано позивачу надати відповідне погодження релігійної громади Української православної церкви с. Коритняни Ужгородського району, яка користується культовою будівлею яку просить повернути та передати у власність позивач. Всупереч вказаному, позивач не надав письмового погодження та, як вбачається зі змісту звернення від 21.11.2017 року №20 таке погодження у позивача відсутнє.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, що згідно з ч.3 статті 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено обов'язок посадових осіб місцевих державних адміністрацій розглянути звернення та у визначений законом термін прийняти рішення або надати обґрунтовану відповідь.

Відтак, суд приходить до обґрунтованого висновку, що відповідачем згідно приписів частини 3 статті 38 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" було надано мотивовану відповідь за підписом заступника голови - керівника апарату державної адміністрації на звернення позивача та така надана у межах визначеного строку.

Відповідно, суд не вбачає у діях відповідача бездіяльності, оскільки згідно наданої відповіді від 15.12.2017 року №6786/06-31 відповідачем чітко зазначено, що законні підстави для прийняття рішення про передачу культової будівлі за адресою: вул.Дружби, б/н, с.Коритняни Ужгородського району у власність місцевої релігійної громади греко-католицької церкви відсутні . Вказану відповідь суд розцінює як обґрунтовану, з наведеними мотивами відмови у прийнятті відповідного рішення про яке клопоче позивач.

Суд вказує, що надання обґрунтованої відповіді в даному випадку є взаємовиключним по відношенню до прийняття відповідного рішення.

Наведене спростовує твердження позивача щодо неналежного розгляду клопотання позивача від 23.10.2017 року №11.

Відтак, оскільки, відповідач надав мотивовану відповідь, у випадку виникнення спору, згідно ст.17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" позивач вправі оспорити дане рішення в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст.2 КАС України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ураховуючи все наведене вище, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність в діях відповідача порушень при розгляді клопотання позивача №11 від 23.10.2017 року у зв'язку з наданням Закарпатською ОДА обґрунтованої відповіді по суті заявлених вимог та підстави для зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача від №11 від 23.10.2017 року із винесення мотивованого рішення по суті клопотання - відсутні. Відтак, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Згідно приписів статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 6 , 72-77 , 139 , 244 - 246 , 250 , 255 , 295 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Релігійної Греко-католицької громади "Пресвятої Трійці" с. Коритняни Ужгородського району (89435, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Дружби, б/н, код ЄДРПОУ 26212573) до Закарпатської обласної державної адміністрації (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 00022496) про визнання протиправною бездіяльність Закарпатської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду клопотання №11 від 23.10.2017 року, поданого Релігійною організацією "Релігійна громада греко-католицької церкви" (Релігійною Греко-католицькою громадою "Пресвятої Трійці" с. Коритняни Ужгородського району) та зобов'язання Закарпатську обласну державну адміністрацію розглянути клопотання Релігійної організації "Релігійної громади греко-католицької церкви" (Релігійною Греко-католицькою громадою "Пресвятої Трійці" с. Коритняни Ужгородського району) №11 від 23.10.2017 року із винесенням мотивованого рішення по суті такого клопотання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 10.05.2018 року.

Суддя Ю.Ю. Дору