Справа № 369/1421/18 Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д. Провадження № 22-ц/780/1937/18 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А. Категорія 23 08.05.2018
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Кулішенка Ю.М.,
за участю секретаря Удовиченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Київобленерго , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ Київобленерго та просив визнати недійсним з моменту укладення Договір про приєднання до електричних мереж № К-06-17-0376 від 28.07.2017 р. та Додатку №1 до Договору про приєднання до електричних мереж - Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на електропостачання індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 укладений між відповідачами.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити ПАТ Київобленерго вчиняти будь-які дії пов'язані з будівництвом, монтажем лінійної частини приєднання та підключення (приєднання) до електричних мереж електроустановок на земельних ділянках із кадастровими номарами НОМЕР_1, НОМЕР_2, які знаходяться в с.Кулажинці Броварського району.
Необхідність вжиття зазначених заходів забезпечення позову, полягає в тому, що існує реальна загроза, яка призведе до невиправних наслідків - створенню та функціонуванню поряд з індивідуальними будинками промислового об'єкту, які негативно впливатимуть на стан життя і здоров'я людей, наявність якого не передбачена жодним містобудівним документом.
Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Не погоджуючись із указаною ухвалою суду, представник позивача - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції неправильно дослідив та оцінив докази, так як ним подано достатньо доказів, які підтверджують, що будівництво ліній електромереж здійснюється саме за оспорюваними договорами, також ним чітко визначено перелік дій, які необхідно заборонити вчиняти ПАТ Київобленерго .
Відзив у справі на вказану апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції надійшов від представника ПАТ Київобленерго - Кононенко О.С., в ньому зазначається, що на думку позивача, необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, полягає в тому, що існує загроза, яка призведе до невиправних наслідків - створення та функціонування поряд з індивідуальними будинками промислового об'єкту, які негативно впливатимуть на стан життя та здоров'я людей, наявність якого не передбачена жодним містобудівним документом. Разом з тим, не надано жодного відповідного доказу того, що така загроза може виникнути саме в результаті виконання умов Договору про приєднання до електричних мереж укладеного між ПАТ Київобленерго та ОСОБА_4
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що заявником не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин, щодо прямого втручання в господарську діяльність, не вказано, який конкретний перелік дій необхідно заборонити вчиняти, не надано доказів стосовно здійснення будівництва лінійних електромереж саме за оспорюваним договором.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
З матеріалів справи вбачається, що вказана заява про забезпечення позову стосується зупинення вчинення дій за договором, що може завдати шкоди ПАТ Київобленерго , тому вказаний конкретний захід забезпечення позову можна вважати втручанням у господарську діяльність відповідача.
Більш того забезпечення позову у спосіб зазначений позивачем може призвести до негативних наслідків та спричинення збитків відповідачу у справі ПАТ "Київобленерго", а зазначені ним доводи щодо підстав для забезпечення позову не містять обставин, які б свідчили про не можливість в подальшому виконання рішення суду без застосування зазначених ним заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним, а з ним і заява про забезпечення позову може бути пред'явлена тільки особами, визначеними у ЦК й інших законодавчих актах, що встановлюють оспорюваність правочинів, а саме однією із сторін, або заінтересованою стороною, права яких вже були порушені на момент звернення до суду, про що зазначено у практиці ВСУ щодо розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними та відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.09.2013 р.
Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову, судом першої інстанції обґрунтовано враховано зміст позовних вимог, співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову (пункт 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і не свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам та порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.А.Яворський
судді: Т.Ц. Кашперська
Ю.М.Кулішенко
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2018 |
Оприлюднено | 16.05.2018 |
Номер документу | 73883342 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Яворський М. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні