Рішення

від 07.05.2018 по справі 813/2133/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/2133/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сподарик Н.І.

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

представників позивача Вівчарика Б.П., Кінах Г.-Г.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Агроспецтехніка до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Агроспецтехніка (місцезнаходження: 79015, м.Львів, вул.Городоцька, 197) звернулося до суду з позовом до Франківського відділення Залізничної об'днаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79035, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0002871201 від 26.05.2016 року, яким накладено на юридичну особу штраф в розмірі 914,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством було подану податкову декларацію з податку на додану вартість за 1 квартал 2015 року, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання в сумі 9252,00 грн. 12.05.2015 року позивачем проведено оплату самостійно визначеного зобов'язання. Проте, всупереч цьому, відповідачем за результатами проведеної перевірки з питань своєчасної сплати до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях по податку на додану вартість було виявлено несвоєчасну сплату податку та сформоване податкове повідомлення-рішення, яким накладено на позивача штраф. На думку позивача, підприємство виконало вимоги Податкового кодексу України та сплатило самостійно визначене податкове зобов'язання у 10-ти денний строк, який обраховується з останнього дня відповідного граничного строку, передбаченого кодексом для подання податкової декларації. Також вважає, що висновки, викладені в акті перевірки №13/21-01/31074884 від 24.05.2015 року не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності ПП Агроспецтехніка та ґрунтуються на неправильному застосуванні податковим органом норм податкового законодавства, що в свою чергу, призвело до нарахування штрафних санкцій. Обов'язок позивача щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до бюджету вважається виконаним з моменту подання платіжних доручень до банку. Кошти не надійшли до контролюючого органу з вини банку, отже відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів по сплаті позивачем податку має нести саме банк. Тому, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є, на переконання позивача, необґрунтованими, у зв'язку із чим зазначене податкове повідомлення-рішення є неправомірне та підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року в адміністративній справі №813/2133/17 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Агропецтехніка було відмовлено повністю.

Не погодившись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 07.02.2018 року було задоволено касаційну скаргу Приватного підприємства Агропецтехніка , скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

05.03.2018 року справа була надіслана Верховного Суду до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 23.03.2018 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №813/2133/17 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.

Ухвалою суду від 27.03.2018 року справу прийнято суддею до розгляду.

Судом за клопотанням представника відповідача було здійснено заміну відповідача на належного, а саме на - Залізничну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

У судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення перевірки з питань несвоєчасності сплати до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях по податку на додану вартість контролюючим органом встановлено порушення ПП Агроспецтехніка вимог п.57.1 п.57.3 ст.57, ст.126 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній сплаті узгодженої суми та є підставою для застосування до платника штрафних (фінансових) санкцій. Вважає оспорюване рішення правомірним та таким, що прийняте відповідачем в межах повноважень, наданих чинним законодавством. З огляду на вказане, відповідач вважає доводи позивача про протиправність рішення такими, що не відповідають дійсності й просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Як уже згадувалось вище, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року у справі №813/2133/17 у задоволенні позову ПП Агроспецтехніка було відмовлено повністю. Відмову у задоволенні позову суд мотивував відсутністю у справі доказів, які б вказували про належну сплату позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за І квартал 2015 року, а також розцінив проведену позивачем сплату штрафу за оскаржуваним рішенням, як визнання ним несвоєчасності сплати податку на додану вартість.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року (№876/9287/17) постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року у справі №813/2133/17 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 07.02.2018 року (№К/9901/3697/17) постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що поза увагою залишено те, що в акті перевірки, на підставі якого прийнято податковим органом оскаржене рішення, встановлено один день прострочення позивачем податкового зобов'язання внаслідок несплати останнім 9140,00 грн. 21.05.2015 року, граничний термін сплати якого настав також 21.05.2015 року. Окрім того, Верховний Суд зазначив, що судами фактично були відхилені докази, подані позивачем, на спростування доводів податкового органу, без належного мотивування причин цього, що не відповідає правилам оцінки доказів за ст.90 КАС України та вказав на не вжиття судами належних заходів щодо офіційного з'ясування обставин справи. Тому, Суд вказав, що суд при новому розгляді справи повинен самостійно обрати спосіб захисту порушеного права позивача, який би гарантував дотримання і захист його прав, свобод чи інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Згідно наданих у судовому засіданні, що відбулося 23.04.2018 року представником відповідача пояснень, остання позов не визнала та просила суд у його задоволенні відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з врахуванням вказівок Верховного Суду, суд встановив наступне.

ПП Агроспецтехніка зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 23.08.2000 року як юридична особа, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №14151200000014883, код за ЄДРПОУ 31074884.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 79015, м.Львів, вул.Городоцька, 197.

Позивач взятий на податковий облік з 11.10.2000 року за №31074884.

За період, що перевірявся, позивач був платником, зокрема, податку на додану вартість та єдиному податку (3-тя група).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, 26.20 Виробництво комп'ютерів і периферійного устаткування, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний), 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 58.29 Видання іншого програмного забезпечення, 62.01 Комп'ютерне програмування, 62.02 Консультування з питань інформатизації, 63.12 Веб-портали .

07.05.2015 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за І квартал 2015 року, в якій було ним самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9252,00 грн.

12.05.2015 року позивач сплатив самостійно визначене за І квартал 2015 року податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9252,00 грн.

24.05.2016 року головним державним ревізором-інспектором сектору податків і зборів з юридичних осіб Франківського відділення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області було проведено перевірку позивача з питань своєчасної сплати до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях по податку на додану вартість.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №103/12-01/31074884 від 24.05.2016 про порушення податкового законодавства.

Загалом, перевіркою встановлено, що ПП Агроспецтехніка несвоєчасно сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушило п.57.1., п.57.3. ст.57, ст.126 Податкового кодексу України.

У подальшому, на підставі акта перевірки Франківським відділенням Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0002871201 від 26.05.2016 року про визначення суми штрафу в сумі 914,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст.49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як свідчать матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, 07.05.2015 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за І квартал 2015 року, в якій було самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9252,00 грн.(а.с.7-8). Граничний термін сплати податків по декларації по податку на додану вартість за І квартал 2015 року спливав 20.05.2015 року, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України.

12.05.2015 року ПП Агроспецтехніка сплатило самостійно визначене податкове зобов'язання, що підтверджується квитанцією від 12.05.2015 року на суму 9252,00 грн. (а.с.12).

Тобто, суд дійшов висновку, що позивач виконав вимоги ПК України та сплатив самостійно визначене податкове зобов'язання у 10-ти денний строк, який обраховується з остатнього дня відповідно граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації.

Крім цього, за результатами проведеної перевірки ПП Агроспецтехніка з питань своєчасності сплати до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість за І квартал 2015 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0002871201 від 26.05.2016 року, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податку на додану вартість, а саме: встановлено один день прострочення позивачем податкового зобов'язання внаслідок сплати ним 9140,00 грн. 21.05.2015 року, граничний термін сплати якого настав також 21.05.2015 року, що підтверджується розрахунком штрафних санкцій (а.с.77).

Проте, на виконання вказівок Верховного Суду судом досліджено вказану квитанцію від 12.05.2015 року. ПП Агроспецтехніка будучи тривалий час постійним клієнтом ПАТ КБ Приватбанк , протягом звітного періоду перераховано на електронний рахунок кошти на загальну суму 9252,00 грн. по сплаті податків до бюджету. Так, насправді вказана квитанція від 12.05.2015 року підтверджує сам факт сплати ПП Агроспецтехніка самостійно визначеної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9252,00 грн. та сторонами не заперечується.

Згідно п.200-1.2 ст.200 ПК України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п.87.1 ст.87 цього Кодексу.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до п.200-1.4 вказаного Кодексу, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Пункт 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 року №569 передбачає, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Згідно п.20 та 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 року №569, для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, сум узгоджених податкових зобов'язань (в тому числі сум податку, що підлягають перерахуванню до державного бюджету згідно з пунктом 23 цього Порядку) відповідно до поданої податкової звітності з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п.209.18 ст.209 Кодексу.

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, з електронних рахунків платників податку.

У разі зміни платником даних щодо його реквізитів та/або реквізитів рахунків, на які зараховуються кошти з електронних рахунків, ДФС має право надсилати Казначейству коригуючі реєстри для коригування таких реквізитів або відкликання реєстрів.

Також, судом досліджено лист Державної казначейської служби України №12-08/504-9105 від 02.06.2017 року, яким повідомлено ПП Агроспецтехніка про те, що 12.05. 2015 року о 16:26 год. на рахунок №37513000055685 були зараховані кошти в сумі 9252,00 грн. з призначенням платежу - ПДВ за І квартал 2015 року (а.с.5). Вказані кошти були перераховані ПАТ КБ Приватбанк за меморіальним ордером №@2PL0080 від 12.05.2015 року (а.с.12). Листом також повідомлено про те, що у відповідності до п.14 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року за №569, дані про проведення на електронних рахунках ПП Агроспецтехніка в системі електронного адміністрування ПДВ були подані Казначейством в онлайн-режимі до ДФС України.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. Фактично доводи відповідача щодо правомірності прийнятого рішення гуртуються на лінгвістичному трактуванні норм Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач своєчасно сплатив ПДВ в строки встановлені ПК України, зарахування коштів на особовий рахунок платника податків в казначейській службі є єдиним і можливим способом сплати податку до бюджету так як, обслуговування та списання коштів з електронного рахунку відбувається поза його волею в автоматичному порядку, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У відповідності до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, враховуючи встановлені ст.ст.5 та 245 КАС України способи захисту порушеного права, використовуючи право, надане ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав та інтересів позивача та визнати протиправними оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При вирішенні справи суд також керувався принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вулич проти Швеції , в пункті 110 якого суд зазначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління , а також щодо права особи на правомірні очікування / законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу ( Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії від 23 жовтня 1991 р. заява №12742/87).

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст.9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, практики Європейського Суду з прав людини та рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.139 КАС України, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Приватного підприємства Агроспецтехніка до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Франківського відділення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0002871201 від 26.05.2016 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39554382) на користь Приватного підприємства Агроспецтехніка (місцезнаходження: 79015, м.Львів, вул.Городоцька, 197, код ЄДРПОУ 31074884) судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 травня 2018 року.